Там, де живеш, там не свинь!

“Пошта” дізнавалася, які перешкоди та успіхи є на шляху перетворення Львова на місто взірцевої чистоти

фото: Андрій Польовий
Ідучи на роботу, на навчання або просто гуляючи містом, ми не раз бачимо сміття, яке випадає з урн та контейнерів, лежить на дорозі, біля будинків, у парках та в громадських місцях… Ситуація поки що не катастрофічна, але це не робить честі Львову як європейському місту! 
Як зробити наше місто чистішим? Що роблять для цього комунальні служби, а що пересічні львів’яни? Які це дає результати і що можна зробити ще? Про це, а також про те, коли Львів був чистим, – у матеріалі “Пошти”. 

Брудно, бо смітять, чи брудно, бо не прибирають?

Інколи, перебуваючи в малолюдних місцях Львова, починаєш сумніватися, чи ти справді в культурній столиці. Проте набагато гірші відчуття, коли бачиш безлад у середмісті. Пластикові відерця замість урн, недопалки на тротуарах та дорогах – ось картина, яку доводиться спостерігати тим, що ходять вулицею Театральною. А якщо придивитися уважніше, можна побачити ще гірше, приміром, пластикові пляшки у фонтанах. Засмічені узбіччя і папірці у скверах не надто тішать око. Але хто ж у цьому винен? 
Начальник відділу комунального господарства Галицької районної адміністрації Львова Микола Захарків розповідає “Пошті”, що в центральній частині міста сміттєві баки розставлені досить щільно, хоча і вважає: їх завжди бракуватиме тим, що не навчені викидати сміття в урни. 
“Ми стараємося розташовувати урни 50 – 100 метрів одна від одної, а в центральній частині ще щільніше. Найбільше їх на площі Ринок та дотичних вулицях. Цього року плануємо закупити майже 200 червоних урн, поставимо їх у центрі міста, а урни старого зразка – на віддаленіших вулицях”, – запевняє він. 

За його слів, викидають вміст смітників раз на день, у середмісті – два рази. Якщо ж де-не-де урни переповнені, то сміття з них мав би викидати двірник. 
У Галицькій адміністрації запевняють, що своєчасно вивозять сміття і з житлових масивів, хоча інколи з цим можуть виникати труднощі. 
“Бувають різні перешкоди – корки, неполадки, машини паркують біля контейнерів, часом до роботи доводиться залучати евакуатор. Ми розраховуємо на розуміння людей”, – пояснює “Пошті” начальник відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації Львова Галина Вуглевич.
Самі ж львів’яни стверджують, що їм не подобається, коли на вулицях міста безлад. Стараються не смітити, але не завжди це вдається. 
У Львові в 60-ті роки у будинках вимивали навіть драбини, не кажучи вже про чищення килимів на сходах
“Я намагаюся не кидати нічого на тротуар, хоча інколи так не виходить. Мені стає соромно і я починаю стежити за собою. Зазвичай не звертаю уваги на те, чи забруднені вулиці, але коли таке впадає у вічі, стає дуже неприємно. От коли йдеш вулицею Короткою, то не лише бачиш переповнені урни, а й чуєш неприємний запах із них. Також часто бачу недопалки”, – розповідає  житель Залізничного району Львова Андрій.  
Втім не лише папірці і недопалки, як то кажуть, псують картину Львова. Торік було зафіксовано… викрадання урн. Злодіїв не піймали, але вжили заходів, аби таке більше не повторилося. Урни стали важчими. Тепер вони переважно бетонні або чавунні. Цього року таких крадіжок не виявили.

І “плювачки” стояли, і драбини вимивали

Так, тепер наше місто не може похвалитися чистотою вулиць. Львовознавець Ілько Лемко розповів “Пошті”, що впродовж усієї історії міста Лева ситуація з чистотою в ньому була різна. 
“Наприклад, у часи середньовіччя помиї з вікон виливали в канали. Це було поширене по всій Європі. Порядок прийшов на наші землі з приєднанням у 1772 році до Австро-Угорської імперії. Більш-менш цивілізовано було і за часів Польщі. Досить чисто – і в повоєнний період. У Львові в 60-ті роки у будинках вимивали навіть драбини, не кажучи вже про чищення килимів на сходах. Легковажити охайний вигляд міста почали у 80 – 90-их роках минулого століття. З 2006 року ситуація знову стала покращуватися, хоча до чистого міста Львову ще далеко”, – певен він.
Попри критичну антисанітарію у середньовіччі, є факти, якими Львів може похвалитися. Наприклад у ХІV – ХV століттях епідемії у Львові були менш поширені, ніж у Європі. Тому в часи пошестей до нас приїжджали з різних куточків Речі Посполитої. 
Зі слів Ілька Лемка, з часів Австрії, у міжвоєнний час (та навіть у радянський період) у всіх державних установах стояли так звані “плювачки”. Чиновникам було заборонено плювати деінде, окрім як у них, про що значилося на відповідних табличках.
Дбали про чистоту міста й у складні часи, зокрема в 1919 – 1920 роках, коли  тривали національно-визвольні змагання та робота над усуненням руйнівних наслідків Першої світової війни (магістрат Львова закупив  шість сміттєприбиральних машин). Можливо, саме тому тогочасний Львів вважався одним з найчистіших міст Європи.
А чому ж у місті знову почали смітити? Ілько Лемко пояснює це  проявом євразійської ментальності. “Ми набралися євразійської ментальності, що негативно вплинула на  ситуацію з чистотою. В 60 – 70 роках ще підтримувалась культура загниваючої Європи, а у 80 – 90-их, коли море людей понеслось до Львова, почались проявлятися  інші тенденції”, – стверджує львовознавець.

За недотримання чистоти… відрубати руку

Порядок у місті є одним із чинників, які роблять його привабливим як для жителів, так і для туристів. І річ не лише у зовнішньому вигляді. Як уже було сказано, в середньовіччі недостатня увага до чистоти та гігієни стала причиною різноманітних небезпечних епідемій.
Ілько Лемко пояснює, що в цей час існував ефективний метод боротьби з безладом на вулицях. “Тоді за чистоту у Львові  відповідав міський кат, який мав повноваження відрубувати руки, ноги та здирати шкіру. Застосування таких методів не зафіксоване, але ймовірність їх існувала”, – веде далі львовознавець.
Колись за чистоту у Львові  відповідав міський кат, який мав повноваження відрубувати руки, ноги та здирати шкіру
А тепер порушники чистоти у місті несуть адміністративну відповідальність. Згідно зі статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за це передбачений штраф від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб та від 50 до 100 для юридичних осіб (до 1700 гривень). Для порівняння: у Білорусії за таке правопорушення штрафують на 50 доларів, у Грузії – на 28, у Римі – на майже 500 євро, а в Сінгапурі – до 600 доларів. 
Начальник  нагляду за станом благоустрою КП “Адміністративно-технічне управління” Марина Кустова розповіла нам, що цього року у Львові було складено 32 адмінпротоколи про засмічення довкілля. Адміністративна комісія надала інформацію про накладання штрафу в 11 випадках. Розмір найменшого з них становить 340 гривень, найбільшого – 1700. 

Чистота у Львові – надія є?

Як бачимо, чимало залежить від самих містян. І багато хто це вже зрозумів.  Про це свідчить створення добровільних об’єднань громадян з метою прибирання територій міста. Всі ми пам’ятаємо, як після Ночі гніву містяни самоорганізувалися, аби навести лад біля розгромлених будівель. А зовсім недавно спільними зусиллями впорядкували Митрополичі сади. 
Сьогодні, 26 вересня, Львів братиме участь в акції “Зробимо Україну чистою”. Докладніше про це розповіла “Пошті” її координатор Зеновія  Швайка. 
“Не довелося довго думати над вибором місця прибирання, адже живу поряд із мальовничою місцевістю – парком “Погулянка”. Буваю там часто, тому не надто приємно дивитися на купки  сміття, які залишають за собою люди, а особливо поблизу водойм і урвищ. Мета нашої акції – зробити свій внесок у красу та чистоту міста Львова та загалом України, оскільки в цей же день задля розквіту й слави нашого краю трудитиметься не один українець. Багато міст беруть участь у цьому проекті: і Київ, і Запоріжжя, і Нетішин, і Житомир”, – каже вона.
Легковажити охайний вигляд міста почали у 80 – 90-их роках минулого століття. З 2006-го ситуація знову стала покращуватися, хоча до чистого міста Львову ще далеко
Про позитивні зміни розповідає й начальник управління екології та благоустрою Львівської міської ради Андрій Галушка: “З року в рік ситуація покращується. Можна сказати, свідомість людей змінюється. Є толоки, ми бачимо, що на них приходить щораз більше людей. Що більше людей залучаємо до прибирання, то менше бруду бачимо”, – підсумовує чиновник.
Є й успішні спроби заохотити інших людей підтримувати чистоту в місті. Своїм досвідом з “Поштою” поділився координатор проекту “Львову личить зелений” Маркіян Микитка, який у 2012 році з командою однодумців переміг у конкурсі “Екофан”. Внаслідок цього за рік у Скнилівському та Левандівському парках, у “Горіховому гаю” поставили смітники для різного виду сміття (скла, пластику, паперу). “Проект мав три напрямки: обладнання велопарковок, встановлення урн у львівських парках та проведення екологічних семінарів для дітей.  Це був волонтерський захід, для продовження якого потрібні кошти. Поки що їх нема…” 
Нагадаємо, що “Пошта” вже писала про ймовірність встановлення у Львові оригінальних урн для недопалків. Але поки що це лише перспектива… А от якщо ви зауважили, що біля вас немає достатньої кількості сміттєвих баків чи контейнерів або ж із них несвоєчасно викидають сміття, можете звернутися в райадміністрацію або ж у ЛКП, що обслуговує ваш будинок, вулицю.  
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
11.9157 / 4.16MB / SQL:{query_count}