Може, вже перестане смердіти у Львові?

Які основні причини поширення нестерпного запаху у місті, як і чим ЄБРР допоможе нам їх позбутися та скільки це коштуватиме

фото: архів (Олег Огородник, Андрій Бурда)
Упродовж кількох років львів’яни страждають від нестерпного смороду. Набридло. Дуже набридло! Неприємний запах можна відчути як у середмісті, так і в інших районах Львова. Якщо взимку зі смородом ще так-сяк, то декого лякає, що з настанням весни до міста знову повернеться запах тухлих яєць і гнилої капусти.
“Я таксую, тож знаю, де в місті смердить найбільше. Як на мене, неприємний запах витає в повітрі у нижній частині вулиці Личаківської, у  Кривчицях і на Тракті Глинянському – район вулиць Ряснянська – Брюховицька. Посмерджує у Винниках. Дуже неприємний запах буває на Богдана Хмельницького. Як проїжджаю цією вулицею, то вікна в машині закриваю. А от днями на  Ряшівській і Патона ввечері так неприємно пахло, що годі було з авта вийти!” – розповів “Пошті” львів’янин Юрій.
29 січня у міськраді підпишуть проект із ЄБРР, який передбачає часткову модернізацію очисних споруд і будівництво станції зародження осаду за шведською концепцією
“Мешкаю на Сихові. Знаю, що з багатьох будинків у районі відходи стікають не в каналізацію, а в річку Зубру. Крім того, біля Сихівського мосту є дві каналізаційні насосні станції, з яких також ідуть випари. Тож зранку, коли їду на роботу, знаю, що точно смердітиме”, – додає пані Галина. 
“Ви про сморід говорите?.. На Левандівці (я там живу) неприємний запах буває. У районі Знесіння також смердить. Коли ж це припиниться? Коли влада нарешті подбає про ліквідацію тих “ароматів”? А то скоро весна-красна, і запахне на весь Львів…” – каже львів’янка Роксолана.
У мерії пояснюють, що сморід у Львові – проблема комплексна. Аби її вирішити, передусім потрібні гроші та час. І у п’ятницю, 29 січня, у міськраді підписуватимуть проект із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), який передбачає часткову модернізацію очисних споруд і будівництво станції зародження осаду за шведською концепцією. Це дозволить місту, як запевняють у міськ­раді, деякою мірою вирішити проблему неприємного запаху і дасть змогу виробляти з мулу додаткову власну тепло- та електроенергію.

Чому смердить?

Одна з причин смороду в місті – несанкціоновані скиди підприємств. Зафіксовано випадки, коли підприємці зі Львова та з-за меж міста нелегально зливали цистерни з нечистотами в міську каналізаційну мережу. Нагадаємо, як писала “Пошта”, зі слів парламентаря, екс-начальника управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міськради Сергія Кіраля, вирішити цю проблему можна за допомогою колективної угоди між містом і промисловими підприємствами про дотримання їхніх зобов’язань щодо хімічного складу викидів.

“На жаль, більша частина промислових підприємств не має облаштованих відповідно до їхньої технології виробництва очисних споруд, які би переробляли внутрішні стоки, що виходять із заводу, – зазначав Сергій Кіраль. –  Дуже часто бачимо, що викиди з промислових підприємств за показниками хімічного складу не відповідають тим параметрам, яким би мали відповідати. Підприємства мусили  започатковувати власні інвестиційні проекти, вкладати кошти в модернізацію чи будівництво власних очисних споруд”.
Ще одна причина неприємного запаху – відсутність гідрозатворів у деяких дощоприймачах. За низького атмосферного тиску та малого потоку води гази піднімаються з каналізації назовні. Причиною неприємного запаху в місті також є використання замість каналізації відкритих потічків. У Львові досі неканалізовані понад три тисячі будинків, містяни і жителі прилеглих населених пунктів вивозять нечистоти й часом зливають їх у невідповідних місцях, зокрема в потічки. Вирішенням цієї проблеми може бути побудова станції прийому нечистот і, звичайно, каналізування всіх районів міста, що планують завершити до 2020 року.

Крок №1 – модернізація очисних споруд

Джерелом смороду у Львові також є застарілі каналізаційні системи й очисні споруди. Торік коштом міського бюджету Львівводоканал накрив частину четвертого каналізаційного колектора, що була відкритою та спричиняла потрапляння запахів в атмосферу.
Як зазначила “Пошті” прес-секретар КП “Львівводоканал” Уляна Горбата, у Винниках відремонтували і замінили каналізаційний колектор, який транспортує всі стічні води міста до очисних споруд Львова. Проте такі каналізаційні колектори потребують профілактичного очищення. Місто придбало тільки одну машину для цього, але потреба набагато більша.
Якщо підійти до вирішення проблеми комплексно, то сморід у Львові можна подолати впродовж п’яти років
Очисні споруди Львова потребують і оновлення, але місто не в змозі провести такі роботи самостійно. У п’ятницю, 29 січня, у міськ­раді підпишуть проект із Європейським банком реконструкції та розвитку, який передбачає часткову модернізацію очисних споруд. Планують збудувати  станцію для виробництва біогазу.
Загальна вартість проекту становить 31,5 млн євро, із яких кредитні кошти ЄБРР – 15 млн євро, кредит НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) – 5 млн євро, грантові кошти від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності і довкілля – 7,5 млн євро, а  також місцевий внесок у розмірі 4 млн євро.
“Проект передбачає часткову модернізацію очисних споруд у тій частині, яка необхідна для того, аби метантенки працювати добре. Необхідно модернізувати пісколовки. Перемовини щодо цього проекту тривають із 2008-го. Власне, ще тоді шведи подали нам допомогу і зробили технічно-економічне обґрунтування будівництва біогазової установки. Такі є у всіх європейських країнах”, – зазначила “Пошті” Уляна Горбата. 

За оцінкою шведських експертів, для приведення очисних споруд у Львові до європейських стандартів необхідно вкласти щонайменше 150 млн євро. Таким шляхом ішли наші найближчі сусіди з Польщі. За останнє десятиліття на всіх каналізаційних очисних спорудах Польщі відбулися модернізації, переоснащення та будівництво біогазових станцій. Наприклад, реконструкція очисних споруд у Познані коштувала 100 млн євро, зазначає Уляна Горбата. 
Проект забезпечить суттєву економію витрат підприємства на електроенергію та містить значну кількість екологічних переваг, таких як зменшення викидів СО2, зменшення транспортних витрат на 30%, гігієнізація мулу, а також очистка піску. Реалізація проекту мінімізує шкідливі викиди в річку Полтва, що забезпечить суттєве поліпшення екологічної ситуації в місті. До слова, цей проект – другий крок із модернізації очистки каналізаційних стоків у місті. Першу модернізацію проводили у 2003 – 2006 роках і фінансували з грантових коштів, кредиту Світового банку, а також коштів ЛМКП “Львівводоканал”. 

Не смердітиме через… п’ять років

Зі слів парламентаря Сергія Кіраля, не потрібно створювати собі чергових фальшивих ідолів, що нібито підписання цієї угоди вже найближчим часом вирішить проблему смороду у Львові. 
Наприкінці минулого року з’ясовувати причини неприємного запаху в місті Лева приїжджали французькі фахівці. Експерт з питань управління очисними спорудами Елена Піє, яка має багаторічний досвід у роботі з подібними проблемами у Європі, Азії та Африці, провела аналіз ситуації у Львові і готує висновок стосовно того, що може призводити до неприємного запаху в місті. 
“Наразі ще не отримали остаточного звіту від французьких експертів. Вони повинні у найближчий місяць надати його разом з аналізом ситуації та рекомендаціями. Попередньо можна сказати , що ця проблема в місті  комплексна”, – зазначає “Пошті” Сергій Кіраль. 
Тож одним із кроків боротьби з неприємним запахом у Львові, зі слів співрозмовника, є реалізація проекту будівництва нового колектора до Сихова. “Одна з причин смороду – зношеність мереж, які потрібно поступово замінювати, що місто і робить, коли ремонтують вулиці”, – каже нардеп. 
Другий напрямок – модернізація очисних споруд. “Власне, цього стосується цей проект, підписання якого заплановане у п’ятницю. Частина коштів піде на біогаз. Це плюс, оскільки з часу будівництва метантенків, сподіваємося, перестане накопичуватися мул, який нині назбирується відкритим способом. А це додає 70-80% запаху в районі вулиці Хмельницького – північної частини Львова, – каже Сергій Кіраль. – Ідеться про близько 18 гектарів накопиченого мулу”. 

фото: lv.20minut.ua
Що стосується часткової модернізації застарілих очисних споруд, то після вдосконалення вони будуть більш ефективно справлятися з очисткою та впливати на якість того ж  мулу, який пізніше утворюється. 
“Третій великий напрямок боротьби зі смородом – робота з підприємствами, жителями, несанкціонованим зливом стоків. Наприклад, компанії на кшталт жиркомбінату і Nestle повинні перейти на  автономні очисні споруди або дійти якось згоди з містом стосовно участі в загальноміських інвестиціях. Не може бути так, що підприємство на території міста просто скидає в загальноміську мережу свої стоки без будь-якої очистки. Це, зрештою, суперечить загальноєвропейським нормам і стандартам”, – каже Сергій Кіраль.
Якщо підійти до вирішення проблеми комплексно, то сморід у Львові можна подолати впродовж п’яти років.  
“Коли Польща підписала Угоду про асоціацію з ЄС, то в країні була ідентична ситуація, що і в нас, зі зношеними мережами, інфраструктурою. У тому числі це стосувалося й очисних споруд. На початках ніхто Польщі не збирався давати сотні мільйонів євро інвестицій у модернізацію. Аби повністю модернізувати нашу систему, без каналізаційних мереж, лише самих очисних споруд, потрібно близько 50 млн євро, – каже нардеп. – За оцінкою шведських експертів, які розробляли технічно-економічне обґрунтування цього проекту, нам краще і легше водночас побудувати нові очисні споруди, аніж повністю модернізувати наші. Коли підійдемо до більш тісної інтеграції з європейськими інституціями, коли економічна ситуація в Україні дозволить через реформу децентралізації чи через здешевлення капіталу залучати більше коштів, зможемо говорити про повну модернізацію”. 
Зі слів співрозмовника, попередити ситуацію з неприємним запахом у місті було   нереально. Про це потрібно було думати  десь у 80-тих – зробити програму, щороку потроху модернізовувати системи. Але й тут не все так просто, адже щоразу з’являються нові технології, сучасні напрацювання, які потребують капіталовкладень. 
“До того ж Львів – місто специфічне. Йому вже сот­ні років. У нас є ще багато дерев’яних труб, австрійських. Нещодавно був у Венеції, то там, як і в багатьох італійських містах, проблема неприємного запаху також є. Будь-яке місто, якому понад 500 років, стикається з проблемою смороду. Це природно”, – резюмує Сергій Кіраль.

Про проект біогазової станції

Він складається зі станції для зброджування надлишкового мулу на каналізаційних очисних спорудах (надалі – КОС). Мул забирається з відстійників і зброджується. Утворений біогаз із метантенків використовується для виробництва електроенергії, яка буде скерована для роботи КОС, а тепло – для підігріву мулу й будівель на території. Реконструкція очисних споруд 1-2 включає нові пісколовки, нове обладнання для первинних і вторинних відстійників, а також модернізацію аераційної частини очисних споруд. 
Будівництво станції з виробництва біогазу зменшить кількість мулу, а за рахунок роботи станції при термофільних температурах відбудеться краще його обеззаражування. Після зброджування мул можна використовувати як добриво, висушувати, спалювати або покривати ним сміттєзвалища і шахти тощо. 
Нові пісколовки буде побудовано відповідно до належного сучасного проекту. Вони  видалятимуть пісок і жир. Їх буде оснащено промивкою піску та зневодненням. Розміщення пісколовок на території КОС 1-2 буде таким, що їх можна буде використати в майбутньому, якщо будуватимуть нову КОС. Нова система аерації КОС 1-2 матиме енергоефективні аератори, системну контролю повітропостачання, яка відповідатиме потоку стоків і забрудненню.
Андрій Садовий, міський голова Львова:
– Наші очисні споруди ввели в експлуатацію у 1964 році. Вони вже вичерпали свій ресурс, їх треба було модернізовувати ще років 20 тому. Добре, що ми зуміли об’єднати і ЄБРР, і НЕФКО, і велику частину грантових коштів – це 7,5 млн євро на реалізацію проекту з модернізації очисних споруд, що дасть змогу намул, який з’являється після очистки стоків, використовувати для виробництва електроенергії і тепла. Також важливим у вирішенні проблеми зі смородом у місті є встановлення гідрозатворів, адже у Львові тисячі дощоприймачів. Цього року в бюджеті виділяємо на такі роботи близько 20 млн грн. Звичайно, потрібно довести до пуття очисні споруди наших підприємств, які мають понаднормові стоки. Цього року виділяємо кошти на каналізування великої частини вулиць. Близько 7% жителів Львова живуть у неканалізованих районах. Звичайно, останній фактор – несанкціоновані скиди. Наприклад, коли в ме­жах області виробляють ту чи іншу продукцію, передусім м’ясну. За день нечистоти збирають у цистерни, а з настанням темряви їх ввозять у Львів у той чи інший спальний район, відкривають люк, швиденько зливають бруд у каналізацію і втікають. Тут уже завдання поліції таких негідників ловити і притягувати до відповідальності! Увесь цей комплекс заходів вирішує проблему на всі 100. Та без модернізації очисних споруд цього не можна досягнути. Модернізуємо їх десь до двох років. Приємно, що Шевкі Аджунер, директор ЄБРР в Україні, з командою у п’ятницю буде у Львові, і ми підписуватимемо цю велику угоду. Гроші від ЄБРР – це позика, грант – подарунок для міст, кошти НЕФКО (п’ять мільйонів) також треба буде віддавати. Але терміни для повернення довгі, нам дали низькі відсотки, тож маємо 10 років на реалізацію проектів і повернення коштів. Але ці терміни можуть бути продовжені. Наприклад, Європейський інвестиційний банк, із яким ми зараз починаємо співпрацювати, виділяє кошти на 25 років. Смороду ми не позбудемося раптово. Цього року неприємного запаху буде менше, ніж торік. Думаю, найближчими роками про цю історію забудемо, як про страшний сон.
Юрій Кужелюк, депутат Львівської міськради:
– Смердить у Львові більше ніж чотири роки. Причина тому комплексна. Модернізація очисних споруд – другий етап. Перший – коли нам надавали кредит Світового банку, швейцарський грант на п’ять мільйонів шведських крон. Модернізація вирішить багато проблем, але не всі. Доти, доки не каналізуємо всі неканалізовані райони міста (а це 10-12% території Львова), толку не буде. Допоки не приведемо до ладу всю каналізаційну мережу, порядку не буде. Потрібно придбати більше спеціальних промивних машин, бо є тільки одна (наприклад, у Кракові їх 10 чи 15), адже каналізацію потрібно постійно промивати. Ми ж унітази вдома миємо… Є в туалеті і спрей від неприємного запаху. Потрібно, аби й у місті було так само. У ключових точках треба встановити спеціальне обладнання для дозування реагентів “Феррокс”. Це така речовина, що зв’язує сірководень, який і дає неприємний запах. Потрібно також закрити місця, в яких розливаються каналізаційні стоки. Аби привести наші каналізаційні споруди до відповідного рівня, треба близько мільярда гривень. І це за тих розцінок, коли долар коштував вісім гривень. Звичайно, місто таких коштів не матиме. Та завдяки нормальній стратегії і послідовності результату згодом ми досягнемо. Ті вклади, які ми зробили за останні роки, ефект дали: смердить не щодня, а час від часу. Аби вирішити проблему, можна розраховувати лише на кошти з міського бюджету і кредитні гроші. Окреме питання – стоки, які в мережу зливають великі підприємства. Ми повідомили підприємства, що з 1 січня не будемо брати плату за понаднормові скиди. Закрити дріжджові підприємства і пивзаводи не можемо, але їх треба змусити встановити автономні очисні споруди, а для цього потрібно вкласти гроші.
Анатолій Павелко, еколог ГО “Бюро екологічних розслідувань”:
– Сказати, що сморід аж ніяк не впливає на здоров’я людини, буде неправильно. Неприємний запах зумовлений певними шкідливими речовинами, як правило, він виділяється у процесі гниття, коли є застійні явища. Тоді, наприклад, виділяється сірководень. Це шкідливий газ, який негативно відображається на здоров’ї людей за високих концентрацій. У нас сморід, як правило, концентрується або між будинками, або на пониженнях рельєфу. Якщо людина живе на такій території, де постійно стикається зі смородом, не можна сказати, що це на неї не впливає. У Львові реалізовують проект з модернізації очисних споруд. Він однозначно позитивний, оскільки наявні споруди жодним чином не справлялися з тими обсягами забруднень, які надходять із нашого міста. Причин тут дві. Перша – це система каналізації нашого міста. Як правило, сучасні міста мають розділену каналізацію – комунально-побутова і промислова. Для кожного з видів є характерні забрудники. Води побутових відходів, як правило, мають однаковий склад і легко надаються на переробку за допомогою певних біологічних методів очистки, тоді як промислові можуть містити метали та органічні сполуки, які не так легко переробити. Зараз очисні споруди модернізовують, бо вони повинні справлятися зі зростаючими об’ємами стоків. У нас біологічна очистка здійснювалась, і доволі непогано, а хімічна – ні. Модернізація передбачає встановлення біогазового обладнання. Мул, який утворюється в результаті біологічної очистки, треба кудись дівати. Нині його просто складають на полях, і це може сприяти тому, що в районі очисних споруд часто неприємно пахне. Світова практика йде таким шляхом, що з цього мулу в результаті зброджування можна виробляти біогаз. Планується, що мул складатимуть у спеціальних метантенках, де відбуватиметься процес гниття з виділенням метану. Потім цей біогаз можна буде використовувати і для опалення, і для виготовлення електроенергії. Що стосується хімічної очистки, то це дуже складна і комплексна проблема. На мою думку, один із останніх проектів міськради погіршує проблему зі стічними водами. От маємо сміттєзвалище на Збиранці. Нині міська рада організовує проект із прокладання труби, якою фільтрат зі сміттєзвалища, в тому числі гудрони, будуть скидатися в міську систему каналізації. А це в таких мікрорайонах, як вулиці Щурата – Миколайчука, тільки ускладнить проблему, адже зі звалища в нечистотах є складні метали, органічні сполуки, відходи нафтопереробки… Ту мішанину ефективно очистити дуже складно. Як результат оцей ефективний намул може гинути. Років 30 наші міські науковці говорять, що нам треба розділяти й окремо очищати побутову каналізацію і каналізацію з промислових підприємств. Нині ми все й надалі скидаємо в ту ж артерію – Полтву, а далі усе йде в Західний Буг.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0425 / 4.58MB / SQL:{query_count}