Хто сидітиме із Садовим?

“Пошта” довідалась, як Львівська міська рада функціонує після відставки секретаря, чому варто його обирати ще в цій каденції і хто, на думку депутатів та міського голови, мав би обійняти цю посаду

фото: архів
Минулого тижня, а саме 26 березня, секретар Львівської міської ради Василь Павлюк склав свої повноваження.
Міський голова Андрій Садовий заяву про відставку задовольнив, тож уже наступного дня Василь Павлюк був не в раді, а в консульстві – з 27 березня він обіймає посаду Генерального консула України в Любліні (Республіка Польща). 
Офіційне прощання Василя Павлюка з депутатським корпусом має відбутися на черговому засіданні міськради, точної дати якого наразі не відомо. Видається, міський голова не поспішає скликати депутатів, тож імовірно, зберуться вони вже після Великодня.
Доки секретар міськради освоюється на новому місці праці, у Львові розмірковують, хто ж його замінить. Більшість депутатів вважають, що людина, яка обійме вакантну посаду, має бути компромісною, адже одна з найважливіших функцій секретаря ради – посередництво між депутатським корпусом і виконавчою гілкою влади. 

П’ять років Василя Павлюка

Василь Павлюк був членом ВО “Свобода” від самого початку заснування партії – з 1993 року. Депутатом Львівської міськради його обирали двічі за списками саме цієї політсили. 
З 2010-го обіймав посаду секретаря Львівської міськради. “Свободівець” не раз наголошував, що його життєве кредо – завжди казати правду і тільки правду. Можливо, саме тому йому вдалося гармонійно балансувати в одвічних протистояннях депутатського корпусу з міським головою. 
“Василь Павлюк у листопаді 2010 року став секретарем. В останню неділю жовтня відбулися вибори до місцевих рад. На першому засіданні була запропонована кандидатура Павлюка, яку підтримали. Василеві Павлюку вдалось уникнути гучних скандалів, а їх, враховуючи протистояння між міським головою і “Свободою”, могло бути більше, бо війна компроматів велася. Треба віддати йому належне – він зумів пройти цей шлях, зай­вий раз не загострюючи певних проблем”, – зазначає “Пошті” попередник Василя Павлюка, секретар Львівської міськради V скликання Володимир Квурт
Нам треба шукати кандидатуру, яка буде забезпечувати нормальну роботу міської ради і буде компромісною
На відміну від депутатів, які за свою депутатську діяльність зарплати не отримують, секретар ради її мав. На запитання “Пошти”, якою була зарплата секретаря ради, в мерії відповіли: “За 2014 рік – 147 тисяч 72 гривні 22 копійки”. Можливо, де­що неточно, та  якщо поділити цю суму на 12 місяців, то виходить понад 12 тисяч гривень. 
До слова, його поперед­ник Володимир Квурт, пригадуючи свою зарплату на цій посаді, каже, що на той час вона була досить високою. Вважає, що так і має бути, адже добрий фахівець повинен мати достойну мотивацію. На початку своєї роботи секретарем ради, а він цю посаду обіймав із 2006-го до 2010-го, Володимир Квурт отримував понад сім тисяч гривень.  
“На той час у мене була досить висока зарплата – близько семи-восьми тисяч гривень (це на початках). Потім вона стала менша через кризу. Така сума була не зі ставки, а радше з премій. На моє переконання, потрібно платити добре… Адже коли людина отримує достойну заробітну плату, до роботи вона ставиться більш відповідально. Якщо зарплати достатньо, вона не думає про заробітки на стороні, розуміє, що є що втрачати, тож уникає якихось порушень. Робоче місце повинне бути конкурентним, якщо ми хочемо утримати на ньому фахівця”, – каже Володимир Квурт. 

Головна місія секретаря ради

Секретаря міськради вважають ледь не другою особою після міського голови. Він веде пленарні засідання за його відсутності, навіть може очолити місто, якщо міський голова пішов із посади раніше або не може виконувати своїх обов’язків. 
фото: Андрій Польовий
До речі, Львів уже очолював секретар ради. Коли міським головою був Любомир Буняк, секретарем ради був Зеновій Сірик. А коли міські депутати проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Львова Любомира Буняка, його обов’язки виконував секретар ради Зеновій Сірик. Та все ж основна функція секретаря – посередництво між двома гілками влади: виконавчою та законодавчою. 
“Станом на зараз секретар ради керує управлінням секретаріату ради спільно з керівником управління. Керівником управління секретаріату ради нині є Любомир Зубач. Звичайно, депутатський корпус мусить мати секретаря, тобто свого представника у виконавчому комітеті, хоч б одного з 90 у виконавчій гілці влади, бодай щоб довідатися, що відбувається насправді. Тому функція секретаря ради більш контрольна за виконавчою гілкою влади. За владними повноваженнями посада секретаря ради, порівняно з міським головою, не співставна, – розповідає “Пошті” Любомир Мельничук, голова фракції ВО “Свобода” в міськраді.
– Кажуть, що секретар ради – чи не друга людина в місті після міського голови, бо коли відбувається відставка міського голови, то керує секретар ради. Але станом на зараз Садовий собі призначив виконувача обов’язки першого заступника – це Віктор Пушкарьов. Коли міського голови нема, працює Віктор Пушкарьов. Садовий умудрився маніпулятивними рішеннями зробити таку структуру у Львівській міській раді, яка є абсолютно незаконною, але яка допомагає йому уникати дуже багатьох моментів, пов’язаних із контролем його діяльності”.
Відсутність секретаря відчутна, тому обрати його треба!
Любомир Зубач, начальник управління “Секретаріат ради”, розповів “Пошті”, яким би мав бути новий секретар ради  і в яких випадках людина на цій посаді виконує обов’язки міського голови.
“Секретар ради – один із заступників міського голови, та це не означає, що він єдиний. Він – заступник у роботі, що стосується представницького органу місцевого самоврядування, тобто міської ради. А хто виконує обов’язки міського голови в час його відсутності, це інше питання. За законом, лише якщо достроково припиняються повноваження міського голови або він не може виконувати своїх обов’язків, тоді виконує обов’язки секретар ради. 
А якщо міський голова у відпустці або у відрядженні, то законом не передбачено, що обов’язки міського голови має виконувати секретар ради. Може працювати хтось із інших заступників, – каже Любомир Зубач. – Та все ж роль секретаря ради дуже велика, і він у своїй посаді, повноваженнях поєднує дві важливі функції. З одного боку, він висуванець депутатів, бо висувається з їхнього складу, тобто один із депутатів стає секретарем ради, тож є представником інтересів депутатів. З іншого боку, секретар ради є заступником міського голови”.
Співрозмовник хоч і не каже, хто мав би стати новим секретарем, та все ж розповів, яким він мав би бути: “Це має бути людина, яка працюватиме для поєднання двох гілок системи місцевого самоврядування, тобто забезпечуватиме співпрацю міського голови і виконавчих органів із депутатами, з представниками громади, обраних у представницький орган місцевого самоврядування”. 

Ймовірні кандидати

Ще не встиг Василь Павлюк із радою попрощатись, як йому вже активно підшукують заміну. Депутати обговорюють близько п’яти кандидатур на посаду секретаря міськради, проте досить “кулуарно” – прізвища називають, але не для преси. На засіданні міськради, яке, вочевидь, відбудеться після Великодня, міські обранці розглядатимуть питання про складання повноважень Василя Павлюка. 
Після цього депутати називатимуть кандидатів на заміщення офіційно вакантної посади секретаря ради і обговорюватимуть їх із міським головою. Міський голова запропонує кандидатуру, на засіданні міськради депутати її погодять або ні… 
Та все ж у приватних розмовах нині обговорюють кандидатуру вічного опонента міського голови, керівника фракції ВО “Свобода” Любомира Мельничука. Говорять і про його колегу по фракції, голову бюджетної комісії Яромира Самагальського, якого, до речі, деякі депутати вважають компромісним кандидатом. Лунають прізвища “ударівців” Артема Хмиза та Петра Адамика. Обговорюють кандидатуру Івана Гринди, екс-“свободівця”. 

А чи є сенс обирати секретаря зараз?

Політолог Анатолій Романюк розповів “Пошті”, що посада секретаря міської ради має дуже давню, ще радянську, традицію. Він, як і міський голова, фактично очолює раду, але секретаря обирають депутати, а міського голову – містяни. З його слів, є інституційне протистояння міського голови і депутатського корпусу.
“У тому випадку, коли міський голова і більшість у раді представляють одну політичну силу, цей конфлікт знімається, а коли вони мають різні політичні складові, то конфлікт посилюється. Коли секретар ради представлений іншою політичною силою, ніж мер міста, йому інституційно протистоїть міський голова. Тут є той нюанс, який визначає фактор цих протистоянь і взаємовідношень у міських радах: секретар ради отримує зарплату, у нього є  ставка, його трудова книга має лежати в міськраді”, – каже Анатолій Романюк.
фото: Марічка Ільїна
Як каже політолог, за чинним законодавством, у жовтні 2015-го мають бути вибори, відповідно цей склад міської ради вже завершує своє перебування при владі. За цієї ситуації депутати думають про своє переобрання, політичне майбутнє.
“У таких умовах говорити про якісь їх спільні стратегії складно, бо тут вступає в силу індивідуальна стратегія кожного депутата. За всіма опитуваннями і рейтингами (як загальнонаціональними, так і регіональними) “Свобода” суттєво втратила виборців, тож не зможе повторити свій результат. Питання і в тому, чи вона взагалі буде в міській раді, – зазначає Анатолій Романюк. – Відповідно в цій ситуації ми можемо мати і сценарій, коли “Свобода”, яка зберігає свої позиції, спробує дотиснути і просунути свого представника на посаду секретаря”. 
На думку політолога, депутати наприкінці своєї каденції можуть поводитися по-різному. Якщо налаштовані на вирішення якихось своїх інтересів і хочуть розраховувати на прихильність із боку Андрія Івановича, можуть піти на компромісну кандидатуру, яка би влаштовувала обидві сторони, щоб за той час, який у них ще залишається на посаді, могти домовлятись і вирішувати свої питання з міським головою. А якщо налаштовані на радикальну політизацію – будуть обирати тільки “свого”. 
“Якщо залишається короткий проміжок часу до завершення перебування цього складу ради, то можна не обирати секретаря взагалі. Це не має великого сенсу – скоро ж доведеться переобирати”, – резюмує Анатолій Романюк.

Коментарі

Андрій Садовий, міський голова Львова: 
– До кінця каденції залишилося не так багато засідань, але важливо, щоб ця вакансія була зайнята. Міський голова пропонує кандидата, але, звичайно, я буду це робити після консультації з депутатами. 
Коли вони проголосують за відставку Василя Михайловича, тоді й почнемо консультації щодо узгодженої кандидатури, яка навіть цей невеликий час повинна гідно працювати. Кожен із депутатів хоче бути секретарем і має змогу. Вдасться з першого разу обрати – буде з першого, не вдасться – будемо давати час на пошук консолідованої кандидатури. До цього насправді ставлюся по-філософськи. Спершу буду радитись із депутатами, а вже після того висуватиму  свою кандидатуру. Бо якщо когось запропоную без консультації з депутатами, особа набере декілька голосів, а хотілось би з користю час використовувати. 
Чи може рада працювати без секретаря? Важко однозначно сказати. Це  залежить від людини. Секретар ради координує діяльність управління  “Секретаріат міської ради”, там є і блок речей, що стосується нормалізації самої роботи ради і організації роботи комісій, координації роботи з фракціями. Це дуже великий пласт питань. Там є певною мірою міжнародний блок питань, з громадськими організаціями.
Втім не можна говорити, що рада через те, що Павлюк уже не працює, якось потерпає, бо ці обов’язки перейшли на керівника управління “Секретаріат міської ради” – на Любомира Зубача. Він трудоголік, працює з ранку до вечора, тому ми не відчуваємо якогось вакууму стосовно виконання тих чи інших повноважень.
Валерій Веремчук, голова депутатської групи “Народний контроль”:
– Звісно, потрібно якнайшвидше обрати секретаря ради. Враховуючи, що зараз ще й нема жодного легітимного заступника міського голови Львова, бачимо, що дуже часто нагальних питань або проблем міста просто не вирішують! 
Є багато запитань до міського голови, скажімо, прийняті ухвали міської ради, згідно з законом, повинні бути опубліковані. Але вже два тижні минуло з часу останнього засідання, а на сайті міськради їх нема… Порушується закон у частині доступу до інформації! 
В нас сьогодні дуже багато проблем, особливо у виконавчих органах міської ради. Андрій Іванович, видається, не має часу займатися містом, бо приділяє увагу загальнодержавним проблемам. Нині він радше голова партії “Самопоміч”, але від цього не повинні страждати львів’яни. 
Ефективна робота секретаря ради – це робота з підготовки ухвал, аби вони якнайшвидше потрапляли куди треба, а не лежали в шухлядах. Це дуже важливо. Передусім секретар ради як легітимна особа має велику відповідальність робити те, над чим не працює міський голова і його заступники. 
За регламентом, кандидатуру секретаря ради мав би запропонувати міський голова. Якщо його пропозиція не набере голосів, кандидата пропонуватимуть депутати. Має бути діалог між міським головою і депутатським корпусом, аби рада була ефективною і працювала. Знаю, що кожна фракція і кожна депутатська група мають певних кандидатів. Від “Народного контролю” ми б хотіли, щоб секретарем ради був Андрій Білоус. 
Але всі ми розуміємо, що не буде 10 секретарів. Буде одна людина. Враховуючи ситуацію, що є сьогодні, протистояння міського голови зі “Свободою”, нам треба шукати кандидатуру, яка буде забезпечувати нормальну роботу міської ради і буде компромісною. Напевно, кандидатура від “Свободи” не буде так сприйматися рештою залу. Гадаю, це буде людина з іншої фракції. 
Анатолій Крачковський, голова фракції партії “УДАР” у Львівській міськраді:
– Думаю, окрім прогнозованих кандидатів, додасться ще кілька. Може, в когось є амбіції, про які раніше не заявляв. Достойних претендентів на цю посаду багато. Першочергово пропозицію секретаря має внести міський голова. Видається, з ним ще ніхто не говорив на цю тему, бо тільки пішов Василь Михайлович. І сесії нема. Та й невідомо, коли точно буде. Тому наразі нема бачення конкретної кандидатури від міського голови і остаточного бачення в депутатів. Певен: секретар міськради повинен обиратися не менше ніж 65-70 голосами, за регламентом, достатньо ж 46 голосів. Ця людина повинна об’єднати і ліву, і праву сторони залу, а також має бути компромісною з міським головою. 
Зараз обов’язків секретаря міськради ніхто не виконує, бо, за законом, не можна. Василь Михайлович був тим комунікатором і між самими депутатами, і між депутатами й міським головою, тому його нам певною мірою бракує. Думаю, знайдемо достойного між собою і буде новий секретар, нова робота. 
Вважаю, що має бути одна консолідована кандидатура від усіх фракцій і депутатських груп, бо якщо всі окремо почнуть пропонувати своїх, то Львівська міськрада, яка і так не є еталоном місцевого самоврядування, буде змушена працювати без секретаря, а ми не можемо собі цього дозволити. Разом сядемо за один стіл, довго це питання обговорюватимемо і вийдемо з однією нормальною позицією щодо конкретної кандидатури. Наголошую: спершу має бути позиція міського голови, але якщо його кандидатура не набере достатньої кількості голосів, депутати будуть виносити свою. 
Юрій Кужелюк, голова фракції партії “Україна соборна” у Львівській міськраді:
– Міський голова має вирішувати, хто стане наступним секретарем міськради.  Згідно із законом про місцеве самоврядування, кандидата має пропонувати саме він. 
Думаю, компромісною фігурою має бути хтось із менших фракцій – не з більшості. Хто саме, наразі не можу сказати, бо коли називаєш прізвище, до тієї людини стає надмірно прискіплива увага, на неї одразу шукають “контру”. Це має бути людина, яка не була пов’язана з певними історіями, якимись поганими відносинами з іншими фракціями. Бажано, щоб це не був великий бізнесмен, аби не просував власні інтереси. 
Але я б не придавав цьому такого великого значення, бо секретаря ради обирають лише на сім місяців, що залишилися. Згідно з Конституцією, вибори мають проводити в останню неділю жовтня 2015-го. Конституції ще ніхто не скасовував! Секретар у міській раді повинен бути хоча б для того, аби організовувати роботу депутатів, виконувати свої функції, зокрема, візувати ухвали. Відсутність секретаря відчутна, тому обрати його треба! Бажано, щоб це був депутат із досвідом, не цієї каденції, а ще щоб не був дуже конфліктним.
Олексій Луців, голова фракції партії “Наша Україна” у Львівській міськраді:
– Обрати нового секретаря треба вже, тим паче для мерії це нічого не коштує. Як би ми не крутили, що б не говорили, але “Свобода” має більшість і просуне свого кандидата, бо іншого бути не може. Наскільки мені відомо, вони вже зійшлися на одній кандидатурі. 
І йдеться не про Любомира Мельничука, а про Яромира Самагальського. Це була б найкраща кандидатура, принаймні я так думаю. Наша фракція буде за нього голосувати. Останнє слово в затвердженні кандидата на посаду секретаря – за депутатами. За законом, свого кандидата має пропонувати Андрій Іванович. Відомо, що з іншої фракції ніхто не пройде. Хоч теоретично вже є “45 на 45”, але “свободівці” дуже дисципліновані і всі ходять на сесії, а решта депутатів ні. Як не крути, це буде “свободівець” (але маю на увазі цю каденцію). Далі ж я не дуже впевнений, бо “Свобода” в нашому краї за рейтингом дуже впала. 
За законом, у нас заплановані наступні вибори на 25 жовтня, але це ще не факт. Усі зараз говорять, що треба обирати за новою Конституцією, за новим законом, але до них ніхто ще навіть не брався... Депутати між собою радяться про кандидатури, Садовий теж про це знає, тому кандидатура має бути найбільш компромісною. Василь Павлюк був не скандальним на своїй посаді, думаю, новий секретар теж має таким бути. 
Любомир Мельничук, голова фракції ВО “Свобода” у Львівській міськраді:
– Тільки на наступному пленарному засіданні будемо розглядати відставку секретаря ради Василя Михайловича. І з цього моменту, відповідно до нашого регламенту, розпочинається час на проведення консультацій у фракціях і обговорення майбутнього кандидата на посаду секретаря ради. 
Лише з того моменту можна буде говорити про якісь прізвища – так буде  коректно. Наступне пленарне засідання, відповідно до закону про місцеве самоврядування і згідно з регламентом Львівської міськради, відбудеться тоді, коли його своїм розпорядженням скличе міський голова. А коли це відбудеться, депутатський корпус не знає. Якщо міський голова виносить на розгляд не запропоновану кандидатуру, а якусь іншу, на наступне пленарне засідання рада може сама запропонувати кандидатуру секретаря ради.

Секретар міськради має бути незалежною людиною
Світлана Була, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології ЛНУ ім. Івана Франка, – про посаду секретаря ради, його обов’язки і функції в сучасному політичному контексті Львова
– Скажіть, будь ласка, чи є посада секретаря ради в місцевих самоврядуваннях інших європейських держав? Які функції виконує особа, що її обіймає?
– У Польщі є три ступені місцевого самоврядування: ґмінне, повітове та воєводське. Чесно кажучи, посади секретаря ради я не зустрічала. Скажімо, на рівні повіту є староста, який є керівником повітового староства і начальником керівників організаційних та повітових служб. У нього є заступник, але посади секретаря нема. На рівні воєводства є маршалек, заступники голови і члени сеймику, але й там нема секретаря. На найнижчому щаблі місцевого самоврядування, до прикладу, є вуйт, секретар, але його обов’язки не зовсім такі, як у нашого. 
У нас секретар виконує важливу функцію, бо він виконує обов’язки голови ради, міського голови, може скликати сесію, якщо цього з якоїсь причини не робить міський голова. Він організовує підготовку сесії міськради, забезпечує своєчасне доведення її рішень до виконавців, може забезпечувати у відповідних органах місцевого самоврядування офіційність документації, пов’язаної з місцевим самоврядуванням. Він має прийоми громадян, вирішує певні питання, делеговані йому за законом. Попри те, що це компромісна посада, обов’язки голови і секретаря співпадають певною мірою.
– Яка роль секретаря ради в сучасному Львові? У  нас так повелося, що депутати і міський голова час від часу протистоять один одному. Яка роль секретаря в такій грі?
– Він посередник між міським головою і депутатським корпусом. Було б добре, якби секретар не належав до якоїсь провідної політичної партії, яка в більшості. У Львові колишній секретар був представником партії “Свобода”, а вона мала більшість у міськраді, тож він, мабуть, відстоював інтереси більшості депутатського корпусу. Думаю, якщо обирають секретаря ради, напевно, це все таки мала би бути людина, яка не належить до потужної сили в міськраді, до більшості. Хотілося б, аби це була незалежна людина. 
– Наскільки необхідна місту ця посада? 
 – Нині потрібна. 
– Нині? Що мало би змінитись, аби вона стала непотрібною? 
– Якби депутати і міський голова приймали більш консенсусні рішення. А ще в нас активно стартує реформа місцевого самоврядування. Можливо, в новому законодавстві замість секретаря буде введена нова посада, а можливо, його функції виконуватиме заступник міського голови у випадку відсутності міського голови. 
– Чи повноцінно функціонує рада без секретаря? 
– Певною мірою… В нас є міський голова. В законодавстві не прописано іншої особи. Лише секретар може вести засідання за відсутності міського голови. 
Розмовляла Вікторія Савіцька
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
2.0221 / 4.34MB / SQL:{query_count}