Кредит довіри не вичерпали

Щоб бути більш ефективними у роботі, львівським патрульним поліцейським бракує повноважень і досконалішого законодавства

фото: Олег Огородник
Перші понад 400 поліцейських вийшли патрулювати вулиці Львова торік у серпні. Наше місто стало другим після Києва, де запрацювала довгоочікувана смілива реформа. Тоді містяни мали неабиякі сподівання, навіть дещо нераціональні, асоціювали нових патрульних ледь не з супергероями, які і в вогонь, і в воду... 
Ті ж, відчуваючи прискіпливі погляди і водночас підтримку, намагалися відповідати очікуванням. Серед тих, хто торік вбрав новеньку поліцейську форму, менше десяти відсотків людей раніше працювали правоохоронцями, решта – нові люди. Патрульними поліцейськими стали ті, хто раніше працювали юристами, менеджерами, економістами, програмістами і навіть ті, хто встиг побувати у зоні АТО. Є серед патрульних і чимало жінок. 
Гoлoвною ознакою нoвoї пoлiцiї була не нова форма, дуже схожа на ту, яку носять американські копи, не нове, супер-модне технічне забезпечення, а внутрішня, моральна видозміна. Ця реформа мала стимулювати пoвнe пeрeoсмислeння рoлi прaвooхoрoнцiв тa їхньoї взaємoдiї з суспiльствoм. Українці цього очікували. 

Стоп наріканням! 

Чимало негативних історій про поліцейських, які як бувальщини переказують люди з вуст у вуста, потроху підривають імідж досконалого копа. Хтось розповідає про те, що патрульні беруть хабарі, що ігнорують порушення Правил дорожнього руху, що погано їздять по місту, часом навіть стають причиною ДПТ, що вони гублять зброю і перевищують свої повноваження, що не вміють оформляти ДТП, це в них забирає дуже багато часу… І безперечно, що такі факти аж ніяк не виключення, і ймовірно все це правда, та чи варто ґанити усю нову, молоду систему через кількох конкретних недосконалих працівників, яких вона ймовірно вже й сама виштовхала з себе? 
Адвокат, доцент юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Дмитро Гудима у розмові з “Поштою” визнає, що у патрульній поліції є певні проблеми, та підірвати довіру дуже легко, а от відновити її – не абияка складність. Він каже, що не варто ідеалізувати будь-який орган влади, ідеальні люди не працюватимуть ніде і ніколи, а за патрульними треба дивитися, їх треба контролювати, за незаконні дії треба реагувати.  

фото: прес-служба Патрульної поліції Львова
“Оскільки формувався новий орган, структурний підрозділ, то кредит довіри був стовідсотковий. Важливо, що за цей період своєї роботи вони його не вичерпали. Частково кредит довіри втрачений у зв’язку з різними ситуаціями. Ми можемо чимало роликів в мережі знайти про ситуації, в яких патрульні діяли не зовсім професійно. Але сам факт того, що населення спостерігає зі сторони і не має до них настільки багато застережень, як до їхніх попередників, це вже про щось свідчить, – каже Дмитро Гудима. – А водії стали більше платити штрафів і спокійніше реагувати на роботу патрульних, тож можна вважати, що у цьому реформа вдалася. Знайти ж недоліки у їхній роботі можна. Чи не щодня спостерігаю за ними, можливо я дещо робив би по-іншому, і, напевне, не зі всім, що вони роблять погоджуюся, але це не означає, що треба всю їхню діяльність паплюжити”.
Та все ж, критикуючи копів люди намагаються оперувати фактами, мовляв, кількість розбитих поліцейських автівок сама за себе промовляє, набрали людей, що не вміють їздити!    
До речі, наразі у Львівських патрульних всього лиш вісім авто невиїзні… З чиєї вини траплялись ДТП виясняють, із винуватців стягуватимуть премії, кажуть у поліції.  
“Загалом  від серпня 2015 до сьогодні сталось 19 ДТП за участі патрульних Львова. Внаслідок аварій 9 автомобілів марки Toyota Prius зазнали серйозних пошкоджень, одне авто полагоджено і вже знову працює”, – розповів учора, 22 квітня, начальник управління патрульної поліції Львова Антон Пузиревський.
Натомість Дмитро Гудима наполягає, що кількість розбитих авто аж ніяк не свідчить про непрофесійність поліцейських. “Є різні цифри, але у нас нема об’єкта для порівняння. Вони справді б’ють машини, гублять зброю, є кричущі факти, але нема з чим порівняти. Якби була статистика за час існування ДАІ, то можна було би про щось говорити”, – каже юрист. 
Нарікаючи на патрульних поліцейських, варто пам’ятати, що у цю структуру набирали абсолютно нових людей, без досвіду роботи в правоохоронних органах. 
“Треба розуміти, що на вулиці прийшли люди, більшість з яких нічого спільного з діяльністю поліції не мали. В цьому була суть і в цьому є проблема. Вони вчаться на власних помилках, а у сфері охорони порядку, боротьби зі злочинністю таке навчання навіть дещо небезпечне. Адже злочинців ловити потрібно вже. Так, реформа була ризикова, було чимало прогнозованих проблем, та все ж не можна казати, що та реформа зовсім не виправдала себе”, – каже Дмитро Гудима. 

Мало часу на підготовку 

З-поміж конкретних хиб у запровадженні цієї реформи Дмитро Гудима наголошує на короткій підготовці. 
“Не можна казати, що набір був поганий. Набрати таку велику кількість людей, та щоб всі ще й були інтелектуалами, то це, пробачте, не поліція буде, а якийсь шаховий клуб. Як на мене, серед принципових вад, які були допущені ще на стадії підготовки, це стислі строки самої підготовки. Якщо на початку все починалось з декількох місяців, то у багатьох містах це звелось до місяця, двох. Це можна вважати недоліком. Але чи мали ми час для того, готувати людей по півроку в кожному місті? Мабуть, не було такої можливості”, – додав юрист. 

Без гуль у роботі ніяк…

Богдан Шкарада, екс-начальник міліції Львівщини, також не поспішає нарікати на патрульних, каже, що наразі рано, адже вони всього лиш одна із ланок великої системи, до якої реформа лишень почала наближатися. 
“Дев’ять місяців – це малий термін, аби говорити щось про роботу патрульних поліцейських. Окрім того, відбулася лише одна частина реформи, лишень патрульної служби, але ефект будемо відчувати тоді, коли буде реформоване міністерство внутрішніх справ повністю, усі його підрозділи. Розкриття, розслідування на інших підрозділах. Патрульні ж свою функцію виконують, вчаться, трохи гулі собі натовчуть, але вони працюють. Для того, щоб вони увійшли в курс справ, як мінімум, треба два роки”, –
зазначив “Пошті” Богдан Шкарада. 

Будні поліцейських Львова 

Начальник управління патрульної поліції Львова каже, що за час роботи не відчув чийогось наміру “прибрати” структуру до рук, повпливати на її роботу зовні, чи, як то було колись, тиснути на поліцейських владними авторитетами. Він каже, що найбільшим соратником є громада і патрульні з усіх сил намагаються не втратити довіру цього соратника. 
Антон Пузиревський стверджує, що із забезпеченням проблем нема. Усі їхні заявки Київ виконує. Матеріально технічне забезпечення патрульних виконане на 90 %. Але з серпня минулого року і до сьогодні патрульна поліція Львова досі не має візирів –  пристроїв для вимірювання швидкості, їх патрульним мають передати колишні працівники ДАІ. 
“Зараз ми працюємо без пристроїв вимірювання швидкості. Планується введення таких пристроїв безпосередньо в автомобіль патрульних. Це дасть змогу патрульним більш ефективно виконувати свою роботу”, – зазначив Антон Пузиревський. 
У боротьбі з чи не найбільш болючою проблемою вулиць Львова – стихійним паркуванням – поліцейські сподіваються на “прихильність” міської ради. 
“Це питання піднімалося неодноразово. Ми сподіваємося на прихильність міської ради і все ж таки облаштування нових паркомісць”, – сказав він. Інакше ради цій стихії не дати. 
“Від початку роботи у Львові складено штрафів на суму близько 12 млн грн, з них половина вже сплачена”, – розповів Антон Пузиревський. Він каже, що цей показник у порівнянні з іншими містами країни є досить позитивним. 

Новобранці: серед 123 патрульних – 28 жінок  

Цього тижня, 20 квітня, патрульна поліція Львова поповнилася 123 новими працівниками. Відтак до охорони правопорядку залучено загалом 767 патрульних (окрім міста Лева вони перекривають також міжнародні траси).
Впродовж дев’яти тижнів вони проходили курси первинної підготовки працівників на базі Львівського державного університету внутрішніх справ МВС України, де їх навчали одні з кращих тренерів України. Слухачі отримали навики тактичної підготовки та користування зброєю, а також отримали необхідні теоретичні знання. Серед нових поліцейських Львова дев’ять учасників бойових дій. Майже 90% новобранців мають вищу освіту – це професійні перекладачі, юристи, інженери, програмісти, журналісти, медики, фінансисти та багато інших спеціалістів у різних галузях. Також лави патрульної поліції Львова поповнили два майстри спорту і кандидат у майстри спорту. В оновленні правоохоронної системи виявили бажання взяти участь 13 працівників органів внутрішніх справ (10,5% від загальної кількості слухачів курсів первинної професійної підготовки). Серед 123 новобранців 28 жінок.  

фото: прес-служба Патрульної поліції Львова
На урочистості з нагоди присяги на вірність українському народові до Львова приїхав заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич. “Будьте патріотами своєї держави, любіть свій народ та свою землю. І ніколи цю любов не поміняйте на будь-які майнові чи інші корисливі інтереси. Бажаю Вам успіхів”, – зазначив у привітальному слові до новобранців Олександр Фацевич.
Загалом до літа заплановано виставити більше піших патрулів у центрі Львова, а також збільшити чисельність екіпажів, які працюють на дорогах області. 
До слова, найближчим часом відбуватиметься ще набір до лав цієї служби. 

Кадрове питання і зарплати 

З початку роботи патрульної поліції у Львові з її лав було звільнено 17 людей, більшість за власним бажанням. 
Начальник управління патрульної поліції Львова каже, що серед основних причин звільнення було те, що поліцейських не влаштовував графік роботи, а також мали значення фінансові питання і сімейні причини.
Зміна в патрульних триває 12 годин, але може затягнутися й довше, тому що коли вони, до прикладу, на виклику, то мусять усе довести до кінця.
Також він повідомив, що в середньому ставка патрульних поліцейських становить 8 тис. грн.
У свою чергу заступник начальника штабу Головного управління Національної поліції у Львівській області Сергій Гривняк зазначив, що решта поліціантів отримують чи не удвічі меншу зарплатню. Вона буде вищою після того, як представники, так би мовити, старої системи (мова про колишніх міліціонерів)  пройдуть переатестацію.

Недосконалі закони лише заважають 

Та все ж патрульні нарікають на недосконале законодавство. Кажуть, дуже часто містяни від них сподіваються певних дій, які неможливі через обмеженість їхніх повноважень законами.
“Стаття кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачала процес затримання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, по ній свого часу можна було затримати дебошира, хулігана, який перебував в стані алкогольного сп’яніння до отверезіння. Терміни затримання були досить значними. Особа могла бути затримана до передачі справи в суд або до витвереження і тоді в сім'ю повертався тверезий чоловік. Ця стаття Конституційним судом була визнана антиконституційною, а на замін фактично нічого визначеного не було. Коли підходили до цієї статті, то чомусь не подумали, що як є така ситуація, особа п’яна дебоширить, то її десь треба витверезити. Має бути якась установа, де людина повернеться до нормального стану, а потім повернеться додому. Цієї статті немає, і в багатьох випадках нова патрульна поліція стикається з тими ситуаціями, коли змушена особу в агресивному стані відпускати. Є дуже багато ситуацій стосовно порушень Правил дорожнього руху, коли працівник поліції не може скласти протокол на машину, яка стоїть і заважає руху, а водія нема… Вона може стояти годин сім, вісім – поки не прийде власник автомобіля, немає можливості скласти протокол. Є чимало таких речей, де громадськість вважає, що поліція мала б реагувати, а поліцейські з об’єктивних причин не можуть цього зробити”, –каже Сергій Гривняк. 
Та попри все українці сподіваються на поліцейських. Половина довіряє поліції – це результати опитування, яке провів Центр соціальних та маркетингових досліджень SOCIS на замовлення телеканалу “1+1”. Попереду – церква і армія. Правоохоронці знаходяться на третьому місці за рівнем довіри громадян.

Кермувальникам на напідпитку: штраф 41 тисяча!

За водіння автомобіля у нетверезому стані водіям відтепер доведеться заплатити 41 тисячу гривень. У Верховній Раді зареєстрували законопроект, який передбачає збільшення штрафів за водіння напідпитку, інформує радіо “Львівська Хвиля”. А все тому, що в середньому 250 водіїв щодня в Україні за кермо сідають п’яними. Тільки за минулий рік задокументували 93 тисячі фактів кермування автомобілями напідпитку. І це лише ті, кого упіймали правоохоронці.


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7334 / 4.5MB / SQL:{query_count}