З Днем Незалежності, Україно!

З нагоди 23-річчя України “Пошта” довідалась у львів’ян, чим для них є незалежність, що для них означає свобода і якими мають бути істинні патріоти свого краю

Головні слова Акта проголошення незалежності України
Ніхто не міг подумати, що на 23 році Незалежності українці вкотре боротимуться за свою волю. Це вже шоста спроба нашої нації збудувати незалежну країну. Історія розповідає, що у ХХ столітті суверенними здебільшого оголошували якісь окремі частини українського краю. 
Свого часу автономна Україна повставала навіть на Кубані та Закарпатті і аж двічі у столиці Галичини — Львові. Можливо, якби хоча б одна із цих спроб увінчалась успіхом, на сучасній політичній карті світу існувала б інша Україна, з іншими кордонами, історією та громадянами. У них би була інша свідомість, інше бачення, інше життя…
“Львівська Пошта” напередодні 23 річниці Незалежності України запитала у львів’ян, як вони розуміють значення таких дорогих серцю кожного українця слів, як “незалежність”, “свобода” і “патріотизм”. 
Незалежність, яку українці здобули у 1991-ому, — неповноцінна. Вона була, радше, формальністю, вважають львів’яни. Нині ж з’явилася можливість покласти кінець двадцятирічній псевдонезалежності України й почати нову історію, обрати новий шлях… Та, на превеликий жаль, побудова нової історії вимагає надто багато жертв, крові.
На думку львів’ян, незалежність – це відчуття власної унікальності, непідпорядкованості нікому й нічому, окрім законів свого серця. Державна незалежність — це унікальність у культурі, мові, піснях, традиціях, цінностях, їх вільний прояв. Незалежність — це можливість бачити свою країну на карті світу, шанс бути почутими на міжнародній арені, це коли ти мрієш і мислиш настільки вільно, що не вигукуватимеш на мітингу ганебних гасел про рідну мову, а ревно її бережеш, пізнаєш, навчаєш її інших. Незалежність – це можливість відчувати вільний подих вітру, це сміливість, це політ, можливість і мріяти, і хотіти, і робити все, як того бажає душа. Незалежність – це можливість говорити найцінніші та, можливо, найжорстокіші слова, тобто правду. Незалежність — це блакитний птах, якого завжди хочеться впіймати. 
У липні цього року соціологічна група “Рейтинг” провела дослідження: фахівці довідалися, що впродовж року кількість людей, які вважають себе патріотами, збільшилася на 5%. При цьому більшими патріотами себе вважають жителі заходу, півночі та центру країни, люди з більшими доходами й вищим рівнем освіти, а також україномовні респонденти. 
Загалом 76% опитаних підтримали б проголошення незалежності України, якби сьогодні перед ними постав такий вибір. Водночас 12% не підтримали б, ще 12% – не визначилися. За останній рік відбулося значне збільшення кількості прихильників проголошення незалежності (із 61% до 76%) при одночасному зменшенні майже вдвічі її противників.
Незалежність України підтримує більшість усіх регіонів країни, крім Донбасу: тут кількість як прибічників, так і прихильників Незалежності є однаковою – по 34%, натомість майже третина (31%) не змогла визначитися з відповіддю. Опитування проводилося з 10 по 18 липня серед громадян України віком від 18 років. Методом прямого інтерв’ю були опитані 2000 респондентів, похибка дослідження – не більше 2,2%.

Зінаїда Дмитрівна, ветеран війни:
– За волю і незалежність українського народу я боролася все життя і боротимусь, допоки житиму! Родом я зі сходу України – з Горлівки, де воюють нині. Мені вже 88 років. У Львові живу з 1942 року. Заради незалежності пішла в УПА, заради незалежності була в полоні у німців, потім – у більшовиків. Коли звільняли Львів від німецьких військових, то я і ще кілька людей хотіли заховатись у монастирі, бо не знали, чого чекати. 
Нас забрали німці та відправили в єврейське гетто. За кілька днів почула неприємну, жахливу новину: усіх вивозитимуть в Освенцим. А то був страшний табір. Там людей живцем спалювали! Тоді від смерті мене врятував німецький солдат. Із табору одразу потрапила в радянське КДБ. Тоді мій рідний брат отримав 10 років ГУЛАГу, рідна старша сестра – 25 років, потім строк зменшили на 15 років. Коли вона втратила розум – її відпустили на волю. Отаке складне життя у мене було. Та я не шкодую, бо прекрасно знала, за що страждаю… За Україну! 
Символ незалежності українців повинен бути в крові, і скажу з упевненістю, що в крові той символ є, бо видно, що ми хочемо свободи, хочемо своєї України. На днях дзвоню до сестри, питаю, що там на сході твориться, чи то дійсно війна почалась. А вона ж інша! У інших умовах виросла, у російську школу ходила. Каже мені: “Нічого не знаю. Я пенсіонерка, мене то не стосується”. Довго я вже з нею не розмовлятиму. Україну потрібно любити, шанувати, представляти вишиванкою. Мої внуки та правнуки це прекрасно знають. Я родом із Горлівки, інколи можу в розмові щось російською сказати, то син одразу каже: “Мамо, ви мову загубили? Та ж внуки чують, як ви говорите” (і внучок підтакує, мовляв, “так-так, чую”). Слава Україні! Смерть ворогам!

Олеся, режисер:
– Незалежність – це можливість відчувати вільний подих вітру, це сміливість, це політ, можливість і мріяти, і хотіти, і робити все, як того бажає душа. Незалежність – це можливість говорити найцінніші та, можливо, найжорстокіші слова, тобто правду. Усе пізнається в боротьбі. Чим більше кайданів і чим міцніші вони, тим цінніша свобода.
Незалежність – це блакитний птах, якого завжди хочеться впіймати, омана, якої не буває достатньо, аби сказати, що ніщо не стримує. Для людини незалежність – це шлях до мрії, а для держави – шанс змінити все. “Не” “залежимо” – отже, маємо право діяти за своїми принципами. Незалежність – це наркотик. Коли впиваєшся нею, головне – не забути і не втратити себе, не перетворитися на звіра, який поневолює…

Наталія, шкільний психолог: 
– Незалежність – це відчуття власної унікальності, непідпорядкованості нічому, окрім свого серця й того закону, що є в нім. Якщо говорити про державну незалежність, то для мене це унікальність у культурі, мові, піснях, традиціях, цінностях, їх вільний прояв. 
Патріотизм, як на мене, це щира та віддана любов до тієї землі, де ти народився, звідки походять твої предки. Патріотизм – це вміння стати на захист традицій своєї землі, переконаність у тому, що якщо не стане твого народу, якщо його знищать, то світ збідніє і втратить щось унікальне. 
Для мене бути патріотом України – це вірити в українську душу, яка є надзвичайно доброю і терпеливою, у дечому навіть занадто покірною долі, але я вірю, що ми заслужимо перед Богом ліпшого майбутнього. 
Свобода – це здатність жити так, як того хочеш, робити помилки та вчитися на них, це дотримання законів суверенності кожної людини й законів, що є справедливі, розумні та погоджені всією громадою. Тобто певні обмеження для всіх дають свободу для кожного. Великими символами незалежності для мене є Тризуб, а також, як не дивно, Львів. Тут відчувається свобода віри, слова, вподобання, цінностей… Пам’ятаю, як ще кілька років тому приїхала до знайомої у Миколаїв і, гуляючи, побачила пам’ятник Леніну. Щиро здивувавшись, вигукнула: “У вас що, Ленін досі стоїть?!” А вона мені сердито і боязко: “Тихо, бо хтось почує!” Думаю, у Львові на мене ніхто так би не “цитькав”, і не лише тому, що в нас Леніна нема.

Семюель, англійський пенсіонер: 
– Я не політик, щоб розмірковувати про такі важливі для України речі, як незалежність, але прекрасно розумію, що всі негаразди криються в людині. Коли заглянути в історію, можна побачити, що самі люди не можуть досягнути ні миру, ні безпеки, та все ж роблять для цього багато. Вони постійно намагаються їх досягнути, але нічого так і не стається… Чому? А тому, що вони не досконалі, не ідеальні – роблять помилки, брешуть…

Дмитро, підприємець: 
– Незалежність у нашій країні питання досить спірне. Якщо народ залежить від своїх слуг, себто влади, то важко сказати, чи він є незалежним. І якщо не змінити цього, якщо люди не усвідомлять нарешті, що лише вони можуть керувати своїм життям, то незалежності як такої в нашій країні не буде ще дуже довго. 
Патріотизм – це єдине, на чому тримається наша країна. Це її фундамент. Тут, на заході країни, ця основа міцна. Жителі сходу лише прокидаються. Я це відчуваю, бо родом із Запоріжжя. Символом незалежності є повалення більшовицького режиму. Коли зникли всі закони тодішнього режиму, тоді Україна стала незалежною. Але це тривало недовго, бо сама верхівка влади і самі закони не змінилися. 

Христина, студентка: 
– Через те, що відбувається в Україні, наші громадяни сьогодні почали по-іншому бачити свободу, патріотизм і незалежність. Якоюсь несправжньою була наша незалежність – ми були наче вільні, але всі розуміли, що “підпорядковані” Росії. Зараз же від цієї країни залежить, скільки хлопців ще поляже за свободу й незалежність України. 
Останнім часом патріотизм нашого народу став ще помітнішим. Правду кажуть, що біда зближує. Кожен українець тепер усвідомлює, яке важливе те об’єднання, про яке стільки говорили. Україна завжди була могутньою державою, а народ її завжди був вірним своїм традиціям. Я певна: ніхто не зможе зламати нашої незалежності і патріотизму. Важкі часи настали, але завжди так не буде. Ми станемо сильнішими!

Юлія, журналіст: 
– Незалежність – це можливість бачити свою країну на карті світу, полемізувати з іншими державами про важливі питання. Це, власне, шанс бути почутими на міжнародній арені. Незалежність – те, що здобуте не єдиним днем, а історією власного народу. 
Патріотизм – це бажання людини, аби її рідне було найкращим у всьому. Істинний патріотизм — робити щось для цього. Як на мене, у кинутому в урну недопалку куди більше патріотизму, аніж у синьо-жовтій стрічці на грудях. Свобода – це внутрішня цінність. Раби духовні мати свободу, патріотизм і незалежність не можуть. 

Костянтин, студент, репетитор:
– Напередодні 23-ої річниці незалежності України ми вкотре замислюємося: що для нас означає свобода і якою вона має бути? Адже до подій Євромайдану невпинно поставали запитання: чи не занадто легко дісталася нації з настільки глибоким корінням служіння пальма демократії та лібералізму? Чи не стала для нас незалежність радянською спадщиною за перерозподілом? Сьогодні абсолютна більшість українських патріотів назвала б такі думки цинічними, адже ті жертви, які й далі несе Україна (не просто борючись за своє право на незалежність, а констатуючи, що суверенність – це український ген), ніколи не будуть забуті. 
Для мене незалежність – це усвідомлена потреба бути залежним, тому що перебувати в соціумі, бути частиною держави, стати виразником національних ідей це не лише гордість, а й великий тягар. Хіба наші Герої на сході сьогодні не відчувають залежності: від неспроможності влади, від агресії Росії, від політкоректності Заходу? Однак найбільше вони пов’язані з тими, хто сьогодні живе заради України. Мені видається, що незалежність – це коли ти мрієш і мислиш настільки вільно, що не вигукуватимеш на мітингу ганебних гасел про рідну мову, а ревно її берегтимеш, пізнаватимеш, навчатимеш її інших. Патріотизм і відчуття незалежності – такі ж чесноти, як істинна віра чи любов. Людина не хизується ними – вона їх відчуває в собі та не виносить найсвятішого на громадський суд. 
Я хочу, щоби незалежність нарешті стала приводом для потенційних героїв плисти проти течії і щоб кожен із таких людей не зливався з масою, а творив самобутню державу такою, як він сам її бачить і чує. Незалежність – це світогляд.

Назар, працівник банку:
– Я люблю та поважаю свій народ! У нас є чимало проблем, які час від часу з’являються на шляху до незалежності. Одна з них – у нас немає сильної нації! Ми маємо паразитів, як кожен організм, і ніяк не можемо вилікуватися. При владі в нас стоять люди, які представляють інтереси країни, народу, але є й такі, які просто заробляють гроші. Політика — це театр, у якому кожен відіграє свою роль. Але через цю гру зараз гинуть люди, які за ці три могутні слова – “незалежність”, “свобода” і “патріотизм” – віддають свої життя. 
Свобода, на мою думку, це можливість реалізувати свої інтереси незалежно від політичної течії. Це коли ти маєш безліч варіантів, але можеш обрати власний. Щодо патріотизму, то тут усе простіше. Не має значення, хто ми, звідки і де живемо. Ми повинні шанувати і любити нашу країну, творити історію та пам’ятати традиції своїх предків. 
А незалежність — це вільна країна з сильним народом і власною конституцією, якої всі дотримуються і яку всі поважають. Саме на цих пунктах і ґрунтується сильна держава.

Христина, консультант із краси:
– Для мене свобода – це можливість вибору, незалежність – можливість робити цей вибір, незважаючи ні на кого і ні на що. До Майдану я вважала, що патріотизм це просто. Для мене він полягав у тому, щоби пишатися тим, що я українка, щоб любити свою країну, знати її історію, культуру, традиції... 
Нинішні події кардинально змінили моє бачення патріотизму. Зараз я переконана, що немає більш вільного та незалежного почуття, ніж патріотизм. Саме він є втіленням свободи та незалежності.
Патріотизм — це безмежне, нестримне та нездоланне прагнення свободи, це абсолютна відсутність егоїзму, адже це бажання вільного життя не лише для себе, а й для всієї країни. Я невимовно вдячна та горда за тих, хто зараз проявляє свій патріотизм, хто нині виборює нашу свободу та незалежність, бо саме вони підняли ці поняття на новий рівень, надали їм іншого, величнішого, значення.

Остап, львівський музикант:
– Мало би бути так, щоб ми ні від кого не залежали, хіба самі від себе. За таку незалежність завжди й боролися свідомі українці. Багато поколінь боролися за свою свободу, свободу своїх дітей, і тепер настав час, коли знову потрібно воювати, відстоювати своє. 
Але певен: ті війни триватимуть недовго. Близькі сусіди – вороги страшні. Ті москалі стільки років не давали жити й зараз повторюють свою стару пісню! Незалежність – це коли ми собі спокійно живемо, ні до кого не ліземо, до нас також ніхто не має діла, не керує нами. Патріотизм – це настільки сильна любов до Батьківщини, що за неї готовий віддати життя. Символом патріотизму для мене є наші герої – це князі руські, Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, славне козацтво наше, січові стрільці, упівці. 

Дмитро, музикант: 
– Я розумію, що питання про незалежність, патріотизм і свободу в контексті держави і нації, але мене не цікавить жодне з цих понять, тому “свободу” і “незалежність” я відношу до категорій особистих. Незалежність – це досить абсурдний термін. Людина завжди від чогось залежна – від іншої особи, грошей, обставин, стану здоров’я, врешті-решт, від їжі, повітря та стабільної роботи сонця як зірки, тому порівняно повна незалежність настає після смерті. 
Свобода – це питання філософське. Можна все життя просидіти в камері з книжкою в руках і бути свобіднішим, аніж більшість людей, які сидять в офісах з 9.00 до 18.00, споживають те, що дає їм реклама та соціум. Свобода – це робота твого мозку та фантазії. Якщо вона в тебе на рівні вищому за обставини й оточення — ти завжди будеш свобідною людиною. Приклад – Стівен Гокінг. Він у пастці недосконалого людського тіла, але його мозок і його робота – це мозок на 100% свобідної людини. 

Ігор, фотограф:
– Україні зараз важко, бо на сході йде справжня війна. Проте певен: ми це все переживемо, переборемо і нарешті станемо вільною та незалежною державою. Навіть півострів Крим повернемо! Свобода, незалежність, патріотизм – це моє життя. 

Світлана, журналіст:
– Нині патріотизм українців найбільше проявляється в небайдужості, у латентному почутті провини за те, що довго “спали” й дали можливість долю країни калічити всіляким політичним мерзотникам. 
А ще патріотизм полягає в особистій відповідальності за сьогоднішні зміни, у готовності допомогти не лише армії, а й ближньому, який опинився в скруті чи просто потребує допомоги та підтримки. Патріотизм – у відкритості і довірі, у прагненні бачити позитив, у глибокій вірі в перемогу та розквіт України.

Ярина, фотограф, журналіст: 
– Для мене символ незалежності – це Євромайдан і всі події, які почали відбуватися після нього. Я думаю, формально ми здобули незалежність у 1991 році, а зараз маємо її відстояти і показати всім (а головне – собі), що ми дійсно вільні та незалежні. Незалежність України має бути в наших головах. Зараз саме такий час, коли країна дала нам можливість проявити свій патріотизм. 
Патріотизм для мене – це коли людина відчуває себе нерозривно пов’язаною зі своєю країною, коли відчуває відповідальність за неї і сама вирішує її долю, не чекаючи рішень політиків чи влади.

Наталія, інженер-проектувальник:
– Свобода і незалежність – поняття, пов’язані між собою. Без одного іншого не буває. Зараз ми прагнемо незалежності, воюємо за неї справжню, міцну… Для мене символами української незалежності є люди. Трохи дивно звучить, але наша незалежність нині залежить від нас. 
Патріотизм – це любити і пишатися своїм. Я вважаю себе українкою. Колись думала: закінчу навчання, поїду жити за кордон. А нині нема таких думок. Люди прокинулись, і вони серйозно налаштовані зробити свою країну успішною, багатою. Хочу з такими жити і працювати. Пишаюся своїм, українським!
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8325 / 4.29MB / SQL:{query_count}