Кінець ери ЛКП, або Сам собі господар

“Пошта” з’ясувала, що буде, коли ЛКП ліквідують, і чому мешканцям багатоповерхівок вигідно об’єднатися до липня 2016-го

Мешканці багатоквартирних будинків звикли, що з усіма комунальними питаннями можна звертатися до ЛКП (себто жеків, як їх ще де­хто досі називає). Сумлінні містяни щомісячно сплачують квартплату, тому й вимагають від комунальників зробити ремонт у під’їзді, встановити нові вікна, замінити мотор у ліфті чи розчистити горище від сміття. 
У ЛКП на такі звернення відповіді традиційні: “У квартплаті не прописані такі умови”, “Ви за це не платите, тому коштів нема, ремонт відкладаємо” тощо. Інколи комунальники можуть у всьому звинуватити недобросовісних мешканців, мовляв, ті не сплачують квартплати. Буває, що й ЛКП без додаткових ініціатив білить сходові майданчики, але так щастить далеко не всім львів’янам. Дехто роками оббиває пороги, та зрештою сам організовує ремонт. Деякі мешканці з часом розчаровуються, тому ігнорують платіжки за квартплату, мовляв, “не бачать, на що ідуть заплачені гроші”. Люди мріють, що колись щось таки зміниться: у будинку буде все справне, на поверхах буде чисто, ніхто не викручуватиме жарівок... 
Але вже зараз мешканці багатоквартирних будинків можуть самі собі стати господарями і самостійно вирішувати всі комунальні питання. Зокрема, відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”, вони повинні визначитись із формою управління до 1 липня 2016-го, бо, відповідно до закону, ЛКП ліквідують.
Львів’яни потрохи таки об’єднуються в ОСББ. Наразі у місті понад 600 таких будинків
“Ще торік навесні Верховна Рада прийняла Закон України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”. Відповідно до нього, до першого липня 2016 року люди в багатоквартирних будинках повинні визначитись, як вони далі житимуть і як керуватимуть своїм майном. 
Альтернатива для людей є дуже чітка. Перший варіант – створити об’єднання співвласників, і тоді вже воно буде думати, як обслуговувати свій будинок (самостійно чи залучати когось). Другий – міськрада примусово долучає мешканців до якогось управителя (чи до юридичної, чи до фізичної особи, яка повинна до того часу мати документ або сертифікат на право обслуговувати будинок). Обслуговування будинку – справа непроста, бо є складні мережі, наприклад, тепло- та електрозабезпечення. Непросто обслуговувати багатоквартирний будинок. Як на мене, наразі міськрада для роз’яснення людям цієї системи докладає нуль зусиль”, – зазначив “Пошті” Іван Рудницький, член постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики Львівської міськради.

Досвід Польщі і Прибалтики

Львів’яни потрохи таки об’єднуються в ОСББ. Наразі у місті понад 600 таких будинків, але для Львова це небагато. Іван Рудницький каже, що лише на Сихові більше 300 багатоповерхівок. Тим багатоквартирним будинкам, які ще на балансі ЛКП, радять не зволікати і до 1 липня визначитись із формою управління, інакше це зробить міськрада.
“Станом на 1 січня у Львові є 605 ОСББ, до яких входить 639 будинків. Якщо до 1 липня поточного року решта не утворить ОСББ, міськрада має право призначити їм управителя. Здійснювати послуги з управительства може будь-яка особа будь-якої форми власності і будь-якої системи господарювання. Однак ЛКП вже не буде, адже комунальне підприємство має зовсім інший статут, який не відповідає вимогам нового закону. Відповідно до закону, багатоквартирні будинки знімають із комунальної власності”, – зазначила “Пошті” начальник відділу супроводу ОСББ департаменту житлового господарства та інфраструктури міськради Галина Когут.
З її слів, і далі працювати в комунальній сфері можуть теперішні працівники ЛКП. 

“Наприклад, найкращі працівники могли б створити інше підприємство, базуючись на статуті нового закону. Керівник ЛКП має право створити приватну структуру для того, аби надавати послугу з управління мешканцям, оскільки в нього є певний досвід. Міськрада не має права йому допомагати. Звісно, для мешканців це ностальгія. Ніхто не хоче нести відповідальність за будинок. Містяни повинні бути свідомими того, що вже не буде ніякого фінансування з місцевого бюджету, адже будинки перестають бути комунальними. Якщо фінансуватимемо їх, то фінансуватимемо приватний будинок, а це незаконно. Реформи завжди болючі, особливо на початках. Це дуже тяглий процес. Польща утворювала ОСББ понад два десятки років. До слова, саме в Польщі і країн Прибалтики Україна запозичила такий досвід”, – зазначила Галина Когут. 
Зі слів співрозмовниці, аби ситуація в місті з багатоквартирними будинками залишалася керованою, а їх мешканці більш-менш розуміли, як бути далі, до робочої групи з питань реформування залучили голів райадміністрацій.
“У міськраді працює робоча група з питань реформування цього закону. Її членами є голови районних адміністрацій, і вони контро­люватимуть це питання в подальшому у своїх районах. Наприклад, хтось із керівників ЛКП звільниться з роботи і піде робити справу, аби бути готовим до реформи, тож буде у виграші. А той керівник, який чекатиме, аби міськрада йому сказала, що робити, програє. На місце останнього обов’язково прийде активний мешканець чи успішний голова ОСББ, у якого вже є досвід у цій сфері. Люди спершу нарікатимуть, що міська рада їх залишила, але потрібно рухатись і утворювати ОСББ”, – зазначила Галина Когут.
Вона також розповіла, що нині жителі міста Лева дуже активно об’єднуються в ОСББ, бо усвідомлюють уже зараз свою відповідальність. 
“Цього року райадміністрації мають трохи коштів і як їх розпорядники можуть витратити гроші на ремонт будинків, аби передати їх мешканцям у нормальному стані”, – резюмує Галина Когут.

Переваги й недоліки 

Іван Рудницький розповів “Пошті” про переваги й недоліки ОСББ. Їх він знає зсередини, адже живе в будинку, яким управляє таке об’єднання. 
“Переваги ОСББ у тім, що ми, мешканці такого будинку, жорстко контро­люємо свої кошти, на загальних зборах детально все обговорюємо. Наприклад, нашому ОСББ торік вдалося побудувати спортивний майданчик для дітей. 
Вигідно й те, що ОСББ має право здавати в оренду і передавати в користування загальне майно будинку та самостійно витрачати отриманий у результаті цього дохід на його утримання. Наше ОСББ має багато нежитлових приміщень, які ми здаємо в оренду. Мешканці вирішили їх не продавати, а мати стабільний дохід від оренди. Тож квартирна плата у нас невелика – всього лиш гривня 75 копійок за метр квадратний. Компенсовуємо витрати за рахунок отриманих за оренду коштів”, – каже Іван Рудницький.
За створення ОСББ повинні проголосувати не менше 2/3 присутніх. На зборах також треба обрати голову та членів правління
Натомість із-поміж ос­нов­них недоліків такого об’єднання є те, що квартирна плата буде більшою. Звичайно, ті будинки, які мають змогу заробити, здаючи в оренду свої приміщення, бодай частково компенсовують витрати на ремонт із тих коштів. Та далеко не кожне ОСББ може отримати додаткові гроші. 
“Зараз місто виконує певний обсяг робіт, ремонтує внутрішньоквартальні дороги, тротуари, у деяких будинках встановлює пластикові вікна. Але ОСББ на кошти міського бюджету не має права претендувати, адже це вже не міський будинок, а будинок іншої форми власності”, – каже Іван Рудницький. 
Депутат розповідає, що люди, які хочуть створювати ОСББ, мають право претендувати на виділення коштів з міського бюджету на капітальний ремонт. Місто такі гроші зарезервувало. 
“Я живу в такому будинку, достеменно знаю, як функціонує ОСББ. Мені відомо про всі переваги і недоліки. Впевнений, що ніхто краще не обслужить будинок, аніж самі його мешканці. Тож рекомендую людям не чекати, а робити зібрання, шукати ініціативну особу, яка би змогла керувати. До липня вона могла би пройти відповідну підготовку. Міська рада організовує навчання для таких людей, – каже Іван Рудницький. – Звичайно, найкраще було б, якби з ЛКП майстри взяли цю ініціативу на себе. Добре було б, якби вони зі свого будинку почали роботу. Найкраще, коли людина, яка береться за управління, будівельник, адже треба тримати в порядку і дах, і міжпанельні шви, а не тільки інженерні мережі. Треба будинки утеп­лювати. Не обов’язково, щоб управитель мав якийсь спеціальний фах. Усього можна навчитись! Головне – щоб людина була ініціативною і мала авторитет. Треба, щоби мешканці повірили комусь. Якщо люди нікому не довірятимуть, залишаться один на один зі своїми проблемами”.

фото: wealthmasteryacademy.com
Депутат розповідає, що економічно доцільно створювати ОСББ, якщо є хоча б 300 – 500 квартир, бо тоді буде достатня фінансова база. “Оптимальний варіант – від п’яти до десяти житлових будинків. Це хороша така асоціація ОСББ, бо це дозволило б і взяти керівника на роботу, і бухгалтера. Серед мешканців цих будинків завжди знайдеться один, який зможе керувати, і один, який зможе бухгалтерію вести. Вони ж отримуватимуть за це зарплату! Доцільно створювати ОСББ компакт­но, щоб будинок від будинку був на невеликій відстані. Важливо, щоб ОСББ мало своє приміщення, щоб мешканці до керівника постійно додому не ходили”, – каже Іван Рудницький. 
Реформа має чимало переваг. Іван Рудницький її підтримує, хоча має деякі упередження та побоювання стосовно методів її втілення. 
“Відбувається ліквідація ЛКП, і теоретично все нібито гаразд. Боюся, щоб на ЛКП раптом не повісили табличку з написом “Управительська компанія”. Ще більше боюся, щоби після ліквідації ЛКП не створили одну управительську компанію в місті”, – каже депутат.

А якщо в будинку кілька квартир?

Начальники ЛКП наразі звітують перед мешканцями та агітують якомога активніше і швидше утворювати ОСББ та обирати начальника. На їх думку, пізніше може бути пізно – “місто призначить свого управителя, послуги якого можуть бути не по кишені людям”. 
“Люди ще дуже далекі від того, що таке ОСББ. Думаю, потрібно проводити більше роз’яснювальних семінарів і розкладати все по поличках. Наразі звітуємо перед мешканцями. На зборах радитиму людям не сидіти склавши руки, а діяти. ОСББ однозначно потрібно утворювати. Прогнозувати щось дуже важко, тому не можу сказати, чи працюватиму далі в комунальній сфері. Звісно, не виключаю, що мешканці можуть призначити мене начальником ОСББ, – зазначив “Пошті” директор ЛКП №503 Михайло Рудик. – Чув також про те, що місто може кожному ЛКП виділити кошти на ремонт будинків, які за ним закріплені, перш ніж зникне ЛКП. Але мало в це вірю. Чому? Наприклад, наразі тільки в нашому ЛКП є 356 будинків. Отже, нам треба кілька мільйонів, аби привести їх до ладу. Не думаю, що міськрада знайде такі суми”. 
Львів’яни, які мешкають у малоквартирних будинках, вже зараз переймаються зміною правил, мовляв, навіть об’єднавшись в ОСББ, не зможуть вирішувати комунальні питання через брак грошей. 
Економічно доцільно створювати ОСББ, якщо є хоча б 300-500 квартир, бо тоді буде достатня фінансова база
“Наш будинок був зведений у 1865 році та належить до історичної спадщини Львова. Він періодично потребує ремонту. Зараз маємо механізм обслуговування та ремонту будинку, оскільки належимо до ЛКП №503. У його підпорядкуванні близько 400 будинків. У штаті комунального підприємства є двірники, сантехніки, електрик, покрівельники і навіть сажотрус. За необхідності в будинках проводять ремонтні роботи. Якістю обслуговування ми задоволені. Якщо постане необхідність створення ОСББ, то виникає багато питань, – бідкається “Пошті” мешканка вул. Академіка Філатова, 10-а Ірина Бабкіна. – У наших спарених двох будинках – №10 і №10-а – не більше півсотні квартир. За користування ними сплачуємо комірне 100-200 гривень щомісячно, відповідно бюджет ОСББ не перевищуватиме 10 тисяч гривень. Що можна зробити за ці гроші, враховуючи, що начальнику об’єднання, бухгалтеру та двірникові треба сплатити зарплату? Своїх майстрів ОСББ не матиме, тож на всі ремонтні роботи треба винаймати підрядників. А за які кошти? Можливо, в багатоквартирних будинках нових районів функціонування ОСББ доцільне. А от у старовинній частині міста з невеликою кількістю квартир у будинках може постати багато проблем. Вважаю, що це питання треба вирішувати диференційовано залежно від району”. 
Чи не найбільше проти реформи мешканці невеличких багатоквартирних будинків, яких багато в середмісті. П’ять – десять квартир мало для створення ОСББ, навіть п’ятдесят квартир недостатньо для того, аби об’єднуватись задля управління будинковими справами. Нині львів’яни з таких помешкань платять квартплату у ЛКП, а підприємство ж у свою чергу намагається надавати їм послуги, звичайно не все виконує досконало. Будинки у середмісті старі, їм почасти потрібний капітальний ремонт на який завше немає грошей, та все ж час до часу ЛКП щось підлатує. З липня ж доля цих давніх споруд з історією повністю на совісті їх мешканців. Хіба що, якщо будівля має історичну цінність, то можливо управління історичної спадщини ЛМР долучиться до фінансування певних ремонтів у пам’ятці. 

фото: tvoemisto.tv
Галина Когут каже, що невеликим будинкам об’єднуватись у ОСББ чи шукати фірму управителя не вигідно, бо навіть, якщо об’єднатись трьом чи п’ятьом таким будинкам, то не захочуть мешканці, сплачуючи кошти у спільний гаманець, так би мовити, проводити ремонт лише в одному будинку. “В одному будинку до прикладу це може коштувати п’ять тисяч гривень, а в іншому 15. Як вони це будуть розподіляти?”, - каже чиновниця. 
Вона пояснює, що і у невеликих будинках де всього лиш по кілька квартир, і у тих де квартир зо три сотні мешканці вимушені сподіватись лише на себе і брати відповідальність за свої домівки. 
“Живучи у приватному будинку, кому має скаржитись власник про те, що у нього тече дах? Відповідальність за його житло на ньому. От так і з цією реформою. Коли ж бо виникає проблема у таких малих будинках, то його мешканцям треба зібратися на збори, й вирішувати. Якщо до прикладу тече дах, підрахувавши скільки коштуватиме ремонт даху, зібрати кошти з кожної квартири та відремонтувати дах на наступні десятиліття. Що стосується пам’яток архітектури, то тут інша справа, ремонти у таких спорудах фінансують із місцевого бюджету. 
Звичайно місто після першого липня може їх долучити до управителя, та яка тоді буде вартість квартплати? Для будинків де десять квартир це буде дорого. З допомогою певних юридичних процедур мешканці можуть відлучитись від цього управителя. Якщо міськрада укладе з ними договір на рік, то доведеться рік потерпіти. А можна відмовитись наперед. Мешканцям невеликих багатоквартирних будинків потрібно зібратись на збори та відповідно до закону вибрати форму управління, повідомити про це у міськраду, тоді їм управителя не назначатимуть”, – каже Галина Когут. 
Що до кооперативних будинків, то у них управління як відбуватиметься як і раніше, звичайно мешканці за бажанням можуть створити ОСББ. 

Як створити ОСББ?

Для того, щоб створити таке об’єднання, співвласники квартир повинні дотримуватись чіткої послідовності дій, її детально описують на сайті Львівської міської ради city-adm.lviv.ua. Необхідно створити ініціативну групу. Ініціативна група повинна складатися не менше, як з трьох осіб з трьох різних квартир. Ці люди повинні зібрати інформацію про усіх співвласників будинку, загальну площу квартир нежитлових приміщень співвласників будинку.
Про створення ОСББ мешканці будинку вирішують на установчих зборах. До проведення зборів треба підготувати документи статуту ОСББ та протокол установчих зборів. На установчих зборах кворум є при умові присутності більше, ніж половини мешканців. Голосування на зборах здійснюється за принципом “одна квартира – один голос”. За створення ОСББ повинні проголосувати не менше ніж 2/3 присутніх. На зборах також треба обрати голову та членів правління.
П’ять – десять квартир мало для створення ОСББ, навіть п’ятдесят квартир недостатньо для того, аби об’єднуватись задля управління будинковими справами
Після того ОСББ потрібно зареєструвати. Державна реєстрація здійснюється у реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції, на вул. Словацького, 1. Подавати слід реєстраційну картку (видається на місці), оригінал протоколу установчих зборів та два примірники оригіналу статуту. Статут повинен бути підписаний головою установчих зборів. 
Через три дні голова ОСББ отримує виписку з Єдиного державного реєстру, про те, що він зареєстрований як юридична особа ОСББ. Потім слід отримати довідку в ГУ статистики у Львівській області та довідку з пенсійного фонду. Також треба звернутися до податкової, щоб внести ОСББ до реєстру неприбуткових організацій. Кошти, які надходитимуть на рахунок, не будуть оподатковуватися. Останній крок – це виготовлення печатки та відкриття рахунку у будь-якому банку. Про створення ОСББ необхідно повідомити Львівську міську раду. Після цього ОСББ готове до роботи. 
Львів’яни, які розпочинають створення ОСББ, за консультацією можуть звертатись у міськраду за адресою: м. Львів, площа Ринок, 1, кімната 107 або за тел. 2975-995, 2975-932.

Семінари для ініціативних: перший –  17 лютого  

Для львів’ян, які прагнуть створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), проведуть курс навчальних семінарів. Розкажуть про юридично-правові, фінансово-економічні та організаційно-правові аспекти, інформує прес-служба міськради. 
Навчальні семінари охоплюватимуть важливі моменти у створенні ОСББ. Небайдужі львів’яни дізнаються про новий Закон України “Про особливості права власності в багатоквартирному будинку” та зміни до діючого Закону України “Про ОСББ”. Також вони отримають інформацію стосовно того, як  започаткувати ОСББ, здійснити його реєстрацію, а також про організаційно-правову побудову якісної роботи ОСББ. 
Окрім юридично-правових питань, буде висвітлено питання про порядок взяття будинку на обслуговування (баланс), жителі дізнаються про фінансово-економічні аспекти діяльності об’єднання і ознайомляться з додатковими  можливостями залучення коштів для ОСББ.
Навчання відбуватиметься при Львівській міській раді. Перший семінар відбудеться 17 лютого о 14.30 у приміщенні малої сесійної зали.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
8.8011 / 4.29MB / SQL:{query_count}