Без власного кутка

Переселенці з півострова знову можуть опинитись на вулиці. З гуртожитків і санаторіїв кримців виселяють. Єдина надія – тимчасово облаштуватись у занедбаних військових містечках

фото: AFP
Минуло майже п’ять місяців з часу проведення референдуму про статус Криму. Впродовж усього цього часу понад дві тисячі жителів півострова, які приїхали на Львівщину на тимчасове проживання, перебувають у скрутному становищі... 
Фінансові проблеми кримців загострюються, тож близько половини із них навіть мріяти не можуть про оренду квартири. І допомоги їм чекати немає від кого, бо доступних житлових ресурсів у області фактично не залишилось. 
І якщо під час першої хвилі міграції кримцям надавали тимчасове житло, то зараз питання поселення переселенців все частіше лишається невирішеним. 
Зі слів голови ГО “Кримська хвиля” Оксани Новикової, більше 50% людей вимушені самостійно шукати житло, оскільки санаторії та гуртожитки, де вони тимчасово проживали, потрібно звільняти. Що стосується помешкань, які надали львів’яни, то Оксана Новикова каже, що кримцям совість не дозволяє зловживати гостинністю містян, тому звідти також доводиться з’їжджати.  
Але кримці часу не гають! Як писала “Пошта”, переселенці з півострова придумали, де ще можна розмістити людей, які прибули в область на тимчасове проживання. Вони планують відновити покинуті та занедбані військові частини, які зараз ніхто не використовує.
Ми не хочемо забирати робочі місця львів’ян. Навпаки, хочемо, щоб Львівщина розвивалася, й щоб тут було вдосталь роботи всім. Однак для цього держава повинна подумати про інфраструктурні проекти, які можуть дати достатню кількість робочих місць і подальший поштовх для розвитку економіки
“Мої колеги вже побували у військовому містечку у Винниках. Там була військова частина, будівля якої перебуває в цілком задовільному стані. Її можна облаштувати впродовж доволі короткого терміну за невеликі гроші. Цю ідею уже обговорили з представниками міжнародних організацій, тож зараз чекають від нас конкретних пропозицій. Але є одне але – вони хочуть співпрацювати переважно через держструктури”, – розповіла Оксана Новикова. 
З її слів, відновлення військових частин має бути вигідним як для переселенців, так і для львів’ян. “Не таємниця, що у Львівській області скрутно з роботою. Ми не хочемо забирати робочі місця львів’ян. Навпаки, хочемо, щоб Львівщина розвивалася, й щоб тут було вдосталь роботи всім. Однак для цього держава повинна подумати про інфраструктурні проекти, які можуть дати достатню кількість робочих місць і подальший поштовх для розвитку економіки”, – наголосила активістка.
На її думку, відновлення військового містечка у Винниках може стати поштовхом для розвитку багатьох інфраструктурних проектів. “Міжнародні організації готові давати гранти, але вони хочуть бачити, що гроші йдуть на реальні справи, а не до чиїхось кишень”. 

То що ж заважає?

Ідею озвучили, її схвалили. Та з часу перших розмов минув місяць, а справа й надалі знаходиться на етапі обговорення та вивчення.
“Ми в процесі підготовки листа у Міноборони України. Але наразі до конкретики ще далеко… А без цього починати розробляти проект недоцільно. Минулого тижня були у губернатора Львівщини, поспілкувались. Але наразі жодної конкретної відповіді так і не отримали”, – розповідає “Пошті” Оксана Новикова.
Реальне життя львівських кримців скрутне. “Більше 50% їх вже винаймають житло за свої кошти. Їм ведеться нелегко, оскільки ціни на оренду помешкання зросли в рази, а знайти хоч якусь роботу в місті важко. На сьогодні маю список переселенців, яких вже  зараз виселяють із гуртожитків, санаторіїв”, – каже співрозмовниця.
На жаль, через складну ситуацію на сході країни дещо змінилася і політика Міноборони. Співрозмовниця каже: якщо раніше Міноборони відмовлялося від таких об’єктів, як покинуті та занедбані військові частини та містечка, то зараз в них інша позиція – їх потрібно відбудовувати. Та наразі іншої альтернативи військовим містечкам кримці ще не знайшли. “І, на жаль, ні місто, ні область сприяти в пошуку житла нам не хочуть”, – скаржиться активістка. 

Кримські першопрохідці

Та вирішити проблему з військовим містечком буде геть непросто, певен військовий експерт Володимир Гулима. Справа в тому, що в країні ще немає напрацьованих механізмів реалізації подібних ідей. 
“Якщо згадаємо часи пана Лебедєва, колишнього міністра оборони України, то він неодноразово казав, що саме в такий спосіб, перебудовуючи військові частини, він зможе забезпечити армійців житлом. Але далі слів діло тоді так і не пішло. Тож наразі не маємо жодних механізмів реалізації таких ідей, проектів”, – розповідає “Пошті” Володимир Гулима. 
Наразі військовий експерт разом із кримцями готують спільний лист-звернення до квартирно-експлуатаційного управління, яке працює на теренах колишнього Західного оперативного командування. З документом на руках вони зустрінуться з керівництвом квартирно-експлуатаційного управління і разом такий механізм розроблять. “Думаю, якби реалізувати цей задум було легко, нині ми б взагалі не мали проблем із закинутими військовими містечками”, – додає співрозмовник. 
На думку Володимира Гулими, причина безвихідної ситуації передусім полягає в тому, що земля, на якій розташоване винниківське військове містечко, належить державі, а споруди – Міноборони. А оскільки спільного власника немає, то й вирішити, хто ж приймає остаточне рішення, не можуть. “Наразі із ситуацією ознайомлюються юристи, вивчають її. Далі плануємо провести зустрічі із представниками військового відомства”, – каже співрозмовник.
Якби реалізувати цей задум було легко, нині ми б взагалі не мали проблем із закинутими військовими містечками
Він певен: проблему можна було б вирішити швидше, якби вдалось акумулювати та сконсолідувати сили трьох категорій населення – місцевих військовиків, які перебувають у черзі на квартиру, кримських військових, яким довелося покинути півострів та безпосередньо кримців-переселенців. Адже всіх цих людей об’єднує спільна проблема – із житлом. 
Ще одним каменем спотикання у цій справі є те, що винниківська військова частина не є структурою Міноборони. Про це “Пошті” повідомив керівник Західного регіонального медіацентру Міноборони України Олександр Поронюк. Він певен: занедбані військові містечка потрібно розбудовувати, тож ідею кримських активістів підтримує. 
“У нас є не одна покинута військова частина, зокрема й у межах середмістя Львова. У центрі міста не повинні стояти штучно створені руїни. Причина цієї ситуації – недолугі закони. На початку 2014-го лише по західному регіону є понад 300 військових містечок, які простоюють, руйнуються, їх просто розкрадають по цеглинах”, – розповів Олександр Поронюк.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.9925 / 4.41MB / SQL:{query_count}