Львів зелений на лікарняному

“Пошта” довідалась, чи багато у Львові аварійних дерев, які з них найбільш небезпечні та куди звертатись, аби загрозливі насадження не впали вам на голову

фото: Андрій Польовий
Погодьтесь, колоритне місто Лева сприймалося б зовсім по-іншому, якби помпезні архітектурні пам’ятки не прикрашали столітні каштани, дуби чи магнолії, які вже стали своєрідною візиткою міста. Зелені насадження у різні пори року роблять Львів різним та водночас yпізнаваним. 
На жаль, дерева не лише прикрашають місто, а й завдають його жителям трохи клопоту: сухостійні дерева, буває, завалюються на їхнє майно або й на самих містян. Це стається тоді, коли дерево вчасно не викорчувати чи бодай не зрізати з нього сухі гілки. А львівські каштани ще й страждають від комах-шкідників (так званої мінуючої молі), подолати яких, зі слів науковців, не так вже й легко. Вирубати всі каштани – теж не вихід, бо замінити таку кількість дерев у місті, напевно, буде складно. 
Тим часом  цього року на площі Ринок вже зрізали кілька каштанів, які були у незадовільному стані, інформує прес-служба міста. Торік їх вирішили не зрізати, оскільки сподівались, що вони ще можуть потішити око львів’ян та гостей міста.
Проте цього року, щоб уникнути небезпеки для здоров’я і життя мешканців, таки зрізали. На місці колишніх каштанів цього року планують посадити нові дерева. Для того, аби визначити, які саме дерева висадять на місці зрізаних, у міськраді  обіцяють вислухати  думку мешканців і вже тоді  прийняти консолідоване рішення.

Дерева лікують, а вони падають?!

Як повідомили “Пошті” в ЛКП “Зелений Львів”, за аварійними деревами у Львові стежать і по можливості зрізають, як тільки ті починають становити небезпеку для містян.  Якщо ж дерево може ще рік-два постояти, то просто укріплюють його крону.
“У Львові й справді є трохи сухих дерев, які рано чи пізно можуть впасти і завдати шкоди тутешнім жителям. Аби такого не трапилось, дерева регулярно обстежують. Якщо нема нагальної потреби зрізати, то полегшуємо крону, тобто обрізаємо сухі гілки. Так дерево не хилиться в якийсь один бік і може ще постояти. Але загалом намагаємось особливо загрозливі дерева зрізати, бо це не жарти”, – зазначив у розмові з “Поштою” головний інженер ЛКП “Зелений Львів” Володимир Чишинський
З його слів, статусу аварійного дерево набуває не одразу. Ця процедура, якщо так можна сказати, тягнеться роками. А тому місто фактично має бути готовим до того моменту, коли дерево може впасти і запобігти цьому. “Треба особливо добре слідкувати за небезпечним деревом, бо мова йде про безпеку громади міста. Тим паче, що цьому можна запобігти, якщо вчасно зреагувати”, – пояснює Володимир Чишинський.
Якщо є скарги від мешканців, то на місце виїжджає спеціальна комісія, оглядає дерево і приймає рішення стосовно його подальшої долі
Натомість містяни впевнені: відповідні служби реагують лише після того, як дерево вже впало і завдало шкоди. “У нас біля дому стояв сухий дуб. Ми із сусідами частенько бідкались, що дерево коли-небудь впаде під час грози чи сильного вітру, і хтось постраждає. Так і сталось, як гадалось... Воно завалилось на машину сусіда. Добре, що хоч водія в салоні не було, бо автомобіль навпіл розтрощений. Пізніше ще й той стовбур не давав ні пройти, ні проїхати. Так буває тоді, коли такі дерева вважаються проблемою самої громади, а не місцевої влади”, – бідкається львів’янка Оксана.
Натомість в управлінні екології та благоустрою Львівської міськради зазначають, що жодне звернення містян стосовно надокучливих сухих дерев не залишалось непоміченим. 
“Якщо є скарги від жителів Львова, то на місце виїжджає спеціальна комісія, оглядає дерево і приймає рішення стосовно його подальшої долі. Якщо ж дерево залишають, то на це є відповідні причини, а отже, воно ще може постояти”, – пояснює начальник управління екології та благоустрою ЛМР Андрій Галушка.

Коли каштан більший за будинок

Частина каштанів традиційно розростається у двориках австрійських будиночків. Щоправда, і на них мешканці нарікають, мовляв, каштанові гілки псують вікна, затемнюють світло, а ще через них ніде машину припаркувати. 
фото: Андрій Польовий
“У дворі будинку, в якому живу, що на вул. Коперника, росте столітній каштан. Біля нього ще дитиною гралась моя прабабуся. Уявіть собі, який він старезний! Хоч це дерево і рідне мені, бо сама біля нього виросла, втім зараз воно надокучає. 
Коли встановили нові вікна, то через місяць виявили на них подряпини. Це роблять розлогі гілки, коли дме сильний вітер. У хаті посеред білого дня темно, бо каштан закриває світло. Та ще й машину ніде припаркувати, бо стовбур широчезний і об’їхати його важко, а подвір’я не таке вже й велике. Не раз звертались у ЛКП, але якоїсь конкретної реакції не було”, – нарікає львів’янка Наталя.
Як зазначили “Пошті” в управлінні екології благоустрою міськради, львів’яни мають право поскаржитись на таке горе-дерево.
“Такі каштани ростуть чи не у кожному австрійському дворику, бо колись це було дуже популярно. Якщо мешканцям вони заважають, то нехай напишуть скаргу і на місце виїде районна комісія із представниками нашого управління. Якщо під час обстеження буде виявлено, що каштан справді затіняє світло, що шкодить майну жителів, то буде прийнято рішення його частково обрізати. Так каштан не буде шкодити ні собі, ні жителям прилеглого будинку. Бо якщо пошкоджується кора дерева, то воно також страждає. Тому прохання до жителів не зволікати і повідомляти про такі клопоти з деревом. Не варто закривати очі і на хворі каштани, бо, може, якраз їх вдасться врятувати”, – акцентує Андрій Галушка. 
З його слів, від мінуючої молі страждають здебільшого старі каштани. Молоді дерева більш доглянуті, тому їх така хвороба обходить стороною. Співрозмовник також зазначив, що зараз  у двориках також висаджують дерева, втім не каштани, аби пізніше не було мороки з ними. 
“Це така певна особливість львівських двориків і її надалі підтримують. Щоправда, тепер висаджують менш розлогі дерева, щоб вони не шкодили  мешканцям ні зараз, ні через десятки років”, – резюмує Андрій Галушка.
Лілія Онищенко, начальник управління історичного середовища Львівської міськради
Часом дерева можуть нести не лише красу, а й спричиняти проблеми, зокрема для архітектури. Коли люди садять дерева, то рідко задумуються, що вони потім виростуть надто великими. То є проблема!

Хоча важливим є правильний догляд за деревами в дворику. Якщо дерево правильно доглядати, то воно потім виросте так, що не буде затіняти вікна. Важливо дерева не садити близько до фундаментів, бо коли воно потім буде велике і потужне, то фундамент будинку руйнуватиметься коренями.

В нас є практика самовільного висадження дерев: люди мають зайві саджанці та й садять у внутрішньому дворику, а потім виростають великі дерева і наступники не знають, що з тим робити.

Часом можна помітити, що дерева ростуть навіть на самих будинках. Здебільшого на дахах. Закривати на таке очі не можна, їх треба обов’язково знімати, бо корені руйнують стіни, в’їдаються в камінь. На жаль, досить складно з ними боротись. Навіть зрізані, викорчувані дерева все одно потім розростаються. Ми маємо таку проблему на монастирі бернардинів, там безперервно ростуть дерева, і навіть, коли їх ліквідовують, насіння все одно залишається і ростуть нові дерева. З цим треба боротись і проводити ґрунтовну реставрацію.

Але ми намагаємось і прислуховуватись до думки людей. Так нещодавно у Facebook була ціла дискусія щодо липи, яка росте дуже близько до колони Христофора на переході з вулиці Лесі Українки до Вірменської. Коли сильний вітер з дощем, то липа гілками досить сильно вдаряє по колоні і камінь руйнується. Цього року ми якраз плануємо цю колону відреставрувати.

Була ціла реставраційна комісія, яка запропонувала липу прибрати, щоб можна було доступитись до колони і посадити якесь інше дерево, яке б не шкодило у майбутньому. Але люди дуже обурились, наполягали на тому, щоб залишити дерево.

Тому ми послухали людей і лише обрізали гілки, які діставали до колони. Гірша ситуація буде з двома тополями, які є на площі Митній. Вони ростуть дуже близько до будинку і мають алергенний пух, а тому не повинні рости у середмісті.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0529 / 4.44MB / SQL:{query_count}