Хто і навіщо тероризує бізнес?

Львівські підприємці потерпають від псевдозамінувань. Правоохоронці кажуть, що йдеться про новий вид шахрайства, тож зараз розслідують, куди ведуть сліди

фото: Марічка Ільїна (2)
У Львові набуває поширення новий вид шахрайства – аферисти взялися  тероризувати міських бізнесменів. Вони надсилають повідомлення на електронну скриньку, у якому зазначають, що власник закладу повинен невідомим систематично платити, інакше щодня вони  повідомлятимуть правоохоронців, що заклад заміновано.
Оскільки кожну звістку про начебто замінування зобов’язані перевіряти правоохоронці й інші відповідні служби (а тривають такі перевірки годину, а то й дві-три), заклад щоразу зазнає фінансової шкоди. Такі перевірки, безсумнівно, відлякують і відвідувачів ресторану. У правоохоронних органах Львівщини “Пошті” зазначили, що й справді стикнулися з новим видом шахрайства. На питання, чому обрали лише один із львівських ресторанів, відповідають: “Це випадковість”. Мовляв, майже про всі заклади Львова інформація є в інтернеті, а сучасні технології дають змогу замаскувати, хто і звідки надіслав повідомлення.    

10 тисяч щотижня, аби не мінували

Зокрема, у Львові невідомі шахраї вимагають 10 тисяч гривень щотижня від власника львівського ресторану “Прага”, що на вул. Гнатюка. Кажуть: якщо їм не платитимуть, вони щодня  повідомлятимуть про замінування закладу. На час друку матеріалу таких повідомлень було вже три. 
Про перше псевдозамінування ресторану повідомили 26 січня вночі. Напередодні шахраї надіслали повідомлення російською мовою на електронну скриньку директора ресторану. Гроші вимагали переказати як коди для поповнення рахунка телефону. Далі повідомлення подаємо мовою оригіналу. 
“Довожу до вашего сведения, что если вы не будете мне платить 10 000 грн в неделю, то я постоянно буду сообщать в милицию города Львова о заложеной бомбе в вашем ресторане Praha. Вы находитесь по адресу: Львов, ул. Гнатюка, 8. Это не шутка. Советую вам исполнить мои требования, так как потом потеряете больше от постоянных обысков в вашем ресторане и оттоку клиентов. Поэтому жду от вас 100 пополнений счета МТС в виде кодов пополнения из 14 цифр каждый”, – йдеться в повідомленні афериста.
Невідомі вимагають 10 тисяч гривень щотижня від власника львівського ресторану. Якщо їм не платитимуть, обіцяють щодня повідомляти про замінування закладу
Якщо ж грошей шахраї не отримають, то методично повідомлятимуть поліцію про замінування. “И буду так делать постоянно, пока не начнете платить мне таким способом. Только цена потом будет дороже”, – зазначено в повідомленні. 
Як розповіла “Пошті” директор ресторану “Прага” Оксана Любас, лист надійшов на електронну скриньку закладу 23 січня о 18.32. “Повідомлення відразу переслала власникові ресторану та спеціалістам із ІТ-технологій. Обробивши інформацію, було виявлено, що її розсилав робот”, – зазначила директор закладу.  
Зі слів фахівця сфери ІТ,  люди постійно намагаються захистити себе в інтернеті. “Будують сервіси приватності. З одного боку, це доб­ре, бо це захист персональних даних. Якщо ж стаються схожі випадки, як у ситуації з рестораном “Прага”, дуже важко вирахувати, звідки таке повідомлення було надіслане, аби можна було цьому якось протидіяти. Можливо, та конфіденційність повинна мати якусь розумну межу”, – зазначив “Пошті” експерт з ІТ. 

Про те, що ресторан начебто замінований, Оксана Любас довідалася вночі 25 січня. “До мене зателефонував близько опівночі 25 січня (з понеділка на вівторок) наш адміністратор, який зачиняв ресторан. Він повідомив, що приїхали служби, працюють кінологи тощо. Телефоном правоохоронцям розповіла про лист і погрози. Також попросила залишити їх контакти, аби можна було почати кримінальне провадження/розслідування. Вранці зателефонувала в поліцію. Оперативний працівник сказав, що він водночас слідча, яка  вестиме справу, і зв’яжуться зі мною аж післязавтра”. 
Зі слів Оксани Любас, вдруге псевдозамінування сталося вже 26 січня о 23.30. “Здається, відразу виклик був і спецслужбам о 1.40. Та невідомо, чи ця інформація не була в мережі з групи “Варта-1”, оскільки старший бармен Ігор Ф., який тієї ночі був на зміні, сказав, що всі служби роз’їхалися близько 2.00. Окрім першого листа, ніхто більше нічого не надсилав. Працівники Галицького райвідділу поліції взяли в мене покази свідка, а роздрукований лист із погрозами лише по обіді 27 січня”, – додає директор ресторану. До слова, у четвер, 28 січня, знову надійшло повідомлення про начебто замінування ресторану “Прага”. На місце знову поз’їжджалися всі  відповідні служби… 

2015-ий: 33 факти псевдозамінування

Це вже не перший випадок у Львові, коли повідом­ляють про нібито замінування і вимагають грошей, щоби запобігти вибух. Так, 14 січня невідомі сповістили про замінування готелю “Вітан” на вул. Газовій, 26. Зловмисник надіслав повідом­лення з погрозами одному з працівників закладу. Щоб запобігти вибух, невідомий вимагав 100 тисяч гривень. Та повідомлення виявилося хибним. 
Як розповів “Пошті” начальник управління кримінальної поліції (карного розшуку) ГУ Національної поліції у Львівській області Микола Гладюк, зловмисник надіслав повідомлення про начебто замінування директорові готелю “Вітан”. “У тексті повідомлення йдеться  про боргові відносини… Що стосується трьох повідомлень про замінування ресторану “Прага”,  то вони надійшли на електронну скриньку довіри СБУ. Стосовно випадків із готелем та рестораном, то зараз тривають слідчі дії та оперативні заходи. Якщо фортуна буде на нашому боці, думаю,  встановимо осіб”, – зазначив Микола Гладюк. 
У 26 випадках із 33 зловмисники повідомляли про нібито замінування, зателефонувавши на 102
Він припускає, що псевдозамінування ресторану –  новий вид шахрайства. Зловмисник обрав наосліп один із закладів у Львові, отримав про нього інформацію в мережі і вирішив перевірити, чи власник  купиться на таке. 
“Загалом упродовж 2015-го було зафіксовано 33 факти псевдозамінувань. У семи випадках ми встановили осіб, які залишали повідомлення. Це були жителі Львівщини. Частина сповіщень надходить із зони проведення АТО. Цього року було шість повідомлень про псевдозамінування – жоден із випадків також не підтвердився. За двома фактами осіб встановили”, – додав Микола Гладюк. 

Хто, що і де начебто мінував?

Начальник сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки ГУ Національної поліції у Львівській області Ростислав Барабаш розповів “Пошті” про випадки псевдозамінувань у Львові та області, зокрема про ті,  коли осіб, які про них повідомляли, встановили. 
“У 2016-ому двічі телефонувала одна й та ж жінка і повідомляла про замінування на вулиці Варшавській, 40 (Шевченківський район). Мотив – зняли маршрутне таксі, і їй це не сподобалося. Через два дні знову зателефонувала і повідомила про нібито замінування, мовляв, цього разу вибух буде на Варшавській, 44. Жінку затримали, оголосили пі­дозру у вчиненні злочину, а  справу скерували до суду. Було повідомлення і про замінування залізничного вокзалу. Телефонували з таксофону, – розповідає Ростислав Барабаш. – У 2015-ому з 33 випадків у семи осіб встановили. Так, про замінування двічі повідомляв раніше судимий за грабіж (чоловік  1960 року народження). Вперше він сповістив, що вибухівка – у міськраді, вдруге – у львівському міському управлінні (вулиця Бандери, 1). Мотив – напився, тому “буянив”. 
Із його слів, якось у Самборі хлопець посварився з дівчиною, пішов додому, зателефонував до неї і сказав, що її будинок замінований. А ось чоловік 1982 року народження повідомив про те, що замінована квартира сусідів. Усе тому, що вони посварилися. До слова, більшість дзвінків здійснювали особи напідпитку.
“Також було повідомле­ння про начебто замінування “Опери Пасаж”. Про це повідомив чоловік 1986 року народження. Він “мінував” центр, бо у працівників понабирав телефонів і грошей. Він був шахраєм. Мотив – зірвати роботу закладу. А ще був студент, який “мінував” Львівську політехніку під час сесії, бо не був готовий до іспиту”, – розповідає Ростислав Барабаш. 
За такі розваги спритникам загрожує покарання за ст. 259 ККУ. “Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення та пошкодження власності карається штрафом від 500 до тисячі не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те ж дія­ння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки або вчинене повторно, карається позбавленням волі на термін від двох до семи років”, – каже співрозмовник. 
Загалом торік найчастіше повідомляли про замінування залізничного вокзалу та “Ашану” (чотири рази), двічі про один із супермаркетів Львова, а також міської ради, відділення банків, апеляційного суду, аеропорту, Львівського військового госпіталю. Тричі повідомляли про замінування міських ринків: двічі – Краківського, одного разу – Галицького. А ще телефонні зловмисники мінували Львівську політехніку, Український католицький університет і гімназію. У більшості випадків (26) телефонували на 102. 

Категорично не можна ігнорувати!

Окрім фінансових збитків як для бізнесменів, так і для держави (бо виїздять усі служби), повідомлення про начебто замінування є неабияким стресом для кожної людини. 
“Спочатку людина дізнається про замінування, а вже опісля про те, що воно несправжнє. Сама інформація про факт замінування належить до  екстремальних ситуацій. Реакції можуть бути різними: від паніки до ступору, а це негативно впливає на організм”, – розповідала “Пошті” психолог Наталія Маркевич.
Постійні сповіщення про псевдозамінування з часом стають звичним явищем, тож у потрібний момент люди можуть не відреагувати  на сповіщення про правдиву небезпечну ситуацію
Із її слів, постійні сповіщення про псевдозамінування з часом для містян стають звичним явищем. Це, на думку психологів, є загрозою, оскільки в потрібний момент люди не відреагують на повідомлення про правдиву небезпечну ситуацію. 
Якщо таких повідомлень буде багато, вони перейдуть у ранг вже не екстремальних, а таких, які ми сприймаємо. “Коли люди не реагують на небезпечну ситуацію, то можуть щось важливе чи щось небезпечне пропустити. Певна: велика кількість повідомлень про небезпеки, а саме замінування, спрямовані на те, що якось  ми не відреагуємо на потрібний сигнал. Тоді і станеться біда”, – зазначала психолог.

Алгоритм дій при замінуванні

І психологи,  і правоохоронці радять у жодному разі львів’янам не ігнорувати повідомлень про начебто замінування. “Відразу потрібно телефонувати на 102! Упродовж трьох-п’яти хвилин на місці події будуть правоохоронці. Вони і скажуть, що робити. Під час евакуації, якщо вона відбувається з будинку, у якому ви проживаєте, зі собою потрібно взяти необхідні документи, речі першої необхідності. Головне – швидко залишити приміщення”, – зазначила “Пошті” Світлана Добровольська, речниця Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Зі слів Антона Пузиревського, керівника патрульної поліції Львова, на місце події прибуває патрульна поліція, яка через чергову частину скеровує всі необхідні служби: вибухотехніків, пожежників, “швидку”, СБУ. 

фото: lv.20minut.ua
“Патрульна поліція виводить людей. Якщо особа, що працює в тому закладі, може допомогти патрульним і розказати, яка кількість людей може там бути, то просять допомоги. Патрульні виводять людей на безпечну відстань. Якщо повідомлення надійшло, наприклад, в СБУ, про це повідомляють у нашу частину, і патрульні виїжджають на місце. Чергові намагаються зв’язатися із власником закладу. Якщо не вдається, то повідомляють, хто є власником, де патрульні можуть його знайти”, – резюмує Антон Пузиревський.
Важливі поради дають і рятувальники. “Під час евакуації не потрібно панікувати. Категорично заборонено користуватися ліфтами, бо можуть відключити електроенергію. Необхідно сходами покинути приміщення, – зазначає “Пошті” головний фахівець відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНСУ Львівщини Ігор Курус. – Якщо замінування в торговому закладі, то працівники повинні вивести людей через основні евакуаційні виходи і додаткові, переконатися, що в приміщеннях ніхто не залишився. При тому варто звертати увагу на залишені пакунки, зокрема в малолюдних місцях”. 
Загалом такі фальшиві анонімні виклики про замінування відволікають служби від нагальної роботи і, звісно, завдають державі фінансових збитків.

2014-ий: телефонували із зони АТО 

Особливо потерпав Львів від злих жартів у 2014-ому. Пік “замінувань” людних об’єктів нерухомості припав тоді на липень – лише за один місяць їх було аж 28! Під “обстріл” хуліганів потрапляли як торгівельні центри, кав’ярні, ресторани, готелі, так і комунальні підприємства та пам’ятки архітектури. 
Правоохоронці зазначали “Пошті”, що всі замінування, про які їх повідомляли, здебільшого надходили із зони АТО. Тодішній начальник міліції Львова Сергій Зюбаненко розповідав виданню, що люди, які сповіщали про замінування, інформацію про Львів отримували з інтернету, не знали специфіки нашого міста і називали лише адреси.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1657 / 4.5MB / SQL:{query_count}