Як Львів стає цифровим містом

Наприкінці жовтня у міськраді планують видати перші електронні картки львів’янина – наразі їх отримають учасники АТО. “Пошта” довідалася, яких електронних новинок чекати у 2016-ому

Львів став одним із перших міст після столиці, де у військовому госпіталі запровадили систему електронної медицини. Відтепер інформацію про стан здоров’я бійця лікарі зможуть довідатися напередодні прибуття хворого у шпиталь. Унікальність проекту у Львові полягає в тому, що його ініціаторами стали волонтери – працівники ІТ-сфери. 
Нагадаємо, наше місто стало пілотним у запровадженні е-урядування. У червні цього року запрацював інтернет-портал “Особистий кабінет мешканця”, кількість послуг порталу постійно збільшується. Львів’яни можуть замовити довідку про перебування на квартирному обліку, про несудимість у МВС, про доходи в ДФС… 
Ще низку електронних новинок планують запровадити з 2016-го – серед них модернізація транспортної системи, з нового року міськ­рада повністю переходить на електронний документообіг. Це плани, а як буде – згодом побачимо. 

Проект е-здоров’я: електронна медкартка для бійців

Впроваджувати систему е-медицини у Львові розпочали ще у квітні – розпочали роботу із електронної картки пацієнта. Так, вже у серпні пілотували у хірургічному блоці та приймальному відділенні, навчили перших лікарів користуватись системою. Що цікаво, уся робота базується на ресурсах донорів та допомозі волонтерів. 
Відтак проект з бюджетом у 10 мільйонів гривень запустили для Львівського військового госпіталю без використання державних бюджетних коштів. Далі планують масштабувати систему на всі військові госпіталі в країні. 
“Маємо всі шанси довести проект до національного рівня. Думаю, що абсолютно логічно, що Львів для нас не є авторитетом. Адже зараз ми находимось за тисячі кілометрів від лінії фронту. Пріоритетом у електронній системі здоров’я є виключно  лікарні, військові польові шпиталі на передовій. Для нас головне отримувати оперативно інформацію про стан здоров’я військових. Та нині ми у Львові, бо саме це місто показало настільки багато завзяття, настільки сильну волю, щоб цей проект реалізувати, – зазначив Михайло Лопатін, керівник проекту е-здоров’я, представник Офісу реформ Міноборони України. – У місті безкоштовно надали систему, вартістю десятки мільйонів гривень, врахували побажання Міноборони та військових лікарів, організували навчання користувачів. Ба більше, щойно розпочали працювати над проектом, одразу відгукнулося дуже багато людей, які сказали, що хочуть допомогти”. 
Проект з бюджетом у 10 млн грн запустили для Львівського військового госпіталю без використання державних бюджетних коштів
Керівник Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Іван Гайда підкреслив, що впровадження такої картки означатиме два роки вперед у розвитку військової медицини країни.
До слова,  проект упровадження електронної медичної картки для військовослужбовця – це не єдине, над чим працюють у Офісі реформ Міноборони. Є ще декілька корисних і необхідних проектів. 
“Зокрема проект е-здоров’я, проект із автоматизації заходів евакуації бійців із передка, треба налагодити моменти, пов’язані  із ідентифікацією поранених – є певні ідеї, пов’язані із розробкою маячка. Сподіваємося, що прийде той час, коли кожен військовий матиме таку аварійну кнопку, яку він може натиснути у випадку критичної ситуації, наприклад, поранення. Тоді його можна буде легко знайти, оскільки матимемо його геолокацію безпосередньо на полі бою. Ще залишається не вирішеною проблема координації евакуаційних екіпажів, яких на фронті працює декілька сотень. Також питання, пов’язані із побудовою телемедицини”, – зазначає Михайло Лопатін. 

У Львівському військовому госпіталі бійці отримали електронні медичні картки пацієнта
фото: прес-служба ЛМР

Уже комп’ютерні мережі працюють у Маріуполі та Артемівську. Відтак, зі слів співрозмовника, там є можливість встановити  декілька камер та облаштувати операційні, щоб лікарі мали змогу проводити консультації в режимі онлайн.
Та коли ж не лише військові, а й усі львів’яни зможуть мати електронну картку пацієнта? До слова, у місті подібна система уже функціонує у міській дитячій лікарні. Та це лише перші кроки до впровадження е-медицини. 
Нині важливо масштабувати інновацію та з’єднати її у єдину міську систему. Це дасть змогу не лише записуватися на прийом до лікаря через мережу, кожен львів’янин зможе переглянути історію своєї хвороби, клінічні дослідження через “Особистий кабінет мешканця” та отримати цифровий рецепт. А лікарі зможуть проводити консультації з іншими фахівцями за допомогою телемедицини. 

Новинки е-урядування

Нині кожен львів’янин має можливість на собі випробувати переваги е-урядування. В “Особистому кабінеті мешканця” діє уже кілька послуг, зокрема замовлення завірених копій ухвал ЛМР, видача довідок про перебування на квартирному обліку, довідки про несудимість у МВС, про доходи в ДФС, а також низка електронних сервісів, таких як електронне звернення. 
А наприкінці жовтня у міськраді планують видати перші електронні картки львів’янина – наразі їх отримають учасники АТО. Кожен другий львів’янин щодня користується смартфоном, третина – мобільним інтернетом, ще значна частка – онлайн-банкінгом. Це наштовхнуло на думку про необхідність електронної ідентифікації. Зі слів начальника управління інформаційних технологій ЛМР Тимофія Александронця, наразі у всьому світі не вигадали нічого кращого для цього, ніж ID-картка. 
Як писала “Пошта”, передбачається, що така новація спростить бюрократичну тяганину, через яку бійці проходять майже щодня, і надасть низку пільг, передбачених міською Комплексною програмою підтримки. 
До реалізації проекту долучать також соціально відповідальний бізнес, який спільно з містом у майбутньому забезпечить власникам карток безкоштовні проїзд у громадському транспорті, реабілітацію та оздоровлення, харчування дітей у дитсадках і школах, знижки у приватних клініках, торгових мережах, театрах і музеях. Додамо, виготовлення ID-карток у Львові безкоштовне.
Впровадження електронної медкартки означатиме два роки вперед у розвитку військової медицини країни
Такі електронні новинки упродовж років ефективно діють у багатьох країнах світу. До прикладу, в Естонії з допомогою ID-картки можна замовити й отримати всі державні послуги. Вона є в більше 90% громадян. Такого результату чекали 15 років. У Львові ж темпи запровадження елементів Smart City є ненабагато швидшими.
“Smart City – це коли місто мешканцям забезпечує комфорт, мобільність, економічність, екологію. Львів став розумнішим, коли тут з’явилося перше регульоване перехрестя, поставили перший світлофор. Нині, враховуючи розвиток інформаційних технологій, то Львів став розумнішим з цієї точки зору, – зазначає Тимофій Александронець. – Нині Львівавтодор має центр керування рухом. У місті є 20 регульованих перехресть із датчиками, які визначають, коли варто переключити світлофор на червоне світло чи зробити зелену смугу, наприклад, для трамваїв. Завдяки таким датчикам на перехрестях “рогаті” стоять на 20% менше часу”.
Що ж стосується послуг в “Особистому кабінеті мешканця”, зі слів Тимофія Александронця, туди можна зайти, використовуючи свою банківську систему, використовуючи електронно-цифровий підпис та замовляти послуги міськради на сайті. ”У жовтні також плануємо презентацію бюджету на карті. Містяни зможуть на карті прослідкувати, наприклад, скільки коштів пішло на ремонт доріг у їх районі, вулиці. А департамент економіки і міські райадміністрації деякі закупівлі уже проводять прозоро. У січні 2016-го міськрада переходить на повністю електронний  документообіг. Це означає, що в рази буде менше друкуватися паперу. Нині виконком міськради працює на планшетах. Це економія паперу, що є й екологічною складовою”, – додає співрозмовник. 

Наскільки готові львів’яни до Smart City?

Але запровадження електронних послуг не матимуть жодного результату, якщо ними не вмітимуть користуватись львів’яни. Тож Інститут міста провів дослідження в рамках підготовки Стратегії цифрового перетворення міста (Digital Agenda Lviv). 
Так, понад дві третини львів’ян вміють користуватись комп’ютерною технікою. 40,4% опитаних зазначили, що у них вдома є комп’ютер і майже стільки ж (39%) має можливість користуватись комп’ютером як вдома, так і на роботі. Водночас, наявність можливості використання комп’ютера вдома чи на роботі не обов’язково означає користування ним. 
11,7% серед тих, які мають доступ до техніки вдома або на роботі, не користуються нею. Загалом, лише кожен п’ятий львів’янин (19,2%) не має доступу до комп’ютерної техніки (стаціонарний комп’ютер або ноутбук). Серед всіх опитаних мешканців 28,2% взагалі не володіють комп’ютерною технікою. Проте також кожен четвертий львів’янин володіє комп’ютерною технікою майже на професійному рівні (вище базового). Достатній базовий рівень є у 39% опитаних і ще 7,4% мають низький рівень комп’ютерних навичок.
“Smart City передбачає два рівні – рівень, коли готові сприймати інновації та їх використовувати та рівень сервісів, які надають послуги.  У Львові дуже багато молоді, 15 тисяч людей працює у сфері ІТ, які самі генерують продукти. Вже кожен 20-й мешканець звертається у міськраду через електронні сервіси – це достатньо високий показник у Львові. Приблизно 50% людей володіють смартфонами. Це один із ключових моментів доступу до електронних послуг. В “Особистий кабінет мешканця” можна звернутися за допомогою мобільного додатку. Реалізація проекту Smart City – безперервний процес, адже не можна в один момент це завершити, світ вдосконалюється. Це що ми зробили нині, може бути неактуальним вже завтра”, – розповів ”Пошті” директор департаменту ”Адміністрація міського голови” ЛМР Андрій Москаленко. 
Кожен другий львів’янин щодня користується смартфоном, третина – мобільним інтернетом, ще значна частка – онлайн-банкінгом
А щоб навчити львів’ян користуватися електрон­ними послугами, у місті  запускають Всеукраїнську програму навчання комп’ютерної грамотності та підвищення доступу до iнтернету. Для цього за грантові кошти від Естонії вже облаштували новими комп’ютерами однy із міських шкіл. Спершу навчатимуть учасників АТО та інвалідів.
”У нас діє програма ”Вікно можливостей”. A у серпні за гроші від уряду Естонії купили 10 ПК і поставили в Галицьку гімназію. Те, що наразі “Особистий кабінет мешканця” не є настільки популярний – це не дуже зле. Кількість послуг порталу тільки починає зростати. Паралельно у програмі вчимо людей, як  можна замовити ці послуги. У 2016-ому маємо амбітний план – ключову кількість адмінпослуг перевести в “Особистий кабінет”. Коли людина приходитиме до нас y центр надання послуг, то ми говоритимемо, що можна замовити ті послуги через інтернет, якщо не вмієте, то навчимо, – каже Тимофій Александронець. – Також на 95% укомплектували ще один клас за естонський грант на базі Франківської райадміністрації. Окрім учасників АТО комп’ютерної грамотності навчатимемо й інвалідів. Для них кожна поїздка в міськраду – це додаткові незручності”.
Зі слів співрозмовника, у запровадженні у Львові проекту Smart City за основу взяли досвід Естонії, а також Норвегії, дещо від Грузії, Молдови. ”Львів нещодавно очолив рейтинг  по е-урядуванню згідно списку ЛІГАБізнесІнформ.  Якщо говорити про міжнародний контекст, то в Естонії е-урядування зробили за 15 років. Львов за рік активного розвитку має те, що ця країна робила роками”, – резюмує Тимофій Александронець. 

”Абсолютно все, що я хочу від держави, в Естонії можу зробити через свій ”Особистий кабінет”

Яніка Мерило, позаштатний радник міського голови Львова, – про новинки, особливості та проблеми електронного урядування у місті та як ця система управління працює в Естонії 

 
 фото: Андрій Польовий
– Пані Яніко, як вважаєте, які пріоритетні напрямки е-урядування у Львові? Які перспективи міста у проекті Smart City?
– Для мене Smart City – це велика і комплексна система. Не брала б собі за ціль побудувати дуже розумне місто, а взятися за пріоритетні системи. Ми розуміємо, що передусім людям треба надавати якісно і швидко послуги, щоб мешканці не стояли в чергах. Дуже важлива сфера медицини – отримати якісні медпослуги. Також транспортна галузь, щоб людям було зручно пересуватися, розраховуватися за проїзд. От через декілька тижнів видаватимемо перші ID-картки. За допомогою однієї карточки можна замовити довідку, проїхати в транспорті та подивитися свою медкартку. Розумне місто – слова глобальні і не мають нічого конкретного на увазі. Наразі ми взялися за е-урядування, е-послуги. 
Наприклад, е-квиток у транспортній сфері – у Львові вже цього року запустимо перші пілотні маршрути, які працюватимуть у тестовому режимі. Думаю, що швидко можна буде запустити й інші. Зараз головне – це ID-карточки.
– А які напрацювання вже є в інших галузях? Адже енергоефективність також нині пріоритетний напрямок.
– Енергетика нині є одним із пріоритетів. Хоча роботу у цій сфері лише починаємо, маємо вже різні програми енергоефективності міста. Зокрема, співпраця з Ощадбанком, щоб підтримувати створення розумних будинків – енергоефективних. Я взяла на себе напрямок електрон­них послуг, медицини та транспорту, щоб не розпорошуватися на все. Думаю, що треба спершу запустити перших 20 найважливіших послуг в “Особистому кабінеті мешканця”. 
– Які нові послуги плануєте найближчим часом запустити на порталі “Особистий кабінет мешканця”?
– Це буде можливість отримувати деякі документи із цифровим підписом. Я можу замовити документ через свій “Особистий кабінет” і зайти за ним, щоб отримати його у паперовому вигляді. Але в теорії  мені не завжди потрібен цей папірець. Мені достатнього отримати підписаний документ в електронному вигляді. Не треба носитися з тим документом. До речі, в Центрі надання адмінпослуг документи уже приймають iз електронним підписом. 
Наразі в Україні не зламали жоден цифровий підпис, хоча 1,7 млн людей мають такий підпис. Наприклад, якщо я замовила рішення місцевої ради, то це відкрита інформація. Підпис лише свідчить, що цей документ якісний. В Естонії за допомогою цифрового підпису навіть голосують. 
– А як е-урядування працює в Естонії? Які е-послуги надають мешканцям?
– Я не пам’ятаю, коли востаннє в Естонії бачила чиновника. Мені це не потрібно. Абсолютно все, що я хочу від держави, в Естонії можу зробити через свій “Особистий кабінет”. От чому я маю замовляти довідку і відносити у держорган, якщо посадовець сам може зайти у базу і подивитися потрібну інформацію. Чому він питає в мене свою довідку? 
 Чиновник не повинен запитувати мене, де я проживаю. Він зайшов у базу і побачив. Все те, що ми нині робимо у Львові у сфері медицини, в Естонії зроблено вже давно. Я можу без проблем переглянути свою історію хвороби  з 2008 року – всі рентгени, аналізи, діагнози, до яких лікарів я ходила. Всі рецепти видають (99%) не на папірці, а в електрон­ному вигляді. Я йду в аптеку, а там вже бачать, що мені виписали. 
Коли народилась дитина – вона автоматично отримує ID-код, мама автоматично отримує пільги. Батько одразу може бачити інформацію про здоров’я малюка. Я навіть не задумуюся, як це працює. З чиновниками не спілкуюся, все можу зробити сама. Коли переїхала з одного міста в інше, самостійно собі змінюю адресу. Це в мене займає дві хвилини.
– В Естонії е-урядування запроваджували упродовж 15 років, за цей час навчили мешканців користуватися е-послугами. У Львові багато мешканців також потребують навчання.
– Справді, якщо люди не вміють цим користуватися, то не має змісту таке запроваджувати. Тут важливо, щоб була постійна інформація – де, як і яку послугу можна отримати. Тож треба створити такі послуги, які спрощують життя, щоб люди хотіли ними користуватися. 
Звісно, якщо я не вмію включити комп’ютер, то як я зайду в кабінет мешканця. В Естонії з 1,3 мільйона людей понад сто тисяч навчали комп’ютерної грамотності. Курси профінансували банки та телекоми – якщо люди захочуть скористатися “Особистим кабінетом мешканця”, то їм знадобиться мережа. Тож підприємці зацікавлені в тому, щоб організувати навчання мешканців, адже вони їхні майбутні клієнти. 
У Львові для тих, хто зовсім не вміє користуватися комп’ютером,  запускатимемо курси. У п’ятницю розпочинаємо нові курси першого рівня грамотності. Почали з учасників АТО, інвалідів, далі будуть пенсіонери та інші категорії населення, які потребуватимуть такого навчання. Згодом появляться реклами з інформацією, як і де можна записатися на ці курси. 
– У Львівському військовому госпіталю запровадили електронну медичну картку для бійців. Коли таку картку запровадять для всіх львів’ян?
– Важливо, щоб те, що роблять у Міноборони не залишилося тільки їхньою новацією. Електронні медкартки треба також запроваджувати в лікарнях, поліклініках. Зараз обираємо, який заклад у Львові найбільш готовий до такої новації – де вже є мережа, комп’ютери. Треба, щоб була база. Далі вже просто, бо центральна система створена, залишається тільки дати доступ до програми. Також треба навчити лікарів користуватися програмою. Та найбільша проблема не технічна, а законодавча. В Україні Закон каже, що медкарточка повинна бути паперова. Тому доведеться робити подвійну роботу. Тоді губиться сенс. 
Розмовляла Тетяна Оліярчик
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.6362 / 4.27MB / SQL:{query_count}