Місце магії, краси та відпочинку

“Рододендрони: трояндова окраса саду” – у неділю третій День відкритих дверей у ботанічному саду Франкового вишу

фото: facebook/ботанічний сад
У неділю, 15 травня, втретє в цьому році Ботанічний сад університету ім. І. Франка  кличе львів’ян та гостей міста на  День відкритих дверей –  з 14.00 до 18.00 на вул. Черемшини, 44 на вас чекатимуть рододендрони. “Львівська весна вміє поставити кольорову крапку. Коли рододендрони розцвітають усіма можливими відтінками, квіти Юдиного дерева вкривають кожну гілочку, а в повітрі витає аромат бузку, залишається тільки насолоджуватись цим моментом. Приходьте з найріднішими! Вхід вільний”, – зазначено на сторінці Ботанічного саду у мережі Facebook.  
Перший День відкритих дверей у саду був 17 квітня і називався “Магія весни”. Відвідувачі могли помилуватися цвітінням магнолій, рододендронів та декоративних кущів. 24 квітня сад вдруге відкрив свої двері і містяни на вул. Кирила і Мефодія масово фотографувалися біля магнолій. І ось завтра кличуть на “Рододендрони: трояндова окраса саду”. 

Весняний бум у саду 

Найбільший бум, коли всі масово пішли в сади Франкового вишу, був під час першого Дня відкритих дверей. “Понад 30 тисяч! Такої кількості гостей наш сад не бачив за всю свою історію. Ми дякуємо вам і приносимо вибачення за усі незручності”, – саме таке повідомлення розмістили на сторінці Ботанічного саду у мережі Facebook.  
“Гарячою” була й стрічка користувачів у Facebook. “Магію весни” затьмарили натовпи людей, розкидані обгортки від чипсів і потоптані тюльпанові грядки. 
Сотні авто, певно, тисячі людей, патрульні, які намагались дати цьому раду. Спочатку подумала, чого б то частіше не відкривати сад для відвідувачів. Але дуже швидко передумала. Не можна відкривати частіше, бо люди усе понищать і загадять. Смітники на території є, але папірці роздував вітер. Для ліпшого фото люди лізли поміж квіти і витоптували їх (це я не про малих дітей). А тепер про хороше. Тюльпани, нарциси, магнолії, форцизії, босоніж по траві і кілька традиційних фото”, – написала на своїй сторінці у Facebook журналіст одного із українських телеканалів Наталка Волосацька. 
Чимало відвідувачів дякували працівникам Ботанічного саду на їхній же Facebook-сторінці за гостинність та можливість побачити. “То казкове місце! Честь і хвала усім, хто підтримує цю традицію. Сад є, рослини квітнуть. Отже, життя триває!”, – написала Тетяна. “Дякую усім працівникам ботанічного саду за вашу працю! Наступного разу у день відкритих дверей беріть плату на вході, хоча б по 10 гривень. Ті гроші були б не зайвими, бо у скриньку добровільно кидає далеко-далеко не кожен відвідувач”, – зауважує львів’янка Олена.
 “Я зацікавлений візитер ботанічного саду і отримала те, на що очікувала. Зауважила, що сад, що на вул. Кирила і Мефодія, не розрахований на ту кількість відвідувачів, які прийшли. Добре, що люди зацікавлені у такому відпочинку. Але одночасно сад отримує більше негативу від відвідувачів, аніж отримали люди: витоптується трава, нищиться рослини та й слідкувати за такою кількістю відвідувачів непросто. Можна повчитись сервісу у київського ботанічного саду, де у будь-який день можна купити квиток і зайти на територію. Хотілось би, щоб у Львові теж частіше відчиняли двері у ботанічні сади”, –  каже “Пошті” львів’янка Сюзанна Тимочко.

Історія та унікальність

Історія ботанічного саду розпочинає свій відлік від кінця ХІХ ст. Спочатку тут проводилась робота над збиранням колекцій рослин-екзотів, пізніше облаштовували сад-музей місцевої флори. Під час Другої світової війни сад не припиняв своєї діяльності. “Цей сад справді є унікальним. Треба говорити, що сад заклали не сьогодні і не вчора, а ще в 1852 р. Цінністю саду є рослини,  яким налічується чимало років. У нас є дерева, які мають від 100 до 150 років, а то й понад 250 років. Поза тим є понад 130 видів рододендронів, декоративно-квітучих деревних рослин. Маємо найбільшу колекцію в Україні лілійників, де у нас зібрано 270 сортів. В оранжереях збереглись цінні за станом розвитку і віком рослини: фінікова пальма, яка має вік понад 120 років, саговики…”, – каже “Пошті” директор Ботанічного саду ЛНУ ім. Франка Андрій Прокопів.  
Не зважаючи на натовпи людей і подекуди шкоду від відвідувачів, керівництво ботанічного саду і надалі запрошуватиме львів’ян. 
“Рукавичці добре, коли вона наповнюється в міру, але коли занадто наповнюється, то вона тріскає. В цьому випадку це шкодить колекції   рослин, та ми даємо собі раду з цим. Рослини відновлюються. Ніколи  спеціально не просимо людей, щоб вони не робили того чи іншого. Близько 99% відвідувачів з пошаною ставиться до чужої праці. А хтось може і зловживати з того, що потрапив в сад. Хочеться сподіватися, що пошана серед людей до будь-якої роботи зросте. І нам не доведеться про це знову і знову говорити. Адже людей, які приходять сюди за новими знаннями, можна вважати  висококультурними”, – наголошує директор ботанічного саду. 

Були б гроші…

В Україні традиційно на все бракує грошей. Тож працівники держустанов самостійно шукають додаткове надходження фінансів, щоб якось втриматись. 
“Без сумніву, треба більше пропагувати те, що маємо. Є менші об’єкти. До слова, та ж сама магнолія цвіте і в Стрийському парку. Там теж є на що глянути. Всі ботанічні сади – це об’єкти державного надбання, які катастрофічно недофінансовуються. Якщо дивитись на інші об’єкти, треба бути вдячними працівникам ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка, що вберегли те, що сьогодні маємо. Не можна це порівнювати з іншими установами, бо тут бюджети несумісні”, – пояснює “Пошті” еколог, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат НАН України Оксана Марискевич. 
З її слів, вхід на територію таких об’єктів має бути платним, щоб забезпечити  функціонування тих колекції, які уже зібрано. 
“Ботанічний сад є установою університету, тому він має право на платні послуги. До речі, цього року з обласного природно-заповідного фонду буде виділено близько 500 тис. гривень на створення еколого-інформаційного центру в цьому саду. Це дасть можливість зробити об’єкт не тільки науковим, а й втілювати елементи, які стосуються освіти, просвіти. Це дуже важливо!”, – розповідає Оксана Марискевич.

  Місце для відпочинку

“Пошта” запитала екологів, чим спричинений цьогорічний ажіотаж серед львів’ян до Ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка. “Бачимо, що значно зросло зацікавлення суспільства у “спілкуванні” з рослинами. Наприклад, бачимо, як всі масово їдуть на сакури до Ужгорода. Також є зовнішня потреба у спілкуванні з довкіллям у більш досконалих формах, як на територіях ботанічного саду. Екологічна свідомість та різні естетичні аспекти починають пробуджуватися”, – зазначає еколог Оксана Марискевич.
Таку думку підтримує і голова ГО “Еко Захист” Орест Залипський. “Все через те, що люди не часто мають змогу подивитись на рідкісні рослини. Тепер суспільство починає розмірковувати, як оберегти рослини, тварини, що опинились на межі вимирання. Ботанічні сади – мають бути місту цікавими, бо це приваблює людей. Треба виділяти кошти. Останнього разу, як я був –  було досить непогано. Могли з покривалом на траві сісти, відпочити. Хоча культури поведінки в таких місцях людей ще потрібно вчити”, – каже “Пошті” Орест Залипський.

“Сад гуртує людей, які люблять музику і природу”

Андрій Прокопів, директор Ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка – про пріоритети, плани та роботу, яку щодня виконують фахівці
“Ботанічний сад Франкового вишу – є однією з навчальних, науково-дослідних і природоохоронних установ університету. Сад входить до складу природно-заповідного фонду України як об`єкт загальнодержавного значення відповідно до чинного законодавства. Тут діє охоронний режим. Наші завдання – зберігати  рослинний світ земної кулі, щоб надалі можна було використовувати колекційний фонд для навчальної роботи і наукових дослідів, – розповів у розмові з “Поштою” Андрій Прокопів, директор Ботанічного саду Франкового вишу. – Найперше – ставимо мету, яка передбачала б розширення такої ніші як просвітницька робота. Саме через екскурсії, консультації, споглядання рослин можна навчитись шанобливого ставлення до природи”. 
– Пане Андрію, на вашу думку, чому так стрімко за останні роки збільшилась увага львів’ян до оранжереї, квітників та дендропарків? 
– Якщо ще 10 років тому сад не був доступним для львів’ян, то тепер ситуація дещо змінилась. Ми охоче запрошуємо і організовуємо Дні відкритих дверей, які приурочуємо до цвітіння певних груп рослин. Зараз це час цвітіння магнолій, рододендронів та декоративних кущів, деревовидних піонів, бузка й інших рослин, на які можна споглядати як у літню пору, так і осінню. Такі заходи стали дуже популярними. Дні відкритих дверей мають ефект – люди дізнаються більше про рослини, культуру догляду. Нам є що показати. Станом на сьогодні у нашому саду близько п’яти тисяч видів, підвидів культиварів в колекції рослин, яка включає рослини закритого ґрунту, тропічних, субтропічних регіонів і відкритого ґрунту, які можна побачити на подвір’ях. Відтепер ми відкриті і для екскурсій, щоправда, торік вони були ще безкоштовні, тепер платні. Ціна помірна, вартість екскурсії для групи до 20 осіб – 272 грн.
–  У квітні сад відвідало понад 30 тисяч львів’ян. Ви говорили, що такої кількості гостей сад не бачив за всю свою історію. Чи не є це сигналом того, що у Львові катастрофічно не вистачає зелених місць?
– Ботанічний сад має інші завдання, аніж звичайний парк, тому не можна без міри створювати такі сади. У перспективі треба робити привабливішими локації для львів’ян у кожному парку. Тут можна шукати інвесторів, які візьмуться допомагати в реалізації певних ідей. Ми можемо мати гарні ідеї і бачення, але цього замало. Кожен може робити щось цікаве біля своєї багатоповерхівки чи у сквері, що неподалік. Маємо гарну практику, коли до нас звертаються волонтери і небайдужі мешканці Львова за порадами, як же прикрасити територію біля своїх будинків. До прикладу, після довгих обговорень волонтери взялись озеленювати вулицю Городоцьку. Тепер там рясно квітнуть дерева. Ми відкриті до діалогу. І це нормально, коли наша установа буде осередком інформаційно-професійного забезпечення у місці і за містом. 
– Скажіть, будь ласка, чи складно дбати про таку особливу колекцію рослин, чи запрошуєте інвесторів до співпраці?
– Ми є структурною університету. Класичні університети Європи вирізнялися тим, що мали окрім факультетів та кафедр – Ботанічний сад, наукову бібліотеку й астрономічну обсерваторію. Інвестор не квапиться в державну установу. Питання не просте, але яке можна вирішувати. Ми намагаємось вести перемовини з потенційними чи то ґрантодавцями чи то інвесторами. Швидше треба розглядати інвестиційні проекти, які могли би стосуватись певних груп рослин, колекцій, це могло би бути інвестицією в структурну частину ботанічного саду. Є пропозиції, ми в очікуванні результатів. Будь-які роботи пов’язані з фінансовими видатками, такі як ремонти оранжерейного комплексу, системи тепломережі, оплата праці потребують чимало ресурсів, які, на жаль, в достатньому обсязі не маємо. 
– Про амбіції: що б ви змінили, дивлячись на подібні установи в інших областях України?  
– Я маю можливість порівняти подібні сади Києва, Одеси, Харкова, Чернівців, Ужгорода – вони не є відкритими для загалу і їм є в чому повчитись у нас. Ми йдемо до того, що будемо частіше відчиняти свої двері. Я б швидше брав приклад із сусідньої Польщі. Там ботанічні сади відкриті окрім кількох днів, але вхід в такі установи – платний. У Львові є ще два сади від Лісотехнічного університету та медичного, про які не усі знають.   
– Які плани на майбутнє? Що надалі плануєте вдосконалювати у своїй роботі?
–  У 2008 році, коли в державі були економічні негаразди виникало питання чи надалі організовувати дні відкритих дверей, які до того два роки поспіль робили. Тоді один дзвінок вирішив все. Старша пані запитала мене, чи буде цьогоріч відкритим сад для гостей міста. Я відповів, що скоріше ні, ніж так. Тоді у відповідь почув: “А що цього року не будуть цвісти магнолії?” Стало зрозумілим, що припиняти свою роботу ми не маємо права. Ми організовували невеличкий концерт, виступали кілька львівських гуртів, це було на дворі, на травнику, який можливо буде використовуватись як міні-майданчик для артистів. А надалі, плануємо, запрошувати і всередину оранжереї. Це з підглянутого у Вроцлаві, Кракові, де  відбуваються Дні музики в ботанічному саду. Думаю, колись і в нас це стане традиційним. Це гуртує людей, які люблять музику і природу. 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
4.2754 / 4.21MB / SQL:{query_count}