Герої в очікуванні на помешкання

Міськрада виділили ще дві ділянки для будівництва житла для бійців АТО, а також прийняла документ, який визначає, хто саме може претендувати на отримання помешкання

Цього тижня на сесії міськради депутати прийняли Програму забезпечення житлом учасників АТО та виділили додатково ще дві ділянки під будівництво багатоповерхівок. Натомість родичі бійців, які у сесійній залі зібрались ще до засідання, прийшли з однією вимогою – почати будівництво негайно. 
Адже розмови про те, що у Львові зводитимуть будинок для воїнів АТО та їх сімей, тривають ще з минулого року. Ділянку обрали, а на четверговому засіданні міськради депутати прийняли ухвалу “Про затвердження ЛКП “Рембуд” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у районі вул. Під Голоском”. 
Відповідно до ухвали, одну земельну ділянку відвели для ЛКП “Рембуд”. Але внесли зміни в проект ухвали і зарезервували ще дві земельні ділянки для будівництва житла для учасників АТО, інформує прес-служба міськради. 
Втім, родини бійців, які очікують на житло, не погоджуються з тим, аби будувало багатоповерхівку на 400 квартир ЛКП “Рембуд”. Вони побоюються, що комунальне підприємство із завданням не впорається, і будівництво затягнеться на десятиліття. Ситуація напружена, і дехто з військових навіть припускає, що її “підігрівають зсередини”. 
Пані Юліана, дружина загиблого бійця, вважає, що краще було б залучити інвесторів і збудувати будинок. Це було б набагато швидше. Також військові пропонували, аби земельні ділянки виділяли їхній спілці, а не ЛКП, проте, за чинним законодавством це неможливо. 
Натомість міський голова Андрій Садовий певен: комунальне підприємство, яке є власністю громади Львова, впорається із завданням. “Згідно з чинним законодавством, ми не маємо права вільні земельні ділянки виділяти для громадських організацій. Для житлово-будівельних кооперативів – можемо, але є одне “але”: житлово-будівельні кооперативи будують житло тільки за рахунок власних коштів, не мають права залучати будь-якого інвестора.
Передусім житло надаватимуть сім’ям загиблих, друга черга – учасники АТО, які зазнали каліцтв, несумісних із подальшим продовженням трудової діяльності
Тому, власне, формула, коли на комунальне підприємство, яке є власністю громади м. Львова, виділяється ділянка і ми передбачаємо кошти у бюджеті – це найоптимальніша форма. І слава Богу, що люди починають це розуміти. В державному бюджеті передбачені кошти, і якщо ми раніше були першими, то сьогодні ми відстаємо, тому що три місяці маємо дебати у сесійній залі”, – зазначив він.
Зі слів міського голови, після прийняття ухвали розпочнуться роботи по інженерії, проектуванню і будівництву. Ймовірний варіант вирішення цієї суперечки прописаний у програмі забезпечення житлом учасників АТО, яку депутати прийняли майже одноголосно.
“Зауважень до Програми на момент її підготовки не було. За результатами переговорів внесений додатковий пункт, у ньому йдеться, що у випадку недостатності коштів міського або державного бюджету, може бути оголошений відкритий інвестиційний конкурс. Пропоную цим рішенням керуватися і в подальшому, – розповідає начальник юридичного управління міськради Гелена Пайонкевич.
– Насамперед, ми визначаємо, згідно з законодавством, у цій Програмі хто є учасниками АТО, хто може претендувати на отримання житла. Також ми посилаємося на те, що надання статусу учасника бойових дій передбачене чинним законодавством України. Стосовно черговості надання житла. Насамперед житло буде надаватися сім’ям загиблих, друга черга – учасники АТО, які зазнали каліцтв, несумісних з подальшим продовженням трудової діяльності. У третю чергу житло отримають діти-сироти, батьки яких перебувають у зоні АТО і мають статус учасника бойових дій. В подальшому рішення про закріплення житла буде приймати спільна комісія – громадська комісія з житлових питань. І є комісія, створена розпорядженням міського голови, до складу якої входять представники виконавчих органів, депутатського корпусу і громадськості”.
У третю чергу житло отримають діти-сироти, батьки яких перебувають у зоні АТО і мають статус учасника бойових дій
Посадовець розповіла, що відповідно до Програми, у ратуші обмежили право осіб, які отримали земельні ділянки у будь-якому іншому місці для будівництва і обслуговування житлового будинку, бути учасниками цієї Програми. Це відбулося за згодою Спілки. “Тобто, як­що людина отримала земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, вона не має права отримати квартиру за цією Програмою”, – зазначила вона. 
Також Гелена Пайонкевич зазначає, що насамперед місто має на меті забезпечити житлом львів’ян. І як виняток, за окремим рішенням цих двох комісій, можуть бути розглянуті питання про закріплення житла особі, яка не проживає у Львові. “Буває так, що людина і її родина проживає у Львові, але з тих чи інших причин вона не є прописана. Ці всі питання будуть окремо розглядати. Вважаю, що цей документ – найбільш конструктивний спосіб вирішити проблему”, – пояснила начальник юридичного управління.
Нагадаємо, як зазначав “Пошті” у матеріалі “Герої без даху над головою” Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради, голова депутатської групи “Народний Контроль”, що є ще один варіант, за яким можна було б будувати житло для вояків – житловий кооператив.  
“Можна надавати земельну ділянку під житлово-будівельний кооператив. Правда, тоді закон вимагає, щоби учасники кооперативу будували це за свої кошти. Тому тут є певні обмеження. Таку можливість також треба передбачити, і у перспективі виділення ділянок під житловий кооператив для учасників АТО. Хоч кооператив потребує фінансування з боку учасників кооперативу, але я думаю, що якщо попрацювати юридично над певними положеннями, прозорим конкурсом по залученню інвестора, то можна знайти схему, як то все реалізувати і не порушувати закон, і забезпечити житлом героїв та їх сім’ї”, – зазначив депутат. 
Ще один із варіантів, як можна було б вирішити квартирне питання наших захисників – це співпраця і спілкування із забудовниками, які нині у місті активно реалізовують свої комерційні проекти.


Для зарахування на квартирний облік у Львівській міській раді необхідно звернутись в управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури міськради та подати такі документи:
1. Заяву (із завіреними підписами охочих стати на квартирний облік).
2. Довідку з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію (додаток № 2) за останні 5 років.
3. Акт обстеження житлових умов (видається ЛКП).
4. Копії свідоцтва про право власності та технічного паспорта (у випадку проживання у приватизованій квартирі).
5. Довідки з місця праці дорослих членів сім’ї (з інформацією про те, чи перебувають на квартирному обліку за місцем праці).
6. Копії документів, які підтверджують родинні відносини.
7. Копії документів, які підтверджують право на пільги (при необхідності).
8. Папку.
9. Паспорти всіх повнолітніх, зареєстрованих у квартирі (копії ст. 1, 2, 10, 11).
10. Копії ідентифікаційних кодів, в т.ч. неповнолітніх дітей.
11. Інформацію, що підтверджує перебування особи в зоні проведення АТО.
У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка (витяг із рішення районної адміністрації) про невідповідність житлового приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму житлового приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.4492 / 4.43MB / SQL:{query_count}