Прагнеш безпеки – почни зі себе!

Поліцейські Львова щодня стикаються з неготовністю львів’ян до змін: “копів” містяни ігнорують, звинувачують їх у надмірній прискіпливості і “некорупційності”

фото: Олег Огородник
Люди прагнуть змін, але не завше до них готові; вважають себе патріотами, але забувають про один із найважливіших громадянських обов’язків – дотримуватися законів. Донедавна громадяни мріяли про чесні правоохоронні органи… І от 23 серпня 2015-го у Львові запрацювала патрульна поліція. Наше місто – друге після Києва, де заступили на патрулювання молоді і завзяті “копи”. Третім стала Одеса. 
Понад вісім тисяч охочих, жорсткий відбір, навчання, чотири курси випуску “Моя нова поліція”, офіційна присяга на вірність українському народу – і цілодобове (позмінне) патрулювання вулиць (пішки чи на новеньких “Пріусах”). Як писала “Пошта”, спочатку “копів” було 400, а зараз їх майже 700 (16 уже звільнили). Середній вік поліціянтів – 20 – 27 років. 

фото: Олег Огородник
Першим керівником патрульної поліції Львова був Юрій Зозуля, а з листопада став 36-річний Антон Пузиревський (психолог, боєць АТО, батько трьох дітей). 7 листопада набув чинності Закон України “Про Національну поліцію”, відтак міліція в Україні припинила існування. Львів стане другим після столиці містом, у якому відбудеться переатестація правоохоронців – тих, що колись були міліціонерами… 
Поки “копи” патрулюють місто, чимало городян їх критикує. Львів’яни не упускають нагоди закидати їм про гріхи попередників, звинувачувати їх у прискіпливості й навіть у тому, що вони… не беруть хабарів. 
Українці в усьому хочуть бачити зраду, тож часто пропускають перемоги
Багатьом здається, що поліціянти то їздять надто швидко, то “плентаються зі швидкістю 35 км/год”. Ми завзято говоримо про те, чого нам варто вчитись у зарубіжжя, але коли Європа приходить до нас, то чухаємо голову: вже і вулицю треба переходити лише на червоне, і паркуватися під знаком уже зась, і протермінований техогляд вже не так просто залишити непоміченим, розкривши напакований купюрами пулярес. Для багатьох реформа правоохоронних органів і вихід на вулиці міста непідкупних патрульних у чорній екіпіровці як кістка в горлі. Мовляв, “ніякої користі від “копів” нема, лише зайві клопоти, адже тепер треба дотримуватись усіх законів”.
Та не варто забувати, що поліціянти лише з серпня патрулюють місто. Їм також потрібен час, аби вбутися на службі, аби змінити систему. Не треба дивуватися їхнім промахам, а необхідно навпаки довіряти їм і вірити в них. Результат буде тоді, коли кожен внесе свою лепту, аби змінити систему. Як зазначав раніше в коментарі “Пошті” екс-начальник міліції Львівщини Богдан Шкарада, “не можна казати, що поліціянти не мають досвіду, тож у них навряд чи щось вдасться. Найголовніше – щоб у них не була прищеплена ота бацила корупційної діяльності”. 

Зміни будуть, коли люди перестануть критикувати

“З липня 2015 року я служу в патрульній поліції. Увесь цей час ми намагаємося змінити країну на краще, втілювати реформу правоохоронних органів у життя. Але з кожним днем я все більше переконуюся, що наші громадяни не готові до змін, хоча на словах усі їх бажають. Шановні друзі, доки ви самі не змінитеся, вашого життя не змінить жодна реформа! Зміни починаються саме в нас, у наших головах! У моїй практиці вже було багато безглуздих запитань і слів незадоволення на кшталт “Ви гірші за даївців! Коли вже почнете брати?!”, “Чому штрафуєте мене, а не сусідні машини?”, “Так ходив мій дід, мій тато так ходив, і я так ходитиму!”, “Ти, шмаркачу, не вчи мене життю! Я сам знаю, де можу стояти, а де ні!”, “А мені тут зручно! Я взагалі на п’ять хвилин у магазин”. І таких фраз безліч!” – написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook поліціянт Роман Пилипенко. 

фото: Патрульна поліція Львова
Попри щоденну ложку дьогтю, що підкидають патрульним самі ж львів’яни, поліціянт зазначає: уся патрульна служба готова працювати і доводити байдужим та зневіреним містянам ефективність патрулювання, а найголовніше – свою чесність. 
“Ми будемо змінювати країну на краще! Справжні українці заслуговують жити гідно! Саме тому ми щодня на службі, хоча не всі громадяни це усвідомлюють! Ми й надалі лупаємо цю скелю! Найлегше збоку кричати, як усе погано, не роблячи нічого! Але ми зробимо все, щоби ви жили комфортно і безпечно! Слава Україні!” – зазначив Роман Пилипенко.
Часто містяни навідріз відмовляються відповідати за свої порушення та пропускають повз вуха зауваження патрульних
Хоча більшість містян таки тішиться, що в місті стало безпечніше, поліцейські готові допомагати в будь-чому, вони ввічливі і людяні. Лише пригадаємо випадок, коли офіцери львівської поліції людей на руках виносили з водного полону, знімали котів із дерев, подавали першу медичну допомогу до приїзду “швидкої”, рятували лебедя, а днями допомагали чоловікові напідпитку без пригод дістатися додому. Щоправда, такі їх дії до вподоби не всім, мовляв, “копам” більше нічого робити?.. А вони далі виконують свою роботу, попри кпини.

Поліціянти хороші, доки штрафу не випишуть

На думку начальника патрульної поліції Львова Антона Пузиревського, люди схвально відгукуються про нову службу лише доти, доки самі не порушать права і їм не доведеться платити штраф. 
“Часто містяни навідріз відмовляються відповідати за свої порушення та пропускають повз вуха зауваження патрульних. Такі ситуації виникають, але, на щастя, вони не масові. Люди готові до змін доти, доки це не стосується їх. Також завжди знайдуться ті 20%, які незадоволені всім. Звичайно, патрульних така поведінка жителів міста подекуди ображає. От вони і виливають, так би мовити, душу в соц­мережах… Але всі також розуміють, що це реформа. Ми повинні йти до кінця, аби побачити бажаний результат”, – зазначив “Пошті” Антон Пузиревський. 
Хоча, з його слів, зараз люди все менше знаходять собі виправдання і підпорядковуються “копам”.
“На початку патрулювань такі випадки були більш масовими, ніж зараз. Наприклад, навіть хабарі пропонують не більше п’яти разів на місяць. Це мало, враховуючи масштаб роботи патрульного. Усі намагання “замазати” правопорушення марні. Їх одразу присікають. Люди нарешті починають розуміти, що теж несуть відповідальність за хабарі”, – зазначив Антон Пузиревський. 

Чи стало в місті безпечніше?

Деякі львів’яни таки погоджуються, що в місті з появою патрульних стало безпечніше. Дехто навіть радісно розповідає, як штраф платив патрульним, погоджуючись, що був неправий. Так робить свідома частина жителів Львова, які не лише на словах, а й на діях готові змінювати суспільство, починаючи насамперед із себе. 
“Від багатьох львів’ян чую, що вони задоволені роботою нової поліції. Я також! Почали контролювати в магазинах продаж спиртного та сигарет. Неподалік – нічний кіоск, який після 22.00 “жив” лише за рахунок продажу спиртного. Міліції ніхто не боявся, а тепер поліцію поважають, тож таки дотримуються закону. Пильнують також, аби не курили у громадських місцях. Це ПРАВИЛЬНО! Я також курю, але це не означає, що в центрі на лавці або на дитячому майданчику хтось має дихати димом... Штрафують, коли це потрібно, і нема натяку на хабарі. Це тішить. Усі, кого нещодавно штрафували, повністю згідні, що це правильно”, – зазначила у Facebook користувач Алена Стороженко.
Усі намагання “замазати” правопорушення марні. Їх одразу присікають
У наведенні порядку в місті не так багато зацікавлених, певні львів’яни. 
“Нікому не вигідно, щоб був порядок, бо ми поставлені в такі рамки, аби давати і з цього мати користь. Якщо все стане по-чесному, тоді повинен бути рівень життя відповідно до наших потреб”, – зазначає у Facebook користувач Yra Duda. 
Люди закликають поліціянтів не зневірятись у своїй роботі, працювати на совість і надалі показувати приклад. Результат не за горами! Люди рано чи пізно зрозуміють, що були неправі, але це лише за умови, що патрульні не поступатимуться і стоятимуть на сторожі закону. “Головне – будьте справжніми! Не для похвали ви служите, і не для образ вас благословив народ. Усі знають ваш чин і що буде вам непереливки. Служіть чесно, а люди... а люди підтягнуться за вами”, – зазначає у Facebook користувач Pavlo Moskalenko. 

Дмитро Гудима, адвокат, доцент юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка:
– Досить незвично читати таке повідом­лення від поліцейського. З одного боку, обурення пред­ставника влади зрозумілі: він намагається поводитися ввічливо, дбати про дотримання вимог закону в діях громадян, а натомість чує грубощі та фрази, які чомусь надто близько западають йому в душу. З іншого боку, виглядає так, що завищені очікування були не тільки в громадян щодо нової поліції, а й у поліції щодо громадян. У перших такі очікування зрозумілі (кредит довіри до нового органу влади в момент його створення був чи не 100%), але в державних службовців вони можуть вказувати на їх, так би мовити, соціальну незрілість. Те, що громадяни у відносинах із поліцейськими робитимуть не лише “селфі”, а час від часу – правомірно чи неправомірно – протистоятимуть чи виявлятимуть непокору, було очевидно та закономірно. Будь-яка дія зумовлює протидію. У випадку із застосуванням владних повноважень до людини остання може намагатися “дати відсіч” і поводитися при цьому як незаконно, так і аморально. Автор повідомлення, безсумнівно, правий у тому, що змінюватися повинна не лише влада, яку він представляє, а й ті, що на виборах доклали зусиль до її формування. Проте бути на словах готовим до змін і, так би мовити, приміряти на собі зміни, які певним чином обмежують свободу, це не одне й те ж. Ми повинні бути ввічливими одне до одного. Однак суперечок і часом безглуздих дискусій поліцейським у їх діяльності не оминути. Якщо представник державної влади, що контактує з населенням, не може виграти словесний бій із обуреним автомобілістом, то чи не варто такому держслужбовцеві вдосконалити вербальні навички? Існують нескладні техніки ведення суперечок, які заганяють агресивного співрозмовника в кут, не порушуючи при цьому закону. Ідеальних суспільств не буває, отже, немає таких, де всі беззастережно виконуватимуть вказівки поліцейських. Я би навіть сказав, що беззастережне їх виконання бажане не в усіх випадках, бо поліцейські – такі ж громадяни, що можуть помилятися, неправильно оцінювати ситуацію і, до речі, не завжди виявляють компетентність у тому, що роблять (на жаль, переконався в цьому у кількох бесідах щодо застосування окремих Правил дорожнього руху у Львові). У цих ситуаціях теж можна грубо сказати, що в головах таких поліцейських нічого не змінилося. Але чи варто?..
Роман Баховський, заступник начальника управління кадрового забезпечення ГУ Національної поліції Львівщини:
– Здебільшого українці в усьому хочуть бачити зраду, тож часто пропускають перемоги. Громадяни повинні зрозуміти: якими емоціями себе оточиш – таким і бачитимеш світ довкола. Не треба нарікати, що хтось чогось не зробив. Потрібно самому діяти, бодай на своєму рівні! Патрульна поліція створена не тільки для профілактики злочинності та охорони громадського порядку, а й для просвітництва і для того, щоб на власному прикладі показувати, яким має бути суспільство та держава. Поліцейські повинні розуміти, що просвітництво і взірцева поведінка – їх повсякденна робота. Можливо, це навіть найважча частина реформ. Ніхто не казав, що буде легко. Поліцейські не мають права скиглити, адже службу створювали і їх відбирали для зовсім інших цілей.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
6.6438 / 4.19MB / SQL:{query_count}