Російське в рот не лізе

У Львові ознаковують російські товари, а згодом планують узагалі від них відмовитися. Як з’ясувала ”Пошта”, більшість містян таку ідею міської влади підтримує

зображення: uainfo.org
На львівських прилавках з’явилися… російські прапори – так містян інформують про товари, виготовлені у ворожій державі, аби люди знали, що купують і в чию кишеню підуть їхні гроші. 
У цій ініціативі і міська влада, і представники бізнесу дійшли згоди. Гроші грішми, але коли справа стосується ”підгодовування” агресора – це діло принципу, і тут варіантів бути не може. 

Маркування російського обов’язкове! 

Депутати Львівської міськради 10 липня прийняли ухвалу про маркування товарів, вироблених у Російській Федерації. Як писала ”Пошта”, її підтримали 69 депутатів.
Тож львівських підприємців закликали ознаковувати товари в торгових точках, позначаючи як прилавки, так і саму продукцію відповідними цінниками з прапором Російської Федерації, а також розміщуючи детальну інформацію про місце виробництва, фасування чи виготовлення товару.
У більшості супермаркетів міста відповідні позначки вже з’явились, проте далеко не всюди російські товари лежать на окремих полицях. Представники великих львівських торгових мереж на ухвалу міськради відгукнулися позитивно. 
Кажуть, що зараз виготовляють відповідне ознакування, тому згодом відповідними наліпками позначать більше товарів. Крім того, громадська організація “Форум видавців” і Економічний бойкотний рух дійшли згоди в тому, як бути з виданими в Росії книгами на цьогорічному книжковому ярмарку. 
Безперечно, присутність російських видавців у Львові визнали небажаною, тож українські книготорговельні компанії попередять про недоречність продажу книжок російського виробництва. Якщо все ж вирішать ними торгувати, то необхідно буде книжки маркувати. Наліпками для ознакування компанії забезпечить Форум видавців, і саме ця організація стежитиме за дотриманням ухвали.

Акцент на українське 

Міська влада, напрацьовуючи вище названу ухвалу, керувалась думкою, що “незамінних товарів нема” і львів’яни можуть знайти для себе все необхідне іншого виробництва. 
Ініціатор маркування російських товарів у закладах торгівлі, депутат Львівської міськради Любомир Мельничук, зазначив, що бойкот продукції російського виробництва має підштовхнути власників торговельних марок створювати свої заводи в Україні або ж імпортувати товари з інших країн, не з Росії.
Підприємці ж зазначають, що чимало товарів на нашому ринку не власне російського виробника, а європейських брендів, проте виготовлених у російських філіях підприємств, отож відмовитися від них майже неможливо. А щоб не купувати продукції в Росії, треба з часом відкрити українські виробництва європейських брендів. А це вже довготривала і важка справа…
“Ринок повинен переформатуватися. Виробники мережевої продукції мусять зрозуміти, що в Україні можна також відкрити підприємства та виробляти велику кількість різних товарів”, – переконана Ірина Кулинич, директор департаменту економічної політики міськради

Чи можемо відмовитися від ворожого?

Як писала “Пошта”, 18 липня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Україні необхідно готуватися до повного припинення торгівлі з Росією. У Львівській міськраді пропонують не просто маркувати товари російського виробництва, а й узагалі викоренити їх із прилавків. 
“Ухвала Львівської міської ради про маркування російських товарів є лише першим кроком. Основна наша ціль – заборонити продаж товарів російського виробництва у Львові взагалі”, – заявив Любомир Мельничук.

фото: Radiosvoboda.org 

Водночас він додав, що, на жаль, втілити цю ідею лише на місцевому рівні неможливо, бо “ми маємо недостатньо повноважень, аби впливати на закони. Припинення торгівлі з Російською Федерацією – дуже важкий і тривалий процес”.
Жодні великі зміни не можуть відбутися “безболісно”. Про свої втрати бізнесмени мовчать, але вони, звісно, будуть… Координатор Економічного бойкотного руху, один із ініціаторів запровадження обов’язкового маркування російських товарів Олег Радик, наголосив, що бізнесмени у Львові вже давно повинні були відмовитися від реалізації товарів російського виробництва, зважаючи на окупацію частини України Росією, але зробили це лише тоді, коли змусила мерія. 
“Представники Економічного бойкотного руху ще задовго до затвердження ухвали міськради зверталися до представників бізнесу з проханням маркувати російську продукцію та взагалі відмовитися від продажу товарів із Росії, однак їхні прохання ігнорували”, – розповів Олег Радик.
“Пошта” з’ясувала, як львів’яни ставляться до ідеї ознакування російських товарів, чи зважають на країну виробника, коли купують товари, і чи готові відмовитися від російської продукції повністю.
Зараз маємо стояти горою за свого виробника, свого видавця, свої інтереси!
Поки бізнесмени виготовляють та закуповують маркування для російських товарів, начальник юридичного управління міськради Гелена Пайонкевич наголосила, що згадана ухвала вступила в дію та повинна виконуватися з моменту її оприлюднення: “Хочу нагадати всім зміст Закону “Про місцеве самоврядування”. Відповідно до нього, рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання всіма фізичними особами на території Львова. Ухвала вже підписана, належним чином зареєстрована й опублікована на сайті міської ради. Вона є обов’язковою для виконання!”
З її слів, ухвала передбачає і низку інших заходів, яких повинен вживати департамент не тільки економічної, а й гуманітарної політики. Йдеться, зокрема, про популяризацію українського книговидання, українських засобів масової інформації, проведення відповідних уроків у школах для того, щоби діти розуміли ситуацію в країні та вміли правильно на неї реагувати. 
Щодо відповідальності за невиконання підприємцями ухвали міськради про маркування російських товарів, то юридичне управління обговорює можливість застосування штрафу. Поки ж містяни на цілком законних підставах можуть подавати до суду на магазин, у якому не маркують продукції російського виробництва.

“Потрібно відмовлятися від російських товарів, аби не збагачувати наших ворогів”
Надія, 46 років, лікар:
– Звісно, я надаю перевагу українським товарам! Позитивно ставлюся до викорінення російського виробника з України, зокрема зі Львова. Це стимулюватиме українського, а також підтримає наш народ, зокрема людей, які не мають де збувати свій товар. Російське не купую! Ринок України перенасичений російською продукцією, зокрема книжками, тому дуже позитивно ставлюсь до того, що цього року на книжковому форумі російської мови поменшає. 

Марта, 42 роки, продавець магазину “Світ взуття”:
– Раніше я не звертала увагу, чи російський виробник, чи ні, але у світлі останніх подій я цікавлюся виробником і російського не купую. Не роблю цього, бо, по-перше, вважаю, що наш виробник виготовляє продукцію не гіршу і є багато європейських виробників, чиї товари якісніші. По-друге, підтримую і поважаю свою країну, тому не маю бажання купувати продукцію країни-агресора. 
Власник магазину, в якому працюю, не купує взуття російського виробника. Ми почали співпрацювати з іспанськими, німецькими, португальськими, а також польськими фабриками взуття. Без товарів російського виробника обходилась і раніше, тому, думаю, зараз для мене не буде проблемою, якщо вони з нашого ринку зникнуть... Російські книги на книжковому форумі цього року я навряд чи купуватиму, хоча володію цією мовою та поважаю її. Письменники і поети, які нею писали, не винні в тому, що відбувається, але купувати російські книжки не буду. Мене зараз більше цікавить розвиток українських письменників і поетів.

Назар, 19 років, студент:
– Я не підтримую російського, тому що не можна годувати наших ворогів. Коли щось купую, одразу дивлюся на країну-виробника. У зв’язку з останніми подіями російські продукти можуть бути небезпечними для нашого життя. Ми повинні бути дуже уважними! Я і моя родина не годує окупантів і не купує товарів російського виробництва. Щодо книг, то вважаю, що ми можемо знайти гідну заміну російським серед наших, українських.

Людмила, 43 роки, прибиральниця:
– Я не завжди можу звернути увагу на маркування (маю поганий зір), але якщо позначка велика і я бачу, що продукт російський, то не купую його. До рішення Львівської міської ради заборонити продукцію російського виробника ставлюся дуже добре, тому що Путін перейшов усі межі. 
Я не проти російських товарів, але потрібно зупинити агресію. Скажімо, “Чистая линия” – дуже хороша продукція, і шкода, що її може не бути в наших магазинах. Зрештою, потрібно від чогось відмовитися задля миру, тож ухвалу я підтримую, бо треба щось робити!

Анна, 30 років, домогосподарка:
– Зараз я почала зважати на маркування, тому що треба підтримувати рідного виробника. Є багато вітчизняних хороших магазинів і торговельних марок. Російський товар не є супермодним, тому відмовитися від усього російського я спокійно можу і всім це раджу.

Інеса, 43 роки, приватний підприємець:
– Раніше я не звертала увагу на країну-виробника, та зараз почала надавати цьому більшого значення. Політика України щодо викорінення російських товарів мене повністю влаштовує. Раніше купувала більше іноземних товарів, а зараз почала цікавитись українськими. Скажімо, мені подобалася кава “Жокей”, але оскільки це російська марка, я вже знайшла їй заміну вітчизняного виробника. 

Христина, 20 років, продавець магазину одягу:
– Я підтримую заборону російських товарів! Потрібно підтримувати українську марку, українську продукцію, відмовлятися від російських товарів, аби не збагачувати наших ворогів. У магазині маркований російський товар не купую. Мене засмучує, що багато моїх друзів і знайомих усе ж купує продукцію загарбників і не збирається відмовлятися від неї. 

Юрій, 30 років, менеджер з продажу:
– Я вважаю, що люди самі повинні обирати, що їм купувати. Якщо хочуть – нехай купують російське. Це справа кожного. Різке прийняття рішень теж не завжди правильне. Щодо мене, то я від російського відмовляюсь. Не обов’язково утискати російські видавництва, можна просто популяризувати українські, можливо, розробити якісь програми для підтримки української мови. Бо як преса, так і телебачення в Україні орієнтуються на російську, а це потрібно змінювати. 

Наталія, 40 років, продавець годинників:
– Я продаю годинники вже 10 років. До прикладу, з російською фірмою “Полёт” ми вже довго співпрацюємо, її продукція дійсно якісна. Але якщо говорити про продукти харчування, то російського не купую. Я не дуже зважаю на маркування, бо для мене головне – якість, а не виробник. 
Зникнуть російські товари з прилавків Львівщини чи ні – мені все одно. Я впевнена, що зможу знайти їм заміну. Незважаючи на ситуацію, яка зараз склалася в Україні, я вважаю, що книжки російського видавництва забороняти не потрібно, адже це вже справа кожного, якою мовою і що читати. Якось у магазин, в якому я працюю, прийшов покупець, глянув на товар і сказав: “Ви торгуєте російськими годинниками”, розвернувся і пішов. Скільки людей – стільки думок. 
Особисто не вважаю, що займаюся чимось незаконним, продаючи годинники російського виробництва. Раніше ми співпрацювали з кримською фірмою, зараз були змушені розірвати контракт, бо всі бояться і не знають, що буде далі.

Ігор, 55 років, пенсіонер:
– Українську економіку треба підтримувати, а Росія хай сидить тихо! Коли купую якісь товари, одразу дивлюся на країну, в якій їх виготовлено. Раніше купував бублики і ніколи не дивився на виробника, а нещодавно, побачивши, що вони російського виробництва, принципово від них відмовився! Хоч я їх дуже сильно люблю… Чув про те, що на Форумі видавців книжки російських видавництв небажані. Можна просто обкласти податком Росію і продавати її товар. Нехай сплатить спершу податок, а тоді будемо думати, чи продавати її товар на нашому ринку.

Оля, 30 років, продавець:
– Я вважаю, що на ринку мають бути продукти різних виробників і не потрібно нічого забороняти. Можливо, неправильно підтримувати російського виробника, але все ж люди мають право обирати. 
Я користуюся російськими товарами і не зважаю на маркування. Якщо все ж станеться так, що на нашому ринку не буде російських товарів, то протестувати не буду, а знайду гідний аналог. Не буде російського – буде китайське. Більшу увагу звертаю на якість товару, а не на виробника. Вважаю, що є багато хороших російських товарів і не потрібно про це забувати.

Світлана, 29 років, викладач:
– До ухвали міськради щодо маркування товарів російського виробника ставлюся позитивно, адже якщо купуємо російське, то фінансуємо тих осіб, які зараз увірвались на нашу територію. Я чула про ознакування. Шкода, що воно є не на всіх російських товарах. Скажімо, нещодавно хотіла придбати мигдалеві горішки марки “АВК”, але, побачивши вже на касі, що це російський виробник, повернула їх на місце і взяла інші. 
Можливо, заборона російського на території України може викликати якийсь конфлікт у суспільстві, але хоч якихось заходів мусимо вжити! Книжки ж російські потрібно заборонити лише тоді, коли будуть надруковані якісні переклади українською. Я дуже люблю українську мову, але вчора купила книжку, переклад якої був жахливим, і пошкодувала, що не придбала російськомовного аналогу. Я – за українську мову і українського виробника, проте якщо забороняють російські товари, то їх замінити мають якісні українські!

Уляна, 17 років, студентка:
– Я і мої батьки лише за те, щоби російські товари зникли з українських прилавків, бо ми дуже патріотична родина. У зв’язку з останніми подіями Росія – нам не товариш! Щодо одягу, то можна їздити по нього до Польщі чи знайти хороші та якісні українські товари. Коли приходжу в супермаркет, то одразу дивлюся на штрих-коди. Російського не купую!

Стефан, 64 роки, пенсіонер-художник:
– Потрібно захищати свого виробника та стояти на своєму. Можливо, ми дійсно пожертвуємо чимось, можливо, спершу буде важко, але треба відвойовувати своє! Якщо зникнуть російські виробники, з’являться інші. Якщо думати про толерантність, то не треба було б забороняти ні товарів, ні книжок російських. Проте ми зараз у безвиході й мусимо захищатись. Зараз маємо стояти горою за свого виробника, свого видавця, свої інтереси, а далі буде видно.
Андріан Фітьо, економічний експерт, голова спілки консультантів “Експерт-група”
Росія – найбільший торговельний партнер України. Цей товарообіг становить чи не 30% від загального товарообігу України. Російська Федерація постачає нам товарів і послуг приблизно на 28 мільярдів доларів, а ми туди постачаємо товарів і послуг на 20 – 22 мільярди доларів. Тому бачимо від’ємне торговельне сальдо з Російською Федерацією.

Але з тих 28 мільярдів близько 14 мільярдів – газ, сировинний продукт, енергоносій. Тобто якщо відняти енергоносії, відкинути сировинний чинник, то залишається 14 мільярдів і в нас навпаки виникає позитивне торговельне сальдо.

Ба більше, Україна постачає “критичніші” товари для Росії, аніж Росія нам. Але оскільки ми здебільшого постачаємо товарну продукцію, а не сировинну, то, звичайно, наші підприємства дуже залежні від російського ринку. Україні одразу відмовитися постачати товари навряд чи вдасться, але заморожувати постачання російських на український ринок, бойкотувати, очевидно, доцільно та потрібно.

Російська військова машина і далі пропагує, що бачить Україну під своїм протекторатом, і не лише східні області, а й територію до Карпат. Тому не потрібно годувати агресора.

Якщо говорити про досвід бойкотування, який був результативним, то найближчим до нас прикладом є “Маслосоюз” 20-их років минулого століття, коли українці скооперувались і відмовилися від польських товарів. Тоді наша масло- й молочна продукція вийшла не тільки на європейський ринок, а й на світовий. Але потім прийшла Росія і “підім’яла” все під себе.

Так, дійсно, зараз існує залежність від російських товарів, але така відмова це шанс для наших, вітчизняних, виробників, бо ж 43 мільйони громадян (без Криму) – це суттєвий ринок. Була і є боротьба за споживчий ринок між Європейським і Митним союзами, а нині і Євразійським, тому нині відмова від російських товарів є дуже суттєвим чинником розвитку місцевого товаровиробника. А це і робочі місця, і збільшення доходів населення.

Звичайно, буде важко, бо треба переробляти дуже багато чого фундаментально: і менеджмент, і технічне регулювання, і стандарти. До прикладу, виробляємо залізничні вагони, але вони не відповідають технічним стандартам ЄС. Потрібно міняти дуже багато, а для цього потрібні інвестиції.

Існують великі ризики, але якщо б дали більше преференцій, доступу до інформації фахівцям, економістам, аналітикам, а не лише політики приймали рішення, тоді, можливо, зиск був би більшим. Загалом ідея правильна.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0652 / 4.56MB / SQL:{query_count}