Як у Львові процвітає хамство

Пільговики обурені: водії розперезалися та все частіше виганяють їх із маршруток. Юрист і чиновник радить, кому та куди скаржитися на зухвалу поведінку шоферів

фото: Андрій Польовий
Мабуть, кожен львів’я­нин неодноразово був свідком ситуацій, коли водій нарікає, що  в салоні маршрутки є багато пільговиків і що задарма возити містян йому вже набридло. Буває, навіть мотор глушить і каже: “Усе, шановні пасажири, приїхали…” І що тоді робити? 
У Львові, на жаль,  часто доводиться терпіти нахабство водіїв міського транспорту. Люди зазвичай не знають, куди скаржитися на зухвалих шоферів, тому обурення висловлюють у соцмережах, на сайтах перевізників і різних інтернет-форумах. На такі зауваги рідко реагують, тому водіям усе сходить з рук. Та варто пам’ятати: не завжди винуватцем конфлікту є шофер! Інколи пасажири собі також дозволяють зайвого. 

Щоби з маршрутки не виганяли! 

“Одного разу запитую на зупинці сусідку-пенсіонерку, чому не сідає в маршрутку. Вона каже, що чекає на тролейбус, бо не хоче, аби водій їй грубіянив та виганяв із автобуса через те, що вона пільговик. Мовляв, “вас щодня так багато з пільгами, а мені треба план виконувати!”… А жінка певна: такого ставлення не заслуговує”, – розповідає “Пошті” львів’янка Ірина. 
Найбільше водіїв маршруток дратують пасажири похилого віку, які зазвичай мають пільгові посвідчення, відповідно їздять безкош­товно, і діти з багатодітних сімей. Бували випадки, що шофери відмовлялися безплатно перевозити й учасників АТО, які тепер також мають право на пільговий проїзд. В області уже зафіксували кілька таких випадків. Зі слів чиновників, у справах розібралися, винних покарали. 
Перевізники зізнаються, що не можуть відрізнити фальшиві посвідчення від справжніх
Пані Ольга – багатодітна мама. Її діти мають право на безкоштовний проїзд у маршрутці.
“Двоє моїх дітей користуються правом на безплатний поїзд у громадському транспорті, але самі посвідчення вони втратили: хтось загубив, у когось вкрали. Не раз зверталася в управління соцзахисту. Мені казали, що бланків посвідчень нема (їх, до речі, уже два роки нема). Та з досвіду знаю, що водії дітям хамлять і тоді, коли ті їм показують посвідчення. Шофери  не завжди хочуть везти безплатно. Навіщо ж дітям щодня терпіти таке ставлення?.. Одного разу заступилася за чужу дитину, яку водій ображав, бо вона пільговик. Таких випадків багато. Рідко хтось за дитину заступиться і допоможе владнати конфлікт. А ще є багато липових посвідчень. Знаю, що їх переробляють із украдених”, – розповіла “Пош­ті” пані Ольга. 
Якщо пільгового посвідчення нема, водій має право вимагати оплату за проїзд 
Як не парадоксально, але й самі перевізники зізнаються, що не можуть відрізнити фальшиві посвідчення від справжніх.
“Скажу чесно: сам не можу сказати, які посвідчення правдиві, а які – липові. Нині є багато псевдопільговиків, тож виникає багато конфліктів. Можливо, людина і має право на безплатний проїзд,  державну пільгу, але в неї нема оригіналу посвідчення, наприклад, показує якісь завірені папірці. Це ж неправильно! У законі написано, що пільговик повинен шоферу пред’явити оригінал посвідчення. Якщо такого нема, водій має право вимагати оплату за проїзд. Звичайно, після таких випадків на водія скаржаться з різних інстанцій. Доводиться вирішувати такі проблеми”, – зазначає “Пош­ті” директор транспортного підприємства “Міра і К”, екс-начальник управління транспорту і зв’язку Львівської міськради Микола Шкурган.

фото: Андрій Польовий
Він також каже, що є багато спеціально спровокованих конфліктів.
“Коли починаємо розглядати конкретні справи, то помічаємо, що не завжди водій винен. Нещодавно пасажир поскаржився в міськраду, бо йому здалося, що шофер себе неадекватно поводив, мовляв, був непричесаний, руки брудні мав. Коли викликав водія до себе, то побачив, що він лисий. Як він може бути непричесаним? А руки не брудні – у чоловіка темний колір шкіри. Але на скаргу ми повинні були відреагувати”, – каже Микола Шкурган.

Половина пасажирів – пільговики

Нині маршрутками користується велика кількість пільговиків. Зі слів начальника управління транспорту і зв’язку міськради Віктора Щира, у Львові  50% пасажирів – пільговики. 
“І держава тих грошей перевізникам не відшкодовує. Так, включно по квітень львівським перевізникам відшкодували лише 12%. Та вирішити цю проблему можна – треба впровадити е-квиток і монетизувати всі пільги”, – зазначає “Пошті” Віктор Щир.
У Львові перевізники кажуть, що проблема конфліктів між водіями та пільговиками виникає передусім тому, що не налагоджений процес оплати за проїзд, як це діє в більшості країн світу. 
“Водій контактує з пасажиром, тому виникають конфлікти. Звісно, з шоферами проводимо інструктажі, наголошуємо, що пільгові категорії населення повинні їздити безкоштовно. З 1 січня 2016-го обіцяють провести монетизацію пільг,  себто держава даватиме додаткові кошти людям, а вони оплачуватимуть проїзд, – розповідає Микола Шкурган. – А тих водіїв, які часто грубіянять, ми звільняємо. Буває, вони отримують догану. Але ми ж  розглядаємо наслідки того, що відбувається. А що ж стосується причин? Вони глибші і полягають у тому, що нині водії виконують нехарактерну для них роботу. Шофер збирає кошти, віддає решту, відповідно повертається в салон, відволікається від дороги. Це  неправильно”.
З 1 січня 2016-го обіцяють провести монетизацію пільг
Зі слів співрозмовника, місце водія повинне бути від салону з пасажирами відгороджене, а система оплати за проїзд – безготівковою. “80% скарг і нарікань пов’язані з тим, що водій контактує з пасажирами. Якщо цей фактор забрати, якість перевезень у місті покращиться, нарікань на шоферів не буде”, – зазначає Микола Шкурган.  
До слова, відповідно до законодавства, немає жодних обмежень щодо кількості пільговиків. 

Вам нагрубіянили? До суду!

Як повідомили “Пошту” в мерії, цього року на гарячу лінію звернулися 335 пасажирів-пільговиків, які нарікали на водіїв, що не хотіли їх безплатно везти і грубіянили. Ці звернення скерували в управління транспорту і зв’язку міськради.
“Скаржаться не тільки на гарячу лінію. Буває, телефонують і в управління транспорту, дописують на нашу сторінку в соцмережі Facebook. Уперше так ситуація з пільговиками ускладнилася цього року, коли в лютому зросли ціни на пальне. Тоді ми прийняли  непопулярне рішення обмежити безоплатний проїзд у маршрутках для пільговиків у часі”, – зазначає Віктор Щир. 
Він рекомендує пасажирам у разі, коли шофер відмовляється везти пільговиків безплатно, вимагає гроші за проїзд або виганяє з автобуса, записувати номер маршруту й  автобуса і звертатися до суду. “Також можна звертатись у правоохоронні органи або  через 102  викликати поліцію. Вплив на водія можливий”, – додає співрозмовник.  
Відповідно до законодавства, немає жодних обмежень щодо кількості пільговиків 
В управлінні транспорту також розглядають кожну скаргу пасажирів і встановлюють причину конфліктів. Здебільшого факти неввічливого   ставлення водіїв до пасажирів підтверджуються. Як правило, після третьої  скарги на водія його можуть звільнити. 
“Нещодавно сам промоніторив ситуацію. Сів у  маршрутку №45, їхав з початку вулиці Сахарова до Наукової. Сів спереду, ближче до водія, і спостерігав, скільки людей зайде, скільки з них заплатить за проїзд і як загалом водій  поводиться з пасажирами. Так,  із Сахарова до Наукової сіли 14 осіб, із них за проїзд заплатили лише двоє. Інші казали: “Посвідчення”, але самого документа не показували. На вулиці Княгині Ольги зайшло вісім пільговиків, але ніхто не заплатив. Водій усіх провів сумним  поглядом і нічого не сказав. Чесно, думав, що буде скандал”, – каже Віктор Щир.

А що радять юристи?

В Україні є кілька законодавчих актів, які регламентують питання, пов’язані з відповідальністю перевізника, зокрема Закони України “Про автомобільний транспорт”, “Про захист прав споживачів” і Правила надання послуг з перевезення автомобільним транспортом. У цих актах і передбачено, що пасажир має право на ввічливе ставлення та якісне перевезення. 
“Коли водій маршрутного транспортного засобу до пасажира ставиться неввічливо, рекомендую, по-перше, зафіксувати, о котрій годині це сталося, по-друге, на якому маршруті. Також треба записати номерний знак транспортного засобу, – розповідає “Пошті” юрист Дмитро Гудима. – Обов’язково потрібно мати кількох свідків, тому раджу взяти контакти й записати імена та прізвища хоча би двох осіб, які бачили конфліктну ситуацію. Крім того, було би добре дізнатися прізвище, ім’я та по батькові водія (в ідеалі усі вони мусили б мати бейджі з такою інформацією). Лише після цього необхідно оформити скаргу”.
Перевізники кажуть, що проблема конфліктів між водіями та пільговиками виникає через неналагоджений процес оплати за проїзд 
Перший адресат – Інспекція з питань захисту споживачів. Туди можна  поскаржитися на те, що послуги на перевезення неякісні. Також скаргу можна подати в управління транспорту Львівської міськради, яка з кожною фірмою-перевізником укладає договір, у якому зазначає умови перевезення. У такій скарзі можна ставити вимоги, наприклад, перевірити умови дотримання договору з перевізником або ж зобов’язати перевізника (організацію, що має ліцензію на відповідний маршрут) вжити заходів щодо конкретного водія. 
“Це загальні рекомендації, і реакція на описані скарги за умови їх обґрунтованості має бути належною. Але варто мати на увазі й те, що кожна ситуація індивідуальна. Тому шукати ефективну аргументацію для захисту своїх прав необхідно, виходячи з конкретних обставин конфлікту”, – зазначив Дмитро Гудима.

Толерантність і розуміння – вирішення проблеми

Як писала “Пошта”, у  конфлікті не завжди винні водії. Зі слів психологів, передусім варто взяти до уваги, що робота шофера маршрутки виснажлива, потребує уваги на дорозі, до того ж особі за кермом потрібно і решту давати, і, буває, на питання пасажирів відповідати (хоча це заборонено). 
“У громадському транспорті завжди багато людей, тому там часто накопичується негативна енергетика, яка, безумовно, впливає на емоційний стан як водія, так і пасажирів. Коли заходить людина та непривітно звертається або швиряє шоферові гроші за проїзд, зворотну реакцію отримує наступний пасажир, який заходить у транспортний засіб. У таких випадках недалеко до конфлікту”, – зазначає “Пошті” практикуючий психолог Наталія Маркевич.  
Цього року на гарячу лінію звернулися 335 пасажирів-пільговиків, які скаржилися на водіїв, що не хотіли їх безплатно везти і грубіянили 
Експерт радить пасажирам старатись толерантніше ставитися до водіїв і, звісно, не забувати про прості  правила ввічливості. Йдеться, зокрема, про привітне звертання. “На жаль, універсального рецепта, аби розв’язати  вічну проблему взаємин водія і пасажирів, нема, тож краще залишити позаду поганий настрій і привітно сказати “Добрий день” чи “Дякую”. Тоді буде спокійніше і пасажирові, і шоферові”, – впевнена психолог. 
Неабияку роль відіграє зовнішній вигляд водія, а також чистота транспортного засобу. Людей дратує, коли їм доводиться в чистому одязі заходити у брудний салон маршрутки. Безумовно, і це може стати причиною сварки з водієм.

Якщо маєте скарги чи побажання, сподіваємося, перевізники їх вислухають і візьмуть до уваги. 

Гаряча лінія міста – 1580.  
Управ­ління транспорту і зв’язку міськради – 261-55-66.
Екстрена служба Львівщини – 112.
Гаряча лінія Асоціації перевізників Львова для пасажирів і водіїв громадського транспорту  – 050-661-70-71 (телефонуйте щобудня з 8.00 до 22.00).
ТзОВ “Фіакр-Львів”, директор Коцан Степан Михайлович – 238-24-08.  Маршрути №№13, 17, 18, 22, 24, 30, 34, 39, 41, 43.
ТзОВ “Міра і К”, директор Шкурган Микола Іванович – 262-74-25. Маршрути №№7, 8, 11, 12, 14, 25, 27, 33, 35, 40.
АТП №1, директор Сидорович Михайло Васильович – 244-22-07. Маршрути №№1А, 2А, 3А, 4А, 5А, 6А, 9 10, 16, 20, 28, 29, 32, 37, 45, 46. 
ВАТ “ЛАТП-14630”, директор Петришак Микола Анатолійович – 238-24-08; 252-11-82. Маршрути №№15, 19, 21, 23, 26, 31, 36, 38, 42, 44.
ТзОВ “Успіх БМ”, директор Мельник Юрій Іванович – 270-21-50. Маршрути №№47А, 48, 49, 50, 51.

Громадський транспорт: хто має пільги?

Хоча й зміни щодо пільгового проїзду громадським транспортом набули чинності ще з 1 червня 2015-го, але й досі не всі жителі Львова обізнані зі своїми правами. Отож пільги у громадському транспорті мають такі категорії населення:
учасник бойових дій (Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”);
інвалід війни (Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”);
особа (ЧАЕС) – 1 категорія (Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”);
особа (ЧАЕС) – 2 категорія (Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”);
дитина (ЧАЕС) інвалід (Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”);
ветеран військової служби (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
ветеран органів внутрішніх справ, служби (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
ветеран державної пожежної охорони, служби (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
ветеран Державної служби спеціального зв’язку (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
ветеран служби цивільного захисту (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
ветеран Державної кримінально-виконавчої служби (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
ветеран податкової міліції, служби (Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”);
вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти (Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”);
дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти (Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”);
батьки загиблого військовослужбовця (Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”);
інвалід військової служби;
реабілітовані (стаття 1) (Закон України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”;
інваліди 1 групи (Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”);
інваліди 2 групи (Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”);
інвалід-дитина (Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”);
особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда I групи або дитину-інваліда) (Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”);
дитина з багатодітної сім’ї (Закон України “Про охорону дитинства”).

Як інформує прес-служба міськради, постановою Кабміну також введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування та приміських маршрутах. 
01.02.2017 1:32
Євген Бочарський

Найпаскудніший(40) маршрут у Винниках з 2012р. і по теперішній час: зранку - майже не їздить, ввечері зовсім не їздить. Керівництво на зауваження у телефонних розмовах - ХАМИ.


Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2243 / 4.36MB / SQL:{query_count}