З війни – додому: адаптація і нові випробування

“Пошта” довідалася про терміни демобілізації, чи готове вдома підґрунтя для пристосування бійців до мирного життя, хто йде служити за контрактом і за яких умов почнеться чергова хвиля мобілізації

фото: ngu.gov.ua
Уже на великодні свята всі демобілізовані бійці будуть вдома. Минає тиждень відтоді, як набув чинності указ Президента про демобілізацію військових четвертої хвилі. У запас звільнять 45 тисяч вояків Збройних сил України. Їх призвали на службу в липні 2014-го та в січні 2015 року. Своїх Героїв уже зустрічає і Львівщина. 
Вдома бійців чекає соціальна та морально-психологічна адаптація. Якщо система соціальної допомоги в місті та області налаштована, то морально-психологічна реабілітація – ні. Бюрократичні перипетії, працевлаштування та проблеми із житлом доповнюють список справ, які потрібно владнати. 

Здай майно – і вільний

До Львова й області повертаються  тисячі військових, які відслужили. Кажуть, якщо не виникне жодних проблем, то до Великодня усі демобілізовані повинні вже бути вдома і святкувати зі своїми родинами. Щоб цілком повернутися до звичного мирного життя, доведеться передусім навести лад з “паперами” у військових частинах, аби отримати посвідчення учасника бойових дій і соціальне забезпечення, а також обов’язково “розрахуватися з військовою частиною”.
На Львівщину повертаються тисячі військових, які відслужили. До Великодня усі демобілізовані повинні вже бути вдома і святкувати зі своїми родинами
“Коли бійці з військової частини повертаються додому, вони зобов’язані у десятиденний термін прибути у військову канцелярію і віддати документи, щоб отримати посвідчення учасника бойових дій (ідеться про тих, що вперше були в зоні АТО), щоб оформити заслужені соціальні блага, – розповідає “Пошті” керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України Олександр Поронюк. – Також військовослужбовець, коли звільняється з лав Збройних сил, повинен розрахуватися з військовою частиною. Згідно з наказом міністра оборони, він повинен здати своє речове забезпечення залежно від того, що отримав і які терміни експлуатації того майна. Особливо це стосується інвентарного. Йдеться про бронежилет, кевларовий шолом, тактичні рукавиці, окуляри, теплі речі…”
Якщо ж боєць тих речей не повернув, йому доведеться компенсувати їх вартість, буває, навіть у десятикратному розмірі. 
“На фронті хлопці пережили різні ситуації, пройшли  важкі бої. Якщо військовий, його підрозділ або частина потрапляли під артилерійський обстріл чи мали інші бойові зіткнення, внаслідок чого було знищено військову техніку чи особисте майно, втрачені речі повертати не потрібно. Є так звані військові комісії у складі кількох офіцерів відповідної служби (паливно-мастильних матеріалів, озброєння, тилу, логістики), і саме їм командир підрозділу подає рапорт. Згодом, відповідно до встановленого законодавством порядку, майно списують з обліку військової частини”, – зазначив Олександр Поронюк. 
До слова, літню форму, берці, кашкет, натільну білизну, шкарпетки… надають військовому в індивідуальне використання.

фото: Нацгвардія України (2)  

“Звільнили зі служби, а далі сам собі давай раду”

Вдома бійців чекає соціальна та морально-психологічна адаптація. Зі слів демобілізованих, якщо система соціальної допомоги в місті та області налаштована, то психологічна реабілітація – ні. А ще вдома чекають бюрократичні перепони і пошук нової роботи. Багато бійців не мають помешкання, що буває нагальною проблемою, яку їм доводиться вирішувати самостійно, бо чекати на квартиру довго. 
“Система соціальної допомоги у Львівській міськ­раді налагоджена. Коли звільнився зі служби, туди подавав на допомогу, на оздоровлення дітей – усе працює. Один військовий отримав санаторно-курортне лікування також без проблем. Представники влади час від часу зустрічаються з громадськими організаціями, які займаються справами учасників АТО, аби бути в курсі їхніх справ”, – розповідає “Пошті” демобілізований Михайло Васюта. 
З його слів, ті бійці, які зареєстровані в районах, отримують земельні ділянки,  чого не скажеш про тих, що у Львові. А помешкання для них наразі не готове. “Будинок лише починають зводити. Ще дуже багато часу мине, допоки всі квартири будуть готові. І не факт, що тих помешкань вистачить для всіх учасників АТО, які їх потребують”, – додає співрозмовник.
 Ще для бійців, які про­йшли пекло війни, дуже важливо отримати мо­ра­льно-психологічну реабілітацію, яка в місті та області наразі не налагоджена. “Мені здається, що ніхто про таку потребу бійця не думає. Звільнили зі служби, а далі сам собі давай раду”, – каже Михайло Васюта. 
Якщо буде загострення бойових дій або перехід нашого супротивника у великомасштабний наступ, думаю, мобілізації чекати
Як писала “Пошта”, часто після демобілізації бійцям доводиться шукати роботу. З такими проблемами вояки звертаються не лише в центри зайнятості – просять допомоги й у львівських активістів. Мовляв, ті допоможуть працевлаштуватися навіть швидше, до того ж роботу знайдуть як для тих, що потребують соціальної адаптації, так і для інвалідів-візочників. Тим часом у міському цент­рі зайнятості кажуть, що до них бійці здебільшого звертаються, аби оформити виплати з безробіття. У такий спосіб вони деякий час мають змогу відпочити від пошуку нового місця праці.
“Із проблемою працевлаштування особисто не стикався, та конкуренція на ринку праці є. Ніхто дуже сильно на бійців не зважає. Чи воював ти, чи ні – роботу все одно знайти важко. У центрах зайнятості декларують, що шукають, але наскільки це все дієво, мені не відомо. Демобілізованому здебільшого доводиться самому собі давати раду”, – певен Михайло Васюта. 
На його думку, в державі система таки не змінилася, можливо, лише окремі чиновники. 
“Дехто з них може порадити, поспівчувати, допомогти оформити якісь документи. Наприклад, потрібно мені було оформити пільги – пішов у ЛКП, і мені все швидко зробили. Так само в райадміністрації, обленерго, Львівгазі. Мовляв, ви і так багато пережили, ми вам самі все зареєструємо, аби в черзі не стояли. Але ті всі установи треба обійти. І не всі після пережитого на фронті можуть знайти в собі сили, аби то зробити. Бюрократія залишилася незмінною”, – резюмує співрозмовник. 

Хто йде служити за контрактом?

У військовому відомстві кажуть, що лави демобілізованих поповнять конт­рактники, мовляв, в армію йдуть служити здебільшого з патріотичних міркувань, до того ж оплата за службу достойна. 
“Помітив, що багато держслужбовців, яким 50 і більше років, вирішили йти служити у Збройні сили. До такого кроку їх здебільшого спонукало реформування держорганів – скорочення. Отож на службу за контрактом потрапляють капітани запасу, старші лейтенанти запасу – люди, які мають величезний життєвий досвід, володіють організаційними здібностями, які готові служити”, – зазначає Олександр Поронюк. 
На думку військового експерта Володимира Гулими, на службу йдуть із різних причин. 
“Хтось має покликання патріотичне, хтось так відстоює свій дім, захищає свою сім’ю, а хтось втратив усе на окупованих територіях, і йому нема куди дітися, тому служить в армії. 

Є категорія людей, які справді хочуть пов’язати своє життя зі Збройними силами, побудувати кар’єру, але рівень забезпечення армії, який був до цього, не дозволяв їм втілити свою мрію у реальність. Із таким мізерним військовим заробітком неможливо було утримувати свою сім’ю. Але зараз, коли ця перешкода подолана, вони здійснили те, що їм близьке по духу”, – зазначає співрозмовник. 
Також побутує думка, що на військову службу заманюють високою зарплатою і пільгами. “Звісно, є і заробітчани. Тут нема чого приховувати. Але такі люди дуже швидко розчаруються, оскільки в нас держава просто так великі гроші не платить. Для того треба бути і професійним, і відважним, і вміти вправно воювати… – додає Володимир Гулима. – На жаль, часто можна почути, що на контрактну службу беруть усіх. У військових комісаріатів, структурах, які підписують контракти з військовослужбовцями, є мінімальні вимоги: морально-психологічні якості людини, фізичні, а також медичні показники. Якщо особа цьому не відповідатиме, навряд чи вона потрапить до ЗСУ. А ці чутки – елемент інформаційної війни. Це не просто слова та гасла, і ми в цьому вже не раз переконалися. Проте далі віримо, що Faceboоk чи сумнівні засоби масової інформації – єдине джерело правди”. 

Чергова хвиля мобілізації: чого чекати?

Ще в кінці лютого міністр оборони України Степан Полторак розповів про масштаби можливої сьомої хвилі мобілізації. З його слів, її проведення залежатиме від ситуації на лінії зіткнення. 
“На жаль, не можемо прогнозувати дії незаконних військових формувань збройних сил Російської Федерації, які зосереджені на наших кордонах, тому чітку відповідь стосовно того, коли і чи взагалі буде ще одна мобілізація, навряд чи хтось дасть. Але якщо буде загострення бойових дій або перехід нашого супротивника у великомасштабний наступ, думаю, мобілізації чекати. Якщо ж усе буде спокійно, то не буде чергової хвилі”, – зазначає Володимир Гулима. 

Якими будуть терміни призовів-2016?

Глава держави підписав указ і про терміни призовів у 2016 році. Документом визначені строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу: 5 травня – 30 червня та жовтень – листопад 2016 р., інформує сайт Президента. 
Окрім того, звільнення в запас військових, які мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр і відслужили встановлені терміни строкової військової служби, відбудеться у квітні – червні та у листопаді 2016 р. Указом також передбачене звільнення в запас у жовтні – грудні 2016 р. інших військовослужбовців строкової служби, які відслужили встановлені строки строкової військової служби.
“На строкову військову службу призиватимуть юнаків віком від 18 до 27 років. Відправленню у військові частини підлягатимуть хлопці віком від 20 до 27 років, а від 18 до 20 років зобов’язані прибути до обласних збірних пунктів, аби уточнити їхні облікові дані. Багато з них підлягають відстрочці від строкової служби у зв’язку з навчанням, за станом здоров’я і багатьма іншими факторами. Вони до 20 років не підлягають строковій службі у військчастинах”, – розповіла “Пошті” прес-офіцер Львівського обласного військового комісаріату Юлія Кіндзерська. 
З її слів строковиків не відправлятимуть у зону АТО, бо вони підлягають призначенню на посади, які не визначають бойової готовності. Призовники з вищою освітою служитимуть рік, без – півтора року. Після закінчення служби вони можуть продовжити службу за контрактом або ж виявити бажання служити за контрактом уже під час строкової служби. Тобто через три місяці після призову солдати можуть заключити контракт зі ЗСУ на певний термін – довгостроковий (на три або на п’ять років) чи короткостроковий (до завершення особливого періоду). 

фото: ukrmilitary.com

Хто на службу за контрактом?

Львівський обласний військкомат запрошує на військову службу за контрактом у Збройних силах України терміном 3 – 5 років. Вимоги до кандидатів: вік – від 18 до 60 років, задовільний стан здоров’я.
Держава гарантує:
– стабільне грошове забезпечення – від 7 тис. грн; 
– додаткові виплати у зоні проведення АТО;
– соціальний захист;
– можливість навчатись у вищих навчальних закладах без відриву від проходження військової служби;
– заочне навчання за рахунок держави (починаючи з другого контракту) у вищих військових навчальних закладах під час проходження військової служби для отримання цивільної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра;
– виплату грошової компенсації за винайм житла для осіб рядового, сержантського та старшинського складу;
– щорічну відпустку зі збереженням грошового, матеріального забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення;
– нормований розпорядок дня та регламент службового часу;
– безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я військовослужбовців та членів їх сімей;
– санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристичних базах Міністерства оборони України;
– речове забезпечення відповідно до визначених норм;
– участь у складі національних миротворчих контингентів та миротворчих місіях;
– можливість отримання первинного офіцерського звання військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу, які мають вищу освіту.
Більше інформації щодо прийому на військову службу за контрактом, умов проходження, вимог до кандидатів можна отримати у Львівському обласному військовому комісаріаті (вул. І. Франка, 25, тел.: (032) 260-26-44).

Які військові професії потрібні в армії?

За оцінкою регіональних центрів зайнятості, на сьогодні військова служба за контрактом – одна з найбільш конкурентоспроможних професій на ринку праці України, про що повідомив заступник голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Сергій Кравченко. 
“Сьогодні професія військового – одна з найпопулярніших в Україні. Це пояснюється тим, що всі охочі служити в українській армії за контрактом отримують не лише достойну зарплату, а й певні переваги. Спільно з представниками військкоматів фахівці служби зайнятості проводять групові та масові заходи для безробітних. А віднедавна на базі центрів зайнятості діють рекрутингові пункти, де шукачі роботи зможуть укласти контракт на проходження служби в армії ЗСУ та дізнатись усю необхідну інформацію про контрактну службу. Станом на 31 березня 2016 року у центрах зайнятості відкрили 346 офісів (робочих місць) для укладання контрактів із ЗСУ, 38 планують відкрити найближчим часом”, – поінформував Сергій Кравченко.
Наразі обласні служби зайнятості спільно працюють із військовими комісаріатами для забезпечення укомплектування військових частин військовослужбовцями за контрактом. У рамках співпраці проводять ярмарки вакансій і семінари, де шукачам роботи розповідають про терміни контрактної служби, соціальні гарантії військовослужбовців та їхніх сімей, наявні вакансії у ЗСУ.
За інформацією Міноборони та Генштабу ЗСУ, військові професії, що зараз найбільш потрібні українському війську: екіпажі бойових машин, механіки-водії, розвідники, стрільці, артилеристи, фахівці протиповітряної оборони та ін. Також потрібні кухарі, медики, зв’язківці, ремонтники різних напрямків та інші. 
“Служба в армії за контрактом – це можливість отримати безкоштовну вищу освіту, виплату одноразової грошової допомоги при укладенні контракту. Також для військово­службовців передбачено повноцінне речове та продовольче забезпечення, безоплатне медичне обслуговування та санітарно-курортне лікування за пільговою оплатою тощо”, – повідомив Сергій Кравченко.
Крім цього, військовослужбовець служби за контрактом (солдати і сержанти) та призвані у рамках мобілізації можуть розраховувати на зарплату від 7 тис. грн; командир бригади – 14 тис.; командир батальйону – 12 тис.; командир роти – 10 тис.; командир взводу – 
9 тис., інформує Державна служба зайнятості України. Військовослужбовці, які виконують завдання в зоні проведення АТО, отримуватимуть додаткове фіксоване грошове забезпечення (незалежно від військового звання та посади).
З початку 2016 року 14 тис. осіб записалися до вітчизняного війська, з них 13 тис. осіб вже прийнято на контракт. Якщо у шукача роботи немає відповідної підготовки, його скеровують до навчального центру. Після проходження навчання претендента беруть на службу. Найвищі показники укладання контрактів у Хмельницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській і Миколаївській областях.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.6344 / 4.54MB / SQL:{query_count}