Зберегти Львів: від левів до вілл

“Пошта” довідалася про львівські “ініціативи відновлення”. Наскільки активно жителі дбають про своє місто, зокрема, про його давню архітектуру?

Бажання жити у кращому місті об’єднує людей. Жителі долучаються до озеленення вулиць Львова та встановлення обме­жувачів на тротуарах, збирають гроші на відновлення чи облаштування дитячих майданчиків поблизу своїх будинків. Активісти гуртуються, і з запаркованої автомобілями площі їм вдається зробити громадський простір, де приємно проводити час. 
Кілька років тому жителі Львова збирали гроші на порятунок статуї Меркурія, що прикрашала один із центральних будинків міста. Вона була в жалюгідному стані: роками ніхто навіть не заглядав до фігури давньоримського бога, і вона все більше руйнувалася. 
Тоді, у 2011-ому, щоб повернути Меркурієві попередній вигляд, треба було зібрати 137 тисяч гривень. Незабаром у місті з’явилися білборди з інформацією про статую. Люди жертвували гроші на її відновлення, та все ж зібрати необхідну суму тоді було непросто. На це пішло аж три роки. Статую реставрували, і тепер вона знову прикрашає будинок на вул. Січових Стрільців.
Зараз у місті цілком відреставрований лев 1600 року на будинку, що навпроти ратуші, а також фігура однієї з двох тварин у проїзді Крива Липа
А торік мистецтвознавці згуртувалися довкола відновлення давнього вітражу в будинку на вул. Герцена, 6. Як розповідав “Пошті” львовознавець Іван Радковець, це найвищий малюнок на склі в Україні. Починається він на першому поверсі, а закінчується на четвертому. Його висота 11 м, і на ньому зображений гірський пейзаж Карпат. Вітраж створили в 1910-1911-ому за проектом архітектора Яна Баденського. “Ініціаторами відновлення були навіть не мешканці цього будинку – обговорювали реставрацію мистецтвознавці. Цей вітраж цінний і складний. Багато часу минуло, відколи набралися сміливості й таки взялися за його відновлення. Роботи профінансувало німецьке бюро технічної співпраці GIZ”, – розповіла “Пошті” начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко. Видається, у місті збільшується кількість небайдужих. Чи справді для львів’ян важливо, як виглядатиме місто? 
Хочеться, щоб наші діти і внуки жили у Львові, який буде славитися своєю архітектурою, а не спогадами про неї!

Львів’яни подбають про левів міста

Скульптури величавих гордовитих тварин, які є і символами Львова, і його окрасою, небайдужі взялися рятувати ще у 2013-ому. Тоді Юрій Гайда, один з ініціаторів проекту “Збережемо львівських левів”, підрахував, що загалом у нашому місті майже п’ять тисяч фігур, і багато з них у критичному стані. Тож небайдужі вирішили започаткувати благодійний фонд порятунку скульптур, який поставив собі за мету моніторити стан цих творів мистецтва, виготовляти проектну документацію на їх реставрацію, проводити роботи з відновлення, а голов­не – шукати благодійників. За три роки роботи фонду в силу тих чи інших обставин відреставрували небагато фігур. 

фото:Олег Огородник
“На жаль, я вже скульп­турами левів не займаюся, бо надто багато різноманітних змін і потреб допомоги та опікунства з’явилося в Україні. Зараз у місті цілком відреставрований лев 1600 року на будинку, що навпроти ратуші, а також фігура однієї з двох тварин у проїзді Крива Липа. Також вдалося відновити левчиків на будинку, що на розі вулиць Бандери і Коперника. Там на балконі були чотири різні тварини, які ледь відрізнялися одна від одної. Та їх реставрація трохи гірша, бо мордочки набули однакового виразу і тепер наче позбавлені індивідуальності. Але це моя груба оцінка. Більше реальних спроб реставрацій я не знаю”, – розповідає Юрій Гайда. 
Про те, що ініціатива притихла, каже й Лілія Онищенко. “Ініціатива притихла, хоча вдалося відновити кілька левів. Найбільше потребують ремонту два леви на Високому Замку, а також фігури цих тварин зі старої міської ратуші”, – зазначила вона. 
Згодом керівник Фонду реставрації ушкоджених і знищених левів Львова Олег Мацех став директором ЛКП “Лев”, яке опікується бездомними тваринами. Він каже, що проект “Збережемо львівських левів” то набирає обертів, то скидає, але про нього ніхто не забув.
 
 фото: 032.ua
“Нині ми не є в активному пошуку опікунів. Найважливіше, що було зроблено, – проведено інвентаризацію скульптур левів, які потребують опіки. Я торік обійшов із фотоапаратом знищені фігури. Деякі з них – на стадії зникнення. Тож нині маємо повний перелік пошкоджених творів мистецтва – їх близько сотні”, – каже Олег Мацех. 
Він розповідає: процес руйнування левів не є дуже швидким. На це впливають люди: хтось ринву  так виведе, що вода постійно стікає на скульптуру, а хтось просто збиває лев’ячу морду з балкона. 
“Перший проект, за який активно взявся я та Андрій Худо, – відновлення венеційського лева на площі Ринок, 14. Нам вдалося відреставрувати не тільки ту фігуру, а й весь портал. Також відновили левів у проїзді Крива Липа. Тварин на вулиці Коперника з фонтанною чашею вже навіть обстежували фахівці! Там потрібно ремонтувати цілий комплекс – позаду постійно зсувається ґрунт. Це найбільша проблема: як правило, фігури розташовані на знищених балконах, будинках. Дуже мало окремих скульптур. Здебільшого вони є елементами споруд, які також у дуже поганому стані, тож реставрувати самих левів на будівлях недоцільно. Треба відновлювати цілий будинок. Тому наш проект не так швидко рухається, як би нам хотілося”, – розповідає Олег Мацех. 
Також він розказав про бізнесмена з Росії. Олег Мацех каже, що він не змінив рішення і таки планує інвестувати у відновлення левів, що на вул. Коперника. 
Ідея – кожній фігурі дати опікуна, і тоді хтось, як і я, зможе сказати: “Мій лев – на площі Ринок”
“Цей меценат Радомир Обуханич – колега з Мос­кви. Він львів’янин, дуже любить наше місто. Він узяв на себе зобов’язання цього року зайнятися двома левами з вулиці Коперника. Ті фігури унікальні! Їх у Львові залишилося лише п’ять. Вони колись були елементами нашої ратуші, і кожен має ім’я (їх називали на честь львівських меценатів). У міській раді обіцяли виділити гроші на відновлення стіни й запобігти подальші зсуви”, – повідомляє  Олег Мацех. 
Олег Мацех каже: неправда, що нині складно шукати меценатів, які б вкладали кошти в реставрацію скульптур. На його думку, над цим просто потрібно активніше працювати. “Необхідно всього лиш трохи активізуватися. Коли ви людині, яка є справжнім львів’янином, показуєте якогось лева, кажете, що він може долучитися до історії, до збереження свого міста, вона виділяє суму, і зовсім скоро видно результат. Ідея – кожній фігурі дати опікуна, і тоді хтось (як і я) зможе  сказати: “Мій лев – на площі Ринок”, – каже Олег Мацех. 
Він також розповів, що у місті час від часу виникають дискусії щодо того, чи повертати давні відреставровані леви на місця. Точилися розмови, зокрема, стосовно скульптур із вул. Коперника. “Олесь Дзиндра працює над створенням музею міста. Можливо, частину левів, які в поганому стані і не витримають природних умов, відреставрувавши, залишатимуть у музеї, а на їх місцях на вулиці ставитимуть точні копії. Вважаю, що у Львові мав би бути окремий музей для левів. Фігури на Коперника досліджували фахівці, і вони рекомендували їх забрати. Але можна провести консервацію і подовжити їх життя ще на кілька десятків років”, – додав він. 
Як стати опікуном фігури львівського лева? Активісти проекту “Збережемо львівських левів” на себе беруть весь технологічний процес. “Намагатимемося зняти складність усіх процесів реставрації, аби львів’янин чи будь-хто інший, хто має порив до меценатства, був лише платником-опікуном. Він платить за проект, який виготовляє проектант. Після виготовлення проектно-кошторисної документації, якщо людина має змогу, платити далі і за реставрацію, то вона вносить наступну суму. Якщо ж ні, ми, маючи вже проект щодо реставрації конкретного лева, залучатимемо інших інвесторів”, – пояснював “Пошті” раніше Олег Мацех. 

Активісти розчистили оранжерею

Цього року львів’яни та гості міста нарешті побачать оновлену оранжерею у Стрийському парку. Роками теплиця стояла пусткою – всі пам’ятаємо розбиті шибки, зіржавілий каркас, гори сміття і скла всередині. Першими за відновлення об’єкта взялись активні львів’яни – вони торік створили групу в соц­мережі Facebook. Там вони гуртувались, а незабаром взялися розчищати об’єкт і вивезли звідти все сміття. Їм вдалося привернути до оранжереї увагу чиновників, тож згодом міськрада долучилася до її відновлення. Як розповів головний інженер ЛКП “Зелений Львів” Олександр Чишинський, чимало робіт у теплиці вже провели: її почистили, відновили металевий каркас, встановили новенький дах. Загалом реставрація об’єкта коштуватиме місту понад мільйон гривень. 
Навесні в оранжереї знову з’являться рослини. Колись там були різні екзотичні квіти, кактуси, фікуси, навіть пальма і бананове дерево. Жителі ж можуть зголошуватись, аби надати саджанці з власних городів та господарств. Усі охочі запропонувати для висадження власну рослину можуть звертатись у ЛКП “Зелений Львів” (вул. Варшавська, 49) або за телефоном: 252-29-03. 
Минуло вже майже 10 ро­ків, відколи гроші на теплицю місто перестало виділяти. Усі рослини замерзли, бо через борги в оранжереї відключили опалення. У 2006-ому підвищилася ціна на газ, і на утриманні теплиці вирішили зекономити кошти міського бюджету. Тож рослини, які були в горщиках, порозбирали, а пальма замерзла. Тепер же тут планують встановити твердопаливні котли. “В оранжереї буде два твердопаливні котли, і тепло тут буде й узимку”, – каже співрозмовник. 

Президенте, врятуйте львівську віллу!

Про історію Львова розповідає його архітектура. Чимало можна довідатися, дивлячись на величні храми, архітектурний ансамбль середмістя, а ще багато цікавого приховують львівські вілли. Вони за своїми дверима ховають чи не найбільше оповідок і сімейних таємниць відомих містян. Якщо колись господарі намагалися своє житло прикрасити садками і гарними брамами, то з часом, відколи будівля втратила власника, їй доводиться доживати поміж чагарників, з облупленими стінами та побитими вікнами. А інколи такі перлини можуть навіть знести, аби збудувати нову, наприклад, багатоповерхівку.
Буває, містяни не можуть дивитися, як загнивають такі пам’ятки, тож беруться будь-якими способами їх відновлювати. Так, на сайті Президента України з’явилася петиція, що пропонує зберегти старовинну віллу у Львові, збудовану ще за часів Австро-Угорщини. Львів'ян закликають долучатися та підписувати це клопотання. Автор петиції висловлює пропозицію зберегти віллу у тому вигляді, в якому вона є зараз. Споруда розташована за адресою: вул. Академіка Єфремова, 26. Будівлю зараховують до пам’ятки Віденської школи архітектури. Подальше існування вілли під загрозою, адже новий власник планує її знести, зазначає автор.
“Будинок двоповерховий. Це вілла (особняк), збудована в період Австро-Угорської імперії, близько 1900 року. У міському бюджеті немає коштів для виготовлення дослідної документації і щоб присвоїти вказаній споруді охоронний статус”, – зазначає в тексті автор петиції Назар Лебяк. Нині вдалося зібрати 102 підписи з необхідних 25 000. Проголосувати можна ще протягом 32 днів за посиланням petition.president.gov.ua/petition/19305

Статую “Ощадність” таки відновлять

Цього року нарешті реставруватимуть славнозвісну скульптурну групу на будівлі Музею етнографії – “Свободу”. Про необхідність відновлення статуї в місті говорять уже роками. Не реставрували фігури вже більше 100 років, але справа зрушилася з мертвої точки лиш тоді, коли за неї взялася ініціативна молодь. 
Торік під час десятого благодійного заходу Львівського інституту банківської справи “Аукціон надій” студенти зібрали 300 тисяч гривень для порятунку статуї. 

“Проектом щодо відновлення статуї займаємося вже давно. Хотіли, щоби роботи профінансувало посольство Америки. Тричі подавали на грант, але не отримали його. Торік навіть було голосування містян стосовно реставрації пам’яток, проте також нічого не вдалося зробити. У 20-ому також провели благодійний аукціон – організував його Львівський інститут банківської справи. Такий аукціон він проводить кожного року в іншому місті з різною метою. Ми вже замовили проектну документацію. Перед інфляцією роботи коштували 300 тисяч гривень. Нині ж ситуація змінилася, тож гроші також передбачили в бюджеті міста”, – зазначила Лілія Онищенко. 
Як писала “Пошта”, скульптуру “Ощадність” у народі ще називають “сидячою статуєю Свободи”. Вона розміщена на вершечку будівлі колишньої Центральної монопольної ощадної каси та символізує саме ощадність і готовність народу Галичини досягти добробуту власними силами на своїй землі. Статую створили приблизно тоді, коли й американську, яка на той час ще не встигла стати символом США. 
А ще серед істориків поширена думка, що автор львівської “Свободи” – Фредерік-Огюст Бертольді (той же, що і нью-йоркської). Пліткують, що свою роботу під назвою “Ощадність”, встановлену у Львові на замовлення та коштом ділових кіл, він використав як прототип для французького подарунка американцям, якому судилося стати символом вселюдської Свободи в Америці.

Відреставрують лише…балкон

На вул. Генерала Чупринки є одна споруда, яку свого часу містяни пропонували реставрувати разом зі статуєю “Ощадність”. Ідеться про будинок архітектора Юзефа Сосновського. Дві номерні частини зводили у два етапи. Один будинок призначався для здачі в найм, а другий – схожий на середньовічний замок із фігурою лева в городці – спроектував для себе Юзеф Сосновський. Він проживав якийсь час у ньому, а потім продав відомому львівському колекціонеру-бібліофілу Бесядецькому. Саме тому цей будинок Сосновського часто називають Палацом Бесядецьких. Будинок, подібний на палац, мав усі шанси отримати фінансування з міського бюджету. Однак є одне “але” – власники повинні створити ОСББ, а вони цього не хочуть. Тим не менше, цього року в бюджеті передбачили кошти на реставрацію балкона – еркера в будинку Сосновського. 

Нове життя старого “Львова”

На межі зникнення в місті ще одна будівля – кінотеатр “Львів”, що у Стрийському парку. Хоча він не пам’ятка архітектури, але львів’яни його цінують. Колись він був одним із найбільших кінотеатрів у місті. Якщо не провести капітального ремонту, за кілька років він може просто розвалитися. 
Ще торік ініціативна група “Поверніть нам “Львів”!” збирала всіх небайдужих прийти на громадську зустріч та обговорити подальшу долю кінотеатру у Стрийському парку. 
“За рік чи два волога та недбалість перетворять будівлю в непридатну для використання коробку, якщо львівська громадськість не скаже свого вагомого слова”, – зазначали активісти на своїй сторінці у Facebook.
Приміщення збудоване у 1903 році. 58 років тому його переобладнали в кінотеатр, що був одним із найкращих у Львові, бо мав величезний зал із підвищенням, широкий екран. Тепер він не працює. Лише літом там крутять старі фільми. Обладнання, яке є в кінотеатрі, непридатне для показу сучасних стрічок. Аби купити нове, потрібно близько п’яти мільйонів гривень. У приміщенні грибок, у глядацькому залі підлога прогнила та провалюється під ногами, опалення не працює. 
Зі слів директора кінотеатру “Львів” Мирослава Ариновича, коштів на ремонт будівлі не виділяли з 1963 року. Своїми силами працівники лише підтримували велику споруду, загальна площа якої становить 2000 кв. м. Щоб зараз довести кінотеатр до ладу, за підрахунками експертів, потрібно понад 20 мільйонів гривень (!). Кінотеатр перебуває на балансі обласної ради. Таких коштів установа своєму комунальному підприємству виділити не може, інформує прес-служба Львівської облради.
Цього тижня у приміщенні кінотеатру відбулося виїзне засідання постійної комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, туризму, духовного відродження та ЗМІ і комісії з питань комунального майна та приватизації облради. Депутати працювали в кінотеатрі, аби на власні очі побачити проблеми закладу культури. На засідання запросили громадськість, аби разом вирішити подальшу долю “Львова”. 
Зі слів заступника голови облради Володимира Гірняка, обласна рада до 20 березня прийматиме пропозиції від громадських організацій. Відібравши найуспішніші, можна буде шукати інвесторів. Тож є сподівання, що невдовзі кінотеатру “Львів” таки вдихнуть нове життя.

Левині рекорди міста:

– найвище розташований лев – 415 м над рівнем моря (флюгер на майданчику Високого Замку);
– найбільший лев – майже 4 м (біля Сихівського кладовища);
– найбагатший на леви будинок – 99 зображень – просп. Свободи, 11;
– найбільше фігур – на просп. Свободи (211, разом з інтер’єрами – 245), вул. Городоцькій (165), С. Бандери (154 разом з інтер’єрами);
– найстаріша скульптура львівського лева – XIII – поч. XIV ст.
Андрій Салюк, голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:
– У сфері охорони пам’яток наша влада нині не робить основного – не формує концепції. Крім цього, приблизно чотири місяці тому ліквідували відділ культурної спадщини облдержадміністрації. Це неприпустимо! Чинне законодавство не визначає, що таке пам’ятка ЮНЕСКО та як із нею треба поводитись, а міжнародні хартії того вимагають. У нас готують нові проекти законів про охорону культурної спадщини, які критикують пам’яткоохоронці, адже вони призведуть лише до погіршення стану в цій сфері. В Україні була державна служба з охорони культурної спадщини, та її ліквідували. У нас розвивають туризм за рахунок нищення пам’яток. Містяни можуть ініціювати реставрацію того чи іншого лева, будинку чи храму. Роб­лять це для того, аби нагадати, наскільки цінна наша культурна спадщина. Та її знищення – процес незворотній. Будь-які такі заходи – фрагментарні. Вони демонструють ставлення громади до цієї теми і байдужість влади до культурної спадщини, розцінюють спадщину як потенційні об’єкти для наживи. Наприклад, навіть наші сусіди – поляки – культурну спадщину ставлять наріжним каменем не просто внутрішнього шляху розвитку, а й зовнішньополітичної діяльності. У нас же все нівелюється, спускається на гальмах. Реальність є такою: найбільше охороною культурної спадщини зараз займаються хлопці з автоматами на сході. Ми знаємо, хто наші вороги, як вони грабували музеї та храми, нищили наші пам’ятки у 1914-ому, 1939-ому, з 1944-го по 1991-ий. Нам відомо, що вони зробили, коли окупували Крим. Безумовно, заходи з охорони пам’яток проводити потрібно. Передусім ідеться про заходи превентивної консервації. Це не дозволить руйнуватися об’єктам, і для цього потрібен їх аналіз та паспортизація.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2582 / 4.57MB / SQL:{query_count}