“Арена Львів”: успіхи та поразки за рік

“Пошта” довідалася, скільки заробляє стадіон і скільки витрачає, які має борги і які проблеми

фото: reynaers.ua
Ще торік  здавалося, що “Арену Львів” таки розберуть, як, до прикладу, стадіони в Португалії, Австрії чи ПАР… Адже статистика свідчить, що будівництво спортивних арен до континентальних або світових форумів бюджетним коштом виявляється не завжди доцільним і вигідним для громад. До прикладу, в Австрії частину стадіонів, збудованих до Євро, розібрали через неефективність використання. Проте “Арені Львів” вдалося втриматися на плаву, ба більше – заробити гроші та погасити частину боргів, які тягнуться ще з періоду будівництва стадіону. За рік з часу приходу нової управлінської команди на “Арену Львів” сума доходів стадіону зросла майже удвічі, а кількість проведених заходів  – утричі. Тут відбувся 31 футбольний матч різного рівня, зокрема Ліги чемпіонів, Ліги Європи, Чемпіонату України. 
За цей час на стадіоні побувало близько півмільйона глядачів, з них 15 тис. – іноземці. Значно збільшилась кількість інших подій: у конференц-залах “Арени Львів” пройшли 30 потужних конференцій, які зібрали понад 15 тис. професіоналів з різних сфер діяльності. У чаші стадіону за рік пройшло п’ять масштабних подій, учасниками яких стали понад 150 тис. глядачів. У вісім разів збільшилася кількість осіб, які побували на екскурсії “Ареною Львів”, – три тис. туристів

Основні прибутки: від футболу до конференцій

За рік роботи “Арена Львів” заробила понад 12 млн грн, провела десятки заходів спортивного і розважального характеру. Уже згаданий 31 футбольний матч приніс підприємству понад 4,7 млн грн, а також ІТ- та медіа конференції, заходи з мережевого маркетингу, агропромислового комплексу, медичної та банківської справ, корпоративні заходи – загалом 32 великі конференції (майже 400 тис. грн прибутку) та 466 заходів іншого характеру, що в сукупності принесли стадіону понад 1,2 млн грн. Тож арена використовує всі свої можливості, не лише футбольні. Так, за два концерти гуртів “Океан Ельзи” і “ТІК”, а також за дві великі релігійні конференції та вечір боксу за участі Олександра Усика стадіон заробив понад 800 тис. грн. А від проведених екскурсій для туристів отримав понад 80 тис. грн.

Працівників бракує…

Таке нове життя стадіону дала команда “Арени Львів”. За рік збільшився не лише штат її працівників (від 32 до 79 осіб), а й їхня середня зарплата – від 1925 грн до понад трьох тис. грн. Проте, зі слів директора державного підприємства  “Арена Львів” Дениса Ринського, для повноцінного функціонування стадіону працівників не вистачає. 

Рік із “Шахтарем”

Ще одним стимулом для життя львівського стадіону стала донецька футбольна команда “Шахтар”. Як уже писала “Пошта”, для “Арени Львів” приїзд донецьких футболістів став ледь не золотою жилою. “Шахтар” відшкодовує витрати на електроенергію (понад 1,3 млн грн) та на газ (понад півмільйона грн). А загалом сума за проведення матчів донецького клубу на львівській арені становить половину доходу стадіону за останній рік. До слова, “Шахтар” власним коштом реінкарнував газон “Арени Львів”: за неофіційними даними, це майже п’ять млн грн. “Розуміємо, що ФК “Шахтар” не буде вічно виступати у Львові, тому  працюємо у напрямку нашого, місцевого футболу. Адже нелогічно, якщо у місті є такий стадіон, є своя команда, яка на ньому не грає.
Вартість проведення одного матчу на стадіоні становить 200 тис. грн
З різних причин поки що арена “Львів” і “Карпати” не зуміли домовитись, однак будемо працювати в цьому напрямку, і рано чи пізно Львів підтримуватиме свою команду на новому стадіоні”, – каже директор “Арени Львів” і запевняє: навіть якщо “Шахтар” відмовиться грати у Львові в наступному сезоні, стадіон виживе! “Шахтар” на нашому стадіоні проводить найбільшу кількість матчів. Буде важко, якщо не буде клубу, який постійно у нас гратиме. Стадіон, по суті, не може функціонувати без футбольного клубу. В такому випадку будемо виживати і мінімізовувати всі витрати”, – веде далі Денис Ринський. Але, за його інформацією, “Шахтар” все ж таки залишиться на львівському стадіоні. Зараз державне підприємство “Арена Львів” працює над новим договором з цією донецькою футбольною командою. У директора підприємства немає офіційної інформації, що “Шахтар” збирається переїжджати. 
“Донеччани мають гарні шанси вибороти щонайменше третє місце в групі Ліги чемпіонів, а отже, зіграти навесні. Зараз працюємо з угодою на наступний рік із “гірниками”, – запевняє Денис Ринський. До слова, вартість проведення одного матчу на стадіоні становить 200 тис. грн. 

“Комуналка” росте: як “Арена Львів” економить?

Плата за комунальні послуги зросла удвічі, як плата за газ, так і за електропостачання.  Аби зекономити

на енергоносіях, підприємство незабаром встановить коштом українського інвестора твердопаливний котел. 
Директор стадіону волів би, щоб біля “Арени Львів” збудували спортивний комплекс або парк екстремальних розваг
За підрахунками керівництва стадіону, це дозволить використовувати енергію, яка буде дешевшою на 22% за газ (­а це 800 тис. грн економії щороку). Дирекція докладає неабияких зусиль до впровадження енерго­ощадних технологій та раціонального використання електроенергії. Завдяки цьому вдалося скоротити загальне споживання енергоносіїв на 20%.

А що побудують навколо стадіону?

Світовий досвід показує, що подібні об’єкти можуть стати вдалими комерційними проектами передусім за рахунок розвитку прилеглих територій. “Арена Львів” не зможе повністю використати свій потенціал, якщо буде відрізана від міста. 

фото: stadion.lviv.ua
Тож дирекція об’єкта працює над тим, аби територію навколо стадіону раціонально використати. Зокрема, уже розроблений план перспективного розвитку цієї землі. А на сайті стадіону проводять опитування: “Які додаткові  розваги Ви б хотіли бачити на стадіоні в теплу пору року?” У голосуванні лідирують ідеї будівництва екстрим-парку та дельфінарію, менше голосів отримали думки щодо будівництва луна-парку та зоопарку, найменше львів’яни хотіли б бачити біля стадіону скеледром і цирк. А сам Денис Ринський волів би, щоб біля “Арени Львів” збудували спортивний комплекс або парк екстремальних розваг. 

Мільйонні борги

Пори величезні суми доходу, вийти на самоокупність стадіону ще не вдається. Він має борги… Одні тягнуться ще з часів будівництва об’єкта до Євро-2012 (понад п’ять млн грн). Та, зі слів директора “Арени Львів”, підприємство виплатило понад 1,9 млн грн боргу: заборгованість щодо заробітної плати – понад півмільйона грн, майже 800 тис. грн єдиного соціального внеску, майже 100 тис. грн ПДВ, стільки ж інших податків. 
У вісім разів зросла кількість осіб, які побували на екскурсії “Ареною Львів”, – три тисячі туристів
Понад чверть млн грн підприємство боргує ПАТ “Україна Футбол Інтернешнл”, ДП “Фінінпро”, МНВАП “Авіокон проект”, Тзов “Галіо” та іншим кредиторам. 

Стадіон недобудований…

За рік роботи команди Дениса Ринського на стадіоні провели інвентаризацію 86 життєво важливих систем та проектів другої черги будівництва арени. Взяли соціальну та матеріальну відповідальність за системи, які фактично не належать “Арені Львів”. До того ж проводиться регулярне обслуговування та ремонт цих систем. До слова, друга черга будівництва стадіону на суму 1 млрд 463 млн грн виконана, але ще не здана в експлуатацію. Ще одна частина другої черги будівництва на суму 333 млн грн не виконана і, відповідно, не здана в експлуатацію. 

…а тут робота кипить

Попри все на стадіоні проводять поточні ремонти. Уже відремонтовані понад 400 санвузлів у зоні паблік та 27 туалетних кімнат в адмінкорпусі, доставлені понад 560 додаткових місць для глядачів у самій чаші “Арени Львів”. Крім того, здійснена реконструкція та підсилення восьми телевізійних платформ, модернізація і ТО дизель-генераторних установок, реконструкція залу та приміщення ресторану, відновлена робота шести ліфтів. А ще відремонтували майже дві тисячі квадратних метрів стін та підлоги. Зокрема, провели відновлювані роботи на променаді, даху й у адмінкорпусі. 

Конфлікт із бельгійською компанією

Денис Ринський розповів, що серед проблем підприємства – судові позови. Один із них стосується відшкодування 1,8 млн грн бельгійській компанії “Перипротект”, що була субпідрядником у фірми “Донспецмонтаж” в облаштуванні периметру стадіону. Бельгійці вимагають відшкодування або демонтажу встановлених ними конструкцій, проте це неможливо, адже ці конструкції відносяться до другої черги будівництва, яку ще досі не передали підприємству “Арена Львів”.Окрім того, зі слів Дениса Ринського, коли стадіону передадуть другу чергу будівництва, то буде можливість запустити електричну підстанцію, що в перспективі забезпечуватиме електроенергією не лише стадіон, але й прилеглі райони. 

Арена  “Львів” стала третім найдорожчим стадіоном в Україні (після НСК “Олімпійський” і “Донбас Арени”), а за кількістю місць для глядачів посідає четверте місце. Стадіон відповідає усім вимогам УЄФА. В його будівництво держава вклала понад 2,6 млрд грн.
34 тис. 915 – загальна кількість місць; 
 

 фото: sport.bigmir.net
560
– кількість сидінь, які доставили цього року;
104 – саме стільки місць передбачили для людей із особ­ливими потребами;
192 –  кількість VIP-місць;
408 – кількість бізнес-місць;
4,5 тис. – саме стільки місць передбачили для паркування автомобілів;
100 – саме стільки паркувальних місць передбачили  для людей із особливими потребами;
14 – кількість скайбоксів (коропоративних VIP-лож);
8 – кількість конференц-залів;
288 – кількість прожекторів у чаші стадіону;
136  одиниць акустичних систем.

До кінця року на “Арені Львів” відбудуться три матчі групового етапу Ліги чемпіонів за участі донецького “Шахтаря”, а також два матчі відбору до Євро-2017 жіночої збірної України проти збірних Румунії та Франції. Ще відбудуться домашні матчі чемпіонату України за участі ФК “Шахтар”, однак, які саме, поки що не відомо.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.9977 / 4.18MB / SQL:{query_count}