Учасники АТО: коли буде власна квартира?

У Львові в черзі на житло – майже тисяча сімей бійців і родин Героїв. Почати зводити перший будинок мали ще в середині жовтня, втім робіт досі не виконують. Чому?

У місті в черзі на житло станом на 23 жовтня зареєстрували 969 учасників АТО і 33 родини загиблих Героїв. Доки військові чекають на помешкання, з його будівництвом зволікають. Бійці та їхні рідні переконані, що це роблять зумисно. Дехто навіть надію втратив, що отримає за свої звитяги на фронті житло. Натомість у міськраді прогнозують, що перший будинок для учасників АТО зведуть приблизно у третьому кварталі наступного року.

“…то скоро не буде”

Більшість тих, що чекають на помешкання, живуть у важких умовах. Чимало сімей воїнів АТО винаймають квартири чи тісняться в малих оселях із великою родиною. Є такі, що не мають змоги платити за оренду житла, коли годувальники на війні, а є бійці, які ніколи не повернуться додому… Найважче доводиться тим сім’ям, у яких є малі діти. 
“Ми живемо в гуртожитку. Умови в нас загальні. Дві кімнати (а це 19 квадратних метрів), і на цій площі нас багато: син-учасник АТО з двома дітьми та вагітною невісткою, дочка з дитиною, зять, чоловік і я. Звісно, мій син став на чергу на житло. Він – 51-ий у списку. Та надія на отримання квартири мала. Через те, що в наших кімнатках тісно, син змушений був винайняти квартиру. Нині це дороге задоволення, та робити було нічого, оскільки вдома нема місця, аби всіх розмістити, навіть на підлозі. Наразі син чекає… Та нам сказали, що то скоро не буде. Також невідомо, якими згодом будемо в черзі, адже зараз вона міняється. Передусім помешкання отримають сім’ї загиблих Героїв, потім – інваліди, а нам, думаю, нічого не залишиться….” – поділилася з “Поштою” мати бійця пані Орися. 
Дружина учасника АТО Ірина Тибур розповіла “Пошті”, що її сім’ї чи не єдиній у Львові вдалося тимчасово отримати помешкання – одну кімнату в гуртожитку. Але й тут не все так гладко: для того, щоб отримати ті 14,5 кв. м, довелося майже рік по комісіях ходити. Тепер спокійно жити родині сусіди не дають. 
“Нам житло виділила міськрада, облаштуватися допомогли волонтери й активісти. Але нас не сприймають сусіди. Запитують мене, чому нам дали помешкання, якщо чоловік живий вернувся з війни, за що йому дали те житло. Хоча він був мобілізований рік і місяць, – розповідає Ірина Тибур. – Маємо двох дітей. Записалися в чергу на квартиру, але стоїмо під якимось незрозумілим номером – “вибиває” чотири дев’ятки. Але такого бути не може! Скільки разів не приходила в міськраду, жодного разу не було на місці тої людини, яка могла б пояснити нам, чому так. А по ту одну кімнатку я ходила з січня минулого року. Вона була вільна, нею ніхто не користувався. Ми пройшли шість комісій: і громадську, і депутатську, і комунальну… Після того, як погодили і дали нам те помешкання, сказали: “Тіштеся, бо нікому нічого не дають…”
Зі слів дружини бійця, якщо дійде їх черга на квартиру впродовж п’яти років, то кімнату вони повинні будуть повернути місту, адже це – житло тимчасове. В іншому випадку помешкання їхнє. 

У пошуках будкомпанії 

У Львові наразі лише збираються звести перший будинок для сімей загиблих Героїв та учасників АТО. На вул. Під Голоском для цього навіть підготували майданчик. Роботи планували розпочати ще в середині жовтня, та не так сталося, як гадалося...
Ініціатор будівництва – громадське об’єднання “Спілка соціального захисту бійців АТО і сімей загиблих”. Зі слів його голови Богдани Сірків, за рік від часу, коли міська влада Львова запропонувала сім’ям учасників АТО і рідним Героїв спорудити будинок на вул. Під Голоском, зробили мало. Одну ділянку виділили ЛКП “Рембуд”, дві зарезервували. 
“Першу ділянку вже обгородили, і там могли б уже почати будівництво (звісно, поетапно). Спершу – три під’їзди шестиповерхового будинку. До того ж є затверджений проект, документи, кошторис – усе зроблено. Але нам завадили – з’явились організації, що відстоюють інтереси бійці АТО, які захотіли, щоби провели тендер”, – каже Богдана Сірків. 
Тендер розпочнеться 13 лис­топада. Майданчик під будівництво стоїть, його охороняють бійці. 
“Там ще не провели світла, тож хлопці фактично мерзнуть. Нам шкода часу, який виділили на тендер – тих 40 днів”, – додає співрозмовниця. 
Із її слів, учасники АТО зацікавлені в тому, аби хоч якусь роботу почали проводити. “Тим паче, що на робочій групі вже проговорили, як має бути залитий фундамент, забиті сваї… Згідно з тою програмою, що нам оголошували, тендер мали б оголосити ще в серпні, – каже Богдана Сірків. – Будівництво могли почати, але з цим зволікають. У нас, як завжди, баба Яга проти”. 

Перший будинок з’явиться наступного року

Директор ЛКП “Рембуд” Віктор Писаренко прогнозує, що перший будинок для учасників АТО закінчать зводити приблизно у третьому кварталі наступного року. 
“Так, на ЛКП “Рем­буд” виділили земе­ль­ну ді­лянку й офор­мили її в користування у районі вулиці Під Голоском для будівництва близько 200 квартир для учасників АТО і родин загиблих бійців, – розповідає “Пошті” Віктор Писаренко. – ЛКП “Рембуд” як замовник отримало всі технічні умови, ми замовили проект, який пройшов відповідну експертизу. Фактично вже все готове, аби починати будівництво. Навіть облаш­тували будмайданчик”.
За його словами, підприємство висунуло ідею, щоби ЛКП “Рембуд” виступило не тільки замовником, а й генпідрядною організацією. “Маємо необхідну ліцензію і можемо виконувати низку робіт: і будівельні, і з облаштування інженерних мереж. Крім цього, ми збиралися найняти на роботу учасників АТО, які мають будівельні спеціальності. Якби ми виступали генпідрядником, почали б роботу”, – зазначає Віктор Писаренко. 
Наразі доводиться чекати тендера, де обиратимуть одну будкомпанію, що запропонує найбільш доступну вартість робіт, якість і термін. Підрядника для виконання робіт визначатимуть на відкритому прозорому тендері обов’язково із залученням комісії та представників громадських організацій.
Співрозмовник зазначає, що прискорювати робіт не варто, адже це може приз­вести до негативного ефекту. 
“На цій земельній ділянці досить непроста геологія. Там розміщені плавуни – земельні породи, які можуть через вологу змінювати свою стійкість та опірність, що може призвести до серйозних наслідків при будівниц­тві. Таку небезпеку необхідно врахувати. Ми запропонували, що треба змінити якоюсь мірою і проект, аби застосувати іншу технологію будівництва. Там запланований монолітний залізобетон, а ми пропонували застосувати каркасне будівництво, – каже Віктор Писаренко. – Та це вирішуватиме генпідрядна організація, що виграє тендер. Звісно, ми їй рекомендуватимемо так вчитини. Це, можливо, пришвидшить обсяг робіт і дасть гарантію того, що будинок буде сейсмостійким. Сподіваємося, врахують побажання наших геодезистів і геологів. Спішка – втрата якості. Цей будинок реально здати щонайпізніше на початку третього кварталу наступного року”. 
Як писала “Пошта”, раніше повідомляли, що будинок в експлуатацію зможуть ввести вже на початку травня 2016-го. 
Перший будинок планують спорудити на 53 квартири. Приблизний обсяг вартості робіт – 32 млн грн при стабільному курсі долара. 
“200 квартир – це чотири будинки. Перший – тільки для сімей загиблих; у шестиповерховому будинку буде 53 помешкання. Це коштуватиме 28,3 мільйона гривень. Туди потрібно прокладати будівельні мережі: будівництво електромереж – 182 тисячі гривень, газопостачачання – 265 тисяч гривень, водопопроводу – 1,5 мільйона гривень, каналізації – 1,6 мільйона гривень. Разом приблизно 32 мільйони гривень. Кошти передбачені в бюджеті міста, але вони на ЛКП “Рембуд” не виділяються. Ми даємо заявки на потреби будівниц­тва. У міському бюджеті фактично передбачено 39 мі­ль­йонів гривень. Гроші ми отримали лише на проектну документацію, проведення геологічних і пошукових робіт та на облаштування майданчика і його охорону”.

Хто насамперед отримає квартиру?

Спершу йшлося про те, що квартири отримуватимуть у такому порядку, як учасники АТО чи сім’ї загиб­лих Героїв ставали в чергу. Та, на думку волонтерів, активістів, бійців і посадовців, спершу житло повинні отримати ті, що на фронті втратили годувальників. 
“Передусім готують списки сімей загиблих, вивчають їх умови проживання. Є такі, які житлом забезпечені. Кажуть: “Нам треба”, а насправді мають оселю. Якщо у трикімнатній квартирі проживають троє осіб (двоє дітей і дружина) – це одне. Ми, звичайно, розуміємо, що біда, але в нас є сім’ї загиблих, які мешкають у гуртожитках, звідки їх виселяють. Звичайно, вони в черзі на житло мають бути першими”, – розповів голова ГО “Асоціація учасників АТО Львівщини” та координатор батальйону “Львів” Валерій Середа.
Він додає, що житлом не забезпечені здебільшого ті, що у Львові прописані, а ті, що в селах чи інших містах області, рідше потребують помешкання. “Стрий та інші малі міста, видається, швидше вирішать питання з квартирами. Більші проблеми у Львові. Казати, що міськрада не працює над цим питанням, неправильно – вона працює і шукає резерви. Землю вже виділили, тепер шукають, хто будуватиме. Інвестори не надто охочі. Вони беруть землю, а віддають щонайбільше 15%. Це трохи невигідно. Комунальне підприємство ж будуватиме роками і тим коштом, що виділятиме місцевий бюджет”, – каже Валерій Середа. 

Аби стати на квартирний облік у мерії, необхідно звернутися в управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР з такими документами:
1. Заява (із завіреними підписами охочих стати на квартирний облік).
2. Довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію (додаток №2) за останні п’ять років.
3. Акт обстеження житлових умов (видається ЛКП).
4. Копії свідоцтва про право власності та технічного паспорта (у випадку проживання в приватизованій квартирі).
5. Довідки з місця праці дорослих членів сім’ї (з інформацією про те, чи перебувають вони на квартирному обліку за місцем праці).
6. Копії документів, які підтверджують родинні стосунки.
7. Копії документів, які підтверджують право на пільги (за необхідності).
8. Папка.
9. Паспорти усіх повнолітніх, зареєстрованих у квартирі (копії ст.ст. 1, 2, 10, 11).
10. Копії ідентифікаційних кодів, в т.ч. неповнолітніх дітей.
11. Інформація, яка підтверджує перебування особи в зоні проведення АТО.
У необхідних випадках до заяви додаються медичний висновок, довідка (витяг з рішення районної адміністрації) про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.

На території Львівщини прийняли рішення надати 1998 земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво учасникам АТО, інформує прес-служба ЛОДА. Найбільше наділів виділили в Самбірському районі (302) і Яворівському (120). У Пустомитівському та Кам’янка-Бузькому районах бійці отримали по 101 ділянці. У Мостиському районі для бійців АТО знайшли 73 ділянки, у Дрогобицькому – 63, у Старосамбірському – 48, у Стрийському – 47, у Перемишлянському – 46, у Городоцькому – 40, у Сокальському – 37, а в Буському – 32.
На Радехівщині для учасників бойових дій на сході країни віднай­шли 17 наділів, на Бродівщині та Жидачівщині – по 16. У Миколаївському районі бійці АТО отримали 13 наділів, у Сколівському – 10, у Турківському – 7, у Золочівському – 4, а в Жовківському – 2.
Проте є міста, які не надали військовим жодної земельної ділянки. Мова про Новий Розділ і Трускавець.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.9226 / 4.19MB / SQL:{query_count}