Врожай-2016: чи буде щедрим?

“Пошта” довідалась, які овочі та фрукти цього року принесуть прибуток, а які лише збитки

фото: dim-sad-gorod.com
У Львові та області, певно, немає родин, які б не обробляли шматочок землі. Тим паче, що вирощувати свій екологічно чистий продукт, у який не тільки сили, а  й душу вкладаєш, стало модно і корисно. Натрудитись треба вдосталь, та й грошенят чимало вкласти, аби зібрати якісний продукт. Люди вже навіть подекуди задумуються, що дешевше: самому вирощувати городину чи купити зо три мішки картоплі на зиму і дати собі на спокій. Народна дилема…
Бо останніми роками через нестабільну економічну ситуацію, курс “зелених” в ціні ростуть і насіння, і міндобриво, і те ж пальне. А хто ще в місті живе, то ще й мусить добиратись до сільських угідь маршруткою, електричкою чи  машиною. Та кожен транспорт змусить вас влетіти у копійчину.
Через квітневі похолодання постраждало до 30%  кісточкових
Тим часом фермерські господарства через брак фінансів цього року засадили значно менше угідь, аніж у попередні роки. Та ще й через економічну кризу банк не всім видає кредити. 
А їх якраз аграрії традиційно беруть для закупівлі мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів та задля придбання нової техніки. Фахівці щодо врожаїв у поточному році дають не надто втішні прогнози – підвищення цін на продукцію фактично неминуче. Та ще й не всі фермери, які зараз пораються на своїх “гектарах”, достатньо зароблять на врожаї. Зокрема, йдеться про тих, що посадили цього року популярну картоплю. Втім це лише прогнози. Тож сподіваємось, що у цьому році матимемо не лише щедрий урожай, а й адекватні ціни на продукти. Бо куди ж уже вище? У людей вже і так у кишенях напівпорожньо…

фото: agravery.com
Продавці місцевих ринків мають свої причини підняття цін. І з ними не посперечаєшся. 
“Покупці щодня нарікають, що ми, безсовісні, ціни попіднімали. Але зараз все потребує вкладень. Для того, аби обробити город, потрібні ресурси. Для того, щоб привезти продукцію на базар, теж потрібні ресурси. Не можемо ми йти у “мінус”, бо теж маємо дітей, сім’ю, які хочуть їсти.  Зрозуміло, що без зиску працювати не будемо”, – розповіла “Пошті” продавець Марія.

Погода і собівартість – причина шалених цін

Фахівці кажуть, що через сприятливу погоду, продукція у 2016-ому достигатиме трохи швидше. Отже, й ціна на неї різко падатиме. Для фермерів це, звісно, не вигідно. Втім погоді ж не накажеш. А ще через квітневі похолодання постраждало до 30%  кісточкових. 
“Зараз погода дуже сприятлива, поступово і ночі стають теплими, тому, підозрюю, продукція достигне швидше, насичуватиме ринок, а відтак ціна на неї буде падати. Цього року за традиційним вже сценарієм, вочевидь, зростатиме і ціна на ранню капусту, і впаде вона лише тоді, коли з’явиться пізня. Це класична схема. Проводити якісь паралелі з минулим роком, а точніше, із торішніми підвищеннями цін, – важко. Адже приріст по собівартості ресурсів дуже суттєвий. Ціни, самі бачимо, на все і вся ростуть не по днях, а по годинах. Зекономити на засобах догляду, відповідному підживленні нереально, адже це спровокує чималі збитки. Зрештою, і сама продукція не буде надто якісною. Тому доведеться пристосовуватись до того, що є”, – зазначив у розмові з “Поштою” експерт аграрного ринку Іван Стефанишин.
Зекономити на засобах догляду, відповідному підживленні нереально, адже це спровокує чималі збитки
Однак, з його слів, завчасно перейматись цим не варто. Мовляв, дефіциту не буде, бо працелюбні українці споконвіку давали собі раду. І цей рік не виняток. На Львівщині цього року достатньо висадили картоплі. “Якщо погода і надалі не підведе, то врожай буде не гірший, ніж торік”, – зазначив Іван Стефанишин.
Хоча тут, з його слів, знову ж таки дасться взнаки те, що жителі області, які працюють біля городини, аж надто активно роблять ставки на картоплю, на можливість заробити на  ній. І дарма. Адже чим більше продукту, тим дешевшим він буде. 
“Сектор вирощування картоплі надто неорганізований. Перевиробництво призводить до суттєвого зниження цін. Населення один одного “топить”. Але принаймні нам не забракне картоплі, як торік цукрового буряка. Та сподіваємось, що із цукровим буряком цього року буде все в порядку –  збільшили на 25% посівні площі.  Надіятись на цукрові резерви не треба – там дуже мало цукру”, – наголосив аграрний експерт.

фото: agravery.com
Каже, що зараз чимала ціна і на торішню продукцію, яка вже в принципі мала б бути дешевшою. 
“На Львівщині йде прогрес по яблуках. Потужно починають плодоносити саджанці, що посаджені 5-6 років тому. Тож  цього фрукту матимемо вдосталь. Важко сказати, що буде із врожаєм пшениці. Адже прогнози різні – одні кажуть  58 млн тонн,  інші ж 54 млн по Україні. На Львівщині теж будуть певні проблеми із зерном, бо мали суттєві перепади температур, а це якраз серйозно впливає на зниження продуктивності. Та в Україні ринок динамічний, тому певен: все буде гаразд”,  – зазначив Іван Стефанишин.

Виручить садівництво

На думку співрозмовника, спрогнозувати, як зростуть ціни на врожаї 2015-го, важко. Впливає і платоспроможність споживачів. Наші люди хоч і болісно, а втім досить швидко пристосовуються до нових цін. І дарма! Може, якби бойкотували і не купували продукти по захмарних цінах, то й пропозиція була б розумнішою. “Цього року виграють ті, що вирощують культури, які потребують менше пального, газу, мінеральних добрив. Адже все перелічене росте в ціні. Вже є певні прогнози, що у цьому році  не найкраще вродять соя і цукровий буряк. Прогнозую, що і ціна на цю продукцію буде вищою, ніж зараз. Загалом, думаю, що вагомого підвищення цін на врожай-2016 не буде. Насамперед тому, що люди не мають грошей. Виробник не буде підвищувати вартість хтозна до якого рівня, бо ж ніхто не купуватиме”, – зазначив “Пошті” економічний експерт Ростислав Слав’юк. 
З його слів, за рахунок зростання енергоносіїв дорожчатиме і готова продукція. “Думаю, помідори, огірки будуть дуже дорогі наступного року. Отут будуть проблеми. Також на осінь підвищиться ціна на олію і гречку”, – каже Ростислав Слав’юк.  “Якщо говорити про вигоду, то сьогодні в Україні стало вигідно займатись садівництвом. Бо до нас вже потроху приходять польські плодово-ягідні культури. Треба встигнути запропонувати свій вітчизняний продукт. Уся зелень, капуста, редиска – теж у попиті. Рентабельність у деяких випадках дуже висока”, – зазначив економічний експерт. 

“Щоб не тільки вирощувати якісну продукцію, а й грамотно її збувати”

Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, – про овочеві культури та нові проекти, які допоможуть нашим фермерам вийти на ринок ЄС
– Пані На­талю, скажіть, будь ласка, хто у Львівській області займається вирощуванням овочевих культур?
– На Львівщині вирощуванням овочевих культур займаються і великі сільськогосподарські підприємства, і господарства населення. 95% овочів вирощуються  господарствами населення на своїх присадибних ділянках та землях ОСГ. На Львівщині у 2016-ому під овочеві культури відведено близько 25 тис. га земель. З них вже 94% засаджено.
– А яких овочів висадили цього року найбільше в області?
– Структура овочевих культур області сформувалася і вона здебільшого є стабільною. В переважній більшості це продукти  із борщового набору – капуста, буряк, морква, цибуля. В менших обсягах вирощуються і інші овочеві культури: огірки, помідори, зелень. Доцільно збільшувати площі часнику, адже ринок споживання забезпечується в значній мірі імпортним. Природні умови Львівщини сприятливі для цієї культури. Для цього організовуються навчальні семінари, запрошуємо експертів-практиків, науковців. 
– А чи матимуть фермери де реалізовувати зібраний урожай? Адже, знаємо, часто саме це і є найважчим у сільськогосподарському бізнесі.
– Працюємо у тому руслі, щоб не просто навчити, як вирощувати якісну продукцію, а й допомогти їм із ринком збуту. Щоб сформувати товарні партії продукції, потрібна кооперація виробників. Завдяки їй господарства населення зможуть забезпечити вирощування однотипної продукції на спільній території та сформувати необхідні товарні партії, що дасть можливість краще і вигідніше їх продати. Згодом цей кооператив може укласти угоду із супермаркетами чи віддавати свою продукцію на ринок. 
У рамках проекту “500 успішних сімейних господарств” приступаємо до реєстрації семи кооперативів, які будуть вирощувати нішові культури – ягідні, овочеві. Є кооперативи, які ось-ось приступатимуть до посіву моркви, вже маючи укладені угоди про збут із оптовим ринком.
Можна також доволі обережно, але відкривати для себе ринок ЄС. На попередніх вихідних відбулось відкриття торгової площадки на найбільшому оптовому ринку у Варшаві. Ця площадка ініційована одним із оптових ринків Львова та польською компанією, і в подальшому дасть можливість заявити кращим виробникам про себе на ринку Польщі, а з іншого боку, зрозуміти  для себе європейські стандарти.  
– Які райони Львівщини найбільше висаджують овочів?
– Серед лідерів Жовківський район – близько 4800 га під овочами в господарствах населення, Яворівський  район – близько 1900 га, Дрогобицький район – 1800 га. 
– Чим порадити засіювати паї, аби підготувати їх до доброго врожаю тих культур, які, до прикладу, селяни мають на меті висаджувати вже наступного року?
– Одразу після збирання культури варто висівати сидерати. Найкращі – це культури родини бобових – горох, вика та інші культури. Добрими є олійна редька, гречка, гірчиця. Це дасть змогу збагатити ґрунт органічною речовиною та створити сприятливі умови для вирощування майбутнього врожаю. 
Розмовляла
Олена Петришин
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7704 / 4.16MB / SQL:{query_count}