От би нам військову завзятість американців!

“Пошта” з’ясувала, чим різниться проходження військової служби у США та Україні

На Яворівському полігоні з квітня й досі тривають спільні військові навчання американських  та українських військовослужбовців під назвою Fearless Guardian (“Безстрашний захисник – 2015”). Як писала “Пошта”, майже 300 десантників із 173-ої повітряно-десантної бригади США навчають бійців Національної гвардії України, а також представників військових навчальних центрів Збройних сил України. Ці навчання тривають трьома потоками, загалом 900 нац­гвардійців. 
Як зазначав у квітні міністр МВС Арсен Аваков, спецназ США має досвід, здобутий під час операцій у всьому світі, який українці хочуть перейняти. “Найголовніше, що будуть відпрацьовувати учасники навчань – зв’язок і взаємодію між собою, тому що війни виграє вміння, а не зброя!” – наголошував урядовець. 
У США військовими стають фізично здорові і морально стійкі люди, які відчувають у собі поклик бути солдатом
Зараз тренується вже друга ротація нацгвардійців. Крім того, до американців в Яворові мають приєднатися й військові інструктори з Канади і Великої Британії. Впродовж чотирьох місяців щоденного навчання та неформального спілкування, американці встигли влитись у будні українського солдата, відчути, чого бракує нашим армійцям та чим все-таки різниться проходження військової служби у Збройних силах країн НАТО і України.

Бути солдатом у США престижно

До подій на майдані, Революції Гідності та АТО, американські солдати зізнаються – про Україну знали і чули мало. Тепер раді не лише візиту до нас, знайомству із українськими військовими, а й тому, що можуть повчитись у наших солдатів.
”Для мене візит в Україну – неабияка радість. Я взнав багато про вашу культуру і дещо про країну загалом. Раніше, до Єврореволюції, я мало чув про Україну. Тепер тут бути – мені за честь! Тим паче, що українські солдати дуже пристрасно, в хорошому значенні цього слова, ставляться до служби у війську. Нам, американцям, є чого в них повчитися. Тобто не лише ми їх вчимо, а й вони нас”, – зазначив командир взводу, другий лейтенант Збройних сил США Вільям Діллан (на фото).
 
 Командир взводу, другий лейтенант Збройних сил США Вільям Діллан
 фото: facebook/compressclublviv
У США військовими стають фізично здорові і морально стійкі люди, які відчувають у собі поклик бути солдатом. Тобто, там це престижно і служити у Збройних силах Америки прагне чи не кожен другий. Тим паче, що служба в американській армії добровільна, на контрактній основі.
“Я пішов служити, бо люблю виклик і люблю ризикувати. А на службі весь час трапляються виклики, постійно треба долати перешкоди, як і на кожній роботі. Хоча ця робота має свою специфіку. Також я хотів стати частиною цього братерського суспільства”, – зазначив Вільям Діллан.
З його слів, в американському суспільстві є різні думки стосовно солдат. Втім, більшість дуже поважає військових. 
В Україні строковики у місяць отримують 300 гривень, офіцери-контрактники – близько 5 тисяч, у зоні АТО оплата удвічі вища
 “Звичайно, що всі думати однаково не можуть. Але для мене, як для солдата і по сумісництву командира взводу, головне підтримувати хороший імідж військовослужбовців Америки та робити все можливе, аби нас поважали, адже повага – це головне. Намагаюсь робити свою роботу якнайвідповідальніше та якнайкраще. Для цього треба бути у добрій формі. Щоденно прокидаюсь о 6.00, годину виділяю для фізичних вправ. Вважаю, що маю добру форму – можу підтягнутись 20-25 разів”, – зазначив Вільям Діллан.
У свої 23 роки Вільям – командир взводу. Пояснює, що дослужитись до командира роти у США не так вже й легко. 
“Треба змінити ряд посад. Зокрема, бути командиром взводу, тоді в.о. командира роти, потім пройти певний курс навчань, а вже опісля можете стати командиром роти. Та це вдається не кожному. Посада дуже відповідальна”, – пояснює Вільям Діллан.  
Для Вільяма неабияк важлива і репутація його взводу, який для нього найкращий. ”Я маю працювати так, аби мої підлеглі були найкращі, ставали професіоналами. Зараз для мене вони такими і є. Можуть, думаю, навіть позмагатись у спортивному турнірі з  NBA (Національна баскетбольна асоціація) ”, – акцентує Вільям Діллан. 

В українську армію за 300 грн на місяць

Через події на сході країни, Президент України Петро Порошенко дав наказ збільшити чисельність української армії. Реальні цифри відрізняються від написаних. Сьогодні у Збройних силах України 250 тисяч штатних одиниць, але не всі вони зайняті. 
 
Глава держави, посол США в Україні та військові під час відкриття  українсько-американських навчань “Фіарлес Гардіан – 2015” на Яворівському полігоні у квітні 2015 р.
фото: Прес-служба Президента України
“В українській армії є строкова служба, конт­рактна і альтернативна, це коли людина через релігійні переконання не може тримати у руках зброю, а тому виконує в армії інші обов’язки. 15-20% становлять військовослужбовці строкової служби, 50% – контрактники, решта – мобілізовані. Строковики у місяць отримують 300 гривень, офіцери-контрактники – близько 5 тисяч, у зоні АТО оплата удвічі вища”, – зазначив  український підполковник юстиції Володимир Смілка.
З його слів, окрім грошового забезпечення, військовослужбовці мають і певні соціальні гарантії. Перебуваючи у зоні АТО, військовий отримує статус учасника бойових дій. Це теж йому дає право на певні пільги. Зокрема, вони мають право чи не найпершими отримувати житло і не сплачувати за комунальні послуги. Також у нас обіцяють додаткову платню за підбиту ворожу техніку, натомість в Америці такого і близько не чули. 
Служити у Збройних силах Америки прагне чи не кожен другий
Стосовно звань, то і в українському війську офіцер також має пройти дов­гий шлях, аби отримати звання полковника чи генерала. 
“Не пригадую такого, щоб було легко і швидко дослужитись до якогось звання. Наприклад, мені, щоб отримати підполковника, знадобилось 15 років. За цей час я змінив сім місць проходження служби. Щоб стати командиром роти, потрібно теж пройти кілька етапів. Але у реальному житті картина цілком інша. Випускники Академії сухопутних військ отримують дипломи і звання лейтенанта та одразу стають командирами роти, оскільки бракує людей на фронті. Та й реалії у нас зовсім інакші, ніж у мирний час, коли для того, аби стати командиром роти треба щонайменше чотири-п’ять років”, – каже керівник Західного регіонального медіацентру Міністерства оборони України Олександр Поронюк. 
Щодо фізичних навантажень, то наші військові теж намагаються тримати себе у хорошій формі. Нормативи корегуються від віку та звання. 

20 років – служили, а зараз – “косять”

Схоже, українські військові ставляться  до служби з меншим ентузіазмом, на те ймовірно у них свої причини: зарплата мала, та імідж далеко не як в американського солдата. 
”Наші емоції згоріли, а бажання впали впродовж останніх 15-20 років. Коли у 1992 році приїхав служити в Україну, то потрапив у надзвичайно патріотичне військо. Певно, ніде в цілому світі такого не було. Втім, вище керівництво не достатньо уваги приділяло збереженню цієї репутації і поступово бажання ставати військовим згасало. До морального духу американських солдат нам, по правді, дуже далеко. В них інші цінності, інші погляди, ніж у нас. Так, як вони переживають за свій взвод, ніхто тут, в Україні, і на думці не мав. Американці роблять все, аби в будь-який момент виконати будь-який наказ американського уряду. Ще раз кажу, нам є чого в них вчитись. Потрібно робити все, аби українського військовика в Україні приймали аналогічно, як американського солдата в Америці!”– зазначив “Пошті” Олександр Поронюк.


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7448 / 4.15MB / SQL:{query_count}