Недобудовані спортивні амбіції Львова

“Пошта” довідалась, які плани має місто щодо земельних ділянок, які виділили для будівництва спортивних об’єктів до Євробаскету-2015. Нині вони пустують

У Львові б уже мали функціонувати два великі спортивні об’єкти, які планували збудувати до Євробаскету-2015. Але через війну Україна відмовилася приймати чемпіонат. Восени цього року він відбувся в чотирьох країнах: у Франції, Німеччині, Хорватії та Латвії. 
Хоча чемпіонат перенесли, землю під будівництво спорткомплексів у Львові все ж підготували. На одній ділянці навіть будівельні роботи розпочали! Що ж нині планують робити з незавершеними проектами? Чи дочекаються львівські спортсмени нової тренувальної бази та багатофункціональної арени?

Львову треба розвивати спортивну інфраструктуру

У грудні 2011-го в Мюнхені оголосили, що Євробаскет-2015 відбудеться в Україні. Згодом ми придумали й гасло заявки: “Ми готові!” Так нагадували, що отримали важливий досвід, готуючись до чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Та в нас почалася революція, а згодом і війна… 
За три роки в тому ж Мюнхені Рада ФІБА Європи вирішила перенести Євробаскет-2015 з України. Рішення ухвалили після “ретельного вивчення” політичної ситуації. Натомість Україні надали пріоритетне право проведення європейського чемпіонату 2017 року. 
Видається, ним країна таки не скористається. На право стати господарями Євробаскету-2017 претендують п’ять країн: Фінляндія, Ізраїль, Польща, Румунія і Туреччина. Дедлайн для подання заявок закінчився 2 листопада, інформує isport.ua, та все ж міська влада сподівається, що Україна претендуватиме на проведення чемпіонату у 2019-ому.
У Львові було декілька напрямків підготовки до Євробаскету: будівництво об’єктів приватними коштами UBI на проектованій вул. Ряшівській, зокрема мультифункціональної арени для змагань, а на просп. Червоної Калини планували спорудити об’єкт  державними коштами, який мав стати тренувальною базою, а згодом міською школою для занять спортом. 
Багатофункціональну арену після чемпіонату планували використовувати для проведення спортивних та ігрових заходів, конгресів і виставок. 
Цього року минув Євробаскет, а Львів не дочекався змоги добудувати дві великі багатофункціо­нальні спортивні споруди. 
За час здобуття Україною незалежності нічого нового, окрім стадіону “Арена Львів”, у місті не збудували
До слова, експерти зазначають, що спортивна інфраструктура у Львові на низькому рівні, нових споруд не будують, мовляв, за “совєтських” часів місто спорту приділяло значно більше уваги. А  відомих і талановитих спортсменів у нас чимало!
“Львів мав 14 олімпійців на останніх Олімпійських іграх у Лондоні, п’ять – у Сочі, а це більше 20 спортсменів за олімпійський цикл! – розповідає “Пошті” спортивний експерт Іван Яремко. – Що стосується спортивної інфраструктури в місті, маємо те, що збудували за радянських часів. За час здобуття Україною незалежності нічого нового, крім стадіону “Арена Львів”, не споруджували. У 1999 році реконструювали  стадіон “Україна”, зробили реконструкцію спортивного об’єкта на вулиці Керченській, де грають у баскетбол і міні-футбол. У місті не будують нових спортивних споруд, і це дуже погано. Можна робити реконструкції, але вони не відповідають вимогам сьогоднішнього дня. Хіба правильно, що ми перекладаємо вручну цифри на стіні, аби показати, який рахунок?”
Іван Яремко розповідає, що у Львові перед Другою світовою війною було 133 тенісні корти: і приватні, і клубні,  і державні. 
“Нині місту бракує сучасної спортивної інфраструктури: залів, палаців спорту, ковзанок. Те, що маємо, ледве забезпечує потреби нинішнього дня. Цього мало для такого міста. Тим паче, що маємо найдовшу історію спорту в Україні. Тут починався  і футбол, і баскетбол, і водне поло, і хокей. У Львові відбувалися перші матчі”, – зазначає Іван Яремко.  

Держава грошей так і не дала

Під Євробаскет-2015 в Україні зобов’язалися побудувати багатофункціональні арени в Києві, Львові, Харкові, Донецьку і Дніпропетровську. Компанія United Basketball Investments взялася споруджувати комплекси в Києві, Львові та Дніпропетровську, розпочала будівництво власним коштом і чекала на пільговий кредит від держави. Компанія розпочала зводити багатофункціональний спорткомплекс на вул. Кульпарківській, 226-г (проектованій Ряшівській). Загальну вартість проекту оцінювали приблизно в 55 млн доларів. Об’єкт обіцяли здати в експлуатацію до 1 січня 2015 року.
Бюджетним коштом у Львові також планували звести тренувальну базу на просп. Червоної Калини. Вартість будівництва оцінили майже в 55 млн грн. За виконання робіт відповідала корпорація “Альтіс-Холдинг”. Будівництво планували завершити у 2014-ому.
Раптом готуватися до чемпіонату припинили. Кажуть, що ініціатором такого рішення була саме Україна. 
“Євробаскет-2015 у нас забрали з нашої ж ініціативи, враховуючи війну з Росією. Та й у післяреволюційний період було не до змагань. Багато спекулювали, що хтось не справлявся з підготовкою, не встиг чогось добудувати. Це все брехня!” – каже “Пошті” народний депутат Сергій Кіраль. – Якщо ці об’єкти планували будувати до Євробаскету й ресурси передбачали виділити і відповідно до державних програм, і з бюджетів інвесторів, зрозуміло, що підприємець прийняв рішення призупинити будівництво. Та якщо розібратися, хто там інвестор, то з’ясовується, що це спільне підприємство олігархів, яким нині не до цього будівництва”.
Бюджетним коштом у Львові  планували звести тренувальну базу на проспекті Червоної Калини
Тож пусткою стоїть підготовлена до будівництва земельна ділянка на вул. Ряшівській і просп. Червоної Калини. 
Влітку 2014 року компанія UВІ запевняла, що готова завершити будівництво у Львові за планом – у 2015 році, якщо, звичайно, своєчасно отримає кредит.
“Компанія вклала близько 150 мільйонів гривень – це фактичні затрати інвестора. І навіть інвесторові не відомо, що буде з цими грошима. Не збудували споруду до кінця, бо не було кредитних коштів від державного банку. Ситуація яка була? Згідно з проектом будівниц­тва арен, інвестор узяв на себе зобов’язання вкласти 25% власних коштів у будівництво об’єктів, а 75% необхідної суми компанія-інвестор має отримати як державний кредит, який компанія зобов’язалася виплатити державному банку за доходи, які б генерувала арена. Не виділили кредитних коштів, які б дали  змогу закінчити будівництво. По суті інвестор свої кошти закопав у землю. Арену у Львові встигли добудувати до третього рівня”, – зазначає “Пошті” Ольга Роєнко, екс-PR-директор UBI.
Влада міста Лева сподівається на відновлення робіт. Міський голова певен: Львів матиме змогу приймати Євробаскет, щоправда, невідомо коли. 
Та все ж, видається, активних амбіцій щодо відновлення будівництва спорткомплексів у Львові міськрада не має, сподівається, що, можливо, вони з’являться в держави. 
“Це занадто великі інфраструктурні проекти. До їх фінансування, безпереч­но, має долучатися держава. Щодо експлуатації, то вона лягатиме на плечі міста”, – каже “Пошті” міський голова Львова Андрій Садовий. 

фото: alex-shutyuk.livejournal.com
Зі слів начальника відділу економічної політики міськради Вікторії Довжик, нині жодного будівництва на вказаних земельних ділянках і об’єктах не  проводять. “Найближчим часом, наскільки мені відомо, робіт ніяких не буде, оскільки держава коштів не виділяє”, – зазначає “Пошті” співрозмовниця. 
Андрій Садовий каже: ймовірно, швидше добудують комплекс на  Кульпарківській. 
“Щодо багатофункціо­нальної арени на вулиці Кульпарківській, то на цей об’єкт міська рада грошей не виділяла. Її будували коштом інвестора. Держава повинна була посприяти в пільговому кредитуванні. Нині ж ведуться перемовини про спонсорство нашого баскетбольного клубу Політехніки. Якщо вони завершаться успішно, є велика надія, що цей комплекс  добудують скоріше. Україна ж, імовірно, підтверджуватиме свої наміри приймати чемпіонат Європи з баскетболу, щоправда, невідомо коли”, – додає Андрій Садовий.
Міський голова каже, що комплекс необхідний місту, та Львів не може самотужки втілити такий коштовний проект, тим паче, що “це не є найбільша проблема в місті, на яку нині треба тратити бюджетні кошти”.
Він додає, що на просп. Червоної Калини ділянку зарезервували під спортивну школу. “За генпланом, там має бути спортивна школа, яку б мусила будувати держава. Інвестор – не благодійник: він вкладає кошти, щоб отримати прибуток. Зі школи жодного прибутку не буде. Сподіваюся, що держава повернеться до тих планів, коли готуватиметься до чемпіонату Європи з баскетболу. Ми тоді і спорткомплекс добудуємо у Львові, і держава виділить цільове фінансування на зведення спортивної школи”, – каже Андрій Садовий. 

Наступного року добудуємо 

З-поміж покинутих об’єктів, будівництво яких розпочинали до масштабних спортивних подій у Львові, є дорога на вул. Ряшівській. Її розпочали прокладати ще у 2011-ому. Анонсували будівництво грандіозно… Тоді ніхто навіть не підозрював, що за рік-два будівництво замерзне. 
Нині місту бракує сучасної спортивної інфраструктури: залів, палаців спорту, ковзанок. Те, що маємо, ледь забезпечує нинішні потреби
“У Львові будують нову дорогу – на проектованій вулиці Ряшівській, яка дасть змогу швидко доїхати від аеропорту “Львів” до стадіону  до Євро-2012. Дорога матиме ширину в чотири смуги, її довжина складе 3,427 км. Завдяки новому автошляху  відтинок від терміналу до аеропорту складатиме 12-15 хвилин. Також буде нове автобусне сполучення, а в перспективі і тролейбусне”, – повідомляла прес-служба міської ради влітку 2011 року. Та ніхто так і не поїхав тією дорогою ані до стадіону, ні до аеропорту. У парку поблизу летовища вирубали десятки дерев, аби підготувати землю для будівництва, та все замерзло. Міський голова запевняє: “Наступного року дорогу добудуємо!” 
“Роботи з будівництва дороги на вулиці Ряшівській плануємо відновити  наступного року коштом із міського бюджету. Проект є, його відкорегуємо, враховуючи цінові зміни. Для розвитку міста ця дорога вкрай важлива. Наступного року проведемо новий тендер. Насправді роботи багато нема. Немає проблем із мережами, тож фактично потрібно зробити якісну дорогу, асфальт і хідники. Одразу нею пустимо тролейбусну лінію. Тролейбус від нового терміналу йтиме вулицями Ряшівська і Наукова. Плануємо наступного року розпочати роботи на  вулиці Хуторівка. Хуторівкою, проспектом Червоної калини і вулицею Сихівською тролейбус їхатиме на Зелену”, – каже Андрій Садовий. 

фото: zaxid.net
Депутат міськради Валерій Веремчук розповідає “Пошті”, що з часу підготовки до Євро-2012 у міста є ще чимало боргів. “За будівництво та ремонт доріг до чемпіонату з футболу Львів досі не заплатив 150 мільйонів гривень підрядникам. Тоді кошти мали йти з держбюджету. Нині ж деякі підрядники позиваються і періодично блокують рахунки міського управління капітального будівництва”, – каже він.  

 “Льодові” плани 

Також свого часу Львів мав виправдані амбіції щодо прийому Зимових Олімпійських ігор – 2022. На жаль, і від проведення цього спортивного свята Україні довелося відмовитись. У 2011-ому виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівну документацію на проектування та будівництво ДП “Льодові арени” – критої спортивної споруди зі штучним льодом на вул. Пулюя – Трускавецькій. Ділянку виділили, і на цьому все закінчилося.   
“Стосовно льодової арени у Львові, то вона, звичайно, місту знадобилася б. Дуже важливо, аби держава повернулася лицем до спорту, виділяла кошти на такі масштабні проекти, тому що місто цього самостійно не потягне. Льодова арена у сьогоднішніх умовах не може бути бізнес-проектом. Це  тільки інвестиції у спорт, у здорове життя, у майбутнє”, – зазначає міський голова. 
Роботи з будівництва дороги на вулиці Ряшівській плануємо відновити  наступного року коштом із міського бюджету
Натомість Валерій Веремчук певен: якби була воля міської влади,  для масштабних спортивних проектів у місті все ж можна було б знайти інвестора.  
“Ділянка під будівництво льодової арени виділена. Нині міська влада має переглянути всі ці договори. Це майно громади. Ми передали землю під спорудження об’єктів, які не будують, тому треба шукати нових інвесторів, які мають змогу будувати. Нині, маючи таку кількість депутатів із Львівщини у Верховній Раді (близько 40), логічно було б таку інфраструктуру, як багатофункціональний спортивний майданчик на Сихові чи Льодовий палац на Трускавецькій, реалізувати. Це можна зробити! У Новояворівську є льодова арена, і це при тому, що населений пункт маленький. А Львів майже мільйонне місто!” – каже він  

Вихід є. Лиш би був інвестор

У результаті в місті є дві привабливі для будівництва земельні ділянки. На одній із них уже заклали основу багатофункціональної арени. 
“Ми укладали договір на оренду комплексу, якого не спорудили. Маємо повне право розірвати його! І земельну ділянку виставляти на конкурс, і залучати інвестора чи виставляти її на продаж”, – зазначає Валерій Веремчук. 
У Львові бракує великого спортивного комплексу. “Це не дуже прибутковий проект, але інвестора треба шукати і залучати. Я пригадую тенденції 2007-го. Тоді інвестор гандбольної команди хотів будувати спорткомплекс, але проект чомусь “не пішов”. Думаю, нині варто повернутися до цього плану і шукати інвестора”, – додає Валерій Веремчук.
Земельна ділянка на проектованій вул. Ряшівській залишається у власності міста. “Найпростіший варіант для міста – розірвати угоду, забрати ту ділянку в комунальну власність і викупити ці недобудовані приміщення або містом для суспільних потреб, користуючись законодавством про суспільні потреби, або водночас залучити іншого інвестора, який,  враховуючи незавершене будівництво, погодиться добудувати і стати  власником”, – зазначає Сергій Кіраль. 
За будівництво та ремонт доріг до чемпіонату з футболу Львів досі  не заплатив 150 млн грн підрядникам
Для міста був би чудесний варіант, якби вдалося залучити інвестора, що б продовжив будівництво. “Там уже є проект і зроблена початкова стадія будівництва. Ми б у Львові мали великий гарний спортивно-розважальний комплекс, де б можна було проводити і спортивні змагання, і різноманітні концертні заходи. Залишається проблема – знайти інвестора. Треба пам’ятати, що це все-таки не наша споруда. Усе, що зроблено, це робота інвестора, тому рішення залишається за ним, – зазначає Вікторія Довжик. – Мені відомо, що нині привабливих пропозицій для продовження цього проекту приватними коштами нема. Якщо таке з’явиться, будемо щасливі”. 
Львів для інвесторів – привабливе місто. Якщо інвестиційний клімат у країні не дуже сприятливий, то це відображається і на місті. Зі слів Сергія Кіраля, інвестиційна  привабливість України залишається на досить низькому рівні. Україна за останній рік піднялася тільки на чотири позначки. 
“У питанні, наскільки цікаво будувати спортивні або суспільно корисні об’єкти, треба розуміти, що інвестор вкладає кошти, аби потім можна було їх повернути. Як на мене, Львів мав дуже гарну змогу отримати два спортивні комплекси за державною програмою. Такі споруди мають довгий період окупності. У нас не так багато альтруїстів, які готові вкладати в суспільно значимі об’єкти і нічого з того не мати”, – зазначає Вікторія Довжик.  
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8541 / 4.52MB / SQL:{query_count}