Європейські фахівці та львівська каналізація

Екологи з Європи допоможуть Львову вирішити його каналізаційні проблеми. Це потребує значних реконструкцій, часу та грошей, тож у місті смердітиме ще довго

фото: прес-служба ЛМР
Кожного літа водночас зі спекою у Львові з’являється сморід. Боротися з цим важко, а без грошей майже не можливо, враховуючи глобальну застарілість каналізаційних мереж міста і ті суми, які потрібні на їх відновлення. Проте починати з чогось таки треба.
 Цього тижня у Львівводоканалі відбулася зустріч фахівців підприємства та посадовців міськради з представниками Європейського екологічного центру KREVOX. Говорили про шляхи утилізації осаду стічних вод, що були би найбільш придатними для Львова, відповідали європейським стандартам і швидко окупилися. 
Фахівці ділилися своїм досвідом щодо переробки мулу, який утворюється в колекторах, інформує прес-служба міськ­ради. 

Поділилися досвідом

Як розповіла “Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар ЛКП “Львівводоканал”, впродовж двох днів експерти вивчали нашу ситуацію, відвідували очисні споруди, вивчали їх технічні характеристики та взяли проби ґрунту. 
“Мул утворюється в результаті очистки стічної води. У нас вже кілька років є напрацьований ескізний проект щодо будівництва метантенків із виробництва біогазу. Його готували шведи. Водоканал довго вивчав європейський досвід вирішення цієї проблеми, тож запросив закордонних фахівців разом створити остаточний варіант проекту, внести корективи до вже існуючого”, – розповіла співрозмовниця. 

Проблема складування та переробки осаду стічних вод стосується всіх промислових міст світу. Насамперед тому, що такий осад – бактеріально забруднений, із високою концентрацією важких металів та інших токсичних сполук. Його не можна використовувати для сільського господарства. До початку 90-их років міста США та Великобританії вивозили осад і скидали його в океан. Ця практика припинилася лише тоді, коли почали діяти жорсткі норми щодо забруднення навколишнього середовища. Натомість європейці складували сирий осад на спеціальні майданчики, які з часом займали все більшу територію. Так, за останні десятиліття були напрацьовані ефективні технологічні схеми переробки осаду. 
Проблема утилізації осаду надзвичайно гостра для Львова. На території міських очисних споруд на вулиці Пластовій розташовані мулові поля, на яких за 60 років експлуатації вже накопичилося понад 2 мільйона тонн мулу (!) і щодня до них додається до 3 тисяч тонн. Осад зберігається на відкритій території площею понад 20 га та виділяє в атмосферу неприємні запахи, які заважають жителям, які мешкають поблизу. 
Наші найближчі західні сусіди, поляки, після вступу до Євросоюзу почали вирішувати аналогічну проблему в себе, тож можуть щось нам порадити, до того ж безкоштовно. 
“Це дуже актуальна для нас тема, оскільки ЄС вимагає від Польщі до 2020 року позбутися мулових полів. Активно залучаємо інвестиції та впроваджуємо високотехнологічні проекти з переробки мулу. Зокрема, на понад 200 об’єктах очисних споруд застосували технології механічної, хімічної, біологічної та термічної обробки мулу. Ми розглядаємо осад стічних вод як джерело відновлювальної енергії. У процесі спалювання з вугіллям на теплоелектростанціях або цементних заводах зневоднений мул не утворює вуглекислого газу. Це є підставою для отримання так званого зеленого тарифу на енергію”, – зазначив заступник технічного директора ТОВ “Європейський Екологічний Центр KREVOX” Александер Сушиньскі.
Директор ЛМКП “Львів­водоканал” Валентин Вольський заявив, що Львів запозичуватиме європейський досвід із переробки мулу. “Перше завдання – зупинити процес наповнення мулових полів. Друге – переробити вже накопичений мул. Нам необхідно залучити інвестиції в пропоновані технологічні схеми переробки осаду. Це дозволить перевести дуже енергоємний і “брудний” процес утворення мулу в розряд екологічно чистих і високоефективних виробництв”.

От би з мулу енергію добувати…

Зі слів Уляни Горбатої, у більшості європейських країн мул уже давно є не лише відходами, а джерелом енергії. Способів його утилізації вигадали безліч!
“Фахівці, яких ми запросили до Львова, реалізовували такі проекти в Польщі, Франції та Росії. Там встановлюють сушки, фільтр-преси, віддають на спалювання на цементні заводи, де при високій температурі з нього отримують енергію. Також після переробки мул використовують при будівництві автомагістралей, навіть виготовляють із нього скло. Усі ці способи високотехнологічні та потребують значних витрат. Для того, щоб у нас розробити й запровадити таке, потрібні дуже великі кошти і багато часу”, – розповіла Уляна Горбата. 
Зі слів співрозмовниці, європейські експерти впродовж двох тижнів опрацьовуватимуть отриману інформацію, а потім пропонуватимуть Львівводоканалу різні варіанти налагодження ефективної очистки стоків та утилізації осаду для впровадження відновлювальних джерел енергії і вирішення проблем неприємного запаху.

     До теми     
Цього четверга у міській раді обговорювали проблему неприємного запаху у Львові та шляхи її вирішення. Заступник міського голови з питань містобудування й інфраструктури Володимир Шевчук доповів, що у Львові є 712 кілометрів каналізаційних мереж, із яких 67 кілометрів у непридатному стані, інформує прес-служба міськради. 
“За останні два роки ми змінили колектори загальною протяжністю у 3,5 кілометра на кількох вулицях Львова: Хмельницького, Замарстинівській і Городоцькій. Це обійшлось у 112 мільйонів гривень. Цього року ми також запланували реконструювати колектори на вулицях Стуса та Гайдамацькій, проспекті Червоної Калини протяжністю у 1,5 кілометра і вартістю понад 30 мільйонів гривень. Також розпочнемо роботи з реконструкції каналізаційних мереж на вулиці Тракт Глинянський”, – зазначив Володимир Шевчук.
Також, за його словами, важливим є питання повернення у власність міської влади каналізаційного колектора у Винниках. “Це дозволить запобігти забрудненню повітря біля вулиць Богданівська та Новознесенська в Личаківському районі міста. Колись ми передали його міській владі Винників, але те, що робиться там зараз, це повний безлад. Неприємний запах треба негайно ліквідувати. Можливість повернення колектора є, але це коштує майже 900 тисяч гривень”, – додав Володимир Шевчук.
З його слів, міська влада написала листи 44 підприємствам харчової промисловості міста, які не мають сьогодні очисних споруд. Якщо до 2016 року вони їх не побудують, підприємства закриють.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
4.4988 / 4.14MB / SQL:{query_count}