Депутати думають, що їх забагато

“Пошта” проаналізувала позицію міських обранців про скорочення їхньої кількості у наступному скликанні. Це більше виглядає як видимість роботи, аніж реальні кроки до оптимізації управління містом

фото: Марічка Ільїна
Депутати міськради рекомендують Львівській обласній раді прийняти рішення про скорочення складу львівської міської ради, тож ймовірно, наступного скликання у міськраді буде не 90, а 60 депутатів.
Начальник юридичного управління ЛМР Гелена Пайонкевич пояснила, що скорочення кількості депутатів міськради справа не така вже й важка, для цього не потрібно змінювати закони, а всього лиш вимагати відповідної ухвали від депутатів облради… 
“Питання чітко врегульоване Законом України “Про вибори депутатів ВР, автономної Республіки Крим, місцевих та сільських, селищних міських голів”. Встановлено мінімальну та максимальну кількість депутатів. Для міст, які мають чисельність населення від 500 тисяч до мільйона, це стосується й Львова, встановлено кількість депутатів від 60 до 90. Рішення, щодо остаточної кількості депутатів приймає обласна рада. 
За законом, який діяв до 2010 року міські ради мали право самі приймати такі рішення. Зараз же до відома обласної ради треба донести позицію міської ради щодо скорочення кількості депутатів. Останнє слово за обласною радою. Ми цю ухвалу до них скеруємо. Таке рішення приймається не пізніше, ніж за 50 днів до виборів”, зазначила Гелена Пайонкевич.
Чиновниця додала, що депутати облради підтримують рішення щодо скорочення. Насправді жодного відповідного рішення ще не ухвалено. Депутати ЛМР разом із мером лише запустили процес, і зробили це так, як вони вміють, – із популізмом, скандалом.
Потрібно наголосити, що наступні чергові місцеві вибори в Україні мають відбутися восени 2015 року. Якщо, звичайно, у парламенті не буде ухвалене інше рішення…

Ми “за”, але ми “проти”

Нині ще виникає питання, чи зменшення кількості депутатів у Львові є найнагальнішою проблемою міста, але 31 липня наші обранці на сесії міськради прийняли ухвалу “Про позицію ЛМР щодо зменшення кількісного складу ЛМР VII скликання”. Хоч “за” прийняття ухвали проголосували 58 депутатів з 75, які були присутні в залі, все ж не обійшлось без перепалок депутатів з міським головою.  
Перед голосуванням депутат Львівської міської ради Руслан Валько, фракція ВО “Свобода”, звернувся до міського голови, аби той пояснив, чому мер так зацікавлений у скороченні чисельності депутатів. “Скажіть, будь ласка, яка мета цієї ухвали? Чи готові ви скоротити кількість працівників виконавчих органів міськради у тій же пропорції. Бо якщо скоротити депутатів, нічого не зміниться, а якщо скоротити кількість чиновників, то ви б могли підняти зарплати вашим працівникам, це була б велика економія грошей у бюджеті”, – зазначив депутат.
Натомість Андрій Садовий, який на попередній сесії міськради обіцяв опрацювати також пропозицію щодо скорочення кількості чиновників, схоже передумав, у четвер він заявив, що не готовий вносити ухвалу про скорочення чиновників, оскільки у польських містах працює удвічі більше міських урядників. Загалом нині тему зменшення кількості депутатів використовують на усіх рівнях.
Вершиною популізму назвав це депутат ЛМР Юрій Кужелюк, голова фракції “Україна Соборна”. “Це рішення – вершина популізму. Ми що, не знаємо, що ВР буде обрана у кількості 450? Що вибори до місцевих рад будуть аж через рік, на той час уже будуть інші положення. 15 тисяч людей на одного мажоритарного депутата – то велика робота. Не забувайте, що депутати не отримують зарплати”, – зазначив він.
Депутати ЛМР разом із мером лише запустили процес, і зробили це так, як вони вміють, – із популізмом, скандалом
Раніше Андрій Садовий заявляв, що для Львова достатньо і 20 депутатів, однак, аби скоротити депутатів аж на стільки, а це менше за мінімально допустиму норму, потрібне рішення Верховної Ради. Та все ж після голосування міський голова Андрій Садовий сказав своє завершальне слово у цій справі журналістам.  
“Депутати проголосували за ухвалу під тиском. Тому, що вони не хочуть себе урізати. Вони хочуть, щоби їх була безмежна кількість, а так багато депутатів дорого для бюджету, бо я переконаний, що це приводить до збільшення корупції, нічого так дорого не коштує для наших бюджетів, як безоплатні депутати. Дуже часто депутатів міських рад називають маклерами, обраними народом, які тільки думають, що і де можна вкрасти. Якщо глянути на питання, щодо яких були подолані вето міського голови, то загалом мова йде про гектари земель, які безоплатно виділяють невідомо кому. А якщо би то все пустити на аукціон, то додатково до міського бюджету можна було б заробити мільйон гривень”, – розповів Андрій Садовий. 
Зі словесних перепалок між депутатами та міським головою видно, що рішення про скорочення кількості міських обранців необдумане, у міськраді немає конкретних аргументів щодо того, навіщо потрібне скорочення, і за якою системою депутатів обиратимуть. 
Зараз у міськраді засідає 90 депутатів, 45 з них обрані мажоритарними округами, а інші 45 потрапили у міськраду за партійними списками. Якщо депутатів буде 60, то потрібно перерозділювати міські округи. Адже поки не видно ініціатив щодо зміни виборчої системи на місцевих виборах. 
А чому саме 60, а не 70 чи 80? Політологи ж бо певні, що допоки немає конкретної системи удосконалення управління містом, то скорочення кількості депутатів чи навіть скорочення кількості чиновників виглядатиме популістськими кроками. До них депутати змушені вдаватись, бо вибори на носі, а конкретних результатів їх багаторічного “засідання” у міськраді немає. Тож такий жест “самоскорочення” заради економії міського бюджету виглядатиме дуже показово.     

Лиш би скоротити

“Якщо депутати погоджуються зі скороченням, то вони б мали дати відповідне обґрунтування. Якщо зменшується кількість депутатів міськради, то чи не вартувало би розглянути питання повернення до районних рад. Колись кожен район міста мав своїх депутатів районної ради і була надбудова – міська рада. Тоді б частину проблем вирішували депутати районних рад, відповідно зменшується кількість проблем для вирішення на рівні міськради. В такому разі зменшення кількості депутатів міськради доречне, – розповідає політолог Юрій Шведа
– Якщо є обґрунтована необхідність зменшення кількості депутатів, то одночасно треба переглянути чисельний склад і структуру міської адміністрації. Ці питання взаємопов’язані. Оптимізуємо процес управління за рахунок депутатів, а як щодо чиновників, щодо коштів, які йдуть на їх утримання в рік? Загалом же справа не в кількості, і не в дії, зменшити, збільшити. Справа в тому, чи змінюється характер і структура управління містом. Можливо, вистачало би 10 депутатів, але тоді мала б бути ціла нова концепція управління містом і вже відповідно до неї можна оптимізувати склад і депутатів і міської адміністрації. Зараз же немає такої концепції”.
Якщо глянути на питання, щодо яких були подолані вето міського голови, то загалом мова йде про гектари земель, які безоплатно виділяють невідомо кому
Та все ж політолог зазначає, що така “оптимізація” справді актуальна, адже зараз у країні йде мова про децентралізацію влади, основою управління мала би бути громада. Відповідно систему управління містом треба вдосконалювати. Та все ж політолог наголошує, що депутати не пропонують нових ефективніших форм та способів управління, відтак саме по собі скорочення схоже на популістську гру. 
“Зараз ця справа якось так виринула, і це дуже схоже на популістську гру. Я не бачу ніякої раціональної логіки в скороченні депутатів до 60, а поясніть, чому не до 20, 30, 70? Можливо нам би й 10 депутатів вистачило, але покажіть оптимальну модель управління! А може й дійсно, так як в американців хай буде, там 10 чоловік управляє містом, але можливо, тоді доцільно перейти на якусь контрактну основу”, – додав політолог. 
Тож справа скорочення депутатів чи чиновників дуже відірвана від реальності. Маніпуляція цифрами, на думку політологів, сама по собі нічого не дасть, скорочення треба розглядати в контексті збільшення ефективності управління.
Анатолій Романюк, політолог
Рішення щодо чисельного складу депутатів міськради приймають самі депутати, це їх компетенція “збільшитись” або “зменшитись” у ме­жах виділеної квоти. Коли є велика кількість людей, завжди складно досягти консенсусу.

Загалом же з теорії переговорів відомо, що коли скорочується кількість учасників, легше досягти порозуміння, відтак покращується система взаємовідносин.

Скорочення депутатів призведе до того, що сама рада буде більш мобільною і керованою. Якщо взяти до уваги досвід американських чи європейських міст з такою ж кількістю населення як у Львові, то помітно, що система управління там більш ефективна, а кількість депутатів – значно менша.

Якщо ми намагаємось спростити, вдосконалити систему управління, то скорочення чисельності депутатів доречне. Як на мене, депутатів, які зараз є в міській раді, забагато. Мало хто з них реально працює, а певна частина депутатів навіть не ходить на засідання сесії міськради. Зменшення їх чисельності приведе до більш високої конкуренції між ними.

Чому ж питання такої “оптимізації” виникло саме зараз? Відповідь проста: ми підходимо до позачергових парламентських виборів і політичним партіям треба демонструвати результати роботи. Не завжди є конкретні результати їхньої діяльності в міському житті. А скорочення депутатів більшість виборців сприймуть позитивно.

Щодо чиновників, то це вже інша справа. Питання скорочення чиновників певною мірою популістське. Цю справу піднімав і попередній президент Янукович, він прийшов і поскорочував…

Та все ж у нас багато людей, які працюють у системі управління. Відтак, коли є вимога скорочення видатків, виникає потреба й в скороченні чисельності чиновників, за рахунок чого має зменшитись навантаження на бюджет.

У нас є реформа децентралізації влади і реформа взаємовідносин між центром і місцевим самоврядуванням, основні їх концепції були вже оприлюднені. Вони передбачатимуть зміну чисельності чиновників, але важливо не лише їх скоротити. Тут важливі й зміни в структурі управління, відповідно функціональне навантаження також буде змінене. В контексті тих реформ скорочення будуть логічними.

Зараз ми можемо говорити про два варіанти мотивів скорочення. Перший – це спроба зменшити навантаження на міський бюджет у таких непростих умовах. Другий – це політичний хід у підготовці до виборчої компанії.

Оцінити роботу міських депутатів зараз дуже просто. Візьмемо більшість, яку маємо у міськраді – це фракція “Свободи”. Програма, з якою ця політсила йшла на вибори є нереалізованою. Саме тому нині ми будемо мати серед міських депутатів спроби перед виборами прийняти рішення, якими б вони звітували за свою роботу. А все задля того, аби можна було виборцям сказати: “Ось, ми це зробили”.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.7707 / 4.19MB / SQL:{query_count}