SOS: нас “мордує” сморід!

“Пошта” дізнавалася, чому третій рік поспіль (!) Львів у блокаді смороду, хто винуватий, як вирішити проблему і чому міська влада в цій справі пасивна

фото: Андрій Польовий
Під час великодніх свят відновилися скарги львів’ян на неприємний запах у місті. Історична частина Львова перестала пахнути кавою та пляцками, тепер там витає “аромат” тухлих яєць і гнилої капусти. 
Відтак у диспетчерську службу Львівводоканалу та на гарячу лінію міста знову почали звертатися мешканці центру, Личаківського району, вулиць Зеленої, Городоцької, мікрорайону Рясне – усі скаржились, що поблизу їхніх будинків тхне сірководнем.
Не так давно сморід львів’янам уже надокучав, особливо сильним він був у 2012 році. Тоді ж ентузіасти створили інтерактивну карту смороду, на якій львів’яни позначали точки, у яких відчували неприємний запах.  У ЛМКП “Львівводоканал” запевнили, що й досі моніторять скарги мешканців у інтернеті.
“Якщо ж пригадаємо 2012-й, то неприємні запахи були у цілому місті щоденно. І це дуже чітко було видно на інтерактивній карті смороду, а саме в її архівах. Можна прослідкувати, що тоді на ній щодня з’являлося  100, а то й більше скарг. Якщо ж розглянути 2013-й, то від його початку кількість звернень зменшувалась, були місяці, коли звернень було кілька, а то й жодного. Від початку цього року в місті не було такого масштабного смороду, лише локальні випадки, а ось на Великдень та Обливаний понеділок містяни знову почали масово скаржитись”, – розповіла “Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар ЛМКП “Львівводоканал”.

Винуватих досі шукають

“Причину смороду ми ще визначаємо спільно із управлінням екології міськ­ради, тому жодних конкретних звинувачень поки робити не можемо, щоб не бути голослівними. Припускаємо, що відбулися несанкціоновані скиди висококонцентрованих органічних стоків. Відтак служба каналізаційного господарства відновила аналітичну роботу із дослідження вмісту сірководню в контрольних колодязях підприємств”, – зазначили у ЛМКП “Львівводоканал”.
Прес-секретар підприємства розповіла, що у Львові до смороду “причетні” недобросовісні підприємства, чиї асенізаційні машини виливають органічні стоки у міські дощоприймачі. Роблять це вночі, у вихідні дні чи навіть у свята, коли спіймати “на гарячому” їх майже неможливо. Проте такі дії приводять до точкового неприємного запаху. Як розповіла “Пошті” Уляна Горбата, нещодавно до Львівводоканалу зверталась мешканка вулиці Городоцької, яка бачила, як асенізаційна машина зливала в дощоприймач стоки. 
“Минулого року ми закупили два газоаналізуючі пристрої, що обійшлися недешево, коштували 90 тис. грн. Тепер з’явилась можливість в онлайн режимі  слідкувати, коли вміст сірководню в повітрі змінюється. Це газ, який утворюється внаслідок скидання надмірно концентрованих органічних стоків. Органіка гниє і в повітря виділяється сірководень. Такі пристрої важливі і тим, що здійснюють відбір стоків цілодобово. На сервер нашого підприємства передається графік зміни структури  стоків. Такі скачки можуть тривати півгодини – годину. На початку минулого року такі стрибки відбувались у нічні години, вихідні і святкові дні”, – каже Уляна Горбата.
Винуваті всі: і міська влада, що бездіє, і підприємства, які неправомірно скидають свої стоки, не очищаючи їх, і Львівводоканал, що досі не зловив винуватців
З її слів, неправомірні скиди відбуваються в неробочий день, коли працівники Львівводоканалу не мають змоги виїхати і взяти проби стічних вод на аналізи. Недобросовісні підприємства можуть скидати неочищені висококонцентровані органічні стоки в міську каналізацію фактично безкарно. На підприємстві збирають інформацію з  приладів, там кажуть, що коли матимуть чіткі результати, тоді й зможуть назвати винуватців. 
“Обвинувачувати когось конкретного ми зараз не можемо, не маємо доказів. Довести вину навіть посилаючись на прилади не можна, лише на результати аналізів проб води. У нас є відділ контролю, який  моніторить стан стічних вод наших підприємств, але тут є певна специфіка. Підприємства знають, що до них можуть прийти за пробами в робочі години –  з 8.00 до 17.00. Тому вони можуть їх розбавляти водою чи накопичувати в резервуарах і не скидати в цей час”, – каже співрозмовниця.
Неприємний запах є  проблемою не лише для Львова, така ситуація буває і у багатьох старих європейських містах, де є напірні колектори і стоки застоюються. Така ситуація у Львові є на вул. Стуса, але там інший запах, він фекальний, не такий їдкий як зараз поширюється містом. Там планують будувати установку дозування хімреагенту, проект вже є, тому якщо знайдуться гроші, проблему смороду на цій ділянці зможуть вирішити вже цього року. Але до загальноміського смороду це не має особливого відношення.

Корінь проблеми


фото: архів
Як зазначила співрозмовниця, підприємству закидають, що неприємний запах створюють їхні очисні споруди і мулові поля. Проте, з її слів, у технологіях підприємства нічого не змінилось ні в кращу, ні в гіршу сторону. Жодних аварій не було, погода тут теж ні до чого, бо влітку не смерділо.  Очисні споруди потребують реконструкції, востаннє їх оновлювали ще в 2007 році, проте зараз таких великих коштів нема. 
“Проблема в тому, що жодне підприємство у Львові не має локальних очисних споруд (крім Ензиму), а за всіма технологіями  вони мусять бути.  Але це великі інвестиції, тому стоки з допустимим перевищенням концентрацій вони скидають нам, а вже ми їх очищаємо. Але не можна виключати, що частину із них  просто скидають у міську каналізацію. Визначити це неможливо, треба посадити  водовідбірника на підприємстві, щоб ніде не відходив і цілодобово брав зразки на аналіз, тоді вже будуть докази порушення”,  – каже Уляна Горбата. 
А ось Євген Білінський, голова профільної  депутатської комісії  природокористування, охорони довкілля та благоустрою міськради розводить руками. Депутат переконаний, що їхня комісія в даній ситуації мало що може вирішити. У розмові з “Поштою” зазначив, що намагається розв’язати цю проблему вже третій рік поспіль, проте безрезультатно. 
“Причини смороду вже давно з’ясувала спеціально створена комісія. Причини є, але немає реального важеля, який би змусив порушників,  а це 11 суб’єктів, які засмічують наші каналізаційні системи своїми неконтрольованими викидами, припинити їх. Такі скиди може робити наш львівський дріжджзавод, пивоварня, маргариновий завод та інші, що працюють з органікою. Але сварити їх і “пальчиком кивати” мало, все одно роблять це далі. Екологічна інспекція, коли був особливо сильний сморід у місті накладала на них штрафи, проте їм легше заплатити той штраф, ніж взятись за переробку своїх стоків, створити власні очисні споруди, у цьому і є проблема”, – каже Євген Білінський.  

А ось екологи звинувачують бездіяльну владу

У розмові із “Поштою” Віра Лясковська, член постійної депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою зазначила, що  причина смороду у Львові дуже глобальна. Винуваті всі: і міська влада, що бездіє, і підприємства, які неправомірно скидають свої стоки, не очищаючи їх, і ЛМКП “Львівводоканал”, що досі не зловило винуватців.
“Кілька років тому, коли у всьому місті поширився їдкий неприємний запах, всі активно взялись шукати винуватих. Перевіряли стоки усіх підприємств, виявилось що причина в тих, хто працює з органікою, виробляють дріжджі,  продукти із дріжджів, горілчані та інші вироби. Найбільше і найчастіше смердить північна частина Львова, особливо вулиця Богдана Хмельницького, а там Львівводоканал зберігає свій мул, що теж має неприємний запах. Тоді в нас була сильна атака, зібрали всіх керівників підприємств, це дало результат, вони “забігали”. Зараз все вже вляглось і тепер мусимо знову дихати цим смородом”, – каже Віра Лясковська. 
Як каже Віра Лясковська, аби не допустити повторення цієї проблеми, керівництво міста має взяти її під свій контроль. У нас є міське та обласне управління екології, якщо ситуація знову і знову повторюється, отже вони недопрацьовують, не роблять належної перевірки. 
Чому Садовий не чує того запаху?
“Чому з’ясовують це питання в першу  чергу журналісти, а люди, які зобов’язані це робити, не займаються цим взагалі, нюхають собі та й все.  Влада ж постійно повторює – “наш Львів найкращий, до нас їдуть туристи, нас дуже люблять, у нас все окей”, а те, що туристи це нюхають, для них неважливо. Чому Садовий не чує того запаху? В мене вже слів немає, виникає якась безвихідь”, – каже Віра Лясковська. 
З її слів зрозуміло, що для всіх зараз на першому місті ситуація в країні, ми нею переймаємось, намагаємось якось допомогти тим, хто цього потребує. Але якщо Львів такий зразковий, то наша влада має звернути увагу, в яких умовах живуть львів’яни. 
“У нас достатньо хороших фахівців, не треба закордонних, нехай би якісно виконували свою роботу,  провели хорошу перевірку. Наші підприємства до певного часу намагалися робити все можливе і неможливе, щоб стоки були в межах норми, навіть  водою їх розводили, то чому зараз припинили це робити?  Тому нині пан Садовий має взятись за перевірку, викликати до себе представників Водоканалу, своє управління екології, багато для цього не треба. Треба їм всипати, тоді й почнуть рухатись”, – каже Віра Лясковська.
Оксана Марискевич, заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат
Справа в тому, що є порушення системи каналізаційного водовідведення. У чому проблема і що насправді відбувається мають досліджувати фахівці власне в цій справі.

У Львові є загальна каналізація, не маємо окремого відведення дощових вод, побутових чи промислових відходів. Але це проблема багатьох старих європейських міст, чомусь же там не смердить. Компетентні висновки щодо поширення цього явища у Львові можуть надати лише люди, які займаються інженерною інфраструктурою міста в частині водовідведення, але чи достатньо їх до цього залучають?
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.0347 / 4.46MB / SQL:{query_count}