За 27 днів до виборів

Усе, що варто знати виборцям: як заздалегідь перевірити списки, коли чекати запрошень, хто має право голосу та скільки галочок доведеться ставити в бюлетенях

Львів живе місцевими виборами, що відбудуться 25 жовтня. Звісно, передусім це стосується партій, кандидатів і штабів, але й ми, виборці, щодня стикаємося з виборчою кампанію: бачимо політичну рекламу на білбордах, агітацію у своїх поштових скриньках, чуємо і дивимося ролики по радіо і телебаченню. Вони агітують – ми вже думаємо… До дня голосування залишилося 27 днів. 
Отож наприкінці жовтня доведеться обирати депутатів у обласну, міську чи районну ради, а також визначитися, за кого голосувати на міського, селищного чи сільського голову. Виборці в місті отримають по три бюлетені, а в районі – по п’ять. Але чи готові вони обирати? 

Раціональний вибір

Львів’янка Любов, яка працює в одному із львівських банків, каже, що, окрім роботи, маленької донечки і хатніх клопотів, світа Божого не бачить. А ще вона додає: про вибори задумувалась, але не знає досі, за кого голосуватиме. 
“До виборів залишилося менше місяця, а я ще досі не вирішила, чи піду голосувати. За кого? Я цих людей не знаю. На міського голову балотуються такі різні люди! Хто вони? Що про них можна сказати, окрім того, що разить із білбордів та іншої політичної реклами? Якщо відверто, то в мене нема бажання голосувати… Справді, не хочеться чомусь”, – ділиться з “Поштою” пані Люба. 
Натомість Олексій вибір свій уже зробив. Хлопець працює в ІТ-сфері і каже, що до всіх справ, особливо політичних, намагається підходити з холодним розумом. 
“Я визначився з кандидатом на міського голову вже давно і знаю чітко, кого обиратиму в міську та обласну ради. Звичайно, йтиму на вибори! Це мій обов’язок. Те, що відбувається в нашій країні, залежить від нас. Ми вже мали змогу пересвідчитись у тому, до чого призводить байдужість… Майдан, війна – дуже суворі приклади”, – каже Олексій. 
Склад Львівської міської ради зменшать із 90 до 64 депутатів, а обласної – зі 116 до 84
Насправді обирати цього року непросто. Згідно з чинним законодавством кандидати не готують програми, натомість політологи зазначають, що й раніше їх якість не була високою. 
“Здебільшого кандидати проговорюють загальні речі, а люди голосують за власними відчуттями. Проаналізувати ефективність кандидата можна за його діями до виборчої кампанії, тобто за досягненнями, обіцянками, роботою з людьми. Раціональний вибір – це вибір не лише кандидата, а й команди, тому варто проаналізувати, з ким хто йде і наскільки професійна команда”, – радить політолог Оксана Дащаківська. 

А ви є у списках?

Для багатьох жителів Львова та області вибори – важлива подія, яку вони активно обговорюють на вулицях і в соцмережах, роблять ставки на переможців, когось хвалять, а когось критикують. Зрештою, чекають того дня, коли зможуть проголосувати за своїх фаворитів. Якою прикрістю буде для людини, якщо в день виборів її прізвища не знайдуть у списку виборців! 
Перевірити, чи є ви або ваші родичі у списках, можна трьома способами. Про них “Пошті” розповів начальник відділу адміністрування Державного реєстру виборців Львівської облдержадміністрації Федір Алєйніков. 
“Перший варіант – сайт Державного реєстру виборців (ДРВ – www.drv.gov.ua). На ньому кожен може зареєструватись і перевірити відомості про себе та про членів своєї родини. Другий варіант – прийти в орган ведення Державного реєстру виборців, у будь-яку районну адміністрацію, де вам нададуть усю необхідну інформацію про вибори та про самого виборця. Третій варіант – перевірити списки вже безпосередньо на дільничній комісії, яку створять за 15 днів до голосування. Там будуть попередні списки виборців, із якими можна буде ознайомитися”, – каже Федір Алєйніков. 
Якщо вашого прізвища у списку виборців нема, то треба звернутися в орган ДРВ, у будь-яку адміністрацію з паспортом і написати заяву, але не пізніше, ніж за п’ять днів до дня голосування. “До 19-го жовтня працюватимемо і в суботу, і в неділю”, – зазначив у розмові з “Поштою” Федір Алєйніков. 
Виборці в місті отримають по три бюлетені, а в районі – по п’ять
До 14 жовтня всі громадяни, які мають право голосу на цих виборах, повинні отримати іменні запрошення. Якщо вам запрошення не надійшло, не полінуйтеся звернутись до дільничної комісії, на якій маєте голосувати, і перевірити себе у списках. 
“На третій день після створення дільниць (а це 10 – 13 жовтня) жителям Львова та області прийдуть запрошення. Якщо їх нема 15 жовтня, варто починати хвилюватись і перевірити себе в реєстрі. Також може змінитися місце голосування, але таке рідко стається. Однак варто все пильнувати!” – зазначає Федір Алєйніков.
Як писала “Пошта”, уточнений список виборців передають дільничним комісіям до 22 жовтня. Після цього 24 жовтня формують витяг зі списку виборців, дільнична комісія готується до напруженого дня виборів.
Сам день голосування припадає на 25 жовтня і триватиме з 8.00 до 20.00 без перерви. Офіційні результати виборів повинні бути оприлюднені не пізніше 4 листопада.
Жителі області ставитимуть галочки у п’яти бюлетенях, тоді як львів’яни – лише у трьох. Фахівці пояснюють усі деталі заповнення такої кількості бюлетенів, аби виборці не заплуталися.
“Наприклад, жителі смт Брюховичі в одному бюлетені обиратимуть депутатів Брюховицької селищної ради, у другому – сільського голову, у третьому – депутатів Львівської міськради, у четвертому – міського голову Львова, а у п’ятому – депутата обласної ради. Житель Львова матиме три бюлетені, в яких обиратиме депутатів міськради, міського голову та депутатів Львівської облради”, – акцентує Федір Алєйніков.
До 14 жовтня всі громадяни, які мають право голосу на цих виборах, повинні отримати іменні запрошення
Ще однією новацією є те, що відтепер виборці не зможуть голосувати за кандидата в депутати, не голосувавши за його партію. У бюлетені виборець побачить три пункти: назву партії, ім’я першого її представника (в дужках) і власне кандидата в депутати на тому чи іншому окрузі. Натомість місце для галочки буде лише одне. 
“Якщо ставите галочку за партію, то одночасно погоджуєтесь із тими кандидатами від партії. Нема прив’язки депутата до певної території – будуть утворені округи без депутатів. Депутатом стане той, чия партія набрала більше 5% голосів і хто набрав більший відсоток голосів, ніж усі кандидати по його партії, по виборчому списку”, – зазначив співрозмовник. 

Голосуватимуть усі, крім...

Традиційно є низка осіб, які не голосуватимуть. “Не голосуватимуть переселенці. Не можна буде змінити місця голосування, тобто виборці, які в день виборів виїдуть за межі свого населеного пункту, не зможуть проголосувати. Не голосуватимуть військовослужбовці строкової служби, засуджені і ті, що за кордоном. Виборці, які на момент виборів перебувають у лікарні, зможуть проголосувати лише у разі, якщо вони перебувають у шпиталю за місцем проживання. Тобто львів’янин, який перебуває в одному з львівських медзакладів, зможе проголосувати”, – пояснює Федір Алєйніков. 
Із його слів, матимуть змогу проголосувати і громадяни, які не здатні самостійно пересуватися. 
“У попередньому списку виборців інвалід зможе побачити біля свого прізвища примітку НСП – “нездатен самостійно пересуватися”. Вона означає, що до виборця прийдуть додому зі спеціальною скринькою, аби він здійснив акт волевиявлення. Якщо такої примітки нема, то громадянину потрібно написати заяву, принести довідку медичної установи на виборчу дільницю, аби члени комісії пересвідчилися, чи справді людина не може самостійно пересуватися. Якщо особа не хоче, аби до неї приходили, вона може виправити цю примітку в органі Державного реєстру, з’явившись туди з паспортом. Може, людина колись зламала ногу, тож ця примітка з’явилась, а зараз у неї все гаразд зі здоров’ям. Але це потрібно зробити не пізніше, ніж за п’ять днів до голосування”, – пояснює Федір Алєйніков.
Щодо виборців, які живуть на вулицях, які нещодавно перейменували, або в таких населених пунктах, то проблем із голосуванням у них не мало б виникати, запевняють у Центральній виборчій комісії. 
Відповідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів і заборону пропаганди їхньої символіки”, до 21 листопада має бути перейменована низка населених пунктів і вулиць, тож у низці населених пунктів перейменування вже відбулися або пройдуть найближчим часом, тобто ще до виборів.
Нагадаємо: закон не вимагає від громадян змінювати документів після зміни назви населеного пункту або вулиці – це можна зробити у зручний час, який не обмежений ніякими рамками, або не змінювати взагалі, пише tvoemisto.tv.
“Документи залишаються чинними безстроково, незважаючи на зміну назви адреси об’єкта (міста, району чи вулиці). Єдиний випадок, коли треба буде їх міняти, – якщо ви захочете квартиру, будинок або їх частку подарувати, продати, залишити у спадок. Тоді в нових документах автоматично буде вказана нова адреса”, – роз’яснює юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко.
Як писала “Пошта”, згідно з новим законодавством, склад Львівської міської ради буде зменшений із 90 до 64 депутатів, а обласної – зі 116 до 84 депутатів.
Кандидатам на посаду голови міста потрібно буде сплатити заставу. Її розмір залежить від кількості виборців у певному територіальному окрузі. Наприклад, для того, аби спробувати свої сили в боротьбі за місце очільника Львова, потрібно заплатити понад 28 тисяч грн. Найдешевше балотування обійдеться в маленькому містечку Угневі – всього 36 грн. Заставу повернуть тільки переможцеві.
Реєструвати список в обласну, районну чи міську раду також потрібно з грішми. Найдорожчий список на Львівщині – в обласну раду. За нього партія повинна заплатити майже 95 тисяч грн. Зареєструвати список у Львівську міськраду обійдеться в таку ж суму, як і балотуватися на посаду голови міста Лева. У районні і міські ради інших міст нашого регіону суми значно менші – до 5 тисяч грн. Як і у випадку з кандидатами, заставу повернуть тільки тим партіям, які подолали 5% виборчий поріг.
Агітація повинна припинитися з початком суботи 24 жовтня. Виборці повинні мати змогу відсторонитися від зовнішнього впливу, обдумати своє рішення і проголосувати без тиску. Тож у сам день голосування агітація також заборонена.

Як колись у раду обирали

На цьогорічних виборах містянам доведеться заповнити чимало бюлетенів. А кілька століть тому міського голову вибирали ще й по кілька разів на рік. Новообраний голова мав лише три місяці так званого кредиту довіри, аби показати добрий результат своєї праці. 
“У ХVІ–ХVІІ столітті у Львові впродовж року вибирали трьох міських голів – бургомістрів. Одного призначав король, другого – радники, тобто депутати, сучасною мовою кажучи, і третього обирала громада міста. Їх каденція тривала по три місяці. Відкривав рік бургомістр, призначений королем, потім на його місце приходив бургомістр від радників, тоді обранець від громади, а завершував рік знову королівський бургомістр”, – зазначив у розмові з “Поштою” львовознавець Ілько Лемко. 
Із його слів, обранцям не давали засиджуватися на місці, “щоб багато не вкрали, адже, як відомо, до добра швидко звикають”. 
“Була швидка ротація всіх бургомістрів, бо тоді була така політика. Уже за Австро-Угорської імперії вибирали президента Львова – так тоді називали міського голову. Його обирали постійні громадяни міста, які мали певний капітал, але це були лише чоловіки. У першій половині ХХ століття виборче право мали вже й жінки. Найбільш цікавими за всю історію Львова були вибори до віденського парламенту і Галицького сейму. Радники голосували методом підняття рук, а вже за Автро-Угорщини з’явилися бюлетені”, – зазначає Ілько Лемко.

Про порушення під час виборів повідомлятимуть онлайн

За допомогою геоінформаційної системи (ГІС) “Вибори-2015” громадяни та представники мас-медіа зможуть отримати актуальну інформацію про стан правопорядку під час виборчої кампанії по всій державі, інформує прес-служба ГУ МВСУ у Львівській області.
“Банер із посиланням на ГІС “Вибори-2015” розміщений на офіційному веб-сайті МВС України. Геоінформаційна система дає змогу в режимі реального часу довідатися про кількість і характер правопорушень у тому чи іншому населеному пункті”, – зазначив керівник Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України Василь Буржинський.Із його слів, використовуючи ГІС “Вибори-2015”, можна отримати інформацію, на якій стадії розгляду перебуває кожен окремий факт. “У МВС є робоча група, що редагує повідомлення, які надходять від громадян. Вони вибирають помилково позначені повідомлення та видаляють   установчі дані осіб, особливо заявників і стосовно кого заявлено про правопорушення, із текстів повідомлень. Це роблять відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”, – зауважив він.

“Раціональний вибір – це вибір не лише кандидата, а й команди”

Оксана Дащаківська, політолог, – про особливості цьогорічних виборів, політичні настрої жителів Львівщини та перспективи обрання гідних кандидатів
У Харкові та області політологи вже говорять про те, що є факти підкупу і що загалом тамтешній виборець ласий до “задобрення”. Що можете сказати про Львів та область у цьому контексті? Як намагатимуться задобрити виборця на Львівщині? 
– З огляду на ситуацію в державі і на факти підкупу по областях України складається враження, що деякі політики переконані: виборці і далі готові продавати свої голоси. Проте  зараз технологи дуже обережні на Львівщині, підкуп не здійснюється в тій формі, яку ми бачили раніше: продуктові набори чи відверто гроші за голос. 
Нині виборцеві все частіше пропонують послуги (медичні, правові) або навіть участь у якомусь заході. Події постмайданівські, з одного боку, збільшили увагу до відповідального та раціонального вибору, з іншого боку, має місце розчарування в політиці, а це може провокувати підкуп виборців. 
– Чи будуть на цих виборах славнозвісні “каруселі”? Чи, може, таке явище потрохи відходить у минуле? 
 – Зараз місцеві вибори – вибори найближчих для людей політиків і влади загалом. Хтось таки ризикне псувати свій імідж негативними технологіями в день виборів, однак,  думаю, охочих виносити бюлетені та організовувати “каруселі” буде менше. 
– Від містян, із якими доводилося спілкуватись на тему виборів, досить часто чую про їх пасивну позицію, мовляв, “на вибори не піду, бо кого там вибирати?” Чи справді львів’яни стали пасивними учасниками політичного життя області і міста? Якщо так, то чому? Які наслідки цього?
– Спад громадянської активності, зокрема небажання брати участь у голосуванні, – закономірний процес. Після спалаху завжди є спад. Так, активні громадяни не лише не хочуть голосувати – кандидатувати на виборах теж небагато охочих. Тому маємо зачароване коло: балотуватися нема сили, вибирати нема з кого… Однак можна прогнозувати, що оновлення депутатських корпусів буде на рівні 30%. 
Щодо пасивності виборців, то формально виглядає так: громадяни, які відмовляються голосувати, передають голос тим, хто прийде на вибори. Тож без рад ми точно не залишимося. 
– Переселенці, зокрема кримські татари, висловлювали бажання брати участь у місцевих виборах. Що можете сказати з цього приводу? Чи це реально? Наскільки це необхідно? 
– Внутрішньо переміщені особи не мають наразі змоги брати участь у цих виборах, оскільки вони не є членами місцевих громад, згідно  з чинним законодавством. На мою думку, особи, які до нас переїхали, за рік уже мали змогу розібратися в особливостях місцевої політики, тому на рівні з іншими можуть брати участь у виборах. 
– Охарактеризуйте, будь ласка, головні особливості цьогорічних виборів. Про що варто знати виборцям, аби добре виконати свій обов’язок?
– Виборці повинні заздалегідь ознайомитися з правилами виборів, адже голосувати будуть за партію та кандидата, а кандидат не завжди буде представлений у раді. Раджу заздалегідь ознайомитися з процедурою вибору та заповнення бюлетеня. Думаю, це будуть складні вибори для виборчих комісій, адже встановлення результатів відбуватиметься за новою процедурою. 
Розмовляла
Вікторія Савіцька
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8150 / 4.53MB / SQL:{query_count}