Бізнес-ідеї зі Львова, про які знатиме світ

“Пошта” з’ясувала, які відомі стартапи реалізували містяни, як зробити свій проект успішним, де знайти інвестиції і яких помилок не варто припускатися

фото: huffingtonpost.com
Українці вміють дивувати світ інноваційними розробками. Та, буває, реалізувати свій проект, а сьогодні модно казати стартап, не так вже й легко – для цього потрібні гроші. Тим не менше, якщо ідея цікава та корисна – їй жити. Так, українець Олександр Нескін сконструював для свого песика Роккі прототип ґаджета, аби улюбленець своїм гавканням не докучав сусідам. Тепер Petcube – відомий пристрій, який допомагає власникам домашніх тварин через смартфон спостерігати за своїми улюбленцями і гратися з ними на відстані лазером. Прогнозують, що цей стартап стане невід’ємним помічником для тих, хто має чотирилапих.
26-річна українка Людмила Небожак заснувала стартап Cluise – розумний стиліст, організатор гардероба і персональний шопінг-асистент. Програма вміє комбінувати “лук” і радити, чого не вистачає гардеробу, знаходить індивідуальний підхід до кожного користувача, поступово навчаючись за рахунок зібраних “великих даних”. 
Є мегавідомі стартапи, без яких нам, мабуть, вже не обійтися. Серед популярних стартапів у світі Facebook – всесвітньо відома соцмережа. AirbnB – онлайн-сервіс, який допомагає винайняти будинки, квартири, кімнати або ліжка у більш ніж 190 країнах світу. booking.com – система інтернет-бронювання житла (готелі, гостели). А також Google-стартап, який створили аспіранти Ларрі Пейдж і Сергій Брін, бо не могли знайти в інтернеті те, що їм треба. Нині пошуковик – помічник мільйонів користувачів у мережі. 
Стартапи  нині доволі популярне слово, так би мовити, сучасний тренд, який допомагає розбагатіти реалізувавши свою ідею. Важко уявити, що ще кілька років тому ніхто й далеко не знав, що воно означає… 

фото: petcube nv.ua

Успішні стартапи львів’ян

Мабуть, найвідоміший та найуспішніший львівський стартап – це Smart Atoms, який вийшов на Kickstarter зі своїм проектом LaMetric – розумний світлодіодний дисплей, перший настільний розумний годинник, який може показувати новини, температуру, важливі дати і будь-які інші оповіщення, необхідні для життя та бізнесу. На Kickstarter кампанія LaMetric всього за два дні зібрала заявлені  69 тисяч доларів. У свій час Petcube вдалося зібрати заявлені 100 тисяч доларів за тиждень. 
Зі слів Ростислава Чайки, засновника Lviv Startup Club, для внутрішнього ринку найпопулярнішим стартап став tickets.ua. Стартував проект у Львові ще у 2008-ому. Згодом компанія стала помітним гравцем на міжнародному ринку. До речі, була успішна історія створення стартапу – Auction.ua. 
Львів’яни Антон Скрипник та Роман Савченко створили горнятко, що визначає якість води, підраховує калорії та дезінфікує воду
А ще одна львівська команда розробила хмарну систему оцінки витрати енергії, газу, води під назвою uMuni. Її вже використовують у львівських комунальних закладах, а економія за рік використання може скласти 25-30 млн грн при майже нульових витратах, упевнений засновник стартапу, львівський розробник Зеник Матчишин.
Львів’яни Антон Скрипник та Роман Савченко створили горнятко, що визначає якість води, підраховує калорії та дезінфікує воду. У Travel Cup є опції аналізу на рівень солей, кислотність, нітрати, температуру кореляції цих елементів. Ще одна фішка продукту – він може дезінфікувати рідину. Це корисно, адже  визначити вміст біологічних забруднень (бактерій) у рідині – практично нереально. Тому автори вирішили про всяк випадок одразу їх убити з допомогою ультрафіолетової лампи, вмонтованої в кришку горнятка, інформує сайт tvoemisto.tv.

“ІТ-індустрія і стартапи – це різні речі”

У Львові є сприятливі умови для стартапів, та, наразі в нас не реалізований у повній мірі розвиток технологічного бізнесу. Зі слів Максима Лисака, керівника StartupDepot, у місті дуже гарно розвивається ІТ-індустрія, натомість складніше із стартапами. 

фото: companion.ua
“Варто розрізняти ІТ-індустрію і стартапи. Це різні речі. ІТ-індустрія у Львові в 95% випадків – розробка програмного забезпечення для іноземних замовників. Стартапи – це створення бізнесу, який завдяки технологіям може швидко масштабуватися, – зазначає “Пошті” співрозмовник. – У Львові добре йдуть справи із розробкою програмного забезпечення. Що стосується стартапів – все набагато складніше, хоча є дуже великий потенціал, який поки не реалізований. Хоча умови для розвитку технологічного бізнесу (стартапів) сприятливі як ніколи. Адже в нас є велика концентрація людей, які здатні щось зробити, менторів, які можуть і готові допомогти  та місць і подій, де можна навчитися чомусь корисному (інкубаторів, коворкінгів)”. 
З його слів, аби розпочати свій стартап, потрібно передусім створити команду.  
“Стартап – ніколи не успіх однієї людини, а цілої команди різнопланових людей, які об’єднані навколо спільної візії. Тому необхідно вміти об’єднувати людей та працювати в команді”, – каже Максим Лисак. 
Найвідоміший та найуспішніший львівський стартап – Smart Atoms з проектом LaMetric – перший настільний розумний годинник
А ще, аби бути успішним у цій сфері, необхідно володіти певними якостями, зокрема, бути амбітним. “Успішні засновники – люди, готові працювати 24 години на добу сім днів на тиждень. Вони горять своєю ідеєю і готові піти на все, щоб запустити щось велике, що вплине на життя десятків і сотень тисяч людей. Як і в будь-якому бізнесі, зі стартапом не все буде йти по плану. Треба вміти адаптуватись до середовища, що постійно змінюється, вміти бачити можливості, вміти слухати мудрих людей та завжди ставити під питання власну позицію та бачення”, – зазначає співрозмовник.

Успішний стартап – продукт із гарячих тем

Зі слів Ростислава Чайки, аби вийти на внутрішній ринок зі своїм стартапом,  треба мати дуже великі ресурси і бути могутнім гравцем, аби хоч щось вдалося. 
“Стартапам там важко. Деякі проекти робляться на внутрішньому ринку – це здебільшого проекти для портфоліо, проекти для досвіду. І їх ціль не створити компанію, а показати свої можливості для клієнтів, які замовляють різноманітні послуги. Ця тенденція тривала, починаючи з середини 2014-го, – розповідає “Пошті” Ростислав Чайка. – Є інвестори, які гроші вкладають у стартапи – це, за різними оцінками, від 70 до 150  угод у рік в Україні з інвестування на першій стадії. По Львову це число поділив би на 15-20”.
Стартап – не успіх однієї людини, а цілої команди різнопланових людей, які об’єднані навколо спільної візії
З його слів, успішний стартап – це продукт із гарячих тем, це може бути щось, пов’язане з енергетикою, наприклад. “У Львові є близько 20-30 підприємців, які мають досвід власного проекту, які можуть за своїми власними особистими характеристиками підняти цей проект. І близько 500 новачків, які також мають відповідний тип характеру, підприємницькі навики, технічні. Вони розробляють продукт у місті, а потім, як правило, їдуть в один із інкубаторів за кордоном. А географія доволі широка – Чехія, Португалія (Лісабон), Німеччина (Берлін). З України беруть участь в інкубаторах австралійських, із Саудівської Аравії”, – додає Ростислав Чайка. 
Чому успішні стартапери їдуть за кордон? Бо там можуть отримати інвестиції для реалізації свого проекту. “Наші львівські інкубатори не інвестують стартапи на перших порах. За кордоном є розширений нетворк експертів, інвесторів, і щонайголовніше, безпосередній доступ до середовища тих клієнтів, людей, для яких вони роблять продукт”, – зазначає Ростислав Чайка. 

Помилки, які можуть зашкодити вашому стартапу

Як зазначив стартап-консультант, чимало стартаперів на перших порах своєї роботи припускаються доволі поширених помилок. 
“По-перше, вони ставляться до свого проекту як до розваги. А це в перспективі бізнес з усіма наслідками, які випливають, у тому числі серйозними. По-друге, часто до стартапу підходять несерйозно, без акумульованого кешу. По-третє, ті, що підходять серйозно і зі своїм кешем, не готові змінюватися адекватно до потреб ринку. І, по-четверте, стартапери не хочуть брати участь у роботі глобальної венчурної індустрії, мало їздять на конференції, мало спілкуються з клієнтами, мають ізольований погляд на світ”, – зазначає Ростислав Чайка. 
Зі слів Максима Лисака, зашкодити вдалій реалізації стартап-ідеї може невміння працювати в команді, думати про стартапи як технологію, забуваючи, що це, передусім бізнес, в основі якого технологія, а також невміння критично мислити та відсутність досвіду в індустрії, в якій починаєш стартап. 

фото: geekks.com
Серед помилок, які можуть зашкодити стартапу, видання fundersandfounders.com наводить такі. 
Засновувати стартап наодинці. Якщо все робити одному – великий ризик, що нічого не вийде. Занадто багато роботи для однієї людини. Практично неможливо бути одночасно і розробником, і маркетологом, і бухгалтером. До того ж, команда знаходить більше можливостей для розвитку, а спільні мозкові штурми – одна з найбільш ефективних методик вирішення проблем і пошуку відповідей.
Починати стартап не в тому місці. Найбільша концентрація стартапів у світі, звичайно, в Кремнієвій долині. Хороші податкові умови для нової справи створюють Ірландія, Нова Зеландія і Великобританія. У Будапешті невисока вартість життя та хороша транспортна доступність інших європейських столиць. А в азіатських країнах дешева робоча сила. Орієнтуватися потрібно ще й на вашу потенційну аудиторію та інвесторів.
Запускати зовсім невеликий, майже непомітний проект. Багато хто намагається зробити щось зовсім незначне, для маленької аудиторії та маленького прибутку. У більшості випадків такі спроби свідчать про те, що ви боїтеся конкуренції. Якщо ви робите свою справу добре, то у вас будуть конкуренти.
Копіювати чужі ідеї. Багато стартапів виникають як копії або аналоги вже існуючих проектів. Це найпоширеніший, але все ж не кращий спосіб почати справу. Хороший стартап повинен вирішувати ще не вирішену проблему, пропонувати те, чого ще не було. 
Бути впертим. У спорті важливо бути наполегливим. Але стартап – це не спорт, тут потрібно вміти йти на поступки, визнавати помилки і навіть змінювати сферу діяльності, якщо запити ринку змінилися. І іноді змінити вид діяльності потрібно дуже різко. Тут немає нічого страшного або незвичайного – через це пройшли багато стартапів. Коли з’являється краща ідея – не відкидайте її тільки тому, що вже почали працювати над більш раннім проектом, інформує сайт fundersandfounders.com.

фото: generationmp3.com
Наймати поганих програмістів. Якщо ви програміст, то можете переробити те, що погано зробив ваш колега. А ось якщо ви не програміст – треба буде шукати нового. 
Зволікати зі запуском. Завжди здається, що є що доробляти, навіть якщо об’єктивно все вже зроблено. Ваш стартап – результат ваших старань, і ви завжди знайдете вади, проблеми і можливості для поліпшень. Але навчіться відокремлювати справді важливі причини для зволікання від надуманих, інакше хтось встигне раніше за вас. До того ж повністю оцінити всі плюси і мінуси продукту можна тільки після запуску.
Поспішати зі запуском. А це інша небезпечна крайність, яка може істотно зашкодити бізнесу. Так цілком можна зруйнувати свою репутацію. Ви запускаєте продукт, користувачі його пробують, він їм не подобається, вони від нього відмовляються і нових користувачів більше не буде. Адже ті вже встигли розповісти всім, що у вас поганий стартап.
Не розуміти, хто ваша цільова аудиторія. Стартап створюється для певних користувачів. Купувати ваші товари або послуги, або завантажувати ваші програми буде не абстрактний “хтось”, а цілком конкретна людина, і треба розуміти, що це за людина, які в нього вимоги і очікування.
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку:
– Важливо зрозуміти, сьогодні ми живемо у час швидких змін, в час, коли народжується нова економіка. Якщо глянути на світ, то до 20% всього ВВП світу формують нові кластери – це кластери гостинності, сфера інформаційних технологій і, відповідно, стартами, які зароджуються в тій чи іншій сфері. Львів завжди був сильний науково, тому для міста є цікава ніша розвитку інкубаторів. Там молодь, зокрема студенти, можуть приходити з проектами чи розробляти їх, вчитися, дивитися, шукати інвесторів. У нас на вулиці Весняній є Startup Depot – перший бізнес-інкубатор у Львові, його директор Максим Лисак. Цей інкубатор координується з Інститутом міста. У нас є iHUB Lviv – соціальна некомерційна ініціатива, яка втілюється в рамках благодійного фонду Seed Forum Ukraine. Окрім того, готується ще один інкубатор. Є проект “Креативного кварталу” Іллі Кенінгштейна та ін. Для міста важливо, щоб з’являлося максимум середовищ, де можуть правильно формулювати та народжувати свої ідеї креативні люди. А згодом їх впроваджувати та продавати. Також маємо неформальні зустрічі, де пропрацьовуємо модель, аби інкубатори могли бути майданчиком для розробки цілей та завдань, які важливі для мерії. Тому думаю, що найближчим часом побачимо проекти від комунальних до культурно-освітніх. Сьогодні нашим завданням є знаходити таких людей, які стартапи можуть долучати до міськради. Той же Кабінет мешканця також стартап. Стартап – це те, що мало б мати свою окупність, свою комерційну ціну. Зараз нам важливо створити базу інфраструктури. Наприклад, координаторів кількох інкубаторів ми долучаємо максимум до роботи, щоби вони могли це формувати з точки зору користі для міста. Нині економіка світу не має меж. Наприклад, ті самі люди, які народили ідею в Америці, переїжджають у Німеччину. Для нас важливо, щоби в світі були українські ідеї, щоби вони знайшли своє втілення саме в Україні, щоби ідеї належали львів’янам. У нас є інкубатор, куди приходять іноземці, які приїжджають до Львова з ідеями, а приїжджають з Європи, Америки. І в наших львівських інкубаторах розробляють свої ідеї. Нам треба робити середовище і підтримувати наших науковців. Маємо кілька цікавих ідей, де і як ми можемо виступати бізнес-ангелами. Цього року це протестуємо. А в середу, 10 лютого, о 18.00 буде презентація цифрового перетворення міста.
05.08.2016 21:24
Aleksandr Drozdov

Здравствуйте, у меня есть идея для проекта по созданию технологического процесса производства электроэнергии экологически чистым способом. Не нужно ископаемое топливо, не нужна вода , не нужно солнце, идея простая технологии существуют которые понадобятся, надо проработать механику, и провести детализацию масштабы производства любые без ограничения. Цена идеи 1 000 000 евро, .Жду вашего ответа с уважением Дроздов Александр Викторович. моб+380959128479 предлагаю использовать генераторы от ветро станций-это будет сто генераторов на одной улице, улиц будет десять с права и с лева и это только одно крыло их два в один этаж если не хватит можно достроить. Один уровень - это 4000 генераторов, второй - 4000 и.т. После установки первой сотни генераторов можно давать электроэнергию потребителю и продолжать строительство. Остальная информация после договора, если-это интересно vorld@i.ua


Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0476 / 4.63MB / SQL:{query_count}