Обрали – тепер до праці!

Виклики нової Львівської облради: торги, об’єднані громади та округи без представників. “Пошта” з’ясувала, коли зберуться на сесію новообрані депутати та хто буде головою ради

фото: Андрій Польовий
Новообрані депутати Львівської обласної ради ще не приступили до роботи, а вже мають цілу купу завдань, серед яких робота із округами, які не мають своїх представників у раді, прогресивний розвиток області та фінансування глибинок краю. Аби робота була справді злагодженою і приносила хороші результати, новий склад ради повинен складатись із відповідальних та прогресивних людей, налаштованих на плідну працю. 
Новий виборчий закон, нові правила, нові виклики й загрози – усе це в теорії обговорювали, намагались передбачити, а от на практиці – деякі громади без представників у раді, а деякі без фінансування. 
Як писала “Пошта”, з 16 партій до облради потрапили представники дев’яти. Громаду у ЛОР представлятимуть 84 депутати (у попередньому скликанні засідали 116 депутатів). На бажані місця претендували 1001 кандидат (у середньому на одне місце майже 12 кандидатів). Багато серед новобраних депутатів чиновників, освітян, медиків і директорів. Понад півсотні депутатів  уже зареєструвалися в облраді.
Незважаючи на те, що у виборчому законодавстві була прописана норма про те, що як мінімум тридцять відсотків списку повинні становити представники однієї статі, представництво жінок в облраді буде порівняно куцим. Загалом до ради потрапили лише 14 жінок, і з них тільки одна – Парасковія Дворянин, очолювала виборчий список своєї партії.
Говорячи мовою відсотків – представництво жінок в облраді не дотягує до 17%. Якщо аналізувати по партіях – то найбільше представниць прекрасної статі у “Самопомочі” – 5 осіб із 14 загалом. 
Лише дві жінки з 20 депутатів у “Солідарності”, також 2 жінки серед 12 депутатів “Свободи”, ще 2 у “Громадянській позиції”. По одній жінці привели в облраду УКРОП, “Народний Рух” і “Батьківщина”. Взагалі обійдуться без жіночого представництва фракції “Народного контролю” і Радикальної партії Олега Ляшка.
Зокрема, 22 округи з 84, на які був поділений Львівський регіон, не матимуть своїх представників у Львівській обласній раді. Однак 13 округів представлені більш ніж достатньо – вони матимуть по два своїх депутати. 
Для цих 22 округів така ситуація може бути проблемною. При затвердженні бюджету на наступний календарний рік депутати зазвичай намагаються “вибити” більші кошти для свого регіону, для тих виборців, які їх обрали. Незрозуміло, хто буде обстоювати інтереси регіонів, які не мають своїх депутатів. 
По суті – чверть округів Львівської області не матимуть своїх лобістів у раді. Постає питання: хто обстоюватиме виділення коштів на ремонт даху сільської школи десь у Сокальському районі, хто “вибиватиме” кошти на дитсадочок у селі, що знаходиться у Стрийському районі? 

Округам-сиротам призначать депутата

Політологи заспокоюють мешканців територіальних округів, які цього разу кинуті напризволяще. Зокрема, кажуть, що не треба хвилюватись – звертатись по допомогу можна до будь-якого депутата ЛОР.  Втім депутату легше домагатись вирішення певних питань, якщо це і в його інтересах також – він живе у межах цього округу, його діти вчаться у школі, у якій тече дах.
“Будь-який кандидат із облради представляє всіх мешканців всієї області, а не окремий округ, тих людей, які  за нього голосували чи ні. Тобто говорити про те, що певний округ не представлений у раді, не можна. Просто він не має жодного депутата в облраді. Проблеми з цього робити теж не варто, адже виборці можуть звертатись до будь-яких депутатів облради. Львівщина вже мала такий досвід раніше і тоді звернення від жителів Львівщини депутати розділяли між собою. Прогнозую, що і цього разу так буде”, – зазначила політолог, керівник Західноукраїнського представництва МФ “Відродження” Оксана Дащаківська. 

фото: Андрій Польовий
Підтверджує можливий розподіл роботи між депутатами облради і Олександр Ганущин, депутат обласної ради минулого скликання, який також пройшов у обласну раду й цього разу: “Ми все-таки одним із перших рішень закріпимо депутатів за певними територіями, які не мають своїх представників. У такий спосіб будемо вирішувати цю ситуацію, у нас вже була така практика”, – запевнив “Пошту” Олександр Ганущин.
Експерти також в один голос кажуть: вирішити своє питання жителі округів без патронату в облраді зможуть легко. “Кожна партія має своє представництво в районі: це може бути приймальня, конкретний депутат. Але радимо виборцям звертатися передовсім до виконавчих органів – сільських, міських чи районних рад, якщо мають особисту справу. Якщо питання в компетенції громади – тоді ліпше звернутися до депутата в обласній раді. Можна зібрати підписи, зробити громадське слухання або інший формат обговорення”, – зазначив аналітик ГО ОПОРА Олександр Неберикут.

Ефективне управління, а не гра олігархів

Не бачать проблем в “округах-сиротах” і юристи. Мовляв, закріплювати за кожним клаптем землі свого кандидата – застаріла практика. Відтак Україні вже давно треба відмовитися від радянської системи закріплення конкретних людей за округами. Ця система нічого позитивного не дає, а лише веде до створення місцевих князьків, які узурповують владу над певним регіоном, тому що їх обирають знову і знову в тому самому окрузі. Це перевірено багатьма виборами.
“Навіть коли виборчий закон ще був законопроектом, вже було відомо, що від певних округів не буде депутатів. І проблема полягала тільки в тому, що це не було донесено до виборців. Зараз у законі про місцеві вибори передбачені квазі-відкриті списки. При такій системі партія би пропонувала на округ одного сильного кандидата і кількох аутсайдерів, які взагалі не будуть проводити агітаційної роботи, щоби один із цієї групи виокремлювався, – експерт прогнозує один із видів маніпуляцій”, – зазначає адвокат, доцент юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Дмитро Гудима. 
Неабияк важливо відгородити від влади традиційних осіб, які з року в рік прагнуть її. 
“Головний виклик у тому, щоби Львівщина не перетворилася на феодальне князівство кількох відомих олігархів. І це серйозний виклик, який є. Давайте проаналізуємо, хто в нас пройшов до обласної ради, а хто – до міської. Міську раду представляє партія “Самопоміч”, вона на першому місці. А до обласної ради на першому – місці “Блок Петра Порошенка”. Це означає, що “Самопоміч” не підтримали там, чи це означає, що політичні партії змогли домовитися між собою? Давайте тверезо дивитися на ці речі: наші партії не готові брати на себе відповідальність ані за область, ані за регіон, ані за територіальні громади, ані за якихось виборців. Але вони готові використовувати всі доступні їм інструменти, щоби представляти інтереси осіб, які  складають ядро цих політичних партій”, – каже Оксана Дащаківська.

Без депутата в облраді, без грошей, без розвитку

Зі слів політологів,  нині ведеться багато дискусій про те, які саме повноваження повинна мати обласна рада. Наразі ж мешканці області здебільшого за допомогою облради вирішують свої фінансові проблеми.
“Облрада повинна насамперед займатись інтегрованою стратегією розвитку області. Наголошую, не лише міста Львова, а й розвитком глибинки, сіл та містечок Львівщини. Депутати облради повинні працювати над покращенням життя в області, над ліквідацією депресійних районів. Свого часу ми аналізували, з якими питаннями звертаються виборці в облраду. Так от, переважно люди просять про матеріальну допомогу. Тобто ніякого стосунку це не мало до органів місцевого самоврядування, до розвитку територіальних громад це теж мало опосередкований вплив”, – зазначила Оксана Дащаківська.

фото: Андрій Польовий
Натомість виконавчий директор Львівського регіонального відділення Асоціації міст України Василь Абаімов певен: те, що 22 територіальні округи області  залишись без представників в обласній раді – згубно для всього краю. 
“Пригадую вибори у 1990-ому. Тоді від Кам’янка-Бузького району було обрано в облраду три депутати. Вони мешкали у цьому районі і справді боролись за інтереси його жителів. Тим паче, що згідно з ст.140 Конституції України обласні ради  – це органи самоврядування, які представляють відповідний район, село або селище області. Втім сьогодні не можна сказати, що усі райони області будуть представлені так, як належить. Ще перед цьогорічними виборами я знав, що будемо мати ось такі курйози, але аж ніяк не передбачав, що все буде так погано. У цьому передусім помилка авторів нового законопроекту про вибори”, – зазначив Василь Абаімов. 
З його слів, територіальні округи, які залишились без свого представника в облраді, “поступово втрачатимуть контакт із обласною владою і… занепадатимуть”.
“Не тільки про матеріальну допомогу звертаються жителі сіл до облради, а все представництво села просить у ради підтримки, бо не має матеріально-технічної бази для елементарного існування. Тобто не від доброго життя звертаються до депутатів обласної ради. Якщо ми хочемо, щоб львівське село розвивалось, то треба там створювати умови. Для того, аби там були умови, треба, щоб про проблеми села знала облрада. Адже нерозумно, щоб бабця із Турківського району долала 90 кілометрів до Львова на Винниченка,18, щоб отримати фінансову допомогу у розмірі 300 гривень. І це тільки тому, що її округ не має свого депутата в облраді, який би потурбувався про проблему жителів. Люди продовжуватимуть масово виїжджати із неперспективних сіл. Але, якщо в нашої держави така ціль – щоб село загинуло, то коментарі тут зайві”, – акцентує Василь Абаімов. 

Справи нової ради

Наразі не відомо, коли відбудеться перше засідання обласної ради, а також хто буде головою ЛОР. Про це сьогодні, 10 листопада, говоритимуть новообрані депутати на засіданні робочої групи. “Більшість фракцій визначаться зі своєю позицією. Фракція БПП днями висловила свою позицію у мою користь. Коли ж буде перше засідання облради, залежить від робочої групи. Я вважаю, що це треба робити якомога швидше. Бо є багато справ, деякі зміни до бюджету не проголосували на минулій сесії”, – зазначив Олександр Ганущин.
Також Олександр Ганущин зазначив, що і структура ради зазнає змін, скоротять певні комісії ради, щоправда, детально які наразі не відомо. 
Новообраний депутат розповів і про нові виклики, яких зазнала нова рада.  “Найбільший виклик це війна. А ще викликом для ЛОР стануть об’єднані громади. Необхідно підтримати ті громади, які вже пройшли об’єднання, і ті, яких до цього ще треба підштовхнути. Це дуже великий експеримент. Ніхто ще не знає, що буде за рік, за два з тих громад. Їх треба підтримати. Треба створити програму, щоби кожна громада могла отримати фінансову підтримку з обласного бюджету”, – додав він. 

Партії намагатимуться відтермінувати місцеві вибори

Новообрані місцеві ради мають працювати до жовтня 2017 року тому, що так передбачено в законопроекті про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Проте політичні партії всіляко намагатимуться перенести вибори на більш пізній термін, про це повідомив доцент юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Дмитро Гудима.
“У законопроекті, який зараз є в парламенті і мав би до закінчення цього року бути ухвалений, чітко вказано – жовтень 2017 року, як місяць, коли будуть проведені не повторні чи ще якісь позачергові, а – первинні  вибори для всіх нових громад, які будуть сформовані до того часу”, – каже він.
Проте, зі слів Дмитра Гудими, цей термін значно залежатиме від політичних торгів, які будуть зараз у парламенті, оскільки багатьом політичним силам буде не вигідно в такий короткий термін проводити ще одні вибори.
“Уже на ці вибори витрачені гроші і ще за два роки знову мобілізовувати їх для проведення первинних виборів, для багатьох політичних сил буде складно. І цілком можливо, що в пізнішій редакції законопроекту буде вказаний більш пізній термін”, – каже він.
З ним не погоджується аналітик ГМ ОПОРА Олександр Неберикут. Він переконаний, що ця рада буде працювати два роки.
“Якщо вона буде працювати довше, то це означатиме, що у нас в країні  серйозні проблеми не лише в плані реформ. Це можливо тільки в якійсь форс-мажорній ситуації: або черговий виток політичної кризи, або, не дай, Боже, якийсь військовий конфлікт, чергова ескалація. Якщо не буде цих форс-мажорів, варто очікувати, що ця рада буде працювати два роки”, – каже експерт.
Тим паче, що, за його словами, процес об’єднання громад і виборів у цих громадах уже запущений. 
Політолог Оксана Дащаківська каже, що прогнози тут робити неможливо. “Зараз стратегічно мислити дуже-дуже складно. Ми не знаємо, що буде завтра, ми не знаємо, чи будуть позачергові парламентські вибори, чи ні. Зараз ми живемо за Конституцією, де вказано, що будь-яка рада обирається на 5 років. Якісь політичні домовленості та обраний курс на реформи дозволяють робити припущення, що буде працювати менше. Але тільки якщо будуть підтримані реформи. У нас, можливо, будуть парламентські дострокові. Хто знає, чи буде цей новий чи старий парламент підтримувати реформи, чи домовляться з приводу змін до Конституції. Це надто складне явище, щоби хоча би одна людина в нашій країні змогла сказати, коли будуть наступні місцеві вибори”, – каже вона.
Олег Синютка, голова Львівської ОДА:
– Я не буду кандидувати на посаду голови Львівської облради. Я не повинен суміщати посади голови ОДА та депутата облради. Буду депутатом чи головою ЛОДА – це питання до Президента України. Головою облради повинна бути людина, обрана політичною партією “Солідарність”, тому що ця партія отримала найбільшу підтримку, відтак це логічно. Нині ми розглядаємо Олександра Ганущина як реального кандидата на посаду голови облради. Щодо самої ради. По-перше, вважаю, що ця рада буде не менш патріотична, ніж попередня. Немає жодної сепаратистської чи антиукраїнської політичної сили. По-друге, певен: у цій раді буде набагато більше професійності і на багато менше демагогії. А, по-третє, переконаний: все вирішуватимуть люди, вони й даватимуть оцінку діяльності. Кожен депутат повинен усвідомлювати, що своїми вчинками він увійде в історію як людина, яка намагалась робити позитивні речі, або просто залишиться демагогом. Щодо округів, які не отримали своїх представників у раді, то насправді під час виступів і зустрічей з мешканцями у час виборів, я їх просив сконцентруватися на якійсь конкретній кандидатурі. Це дуже погано, якщо той чи інший район не має свого представника в облраді. Він не залишиться покинутим, звичайно, але добре, коли є лобісти від кожного району. Та є закон, є вибори, які відбулись і треба виходити з реалій. Ми й надалі працюватимемо над важливими інфраструктурними проектами. Треба більше зосередити увагу на культурі і освіті. А на загал, то немає жодної галузі, якій не потрібно було б приділяти увагу.
Світлана Була, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології ЛНУ ім. Івана Франка:
– Щодо ефективності нової обласної ради, нині, можливо, ще рано говорити. Питання, за якими критерієм їх вибирали, відтак чи потрапили у раду професіонали, юристи, економісти. Чи зможе склад нової ради професійно заповнити комісії, які мали би бути створені. Є 22 округи, які не матимуть своїх представників у раді – це звичайно недобре, але якщо рада працюватиме ефективно, то проблем не мало б виникати. Хочеться вірити, що все-таки прийшли нові люди, є нові вимоги і вони все ж працюватимуть значно ефективніше. Перше засідання нової ради мало б відбутися впродовж цього місяця. На засіданні мають обрати голову і заступників. Є деякі проблеми із об’єднаними громадами, ймовірно, рада займатиметься їх вирішенням. Нині кошти залишаються на місцях: від податку на нерухомість, від акцизу, це додаткові кошти. Та їх мають досить заможнi та інфраструктурно розвинені населені пункти. Ті населені пункти, які не мають інфраструктури, вони потерпатимуть. Але оскільки на часі закон про об’єднання громад, то такі громади мали б бути у складі сильнішої громади. І мало б бути рівномірно розподілене фінансування. Ми побачили, як це відбувається на практиці, у нас є проблема із п’ятьма громадами, які вже об’єдналися, і в яких вибори пройшли за новим законодавством. У них залишається проблема із фінансуванням. У них би мало бути інше фінансування за новим законом. Вони об’єдналися за новим законом, фінансуються за старим. Є така проблема, бо немає реформ у бюджетному законодавстві. Щодо голови Львівської облради – це має бути людна, яка задовольнить депутатський корпус, найімовірніше, це буде представник більшості. Добре було б, якби це була людина без приналежності до будь-якої політичної сили, але це неможливо, бо депутати йшли від політсил і немає самовисуванців. Голова ЛОР має сприяти тому, щоби ті громади, які не представлені, були забезпечені і фінансово. Також він має взаємодіяти із головою ЛОДА, інакше буде перетягування ковдри. Без співпраці важко прийняти будь-яке рішення. А що до мотивів… Депутати облради можуть формувати бюджет, але вони не розпоряджаються коштами, як, скажімо, депутати міськради. Зрештою, частина йде в обласну раду для самоствердження, самореалізації. Є такі, які мають власну ідею, і хочуть її зреалізувати. Та, направду, у нас є частина депутатів, які намагаються вирішувати свої проблеми, працюють на користь свого бізнесу. А от наскільки їм це вдається, це інше питання…
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.2382 / 4.28MB / SQL:{query_count}