Хочемо купатися!

У Львові пляжний сезон ще не розпочався – міські озера чекають на очищення

Що не рік, то все мілкішими стають львівські водойми. Озер у місті немало, але таких, у яких можна купатися, взагалі нема. Сонце починає припікати, тож спекотні дні городяни радо проводять поблизу водойм. Хто має змогу та азарт, їде за місто, а хтось вишукує затишну місцину у Львові.
Виявляється, у місті є 82 водойми. Вони зареєстровані, мають паспорти, цим хизуються в міськраді. Але купатися там НЕБЕЗПЕЧНО! 
Зазвичай містяни купаються в озерах на вулиці Коновальця, Науковій і Володимира Великого. Та пірнати у їх води ризиковано: немає рятувальників, на дні водойм гори небезпечних предметів, а в самій воді інфекція.
“Чому у Львові не почистять водойм? Мені з дитиною, щоб поїхати на озеро в Задорожнє чи на Ясниський кар’єр, треба пхатися в переповнених електричках або маршрутках у жахливу спеку! У Львові є Левандівське озеро, казали, біля кінотеатру, що біля нового ЦУМу, почистили водойму (ескалатором вирвали очерет, пустили два катамарани, поставили дитячий майданчик і батути), а вода як була брудною, такою і далі є. Не краще, якби у Львові було хоча б одне чисте озеро і людям не потрібно було їхати за місто, щоб просто відпочити?” – пише львів’янка Ольга у соцмережі Facebook.

Документ озерам у поміч

Про те, що відбувається з львівськими водоймами і як місто намагається очистити й облаштувати їх для львів’ян, “Пошта” запитала в Андрія Галушки, начальника управління екології та благоустрою Львівської міської ради. Чиновник визнав, що стан львівських водойм зовсім не для купання, натомість розповів про документи, які “спровокують” разючі зміни в цій справі.

Деякі львів’яни не чекають, доки хтось облаштує для них відпочинкові зони в місті – вони беруть ініціативу у свої руки і сподіваються на підтримку…

“В озері парку “Горіховий гай” найчистіша вода з-поміж усіх водойм Львова, але враховуючи, що озеро не пристосоване для купання, в ньому плавати заборонено. Попри це, заборона не стримує охочих у спеку скупатися та моржів, які  впродовж багатьох років тут плавають, зокрема мене. Для тих, хто ігнорує попередження та лізе у воду, ГО “Самі” виставила попереджувальні буї. 
Також на березі у працівника нашої організації є рятівне коло та аптечка. На наступному тижні встановимо інформаційний щит для відвідувачів парку. Ще ініціюємо створення паспорта пляжу та офіційної зони відпочинку в парку “Горіховий гай”. Надіємося на підтримку громади і Львівської міської ради”, — пише на своїй сторінці у Facebook керівник ГО “Самі” Андрій Породко (фото: facebook.com/Porodko AndriyЛьвівщини)
“Задля збереження озер у 2012 році в місті провели паспортизацію та інвентаризацію водних об’єктів. У Львові є 82 такі об’єкти. Ухвалою сесії міськради їх затвердили. Це перший документ, який чітко визначає, що той чи інший об’єкт є водним, відповідно на нього поширюються всі вимоги стосовно користування ним, збереження, забудови поблизу і в межах прибережної зони. Це дає чіткі обмеження, визначені чинним законодавством, зокрема, Водним кодексом. Другий документ, який ми прийняли, це рішення виконкому про відповідальних юридичних і фізичних осіб, які відповідають за утримання тих чи інших водойм, – розповідає Андрій Галушка.
– Цього року в міському фонді охорони природи заклали 400 тисяч гривень на розробку проектно-технічної документації щодо винесення прибережних смуг. А це вже дуже хороший документ, який забезпечить незабудову прибережної смуги водойми. Це дуже важливо. Якщо втрачаємо прибережну смугу, втрачаємо і водойму”.
Також Андрій Галушка нагадав, що торік розчищали Алтайські озера – водой­му на вул. Коновальця. Там відновили водопостачання, влаштували насоси, які відпомповують підземні ґрунтові води в озеро. Торік намагалися рятувати й Левандівське озеро, та не вдалося – зламалось обладнання.
“Нині на Левандівському озері не поповнюється рівень води. З дня на день підрядник почне очищувати дно, тож нарешті підчистимо бодай одне озеро на території міста, в якому можна буде купатися”, – зазначив він.

Рекреаційний рай по-женевськи

Натомість Дмитро Скри­ль­ніков, голова ГО “Бюро екологічних розслідувань”, зазначає, що озера у Львові мають неабиякий екологічний потенціал, але його в місті не використовують.
“Скільки себе пам’ятаю, стільки у львівських озерах купатися було шкідливо для здоров’я. Видається, зараз міська влада почала вкладати кошти в реконструкцію озер, але чи довела вона цю справу до кінця?.. Чи придатні ці водойми для відпочинку? Мабуть, ні. Багато залежить і від самих містян. Я неодноразово був свідком того, як мама з дитиною сиділи на березі, їли з пластикового посуду і викидали його собі просто під ноги!” – дивується еколог.
Він каже, що є чимало випадків, коли в місті підключали будинки до дощової каналізації замість побутової. Якщо забруднюються ґрунти і ґрунтові води, то озеро, зви­чайно, теж буде брудним. 
Він також розповів про озеро в Женеві (Швейцарія), яке міська влада зробила справжнім рекреаційним раєм.
Міська влада почала вкладати кошти в реконструкцію озер, але чи довела вона цю справу до кінця?.. Чи придатні водойми для відпочинку? Мабуть, ні
“Часто буваю в Женеві. Там є велике озеро в середмісті. Це майже курорт! Там є пляжі, облаштовані роздягальні, навколо озера створюють певну інфраструктуру. Є там невеличкі кафе, навіть сауни на березі. Озеро ідеально чисте. Вхід, здається, коштує франк або два, після шостої взагалі безкоштовний, як і вранці. Муніципалітет організовує такі пляжі, на яких встановлює і тренажери, і дитячі майданчики. Ці справи покладаються на місто. Пляжі чисті, там є рятувальники, – каже Дмитро Скрильніков.
— Заплативши за вхід, знаєш, за які саме послуги платиш. Як на мене, у Львова такий потенціал є. Якщо говорити не лише про озера, а загалом про відпочинковий потенціал, рекреаційний. Такі послуги в нас ніхто раніше не розглядав як економічні. Ми ніколи не рахували, чи має якусь вартість те, що людина дивиться на гарний краєвид, але знаємо, що люди хочуть квартиру з гарним видом із вікна. Відпочинок у мальовничій місцині також має свою ціну”.


Історія 200-річного ставу “Медик”

У Львові зберігся один із найбільших міських ставів. Перші офіційні звістки про водойму на перехресті вул. Вулецької та Ісаковича (нині – вул. Сахарова та Горбачевського) датуються початком XIX ст. Дослідник П. Гранкін припускає, що став “Полтава” (у власності ченців-домініканців відомий ще з XVIII ст.) – це, власне, і є майбутні купальні “Світязь”. До 1831 року став належав родині Чижів, після – Левицьких. Тоді ж його перетворили на купальню. У кінці XIX ст. власницею водойми стала Емілія Маріон, яка назвала свій заклад “Світязем”, інформує сайт photo-lviv.in.ua.
Вже на початку ХХ століття  став стає спортивно-оздоровчим. Там постійно з’являлися нові споруди, доглядали територію, регулювали рівень і чистоту води. Не залишалися поза увагою і дорожні під’їзди до закладу.
Став “Світязь” у Львові. Фото кін. XIX – поч. XX ст (фото: photo-lviv.in.ua)
Від початку 1920-их років і до вибуху Другої світової війни заклад належав родині Терлецьких. “Веслярсько-купелеве підприємство“Світязь” користувалося великою популярністю серед львів’ян, заклад став важливим спортивним осередком міста. Цікавий факт: перші змагання з плавання у Львові провели саме на “Світязі” у 1906 році. Узимку 1926 року на Малому ставі започаткували розіграш першості Львова з канадського хокею (хокей із шайбою – гаківка на льоді). Улітку 1926 перші поєдинки Львівського окружного союзу провели ватерполісти. 
На початку 1950-их років колишній “Світязь” перейшов у підпорядкування спортивного товариства “Медик”. У 1955 році на його базі архітектор Ярослав Новаківський спроектував однойменний спорткомплекс, наприкінці 1950-их років – “Авангард”, що залишилося незмінним до кінця 1980-их років. Відтоді тут взимку працює ковзанка, а влітку – басейн. У 2000-их роках він став приватною власністю, але назва, відома кільком поколінням львів’ян, лишилася незмінною – “Медик”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1041 / 4.43MB / SQL:{query_count}