Львів у боротьбі за реставрацію

“Пошта” з’ясувала, які об’єкти міста реставрують, які планують, а які ніяк не дочекаються відновлення. Як з’ясувалося, роботи гальмує не лише брак коштів

фото: pic.pics.livejournal.com
Усі давні міста мають схожу проблему – час нищить історичні фасади, скульптури, ліпнину. Буває, навіть цілим будинкам не вдається встояти. У Львові з цим намагаються активно боротись, але не все вдається. Окрім проблем із грішми, місто стикається з цілою низкою бюрократичних “заминок”. Загалом же роботи, які таки вдається проводити, – всього лише крапля в морі. 
Щороку (коли на початку, коли наприкінці) депутати затверджують перелік об’єктів, які реставруватимуть. Цьогорічний список досить обширний: там із десяток балконів пам’яток архітектури,  консервація руїн синагоги “Турей Загав” (“Золота Роза”), реставрація вітражів, що у СШ №6 на вул. Зеленій, 22. Є в переліку й фасад будинку на вул. Лесі Українки, 10, скульптурна група на фасаді будівлі на вул. І. Франка, 2, про відновлення якої, до речі, говорять ще з минулого року, реставрація скульптурної групи та балкона на вул. Листопадового Чину, скульптурного декору на вул. Є. Коновальця, 37, фасаду будинку на вул. С. Крушельницької, 23,  Стіни пам’яті на вул. Замарстинівській, 9, консервація руїн Високого замку, а також реставрація фасаду будинку на пл. Ринок, 18.

Гроші й бюрократи гальмують реставрацію  

Об’єктів чимало. На деякі з них уже розробили необхідні документи і кошториси, тож реставрацію планували розпочати й закінчити цього року. Однак… довелося все переробити. 
“Усе ще на початку року прийняли. У бюджеті розвитку-2015 кошти передбачені. Зараз же вносимо зміни, бо вже бачимо, де бракує грошей, тож із одного об’єкта перекидаємо на інший. Здебільшого всі об’єкти, які запланували відновити, депутати затвердили, тож ми почали працювати. На частину  проектну документацію зробили ще торік. Ми спершу раділи, що в нас є проектна документація та експертиза, але стався обвал гривні, відповідно всі кошториси треба було перераховувати, – розповідає “Пошті” начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко. — Тож нині є такі об’єкти, на яких роботи розпочали. Але ми не змогли нічого робити тим коштом, який запланували. Наприклад, зупинилася робота в церкві Іоана Золотоустого на вулиці Лисенка, не закінчили реставрації вітражів, що на будівлі обласної прокуратури. Необхідно було перераховувати кошторис”. 

фото: А. Польовий
Храм святого Іоана Золотоустого, вул. Лисенка, 43
Загалом для багатьох об’єктів цифри в кошторисах збільшились утричі! Вартість роботи залишилася незмінною, натомість змінилася вартість матеріалів. Але не лише в грошах проблеми: у міськраді кажуть, що Київ неймовірно гальмує реставраційні процеси у Львові! Бюрократична тяганина, десятки довідок і постійні прискіпування не дають нічого робити в нашому місті. 
“На  інші об’єкти треба було робити проектну документацію. На початку року після того, як прийняли бюджет, ми її замовили. Залежно від складності, документацію робили певний час, а згодом почалися митарства. Складно отримати експертизу й дозвіл на початок робіт у Києві! Доки їх отримуватимемо в Києві, за бюджетний рік робіт не встигатимемо проводити! Київська інспекція держархбудконтролю дає ці дозволи дуже складно, ганяє по сто разів по якісь довідки, а потім дає відмову. Тож ми  знову їдемо туди…” — каже Лілія Онищенко.  

Повільне відновлення

Все ж поволі в місті намагаються рятувати те, що ще не до кінця здолав час. 
“У будівлі музею Пінзеля ремонтуємо дах. Роботи цього року закінчимо. Дозвіл давав Київ, дуже складно було. Точної вартості робіт не пригадую, та сума більша за мільйон, це точно. Також зараз працюємо над  13 балконами, реставруємо фасад будинку  на площі Ринок, 18. Цього року плануємо відновити фасад на вулиці Театральній, 7. На Крушельницької теж плануємо реставрацію фасаду, але ще дозволу з Києва не маємо. Погодження зі столиці чекаємо щодо балкона на вулиці Листопадового Чину, скульптур на вулицях Франка і Коновальця”, – розповідає Лілія Онищенко. 
Нині в місті працюють із синагогою “Золота Роза”: те, що залишилося від будівлі, консервують. Роботи планують закінчити до кінця цього року. Як писала “Пошта”, синагога “Золота Роза” – одна з найбільш знаних пам’яток єврейської спадщини в місті Лева. Щоправда, видатну будівлю зруйнували під час Другої світової німецькі окупанти. Вціліли лише дві її стіни, які за більш ніж півстоліття ніхто не спромігся відновити. Першим етапом втілення проекту є консервація вцілілих залишків синагоги “Золота Роза”, ознакування місця Бейт Гамідрашу (навчального дому), що стояв поруч, і створення на цій ділянці меморіальної інсталяції “Увіковічнення”.
“Провести консервацію потрібно зараз обов’язково. Із 40-их років минулого століття синагога стояла зруйнована, а у 1970-их провели консервацію. Дві стіни – північну і західну – накрили черепицею, яка вже давно злетіла, тож залишки будівлі нині замокають. Якщо все залишити напризволяще, вони почнуть сипатись і падати. Те місце перетворилося на смітник. Відбудовувати зруйновані будівлі надто дорого, та й чекати, доки з’являться гроші на повне відновлення синагоги, не вихід, бо тоді і львів’яни, і туристи бачитимуть лише високий паркан. Відкрити це зараз без будь-яких реставраційних робіт – ганьба для міста, тому ми, власне, і взялися бодай якось покращити вигляд цих єврейських пам’яток”, – зазначила Лілія Онищенко наприкінці липня цього року. Консервацію проводять коштом міського бюджету – загалом виділили 800 тис. грн. На самі роботи передбачили близько 600 тис. грн, решта – на археологічні дослідження, авторський нагляд, технічний нагляд і експертизу проекту.
Також у місті планують працювати з руїнами Високого замку. Цього року встигають хіба виготовити проектну документацію. “Консервація мурів Високого замку — дуже складний проект. Думаю, ми його обговорюватимемо з громадськістю. Він не репрезентативний. Те, що залишилося, не схоже на замок. Проект просто нецікавий. 
Треба рятувати те, що є, і його заекспонувати. Хотілося б зробити цей об’єкт туристично привабливим. Усе, що залишилося (фрагмент стіни), звичайно, ніхто добудовувати не буде, але можна було б бодай облаштувати там територію довкола, аби була змога до тих мурів підійти цивілізовано”, – зазначає чиновниця.  

Палац нікому не потрібен?

Серед об’єктів, які буквально вимагають реставрації понищеними стінами, цвіллю на фасадах і прогнилим дахом, –  палац на пл. Галицькій, 10 (Палац Бесядецьких). Будівля належить Львівському національному університету ім. І. Франка, тож заклад мав би й відреставрувати її. Натоміть палац і надалі стоїть самотою та розсипається потрохи. “Палац Бесядецьких – обласна власність, яку передали університету. Виш як собака на сіні – сам не має змоги і коштів будівлю реставрувати, але й віддати її не хоче. І в мене таке враження, що ми втратимо цю пам’ятку. Я кілька разів зустрічалася з ректором. В університеті оптимістично відповідали, обіцяли реставрувати, але бачимо, що нічого не роблять. Але й віддати цей об’єкт вони не хочуть”, – каже Лілія Онищенко. 

фото: А. Польовий
Палац Бесядецьких, пл. Галицька, 10
Як писала “Пошта”, палац на пл. Галицькій, 10 майже 10 років тому передали на баланс університету ім. І. Франка. Там функціонувала  бібліотека, але потім її перенесли. Університет взяв цей об’єкт, але ради йому не дав, тож зараз він стоїть пусткою і руйнується. Там треба реставрувати все, бо ситуація катастрофічна.
Зі слів Андрія Салюка, голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, майже кожен будинок, який є пам’яткою  архітектури, потребує реставраційної допомоги. З його слів, кілька років тому на ниві реставрації у Львові було певне покращення, проте економічна криза скоротила державне фінансування таких робіт ледь не до нуля.
Також Лілія Онищенко розповіла, що в місті бракує фірм, які мають ліцензію на реставраційні роботи пам’яток.
“Фірма мусить мати ліцензію на роботу в пам’ятках місцевого значення. Це одна категорія. Пам’ятки національного значення – інша. Наприклад,  у нас є фірма, з якою працюємо… Вона мала дозвіл лише на роботу з пам’ятками місцевого значення, а торік отримала дозвіл на роботу в пам’ятках національного значення. Ми дуже тішилися. Та раптом через три місяці в тій ліцензійній комісії змінилися люди, і в них забрали ті ліцензії. Тож доки Київ керуватиме всім у Львові, матимемо те, що маємо. Ми не можемо ремонтувати ті чи інші об’єкти, бо вони не дають нам це робити!” — ділиться  Лілія Онищенко.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7679 / 4.16MB / SQL:{query_count}