Пам’ятник Шептицькому: коли і де?

Чому затверджений ще кілька років тому проект пам’ятника Митрополиту Андрею на Святоюрській горі досі не втілили та що необхідно, аби його таки звели до 150-річчя Шептицького

зображення: udg.lviv.ua
Про спорудження пам’ятника Андрею Шептицькому у Львові говорять ще від здобуття Україною незалежності, проте, Митрополита і досі не вшанували монументально. 
Виглядає це направду дивно, бо ж навіть у містах області, зокрема у Яворові, пам’ятник Митрополиту є вже давно. А от у Львові не можуть дійти спільної думки ні про те, яким має бути пам’ятник, ні про те, якою має бути Святоюрська гора, не знають, що робити із захаращеним сквером, дорогою та парковкою.  
Місто запланувало звести достойний пам’ятник Шептицькому до 29 липня 2015 року, коли святкуватимемо його 150-річчя. Згідно з проектом, заплановано спорудження пам’ятника та облаштування площі перед собором святого Юра, а також  перенести магістраль Листопадового Чину ближче до корпусу Львівської політехніки. А біля собору хочуть створити загальноміський парк  ім. Митрополита Андрея. 
Проект глобальний і дуже вартісний, тож потребує багато часу для втілення, але нині навіть з проектною документацією вже розібратись не можуть. Адже сквер, який мали б перенести з-під стін Політехніки ближче до церкви “завис у повітрі” – не належить ні університету, ні церкві, ні місту, і офіційно це навіть не сквер…

Чому містянам не подобається проект?

Як розповів екс-головний архітектор міста, професор Юрій Криворучко, вже понад двадцять років з перервами ведеться конкурсне проектування пам’ятника Митрополиту Андрею. 
Останній з конкурсів відбувся кілька років тому, на ньому переміг проект Ігоря Кузьмака та Михайла Федика. Проте навколо нього було чимало супере­чок між містянами, владою, університетом та церквою, які не можуть дійти спільної думки про те, яким має бути пам’ятник та прилегла до нього площа.  
Для втілення проекту розробляли дві документації: історико-містобудівне обґрунтування, яке підготував інститут “Укрзахідпроектреставрація” та детальний план території  – це містобудівна документація. 
“21 листопада цього року на громадських слуханнях у міськраді розглядали детальний план комплексу Святоюрської гори. Нині найбільші проблеми є із містобудівною документацією. Відповідно до закону, вона має пройти громадські слухання. Вони відбуватимуться до 7 грудня. До цього терміну можна подавати свої пропозиції у міськраду щодо спорудження пам’ятника та облаштування прилеглої території”, – каже Юрій Криворучко.
Львів запланував звести пам’ятник Шептицькому до 29 липня 2015-ого, коли святкуватимемо його 150-річчя
Зі слів фахівців, у них є одна мета – побудувати пам’ятник Митрополиту, який сподобався би усім, та проект-переможець уже визначений. Переміг у відкритому конкурсі, де брали участь понад 40 проектів. Але є одна колізія. 

Читайте також
Майбутнє Святоюрської гори. У Львові до 7 грудня обговорюватимуть детальний план реновації території Святоюрської гори з реконструкцією площі Святого Юра
“Ще перед тим, як оголошувати конкурс, треба було зробити усю необхідну документацію, бо ж вона встановлює умови і обмеження для будь-якої діяльності. Коли ж творці проекту нині виготовили містобудівні документи, то виявились речі, які треба було знати до початку проведення конкурсу, бо вони накладають певні обмеження. А тоді було лише одне завдання –  розмістити пам’ятник  на Святоюрській горі, це і зробили його автори”, – каже Юрій Криворучко. 
У свою чергу один із авторів проекту, Ігор Кузьмак,  переконує, що найбільше проблем є зі сквером, який заклали ще за життя Андрея Шептицького. Є думки, що сквер закладав автор Стрийського парку Арнольд Рьорінг, проте офіційного підтвердження цьому нема. Він відверто занедбаний, до того ж не є офіційно зареєстрований як рекреаційна зона міста. 
Нині у цьому місці також є складний розгалужений транспортний вузол та парковка. Тому, щоб втілили задум архітекторів, треба перенести автомагістраль із вулиці Листопадового Чину під стіни Політехніки та перебудувати сквер, а отже і повирубувати чимало дерев. 

Сквер не знищать, а перенесуть!

Ігор Кузьмак наголошує, автори проекту не збираються вирубувати всі дерева і створювати велику гранітну площу,  чого так бояться містяни. Зелених насаджень та твердих площ буде пропор­ційно по 50%.
Та відповідно до висновків експертів Лісотехнічного уні­верситету, які обстежили сквер, із 160 дерев 34 є аварійними і можуть впасти!  А замість кущових насаджень, які доведеться вирубати, щоб змінити автомагістраль, теж посадять дерева. Це будуть крупноміри, які матимуть 4-5 метрів висоти. 
“Корпуси Політехніки будували так, щоб сформувати площу святого Юра без жодних насаджень, ми ж збираємось суттєво збільшити їх кількість. Оскільки документації  до початку конкурсу не було взагалі, в архівах знайшли  відомості про цю територію ще до XVI ст., аналізували всі старі дані і думали, якою вона мала б бути нині. Перенесена автомагістраль проходитиме повз корпуси Львівської політехніки, також з’явиться паркувальна зона на 47 місць, територію буде облагороджено, засіяно травою, зробимо дорожні насипи”, – розповів Ігор Кузьмак.
фото: Андрій Польовий 
З його слів, архітектори, які перемогли в конкурсі проектів зі спорудження пам’ятника, звернулися до Державного агентства земельних ресурсів, яке дозволило змінювати цільове призначення скверу, адже це потрібно для реконструкції площі. 
“Нині від площі святого Юра ми маємо, мабуть, лише назву. А що собою являє площа – важко сьогодні визначити, це дорога, машини, сміття. Треба їй надати ознак справжньої площі. Треба вирішити і проблему Святоюрського комплексу взагалі, незабаром тут може бути відпустове місце, куди приїздитимуть люди зі всього світу. Тут є сади, де свого часу молився Митрополит Шептицький, на схилах є захоронення, які потребують археологічного нагляду, після цього можна буде відновлювати і їх. Можливо тут згодом побудуємо кілька капличок, облаштуємо хресну дорогу. Церква дуже підтримує цю ідею”, – сказав архітектор.
У місті все ніяк не можуть дійти спільної думки про те, яким має бути пам’ятник та прилегла до нього площа
Нині гостро постає питання і з термінами реконструкції площі, бо ж вона іде у комплексі зі зведенням пам’ятника, а все мало б бути закінчене вже до 29 липня. “Підрядні організації, які займаються ремонтом та будівництвом доріг, дають свої матеріали та техніку. Ми проводили консультації, дві провідні фірми, які займаються дорогами, дали нам гарантії за півтора місяця повністю перенести дорогу”, – сказав Ігор Кузьмак.
Архітектор також зазначає, що вартість проекту є досить великою. Крім того, за чотири роки вона зросла із 24 до 33 млн грн. Сам же пам’ятник коштує близько 2 млн грн, його створять із бронзи. Нагадаємо, за зразок взяли скульптуру авторства Андрія Коверка, яку він створив ще за життя Митрополита. Її висота разом із п’єдесталом становитиме близько 7 метрів. 
“Сума велика, проте є багато спонсорів, які готові надати свої кошти, а також фірм, що можуть виконувати роботи безкоштовно. Я вважаю, що це має бути і загальноміським вкладом. Було б добре, якби львів’яни долучитися і пожертвували по кілька гривень на пам’ятник Митрополиту Шептицькому у своєму місті”, – резюмує Ігор Кузьмак.
05.03.2015 20:31
Анна Гуменная

Скажіть будь ласка ! Позаду церкви захаращені насадження яким займались хіба що волонтери чому там не можна привести территорію у порядок, поставити памятник ,зробити площу для поломників .


05.03.2015 20:25
Анна Гуменная

У цьому скверику ми з братом гуляли по нинішній день ,кожного дня ми гуляємо тут з нашими дітьми . Чомусь ніхто не згадує що тут є чудовий дитячий майданчик в якому зрану до вечора гуляють наші львівські діти . Чи хотів би Митрополіт забирати в дітей майданчик . Забирати минуле ,забирати майбутнє .


05.12.2014 10:25
Зенон Матвіїшин

Як казала моя цьоця,яка мешкала поруч з собором Св.Юра,що цей сквер дуже подобався Митрополиту Андрею.Нехай сквер залишається сквером.А памятник можна було б встановити перед Святоюрською горою,на вул. Городоцькійа навколо гори влаштувати Хресну дорогу і все інше


Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7796 / 4.25MB / SQL:{query_count}