Маєте скарги на ЛКП? Ми йдемо до Вас!

“Пошта” вирушила з ревізією в ЛКП “Магістральне”, аби з’ясувати якість господарювання, чому і на що скаржаться жителі та чи реагують на це комунальники

фото: Андрій Польовий
Кажуть, є речі, на які можна дивитися вічно, до прикладу, як тече вода чи палає вогонь. У Львові до цього списку можна додати ще один пункт: у нас вічно можна скаржитись на роботу комунальників! Не нарікають на діяльність ЛКП хіба ті, хто не знає, що це, чи кому невідомо, куди скаржитись. 
За останні роки містяни пожвавішали: і на гарячу лінію міськради тепер все частіше телефонують, і скарги пишуть, навіть до суду звертаються, якщо бездіяльність комунальників добряче допече. 
Тепер вже і “Пошті” скаржитися почали. Цикл наших матеріалів  про роботу львівських комунальних підприємств ми вирішили продовжити, опираючись на почуте. Цього разу “Пошта” вирушила в район, де будинки обслуговує ЛКП “Магістральне”.

Найгостріша проблема – старі труби

Отже, комунальне підприємство “Магістральне” обслуговує 52 будинки на вул. Володимира Великого, Науковій, Тролейбусній і Рубчака. Їх середній вік становить 45 років, тому не дивує, що час від часу тут виникають проблеми із трубами, дахами, ринвами.
Будинки потребують ремонтів, у тому числі й капітальних. Та жителі кажуть, що не пригадують, щоб хтось колись їх будинки капітально ремонтував. Зазвичай латають щось частково, і то в разі гострої необхідності, коли якась аварійна ситуація стається.
“Живу на вул. Науковій, 30. Не пригадаю, коли наш під’їзд востаннє ремонтували. Хоч би санітарну побілку зробили, бо все жовте. Від вологи цвіль почала з’являтися, жах суцільний. А дашок (козирок) скоро вже людям на голову впаде. Частини вже відвалюватись почали. Чому комунальники за ті роботи не беруться – невідомо. Може, лінь, а може, грошей не мають. Дякувати Богу, що тріщин на стінах нема, а то взагалі б дім розвалився, а ніхто і не помітив би”, – нарікає львів’янин Петро.
За кілька днів, упродовж яких «Пошта» моніторила роботу ЛКП «Магістральне», його директор зателефонував мешканцям «постраждалої» квартири й пообіцяв вирішити проблему
Проте жителі району розповіли “Пошті”, що за останні роки їхнє ЛКП почало краще працювати. Кажуть, за попереднього директора комунальникам до них взагалі діла не було. Нинішній хоча б цікавиться, що їх не влаштовує, може, і не допоможе, та хоча би послухає.  
“Коли був попередній директор, то скаржитись було те ж, що горохом об стіну бити! Цей кадри собі підбирає, звільняє кого не треба, щось трохи рухається, старається… Але комунальники постійно плачуть, що грошей нема. Мусимо виконувати їхню роботу самостійно. У сусідів були проблеми з трубами. Кілька років тому скинулися грошима, закупили та поміняли їх самі. Не знаю, може, майстрів із ЛКП наймали, але точно самі платили. Це неправильно”, – розповів пан Олександр.
Єдине, на що жителі цього району не скаржаться, – прибирання. Кажуть, двірників своїх знають, ті добре працюють. І двори підмітають, і в під’їздах чистоту підтримують. Дахи тут теж не дуже часто протікають, але буває і таке. А ось із трубами проблеми є чи не в усіх жителів: вони застаріли та поржавіли.
Зі слів пані Марти, яка проживає на вул. Науковій, кілька років тому їм із сусідами вдалося домовитись із ЛКП про співфінансування таких ремонтів. Тепер спокійні, що аварій не буде. “Ми замінили собі труби та поставили лічильники на опалення. Це була угода між мешканцями та комунальниками: трохи платили ми, трохи вони докладали. А лічильники нам поставили безкоштовно”, – розповіла пані Марта. 

Комунальники розводять руками

У ЛКП “Магістральне” із “Поштою” чи не вперше розмовляли ввічливо (може, і без особливого задоволення, проте й без грубощів). Таке рідко трапляється. У львівських комунальних підприємствах зазвичай не шанують ані жителів, ані журналістів. 
Звісно, з директором порозмовляти можливості не було. Він як перша особа був зайнятий вирішенням серйозних питань, на робочому місці сидіти ніколи. Проте секретарка сама розповіла “Пошті” про специфіку роботи в цьому районі.
“Ми займаємося будинками, які вже доволі старі (від 45 років), тому за відповідними нормами мали б проводити в них капітальні ремонти. Але реально для цього немає можливості – грошей не виділяють. Фінансування з міського бюджету якщо і є, то на один-два будинки за рік, не більше. І то, до прикладу, лише на заміну покрівлі чи каналізації. Цього року на капітальні ремонти нам взагалі нічого не виділяли. Тому якщо щось ремонтуємо, то своїми силами, за кошти жителів (беремо з квартирної плати). Це поточні ремонти”, – розповіла “Пошті” секретарка директора.
З її слів, якщо є якась неприємна ситуація – у їхньому комунальному підприємстві її вирішують негайно, не зволікають. “Коли, до прикладу, дах тече – через два чи три дні ми вже ремонтуємо покрівлі. Сьогодні затекло – пішли обстежили, а завтра зробили. Проблеми намагаємось усувати якнайшвидше”, – додала співрозмовниця.
 У боротьбі з ЛКП головне – не здаватись! 
Проте, як довідалася “Пошта”, це не зовсім так. У редакцію звернувся мешканець будинку на вулиці Рубчака, 17-а і розповів свою сумну історію взаємин із ЛКП “Магістральне”. У квартирі його бабусі ще в липні цього року почала мокріти стіна. Старенька звернулася до комунальників. Ті оглянули стіну і сказали: “Може, в когось щось потекло. Воно висохне”. Жінка чекала, але за місяць стало лише гірше.
Відтак комунальники повернулися, роздовбали стіну. Виявилось, що прорвало каналізаційну трубу, між другим і третім поверхом будинку тріснуло коліно. Від цього у ванній кімнаті почав з’являтися грибок. Сусіди ж цього не помітили, бо їхня ванна кімната повністю обставлена кахлями. Пускати комунальників до своїх труб категорично відмовлялись – не хотіли, щоб ті пошкодили і їхні стіни. У ЛКП своєю чергою казали, що не мають повноважень чіпати труби без дозволу мешканців будинку, навіть якщо ситуація критична.

фото: Андрій Польовий
Так і жила бідолашна бабуся з величезною діркою у ванній, а стіна і далі мокріла й обростала грибком. На щастя, її онук, пан Андрій, з таким нахабством не змирився: і до мера лист писав, і до прокуратури подавав, та й комунальників регулярно турбував. Більше ніж за два місяці пан Андрій все ж домовився з сусідами. Доступ до труб вони відкрили, і їх навіть частково полатали. Проте дірку в стіні залишили, а шахти належно не прочистили. 
Ба більше, у ЛКП почали просити відтермінування, бо “вже опалювальний сезон почався, і нічого робити не можуть”. Але ж ситуація досі нестабільна! Труба будь-коли може знову протекти! Тим часом міський голова так і не відреагував на звернення. Може, й ознайомився з ним, та відповіді не надіслав. Ситуацію заминали і з вирішенням проблеми зволікали, проте диво все ж сталось. Чи то завдяки допомозі Франківської райадміністрації Львова, чи прокуратури, чи, може, й мерії комунальники взялися за роботу. 
Проте, на диво, за ті кілька днів, упродовж яких “Пошта” моніторила роботу ЛКП “Магістральне”, його директор зателефонував мешканцям “постраждалої” квартири й пообіцяв, що “вже до наступного вівторка все відремонтують як треба”… Сподіватимемось, так воно і буде. 
Валерій Веремчук, член депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку Львівської міськради
Ситуація з комунальними підприємствами у місті дуже складна. Їх постійно розформовують, реорганізовують, звинувачують у бездіяльності. Комунальники своєю чергою нарікають на відсутність грошей для нормальної роботи.

Що потрібно зробити, аби львів’яни відчули реальну користь від роботи своїх комунальних підприємств, – питання дуже об’ємне та проблемне. Сама ця система в Україні, зокрема у Львові, не є правильною. Наші комунальні підприємства в одній особі є і замовниками робіт, і виконавцями, до того ж, самі себе контролюють.

Зрозуміло, коли ти сам і замовник, і виконавець, і контролер, є велике питання стосовно якості твоєї роботи. Тому щодня чуємо нарікання львів’ян на очевидну халатність роботи комунальників чи невиконання її взагалі. Зараз у всьому світі, навіть у постсоціалістичних державах, вже немає такого поняття, як “жек” чи “комунальний будинок із приватними власниками квартир”.

Увесь будинок є спільною власністю його мешканців. Шлях, яким ми дуже повільно рухаємось (об’єднання співвласників), є правильним. Але, як на мене, занадто повільним. Та й саме законодавство України не сприяє його прискоренню. Тому місто не має грошей, щоб утримувати будинки в належному стані.

Мешканці ж кажуть, що це не їхня власність, і думають, що це мусить робити місто. А комунальні підприємства, що обслуговують будинки, теж не є власниками, а лише балансоутримувачами. Тому й можуть дозволити собі обслуговувати їх неякісно.

Звісно, не можна так говорити абсолютно про всі львівські комунальні підприємства. Є приємні винятки, де працівники не просто стараються, а справді якісно виконують свою роботу. Скажімо, реально бачу, як на Сихові покращується ситуація. Звісно, у межах тих можливостей, які є, враховуючи дуже обмежене фінансування. Але в нас ще працює радянська система.

Вона докорінно неправильно сформована, зараз не може працювати. Тому треба її змінювати, бо далі матимемо ще негативніші наслідки. Що треба робити? Передусім усвідомити кожному, хто має квартиру у Львові, що наша відповідальність, власність і господарка не закінчуються за дверима власного помешкання. Бо і під’їзд є нашою спільною власністю, і подвір’я. Треба ставати повноцінними господарями цього будинку чи прибудинкової території. Тоді не буде на кого нарікати чи вимолювати, щоб вирішили твої проблеми.

Рада одна – оформлювати ОСББ і вже спільно вирішувати, що там хочете створити: дитячий майданчик чи паркову. Самим приймати рішення, не чекати, доки мудрий мер чи інший чиновник щось нам там поставить. Певен: активніше сприяння покращенню роботи комунальних підприємств піде на користь місту. Якщо міський голова буде не лише піаритись на цьому, казати: “Комунальні підприємства працюватимуть краще!”, а справді приділятиме їм належну увагу, слідкувати за ними – результат буде.

Зокрема, наші підприємства-монополісти “Львівводоканал” і “Львівтеплоенерго” мають великі проблеми з ОСББ. Вони вбивають їх на стадії зародка. Треба розуміти, що ОСББ – це львів’яни, які взяли на себе певну відповідальність, обов’язки та витрати, забравши це з плечей міста. Місто не виділяє коштів на ремонти дахів чи під’їздів для цих будинків. Влада має забезпечити комфортні відносини комунальних підприємств-монополістів і ОСББ, бо це однозначно – користь місту, якісно новий шлях розвитку Львова.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6665 / 4.18MB / SQL:{query_count}