Скандал, який завершиться конкурсом

Чи має шанси доброволець Юрій Досяк очолити Центр надання послуг учасникам бойових дій у Львові?

фото: radiosvoboda.org
Для того, щоб отримати соціальні послуги, передбачені законодавством, учас­никам бойових дій часто доводиться їздити різними частинами міста. Задля більшого комфорту міська влада створила Центр надання послуг учасникам бойових дій, що  має стати майданчиком для співпраці між учасниками бойових дій і їх сім’ями, міською владою, організаціями та соціально відповідальним бізнесом. 
Виглядатиме він як єдине приміщення, у якому можна отримати всі необхідні послуги: консультацію та сприяння в отриманні пільг, реабілітації та адаптації, у працевлаштуванні та профпідготовці, а також із питань соцзахисту. Кошти на функціонування такого центру закладені в міському бюджеті. Також його працівники залучатимуть міжнародну допомогу та гранти, організації, підприємців і громадськість. 
Як писала “Пошта”, зараз на обліку Центру соціальних служб Львова перебуває понад чотири тисячі учасників АТО, більше тисячі з яких уже повернулися з війни. Проте кількість тих, що справді воювали, більша.
Центр надаватиме соціальну, правову та іншу допомогу учасникам АТО. Серед його  головних завдань – створення повноцінної єдиної бази даних учасників бойових дій. Повноцінно запрацювати він мав би вже у квітні цього року. Центр надання послуг буде розташований на вул. Пекарській, 41. Разом із соціальними службами у його приміщенні працюватимуть волонтерські та церковні організації. 
Та не обійшлося без скандалу. 26 лютого призначили директора центру – 35-річного священика Романа Лагіша. Це рішення одразу викликало спротив і бійців, і громадських активістів. Вони вважають, що очолити новостворену структуру мав би учасник АТО Юрій Досяк (на фото), який тривалий час на волонтерських засадах працював над його  створенням. Львів’янин пройшов Майдан і одразу після початку збройного конфлікту на Донбасі пішов у військкомат. Втім, до війська його не взяли, тож він пішов добровольцем у батальйон “Донбас”. Разом із побратимами вийшов з Іловайська, але потрапив у полон і 119 днів провів під наглядом бойовиків “ДНР” у Донецьку, повідомляє radiosvoboda.org. Юрій потрапив у неволю в серпні 2014-го, а 26 грудня його звільнили під час великого обміну полоненими…
Після обурення громадськості 29 лютого отець Роман Лагіш відмовився від цього призначення. Про своє рішення священик заявив на зустрічі з ветеранами АТО, які саме тоді заявили, що хотіли б бачити на цій посаді бійця АТО Юрія Досяка. Своєю чергою УГКЦ відкликала отця Романа Лагіша з посади керівника Львівського міського центру надання послуг учасникам бойових дій. 
Цього тижня, у середу, стало відомо, що мерія має намір оголосити відкритий конкурс на цю посаду. Як зазначила 9 березня начальник відділу кадрів Львівської міськради Галина Бордун, заяви на звільнення отця Романа Лагіша, яку він написав 1 березня, досі не підписав міський голова. Тому до 11 березня отець Лагіш залишається керівником центру і наразі займається реєстрацією цієї структури.  

Керівника призначать за два тижні

Відкритий конкурс на посаду керівника центру оголосять після того, як міський голова Львова підпише заяву отця Романа Лагіша. Минулого тижня у Львові створили робочу групу щодо призначення керівника Центру надання послуг учасникам бойових дій. У неї нема  юридичного підґрунтя, але все ж вона має  вплив на рішення міського голови. Зі слів Галини Бордун, робоча група домовилася про оголошення конкурсу. Претендент на посаду керівника центру має подати пакет документів, які зазвичай подають кандидати на працевлаштування до міськради.
“Сам центр юридично з’явився в грудні 2015 року. У січні вже були проголосовані програми, де різні департаменти міськради мають свою роль у певному процесі. Тобто ми щось пробували робити ще з грудня, але наша проблема в тому, що певні групи самостійно збиралися та обговорювали певні проблеми”, – зазначила Галина Бордун.
Будь-яка кандидатура, яка готова податися на керівника центру, повинна надати чималий пакет документів. Члени робочої групи відправлятимуть їх на комісію законності, яка заслуховуватиме всіх учасників і сформує протокол для міського голови зі своїм рішенням. Серед критеріїв, за якими відбиратимуть кандидатів на посаду керівника Львівського центру надання послуг учасникам АТО, є обов’язкова причетність особи до зони АТО, досвід громадських робіт, управлінські навики, а також готовність публічно задекларувати свої доходи. За словами Галини Бордун, очільника центру планують затвердити вже за два тижні. Наразі на цю посаду претендують троє осіб, серед яких є і Юрко Досяк.
Сам  Юрій Досяк, який доклав багато зусиль до створення центру і претендував на посаду його керівника, також заявив про необхідність конкурсу на цю посаду.
“Розумію, яка увага тепер прикута до центру. І це дуже добре. Вважаю, що це піде на користь загальній справі. Друзі, побратими, я виправдаю висловлену довіру, прийму на себе таку відповідальність! Тепер справа за рішенням міської ради і міського голови”, – зазначив на сторінці у Facebook Юрій Досяк.

Авторитет серед бійців – передусім!

Самі ж учасники АТО певні: очолювати центр повинен боєць, який був на фронті і знає, що найбільше потрібно хлопцям. 
“Крім особистих зв’язків та особистого авторитету, керівникові центру потрібно знатися на військовій справі. Той, хто побував в АТО, одразу зорієнтується в ситуації і почне працювати на благо бійців. До центру може звертатися багато осіб, які на полі бою займалися дезертиством, отож керівникові потрібно буде вміти з такими людьми поводитися, знати про них більше, ніж вони самі про себе розповідають. Зрештою, впевнений, що такий керівник діятиме тільки в інтересах вояків. Не буде вже й мови про якісь зловживання з його боку чи про розставлення ним неправильних пріоритетів у різних ситуаціях”, – зазначив у розмові з “Поштою” демобілізований офіцер Михайло Васюта. 
Із його слів, керівник Центру підтримки учасників АТО також повинен користуватись авторитетом серед побратимів,  аби йому довіряли самі бійці. 
“Потрібно знатися з керівництвом військових частин, що дислокуються на Львівщині, мати авторитет серед хлопців. Він також повинен знати військові процеси, розумітися на військовій документації, як призначають службові розслідування, їх результати також. Зрештою, знати статут ЗСУ. Крім того, потрібно знати цивільне законодавство. Юрій Досяк – юрист, який пройшов  АТО від А до Я і на всьому розуміється. Крім того, це така посада, де треба мати стійкість: не тільки силу розуму, а й фізичну і моральну стійкість. Потрібно вміти поставити на місце людину, комунікувати з громадянами. Скажу, що це бойова посада”, – каже Михайло Васюта.

Чому Львову потрібен такий центр?

На думку Михайла Васюти, центр повинен насамперед об’єднати львів’ян, аби допомагати учасникам АТО. 
“Визначення єдиного вектора діяльності цього осередку, забезпечення учасників АТО всім необхідним – ось, думаю, головні завдання центру у Львові. Також установа мала б надавати всі необхідні консультації військовим, у тому числі стосовно пільг. У центрі необхідно розробляти проекти ухвал, контролювати їх виконання. Він має стежити, аби не було зловживань серед волонтерів, аби їх діяльність якось уніфікували. Умовно кажучи, щоб волонтери були акредитовані військовими частинами. Потрібно, щоб військові частини теж несли відповідальність за ту допомогу, яку вони отримують від добровольців. Центр справді має багато завдань, адже у країні війна. Зрештою, потреба в самій установі центру  буде й після того, як припиняться бойові дії, бо демобілізованим потрібні будуть пільги, підтримка матеріальна і моральна”, – резюмує Михайло Васюта. 

На своїй сторінці у соцмережі Facebook Юрій Досяк розповів про основні завдання, які ставить перед собою центр. Із його слів, саме збереження та якісне функціонування цих речей відстоюватиме, якщо стане керівником установи. 
“1. Центр надає адміністративні послуги учасникам бойових дій, їхнім сім’ям, волонтерам і громадським організаціям: 
– проводить соціальні та інші виплати, гарантовані державою, які здійснюються через органи місцевого самоврядування;
– створює і веде реєстр учасників бойових дій та їхніх сімей, що мають право на пільгове або безоплатне отримання житла, гарантоване державними або комунальними програмами;
– створює і веде реєстр учасників бойових дій та їхніх сімей, які подали заяву на отримання земельної ділянки;
– створює і веде реєстр учасників бойових дій та їхніх сімей, яким надається фінансова або інша матеріальна допомога (в тому числі громадськими організаціями);
– приймає документи і видає “Картку львів’янина” відповідної категорії.
2. Центр надає юридичні послуги учасникам бойових дій, їхнім сім’ям, волонтерам і громадським організаціям: 
– юридичні консультації з приводу отримання статусу учасника бойових дій, члена сім’ї загиблого військовослужбовця;
– складання відповідних заяв у державні органи (в тому числі суди, прокуратуру), їх супровід, а за потреби – представництво інте­ресів у всіх інстанціях;
– юридичні консультації щодо незаконного звільнення з роботи, невиплати заробітної плати, невиплати матеріального та інших видів забезпечення військовослужбовцям, кредитних спорів, складання відповідних заяв, скарг, представництво інтересів;
– консультування спільно з медичними установами з приводу встановлення інвалідності, проходження МСЕК, встановлення факту поранення, контузії тощо; 
– юридичні консультації та супровід з інших питань.
3. Центр проводить комплексну фізичну і психологічну реабілітацію учасників бойових дій та їхніх сімей:
– навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації (курси іноземної мови, комп’ютерної грамотності);
– пошук роботи; фізична реабілітація (реабілітаційні центри, лікарні, аптеки); санаторно-курортне лікування; протезування; оздоровлення дітей; психологічна підтримка (індивідуальні та групові заняття, заняття з дітьми); розробка та впровадження програми забезпечення житлом; залучення до культурно-мистецьких заходів.
4. Встановлення рівних соціальних гарантій для всіх учасників бойових дій і їхніх сімей: 
– пошук матеріальних та інших ресурсів для соціальних гарантій тим категоріям учасників бойових дій, яким держава з формальних причин (відсутність документів) не подає допомоги;
– розробка та впровадження соціальних програм, залучення соціально відповідального бізнесу, пошук грантових програм.
5. Центр веде інформаційну, аналітичну, освітню та культурну роботу: 
– аналізує основні причини звернень, розробляє способи усунення системних порушень;
– розповсюджує інформацію для учасників бойових дій та їхніх сімей про соціальні пільги, гарантії і допомоги, способи захисту порушених прав;
– проводить семінари і тренінги з вказаних питань з учасниками бойових дій, їхніми сім’ями, волонтерами та громадськими організаціями;
– організовує інші тематичні семінари, лекції та навчальні програми;
– організовує дозвілля дітей (дитяча кімната в приміщенні центру, туристичні та оздоровчі поїздки);
– організовує та бере участь у культурно-мистецьких заходах;
– створює умови для передання корисного досвіду учасників бойових дій іншим громадянам, залучає їх до роботи у відповідних сферах.
6. Центр збирає матеріальні ресурси для допомоги українським військовим, які беруть участь в АТО або потребують лікування після участі в АТО: 
– проводить збірки, благодійні ярмарки;
– обліковує та зберігає зібрані матеріальні ресурси (продукти харчування, форма, спорядження, транспорт);
– організовує доставку зібраних матеріальних ресурсів до військових підрозділів, для яких проводилася збірка;
– спільно з волонтерами та громадськими організаціями веде реєстр наявних матеріальних ресурсів і їх розподіл;
– організовує заходи для виготовлення речей, необхідних військовослужбовцям (плетення маскувальних сіток, костюмів, ремонт форми та спорядження, техніки).
7. Центр надає технічну, організаційну, юридичну та іншу можливу допомогу волонтерам і громадським організаціям: 
– створює та веде реєстр отримувачів соціальної допомоги;
– надає волонтерам і громадським організаціям у користування необхідну для роботи базу за наявності (техніка, приміщення, консультації спеціалістів);
– допомагає волонтерам і громадським організаціям при роботі з митницею (юристи центру надають консультації, за потреби – представництво);
– допомагає реабілітаційним центрам, медичним закладам, у тому числі з пошуком необхідного обладнання та ліків”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
20.1318 / 4.21MB / SQL:{query_count}