2015-ий для Львова: застій чи розвиток?

“Пошта” дізналась, чого чекати львів’янам від бюджету розвитку–2015 та які проблемні питання нарешті вдасться вирішити

Вже сьогодні, 26 лютого, Львів мав би отримати бюджет розвитку. Для його затвердження зібрались депутати на засідання сесії міськради. До того бюджет активно обговорили у стінах міськради у вівторок на громадських слуханнях. 
До пропозицій та зауважень, депутати кажуть, дослухались. Хоч цього року сума бюджету розвитку рекордна – майже 676 мільйонів гривень, проте у кулуарах посадовці його досить сміливо охарактеризували як бюджет “не на розвиток, а на застій”. 
Який не який, та жити з ним доведеться рік. Тож у вівторок у міськраді запропонували до обговорення основні бюджетні показники.
Якщо коротко, то місто намагається скерувати кошти на допомогу учасникам АТО та їх сім’ям,  ремонт доріг, закупівлю нових трамваїв, тролейбусів та електробуса, на культуру й освіту, охорону здоров’я, на ліквідацію сміттєзвалища, реставрацію фасадів пам’яток архітектури, храмів, балконів. 

Громаді не байдуже, як ділять гроші!

Бюджетом розвитку зацікавилось чимало містян, депутати дивувались, це чи не вперше на бюджетних слуханнях стільки люду. Містяни мали можливість висловитись, хтось поскаржитись, хтось довідатись про міський бюджет щось нове. Дехто з містян пропонував вилучити гроші з одного управління чи ЛКП, яке частково дублює повноваження і обов’язки іншого, й “перенести” на інше, або залатати ними бодай якусь яму на хіднику чи на дорозі. 
Депутати ж не проти, але кажуть, що не мають права. Вочевидь, наразі про оптимізацію структури міськ­ради не йдеться. Місто зобов’язане фінансувати цю структуру. До слова, депутати її називають не зовсім легітимною, бо затверджена вона ще минулою каденцією.
Також дехто з містян обурювався запланованим “об’ємним” видаткам на будівництво інженерних мереж до індустріального парку Рясне-2 – 10 млн грн. Натомість, посадовці пояснюють, що в час кризи ця інфраструктура важлива, адже це є статус міста, нові робочі місця.
Велика кількість робіт у 2015-ому – оптимістичний прогноз – приблизно 30% – виконані не будуть
До речі, Андрій Москаленко, директор департаменту “Адміністрація міського голови” та в. о. директора департаменту розвитку розповів, що нині на сесії розглядатимуть питання щодо будівництва конгрес-холу. “Наше завдання сьогодні – створити швидкі робочі місця. Розвиток індустрії проведення подій – це те, що сьогодні може допомогти Львову у створенні якомога більшої кількості таких робочих місць. Знаю, що цього тижня на сесії передбачається розгляд одного з питань – це резервування земельної ділянки під можливе будівництво конгрес-холу. Ми не говоримо про те, що він буде збудований завтра, ми говоримо, що ми відкриваємо можливість для людей, навіть у час війни, заходити до Львова і вести мову про такі проекти”, – зазначив Андрій Москаленко. 
Враховуючи усі поправки й зауваження, бюджет розвитку розглядатимуть сьогодні на засіданні міськ­ради. Вочевидь його приймуть. Громада не має залишатись осторонь, адже за її активної участі бюджет можна “поправляти”.  

Умовний бюджет на умовні плани

Загалом у бюджеті розвитку передбачено розподіл 675 912 342, 46 грн. Як пояснює голова постійної депутатської комісії з фінансів та планування бюджету Яромир Самагальський, усі бюджетні стрічки – це лише можливість використати гроші, і вочевидь цією можливістю місто не матиме змоги скористатись цілком.
“Стрічка то не є гроші, то є право тратити гроші. Тобто, якщо написано на якийсь об’єкт якась сума, то це не означає, що ці кошти будуть цього року потрачені на цей об’єкт і в саме такому об’ємі. Закладається стрічка згідно з проектно-кошторисною документацією, але вона може корегуватися”, — каже Яромир Самагальський.  
Депутат пояснює, що коли планували бюджет розвитку міста, то намагались врахувати ті обставини, в яких зараз перебуває держава, каже, що зважали на кризу й стагнацію й на чудо не сподівались. “Нині у державі маємо стрімкий ріст валюти, ріст ціни на паливо, енергоносії, на комплектуючі, тож виконання робіт стає дорожчим. Ми прекрасно розуміємо, що з оцих сотень стрічок робіт, які заплановано у бюджеті цього року, велика кількість – оптимістичний прогноз – приблизно 30%, виконані не будуть. 
Рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища планують розпочати вже цього року
Це зокрема тому, що виконавці робіт просто не підуть на тендери і не будуть працювати з бюджетом. Коли підприємець подається на ремонт якоїсь школи чи будь-якого іншого об’єкта, то він фактично закладає свої кошти, а деколи змушений брати кредит у банку під майже 30% річних. Потім він чекатиме, щоб йому повернули гроші з бюджету. 
Ми розуміємо, що за цей час, поки повернуть гроші, інфляція може з’їсти левову частку, буде чимало труднощів із казначейством. Відтак це у багатьох випадках унеможливлює виконання певних робіт”, – так Яромир Самагальський намагався пояснити, чи то пак, виправдати владу міста наперед. Адже у бюджеті чимало, так би мовити, привабливих витрат, зокрема й по облаштуванню громадського простору, ремонту доріг, тротуарів,  які зробили б місто значно кращим.   
Також Яромир Самагальський розповів і про основні джерела наповнен­ня бюджету. “Сама структура бюджету розвитку змінилась. З джерел формування бюджету залишилась фактично пайова участь підприємств, які будуючи об’єкти і здаючи їх в експлуатацію, змушені заплатити пайову участь. На цей рік заплановано 14 мільйонів 200 тис грн. 
Заплановано, що від продажу майна місто отримає 38 млн грн, а від продажу землі – 20 млн. Для продажу майна сприятливі обставини. А от з продажем землі є певні проблеми. Бажаючих купити землю на аукціонах небагато. А решта суми передається із загального фонду бюджету міста в зв’язку зі змінами бюджетного кодексу”, – каже депутат. 

Основні витрати на 2015-ий

Директор департаменту економічної політики Ірина Кулинич на громадських слуханнях розповіла про основні напрямки, на які передбачені кошти у бюджеті розвитку. Зважаючи на військовий конфлікт, який триває на території держави, важливим напрямком фінансування цього року є видатки на допомогу учасникам АТО та їхнім сім’ям – 9,3 млн грн. 
Важливим є й розпочатий торік інфраструктурний проект з будівництва трамвая на Сихів. Ці роботи в основному виконуються за кошти кредиту ЄБРР, але окремою умовою є співфінансування з бюджету Львова. Наступний пріоритетний напрямок – це капітальний ремонт та реконструкція доріг і хідників. На це з бюджету розвитку пропонують виділити 134,7 млн грн.
Як розповіла Зоряна Довганик, в.о. начальника управління освіти Львівської міськради, освітяни запланували виконати заходи з енергозбереження, зокрема, зробити заміну вікон у школах.  
“Обрали ті школи, де є найменша кількість вікон і ті заклади, які є найбільш енергозатратними.  Наступним нашим пріоритетом є ремонт санвузлів. Тут ми також мали свої пріоритети, взяли ті навчальні заклади, де потребує ремонту тільки один санвузол і ті, де  є два санвузли.  Звичайно, що також одним із пріоритетних завдань є відновлення дошкільних навчальних закладів. Зважаючи на ту економічну ситуацію, яка є сьогодні в країні, на відновлення дитсадків потрібна дуже велика кількість коштів, але ми будемо відновлювати їх поступово, бодай одну-дві групи”, –  каже Зоряна Довганик.
Ще один новий, але також важливий, напрямок – це облаштування так званих громадських просторів у мікрорайонах міста. З міського бюджету пропонують виділити 6,4 млн грн. Важливе питання  – рекультивація полігона твердих побутових відходів. Також передбачається виділення коштів на підведення інженерних комунікацій до індустріального парку в мікрорайоні Рясне-2. Загалом на рекультивацію полігона ТПВ, підведення інженерних комунікацій до технопарку та капітальний ремонт каналізаційних мереж у проекті бюджету розвитку передбачено 30,5 млн грн.
У Львові планують реконструювати до 30% рухомого складу електротранспорту
До речі, рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища планують розпочати вже цього року. У проекті бюджету розвитку Львова пропонується виділити 1 млн грн на розробку комплексного проекту з рекультивації полігона в с. Грибовичі, 4 млн – на власне проект та ще 99 тис. грн – на виготовлення технічної документації з вибору інвестора під будівництво сміттєпереробного комплексу та полігона ТПВ. Про це повідомив начальник управління житлового господарства ЛМР Юрій Голець
Як зазначив посадовець, відповідно до проекту і проведеної державної будівельної експертизи, терміни рекультивації Грибовицького сміттєзвалища складають 10 років. Загальна ж вартість проекту становить 213 млн грн.
“У 2015 році є необхідність проведення процедури закупівлі і визначення переможця-інвестора. Це об’єкт, який не закривається за один-два роки. Власне, прийнято рішення розпочати рекультивацію полігону цього року. Ми також звертатимемось у профільні підприємства щодо долучення їхніх коштів на співфінансування проекту.
Другим етапом буде питання підписання угоди. Місто купувати землю не буде – воно, на взаємовигідних стосунках з тамтешньою територіальною громадою, підпише угоду щодо оренди в неї земельної ділянки та, своєю чергою, інвестуватиме в цю громаду відповідні кошти у вигляді інвестицій у будівництво доріг, газопроводів, водопроводів, водогонів. Такі земельні ділянки є. Місто працює з цим вже не один рік”, – зазначив Юрій Голець.

Оновимо трамвайне депо

Наступна важлива стрічка у бюджеті – це придбання техніки та рухомого складу для комунальних підприємств “Львівелектротранс” та “АТП №1” – 35,6 млн грн.
“Упродовж останніх трьох років у нас на вулицях з’явилися трамваї та тролейбус місцевого виробника – концерну “Електрон”. У 2015 році ми плануємо придбати в них також електробус, який буде їздити вулицями містами і як автобус, і як тролейбус, і, відповідно, закупити ще кілька трамваїв і тролейбусів, які з’являться на наших маршрутах”, – пояснила Ірина Кулинич.
Юрій Голець додав, що цього року у Львові планують реконструювати до 30% рухомого складу електротранспорту на суму близько 27,8 млн грн. Зокрема, йдеться про капітальний ремонт 10 трамваїв і 10 тролейбусів та середній – ще 20 трамваїв і 10 тролейбусів, а також перетворення 6 трамваїв на низькопідлогові. 
На капітальний ремонт колії пропонують виділити 2,1 млн грн. Зокрема, йдеться про вул. Княгині Ольги, вул. Франка, Винниченка тощо. Також Львівелектротранс планує провести цього року капітальний ремонт контактної мережі від вул. Сахарова до аквапарку.
У бюджеті передбачено понад 30 млн грн на перенесення дороги на площі Св. Юра
“З моменту будівництва її не оновлювали, а це більше 30 років. Лише вартість дроту складає 1,5 млн грн. Таким чином, необхідним є капітальний ремонт контактної мережі тролейбуса на вулицях Патона – Ряшівська, Кропивницького – Коротка тощо. Усі ці суми розписано на статутну діяльність підприємствам, і вже вони своїми силами закуповують необхідне обладнання та матеріали і виконують роботи”, – зазначив Юрій Голець.
Необхідними є видатки на збереження історичного середовища міста Львова, які пропонують здійснити загальною сумою 14,5 млн грн. Найбільш значними є видатки на гуманітарну сферу – 121,1 млн грн. Ці видатки розподіляються між освітою, охороною здоров’я, культурою, діяльністю управління молоді, сім’ї та спорту, соціальним захистом. Сума також охоплює видатки на співфінансування енергоощадних проектів НЕФКО, які впроваджують лише в закладах освіти й охорони здоров’я.
Важливою стрічкою в проекті є також впровадження електронного врядування і створення центрів надання адміністративних послуг у кожному районі. Тож передбачено співфінансування до отриманих грантових коштів Європейського Союзу, сумою 8 млн грн.
Майже 43 млн грн з бюджету розвитку міста пропонують виділити у статутний капітал комунального підприємства “Львівелектротранс”. Також у бюджеті передбачено понад 30 мільйонів гривень на перенесення дороги на площі Св. Юра.
Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міськради
Якщо цей бюджет розвитку буде затверджений, проголосований в саме такому проекті, то на управління охорони здоров’я передбачається 13,5 млн грн на придбання обладнання. В нас yже сформовано перелік потреб і заявок наших установ.

Якщо групувати, то передусім у пріоритеті є забезпечення сучасним обладнанням пологових стаціонарів і дитячої лікарні, йдеться про обладнання для новонароджених – інкубатори або кувези, лампи фототерапії, наркозний апарат для новонароджених.

Справа в тому, що впродовж п’яти років y пологових будинках обладнання не оновлювали. Те, яке купували раніше, потроху зношується і нам обов’язково треба це обладнання оновити. Окрім того, запланували закупівлю слідкуючої апаратури для лікарні швидкої медичної допомоги, восьмої лікарні і інших установ. Мова йде про монітори стеження за життєво важливими функціями організму (ЕКГ, пульс, сепарація киснем). Це дефібрилятори для лікарень швидкої допомоги для надання невідкладної допомоги при гострих серцевих станах.

Також, якщо залишаться гроші, плануємо оновити ендоскопічне обладнання для поліклінік. Цього року ми закупили ендоскопи для восьмої лікарні і для лікарні швидкої медичної допомоги, це ендоскопи для обстеження шлунка та дванадцятипалої кишки. Ця техніка для поліклінічних установ не оновлювалась yпродовж десяти років, а то й більше. Ситуація ускладнюється тим, що поки триває процес слухань і обговорень бюджету, поки триватиме тендерний процес, цінові пропозиції весь час будуть змінюватись.

Все це пов’язано з тим, що обладнання завжди прив’язане до курсу долара, в залежності від постачальника кожен день ця ціна змінюється. Коли ми починали бюджетний процес, y нас в управлінні було 8 млн грн, потім у зв’язку з падінням курсу, це вже стало 13,5 млн грн.

Тому на який остаточний перелік обладнання ми вийдемо важко сказати, але точно пріоритетною буде допомога новонародженим.
Валерій Веремчук, член комісії інженерного господарства транспорту і зв’язку Львівської міськради
Цього року бюджет розвитку Львова-2015 є безпрецедентно великим y гривневій сумі – понад 670 млн грн.

Це стало можливим тому, що були зміни до законодавства і частину забезпечення закладів медицини та шкіл забрала на себе держава. Тому у нас вивільнилася з загального фонду відповідна сума коштів і ми їх передали в бюджет розвитку. Так основні надходження до цього бюджету розвитку є з загального фонду.

Ми попередньо вже визначили, на що варто витратити гроші. Це капітальні ремонти шкіл і дитсадків, лікарень, поліклінік, ремонти доріг. Потрібно прийняти ці питання якнайшвидше, щоб можна було оголошувати тендери. Треба розуміти, що суми, на які оголошуються тендери, також є проблемними, бо до прикладу, проектно-кошторисна документація по якомусь об’єкту була зроблена в минулому році, або й ще раніше, і ці кошториси вже є неактуальні нині. А поки тендер буде оголошуватися ми навіть не можемо спрогнозувати про які суми йтиметься, які будуть ціни на будівельні матеріали...

Великий ризик, що з тих 670 млн грн значна частина об’єктів просто не знайде своїх виконавців, вони можуть не захотіти йти на ті тендери. Є ще одна проблема окрім інфляції, є велика недовіра до виконавчих органів міськради, до тих, хто проводить ці тендери і до оплати. Роками у нас була тенденція не платити підрядникам, або платити за кілька років після виконання ними роботи.

Через це, коли зараз підрядники чують, про які кошти йдеться, бояться братись за роботу через гіркий попередній досвід. Тому вони навіть не хочуть слухати про ці тендери. Ну і ще є великі видатки – це кредит Європейського банку, зокрема для ЛКП “Львівавтодор”, “Львівелектротранс”. Ми платимо ПДВ 20% в євро, тож можна собі порахувати, скільки це буде коштувати в гривнях, це нам дуже дорого обходиться. Тому виходить, що сума велика, а от чи вдасться виконати ці роботи, дуже сумнівно.

Як на мене, зараз дуже правильно є виділяти кошти на закупівлі, зокрема обладнання для лікарень і поліклінік, всі ми знаємо, яке воно застаріле. Також виділяємо кошти на закупівлю камер відеоспостереження, це спільний проект з МВС. Ми маємо знати, що робиться в місті, хто до нього в’їжджає чи виїжджає, на це пропонуємо виділити 5 млн грн.

За нашої пропозиції додаємо кошти на житловий фонд, на заміну вікон у школах та садочках. Пріоритетне завершення ремонтів там, де цього року вже мають вчитися діти. Чим менша сума проекту, тим реальніше, що ми знайдемо підрядника.
Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради
На наші роботи передбачили близько 14 млн грн, але це ще не всі гроші на збереження культурної спадщини.

Ці кошти передбачені і в інших управліннях, зокрема управлінні капітального будівництва. Так воно знову буде мати кошти на реставрацію костелу кларисок (музей Пінзеля). Те, що планує зробити саме наше управління, це передусім ті проекти, які ми співфінансуємо з GIZ. Це реставрація балконів, фасадів будинків, сходових кліток і дворів.

З того, що робитимемо без GIZ, це реставрація вітражів y приміщенні прокуратури, хочемо відреставрувати меблі, які були побиті під час Ночі гніву. Хотіли б нарешті зробити реставрацію вітража в школі на вул. Зеленій.

Хотіли б закінчити заміну даху в храмі Івана Златоустого, що на вул. Лисенка, 43. Йдуть інтенсивно роботи, які не закінчили ще торік на вул. Старознесенській.
Яромир Самагальський, голова комісії фінансів та планування бюджету Львівської міськради
Найпростіші роботи – це є закупівлі. Наприклад, закупити вікна і їх встановити в школі можна за тиждень. Це є найпростіше для реалізації в сьогоднішній ситуації.

А все, що тягнеться в часі буде під великим знаком запитання у зв’язку з інфляцією, зі зростанням вартості на все. Але це є загальна ситуація в державі, на яку ми не впливаємо. З основних робіт, окрім ремонту вул. Мечникова, є зокрема і вул. Лисенка, Героїв УПА, з’їзд із вул. Б. Хмельницького, поворот на Раву-Руську, вул. Богданівська. Об’єктів насправді є дуже багато і це не говорячи про такі масштабні, як трамвай на Сихів.

Щодо перехрестя вулиць Стрийська –Наукова, то там виділили кошти, аби закінчити роботи над правоповоротними з’їздами. Простіше з проектами, які виконуємо спільно з ЄБРР, бо там інша форма фінансування. А з тим, що фінансується з міського бюджету, є певні проблеми.

Через це ми і виділили додатково 5 млн грн на закупівлю обладнання для лікарень, бо це легше зробити, ніж провести роботи тривалі в часі. Так само це стосується заміни вікон, ремонту санвузлів. Треба робити хоч щось, те, що ми реально здатні при сьогоднішніх умовах.

Якщо і в минулі роки була стрічка в бюджеті, але не відбувся тендер, ці гроші не пропадають, їх перерозподіляють на інші об’єкти, вони залишаються в бюджеті.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.2704 / 4.31MB / SQL:{query_count}