Герої без даху над головою

“Пошта” поцікавилась, коли й хто будуватиме житло для бійців та їх сімей, а також, де й кому виділяють земельні ділянки за заслуги на війні

Військові, які нині боронять спокій та мир держави на сході країни, їдуть туди, залишаючи у домівках самотніх матерів, дружин та дітей.
Чоловіки, які здебільшого були годувальниками сімей, працювали для родини, залишають роботу, бізнес і їдуть воювати. Звичайно, з тої війни вони вигоди не чекають, більшість бійців не чекають навіть подяки, їм би підтримки та можливості боронити свою землю. 
Такою підтримкою для багатьох із них та їх сімей могло б стати житло. Чимало сімей воїнів АТО винаймають квартири, живуть у тісних помешканнях з великою родиною. Є сім’ї, які не мають можливості оплачувати винайм житла, коли годувальник на війні, є й такі бійці, які вже ніколи не повернуться додому. 
На квартири у Львові очікують близько 600 учасників АТО. Також військові мають право претендувати на виділення земельної ділянки, таких у Львові майже тисяча вояків. Оскільки землі під будівництво чи садівництво у місті мало, її виділяють на околицях, та не надто активно…

Ділянка є, а от хто будуватиме?

Про те, що у Львові будуватимуть будинок для воїнів АТО та їх сімей, говорять ще з минулого року. Обрали ділянку, та коли й за чиї гроші будуватимуть обіцяне житло – не відомо. Наразі оформляють документи.
На ділянці у 0,65 га на вул. Під Голоско планують збудувати дев’ятиповерховий будинок на 400 квартир. Наступну ухвалу, згідно з якою ЛКП “Рембуд” має стати користувачем ділянки і відтак почати проектувати забудову, перенесли на наступну сесію міськради. Сім’ї військових мають певні застереження щодо ЛКП, хвилюються, що будівництво затягнеться “на вічно”. Адже основним джерелом фінансування такого будівництва мав би стати держбюджет.
Першочергово мали б отримати житло сім’ї тих, хто загинув. Сім’ї тих бійців, які отримали важкі поранення також мали б мати пріоритет
“Мій син вже отримав квартиру, найбільш престижну, яку можна отримати в цій країні. Це Личаківське кладовище. Це боляче і неприємно. Я не хочу, щоб гроші, які 31 грудня треба списати, бо це державні кошти, пропали. Я не хочу жити в цьому будинку. 
Мені не подобається ця ідея. Я почула про Рембуд. Ми не можемо його обійти. Змінити закони – треба роки. Шукати механізми будуть ще 4 роки. Ми залишимось без нічого. 31 грудня гроші повернуть назад. Ми можемо протестувати, лягати кістьми, але є закон”, – розповіла Марина Манєвська, мама Владислава Муравйова, який загинув у зоні АТО, інформує прес-служба міськради. 

Вирішувати треба негайно!

Як зазначив Сергій Коровайник, начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин міськради, родичі учасників АТО пропонують оформити земельну ділянку на громадську організацію.
Проте, згідно із законодавством, це неможливо зробити безкоштовно. Окрім того, надання ділянки громадським організаціям передбачено лише на конкурсній основі.
Через непорозуміння між міською владою та людьми процес будівництва гальмується. “Проголосувавши за ухвалу на наступній сесії, ми можемо почати роботу по інженерії, проектуванню. І ми можемо офіційно звернутися до держави за отриманням коштів, які передбачені в бюджеті”, – розповів міський голова Андрій Садовий.
Працюємо над тим, щоб зробити відповідний генеральний план населених пунктів, детальний план меж сіл, щоб у подальшому безпосередньо кожному учаснику АТО чи його родині видати документ на землю
Зі слів Гелени Пайонкевич, начальника юридичного управління міськради, у ратуші хочуть закріпити земельну ділянку саме за підприємством “Рембуд”, бо це підприємство, яке належить Львівській міськраді, вона є його засновником, і лише міськрада може його ліквідувати.
“Міська рада прийняла рішення про недопущення можливості банкрутства цього підприємства. Воно має подвійний контроль – департамент житлового господарства і міська рада. Були приведені у порядок усі документи, підприємство має ліцензії, досвід будівництва багатоповерхових багатоквартирних житлових будинків. Нема жодних перешкод, щоб це підприємство не могло зробити цього знову”, – каже Гелена Пайонкевич. 
З її слів, передусім житло отримають сім’ї загиблих, потім – сім’ї, в яких учасники АТО отримали каліцтва не сумісні з подальшим продовженням трудової діяльності, тобто з великою втратою працездатності. В третю чергу пропонують захистити права дітей-сиріт, які живуть у Львові. Проте, попри запевняння, що Рембуд – підприємство, якому можна довіряти, ініціативна група учасників АТО хоче самостійно обирати, хто будуватиме їм житло.
На Львівщині вибором земельних ділянок займаються РДА та місцеві ради, а от розподілом між родинами бійців займається спеціальна комісія, що робить спекуляції неможливими
Під час обговорення з представниками міської влади представники ініціативної групи учасників АТО зазначили, що вимагають, аби місто зарезервувало для їх потреб ще дві земельні ділянки, що розташовані поряд з пропонованою на вул. Під Голоско. За словами голови спілки, ініціативна група отримала пропозиції від інвесторів, які готові збудувати на цих земельних ділянках багатоповерхові багатоквартирні будинки і до 20% квартир віддати на потреби учасників АТО.
Однак жодної конкретної фірми, яка готова була б реалізувати такий проект, ініціативна група не назвала. Натомість Гелена Пайонкевич застерегла людей, що “забудовник вам віддасть 7-10% квартир – це максимально, що готові віддати забудовники”.

Кооператив як альтернатива

Валерій Веремчук, депутат Львівської міської ради, голова депутатської групи “Народний Контроль”, розповідає “Пошті”, що є ще один варіант, за яким можна було б будувати житло для вояків – житловий кооператив.  
“Можна надавати земельну ділянку під житлово-будівельний кооператив. Правда, тоді закон вимагає, щоби учасники кооперативу будували це за свої кошти. Тому тут є певні обмеження. Таку можливість також треба передбачити, і у перспективі виділення ділянок під житловий кооператив для учасників АТО. 


У Львівському гарнізоні у селі Солонка цього тижня здали в експлуатацію 64-квартирний будинок для вояків – як солдатів, так і офіцерів.
Третину помешкань отримали родини військових – учасників АТО, а також ті, хто отримав важкі поранення під час боїв на сході, інформує прес-служба Міноборони України (фото: mil.gov.ua)


Хоч кооператив потребує фінансування з боку учасників кооперативу, але я думаю, що якщо попрацювати юридично над певними положеннями, прозорим конкурсом по залученню інвестора, то можна знайти схему, як то все реалізувати і не порушувати закон, і забезпечити житлом героїв та їх сімей”, – зазначив депутат. 
Ще один із варіантів, як можна було б вирішити квартирне питання наших захисників – це співпраця і спілкування із забудовниками, які нині у місті активно реалізовують свої комерційні проекти.
“Було у Львові, що забудовники віддавали квартири певним службовцям, а місто звільняло забудовника від сплати інвестиційного внеску. Цією схемою можна рухатись, звичайно, йдеться про сім’ї загиблих воїнів АТО. Нині ж забудовники мають можливість вести тут свій бізнес, тут мир, спокій, тож тих людей, які нам той мир і спокій оберігають, треба підтримати”, – каже Валерій Веремчук. 
Також військові побоюються, аби у місті не було зловживань, як то часом буває із соціальними проектами. “Зараз першочергово мали б отримати житло сім’ї тих, хто загинув. Зрозуміло, що сім’ї тих бійців, які отримали важкі поранення, також мали б мати пріоритет. Але якщо будує комунальне підприємство, тоді розподіл квартир йде за чергою, яка у міськраді, а там, як пригадую, понад 550 учасників АТО.
В отриманні помешкання роль відіграватиме й забезпечення сім’ї житловою площею, не всі ж учасники АТО потребують покращення житлових умов. Звісно, в першу чергу мова йде про забезпечення житлом тих, кому це справді необхідно, – каже Валерій Веремчук.
– Знаю, що є у Львові один із забудовників, який має ідею будувати будинок, а весь прибуток зі здачі того будинку віддавати квартирами учасникам АТО. Він підписав меморандум із військовими, тож вони визначатимуть, хто з них потребує житла. Тож ніхто на себе не посміє рвати якусь квартиру”. 

Ділянки виділяють, а от чи бійцям?

За останні 10 місяців територіальні органи земельних ресурсів Львівської області та органи місцевого самоврядування виділили захисникам України 2234 земельні ділянки. Загальна площа цих наділів становить 348,52 гектара, про це інформує прес-служба Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Усього за цей період від учасників антитерористичної операції надійшло 3377 клопотань про отримання землі на Львівщині. Це звісно, лише офіційні цифри, а люди звикли ставити їх під сумнів. Так і зараз бійці та їх родини хвилюються, що цю землю насправді виділять зовсім іншим людям. 
Як розповів “Пошті” Олег Синютка, голова Львівської облдержадміністрації, на Львівщині вибором земельних ділянок займаються  райдержадміністрації та місцеві ради, а от розподілом між родинами бійців займається спеціальна комісія, що робить спекуляції неможливими.
“До комісії входять представники військових частин, які брали участь у бойових діях. Це правильно, щоб земельні ділянки розподіляли не чиновники, а власне ті люди, які мають відношення до бойових дій. Та все ж я маю певні застереження, аби під виглядом допомоги для учасників АТО земельні ділянки не роздавали якимось знайомим, – каже Олег Синютка.
Спершу людина має звернутись до керівника населеного пункту, село це чи місто, якщо там не допомогли, далі треба звертатись у район. Якщо й там не дослухались, у ЛОДА готові вислухати кожного і допомогти чим зможуть
– На жаль, вже маємо один такий прецедент в селі Тухля. Там сільський голова роздав 65 земельних ділянок людям, які не те що не брали участі в АТО, а навіть не мають жодного місцевого коріння, вони з Запоріжжя, Кіровограда… Зараз вивченням цього питання займаються правоохоронні органи. Найважливіше, щоб ми дійсно допомогли тим людям, яким маємо бути вдячні. Треба спонукати  органи місцевої влади робити ці кроки чесно і прозоро”. 
Нині керівники військових частин повинні звірити списки військовослужбовців зі списками тих, хто отримав земельні ділянки під садівництво на Львівщині як учасник АТО. Йдеться про приблизно 800 виділених земельних ділянок.
Як розповіла “Пошті” заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак, аби уникнути зловживань із надання земельних ділянок з боку Державного земельного агентства і прозорості процедури отримання землі, Львівська ОДА ініціювала перевірку списку людей щодо їх приналежності до АТО. 

Багатоповерхівки – найоптимальніший варіант

Зі слів Ірини Гримак, земельних ділянок у області достатньо, з цим проблем не виникає. Проте  не всі ділянки мають на них наявну документацію.
“Зараз ми працюємо над тим, щоб зробити відповідний генеральний план населених пунктів, детальний план меж сіл, щоб у подальшому безпосередньо кожному учаснику АТО чи його родині видати документ на землю. Це процес, який має тривати весь час, бо за день-два, такі речі не вирішуються. Інших проблем по цьому питанню немає. Хоча, звісно, є окремі випадки, коли  місцеве самоврядування відмовляло виділяти ділянку, казали, що її нема. А виявлялось, що в той же час ці ділянки виділяють особам, які жодного відношення до Львівської області чи антитерористичної операції не мають”, – каже  Ірина Гримак. 
Зі слів співрозмовниці, землю можуть виділити або на будівництво житла, або під садівництво, це вже за бажанням людини. Звісно, далеко не всі люди мають фінансову можливість будувати житло, хтось не має бажання, але коли жити ніде, то що робити?
На квартири у Львові очікують близько 600 учасників АТО. Також військові мають право претендувати на виділення земельної ділянки, таких у Львові майже тисяча вояків. Оскільки землі під будівництво чи садівництво у місті мало, її виділяють на околицях
“Якщо звертається сім’я, що не має де жити, тоді місцева влада першочергово має шукати для неї квартиру, це якщо йдеться про якесь із міст області, Трускавець чи Червоноград, до прикладу. В районних бюджетах вже були такі прецеденти, коли виділяли кошти на придбання або реконструкцію існуючого житла. Якщо йдеться про село, то там є закинуті будинки, де ніхто не проживає, їх приводять до ладу і виділяють цим сім’ям”, – каже Ірина Гримак.  
Зі слів співрозмовниці, в облдержадміністрації створили робочу групу, яка допомагає людям зорієнтуватись у цих питаннях, адже люди поки трохи розгублені і не знають, куди йти передусім. 
“Якщо людина хоче ділянку, аби вести будівництво, вона повинна звернутись у свій районний відділ Держкомзему, вже вони  з органами місцевого самоврядування опрацьовують ділянки і здійснюють процедуру  їх відведення. Алгоритм такий: спершу людина має звернутись до керівника свого населеного пункту, село це чи місто, якщо там не допомогли, далі треба звертатись у район. Якщо й там не дослухались то, звичайно,  ми готові вислухати кожного і допомогти чим зможемо”, – каже Ірина Гримак.
Якщо звертається сім’я, що не має де жити, тоді місцева влада першочергово має шукати для неї квартиру, це якщо йдеться про якесь із міст області. Якщо йдеться про село, то там є закинуті будинки, де ніхто не проживає, їх приводять до ладу і виділяють цим сім’ям
З її слів, хоча зараз земельні ділянки в області є, рано чи пізно їх може не  залишитись, тому найдоцільніше будувати багатоповерхові будинки.
“У селі Ралівка виділили земельну ділянку для будівництва багатоповерхівки. Це дуже хороша практика, і Львів пішов цим шляхом.  Зараз такі варіанти розглядає Червоноград і Золочів, – розповідає Ірина Гримак. – Будівництво багатоповерхових будинків для вирішення цієї проблеми – це один із найоптимальніших варіантів.
Крім того, в нас ще є дуже багато недобудов, або будівель, які потребують реконструкції. Їх також можна розглядати в перспективі для подальшого житла. Це зручно, бо то ж не треба починати будувати від землі, лише оновити.  Думаю, найоптимальніший варіант зараз – залучати до цього інвесторів”.
Валерій Середа, ректор Львівського держуніверситету внутрішніх справ, координатор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Львів”
Я спілкуюсь окремо із забудовниками, які працюють у місті. І вони по-волонтерськи при можливості пропонують квартири. Щоб уже військові реально отримали житло, такого ще немає, бо ми лише нещодавно почали над цим працювати, але я маю вже кілька пропозицій. Нині у нас є проблема з патріотизмом, і це стосується, на жаль, не лише чиновників, а й населення.

Війною, на жаль, заклопотано близько 30-40% населення, а всім іншим, таке враження, що все одно. Уявіть собі, наш боєць там, на сході, у Станиці Луганській, у нього є дружина – це молода сім’я, у них четверо дітей. Якось жінка прийшла у ЛКП за довідкою якоюсь, а їй там жахливо нахамили. Казали, що ті купу дітей понаплоджували, а чоловік її ніде не воює. Про що ж говорити? Це тут, у нас таке ставлення, на Західній Україні, де всі “патріоти”.

До речі, таке ставлення – це не поодинокі випадки. Цього тижня ми реєструватимемо асоціацію учасників АТО Львівщини і будемо на такі речі реагувати.

Щодо виділення житла, то нині основні труднощі – це те, що зі своєї сторони держава не має можливості допомагати у цій сфері. Але ж це зрозуміло, не може бути такого, щоби держава вже і всіх потребуючих забезпечила житлом. Навіть труднощі є у виділенні земельних ділянок. У селах є проблеми. ЛОДА і облрада знайшли за межами Давидівської сільради землю, 30 гектарів, там можна розробити житловий квартал для учасників АТО. А от вже майже півроку сільська рада Давидова не може розглянути це питання. Це не їх земля, вона за межами села, але вони мусять це погодити. А 30 гектарів це як мінімум 200 ділянок.

А зараз міська рада має проблему, бо звертаються учасники АТО, які є львів’янами, а місто землі не має, тому ділянки їм тут дати не можуть, але вони згідні на ділянки у Давидові, Сокільниках, десь поблизу Львова. І, наприклад, та земля у Давидові була б рішенням, зрештою, це ж не сільська рада тією землею розпоряджається. Буває, у деяких сільських радах відгукуються. Приїхали ми до одного голови сільради, а він розповідає, що є 25 земельних ділянок, з його села семеро чоловік на фронті, тож сім ділянок тримає для них. А є ще люди, селяни, які вже по десять років у черзі чекають на землю. Тож реально він може виділити чотири чи три земельні ділянки для військових, “чужих” так би мовити. Тож вже є земля, яку можна пропонувати хлопцям.

У першу чергу землю виділяють сім’ям загиблих, потім військовим важкопораненим, і вже далі по мірі надходження заяв. Земельна ділянка, то таке, один має можливість будувати, інший не має. До прикладу, у нас хлопці з батальйону, які чекають на квартири, на земельних ділянках житло не мають за що будувати, але кажуть, що якби їм (а їх є п’ятеро), дали землю, по 8 чи 10 соток кожному, то вони б віддали їх інвестору, який би будував там багатоквартирний будинок, і їм у тому будинку виділив по квартирі. Сімей воїнів АТО, які потребують житла, у Львові є більше аніж 600. То не точна кількість, звичайно.
Оксана Павліш, юрист Центру правової допомоги учасникам АТО
Таке поняття як учасники АТО в законодавстві практично не використовують. Всі пільги, які мають бійці, вони отримують через статус учасника бойових дій, який їм надають.

Відповідно, на них поширюється Закон “Про ветеранів війни”, гарантії їх соціального захисту. Це стосовно тих воїнів, які живі і не отримали інвалідності. Ті ж, хто отримав інвалідність, отримують статус інваліда війни. Також закон захищає права членів сімей загиблих, вони теж мають пільги.

Учасники бойових дій мають першочергове право на забезпечення житловою площею. Інваліди війни і члени сімей загиблих під час бойових дій мають право на позачергове забезпечення житловою площею. Тобто, якщо є список осіб у квартирній черзі, то спочатку (поза чергою), житло будуть давати інвалідам війни і членам сімей загиблих. Коли їм усім видадуть, далі житло отримують учасники бойових дій, а потім решта громадян.

Треба зазначити, що в Україні всі громадяни мають право на забезпечення житловою площею, якщо вони потребують поліпшення житлових умов. Ця умова також поширюється на наші три категорії громадян – інвалідів війни, членів сімей загиблих і учасників бойових дій. Тобто недостатньо того, щоб вони мали такий статус, вони як і всі решта повинні потребувати поліпшення житлових умов. У нас діють старі, ще радянські, правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Їх застосовували ще в УРСР. Є ряд умов для того, щоб визначити, що людина потребує поліпшення житлових умов. Наприклад, це люди, які забезпечені житловою площею нижче за рівень, який визначається виконавчими комітетами обласних рад, Київської міської ради, народними депутатами.

Конкретно у Львові для того, аби претендувати на житло, людина має мати менше ніж 5 кв. м на особу. Ця вимога стосується і бійців АТО та членів їх родин. Стосовно підтвердження їх статусу, то інваліди війни, члени сімей загиблих мають мати відповідні посвідчення. Дружинам і дітям бійців видають посвідчення членів сімей загиблих. Учасники бойових дій мають відповідне посвідчення.

Вони повинні звертатись до виконавчого комітету Львівської міської ради. На сайті є повний перелік документів, які необхідні, контактні номери телефонів, графік роботи відповідного відділу. Обов’язково треба мати акт обстеження житлових умов, довідку з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію, підтвердження родинних відносин, довідку з місця праці дорослих членів сім’ї. Якщо вони все-таки мають якесь житло, але площа менша ніж має бути за нормою, то треба подати і копії свідоцтва про право власності на це житло.

Єдиний проблемний момент, з яким ми стикаємось, це те, що для того, аби мати право на отримання житла у Львові, громадяни повинні постійно проживати і мати львівську прописку. З цим виникають проблеми. Як варіант бійцям пропонують знайти когось із друзів, у кого можна прописатись у Львові, і щоб вийшла менша площа ніж 5 кв. м на людину. Але насправді це не завжди можливо. Був навіть випадок, коли у міськраді радили прописатись у Центр обліку та нічного перебування бездомних громадян. Звісно, вони не відправляли бійців туди жити, а лише зробити прописку у Львові. Звичайно, що люди навіть чути про таке не хочуть, це для них принизливо.

Зараз щодо отримання квартир до нашого Центру правової допомоги звертаються нечасто. Люди чомусь не вірять у це. Думають, що може їх і візьмуть на квартирний облік, але вони будуть дуже довго чекати на житло. Поки не з’явилась новина про те, що виділили ділянку Під Голоском люди навіть не цікавились тим, чи можуть отримати житло.

Учасники бойових дій мають право отримати житло впродовж двох років. Для інвалідів залежно від групи строки відрізняються, інваліди 1-ої групи мають отримати житло впродовж року, решта – впродовж двох років, члени сімей загиблих також. Випадки звернень дуже поодинокі, думаю, зараз вони будуть частішими.

Звертались до нас по земельних ділянках, пік цього припав на літо-осінь, тоді їх якраз активно виділяли у Львові та області. Потім була інформація про те, що земельні ділянки вже закінчились, люди до того трохи втратили інтерес, але в області зараз ще виділяють земельні ділянки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0548 / 4.61MB / SQL:{query_count}