А нас знімає камера...

З 2014-го у Львові правоохоронці спільно з міською владою розпочнуть впроваджувати проект зі встановлення техніки для відеоспостереження

фото: Андрій Польовий
Уже з наступного року за містянами почнуть стежити активніше – у Львові побільшає камер відеоспостереження. Цей крок правоохоронці пояснюють прагненням подбати про нашу з вами безпеку. 
У міліції кажуть, що традиційне патрулювання – це вчорашній день, а людський ресурс варто замінювати технічними засобами. Тому в рамках програми “Львів – безпечне місто” відеокамери передусім планують встановити у центрі міста.
Переконати міську владу було непросто. “Депутатський корпус і влада міста не погоджувалися прийняти проект. Вони були певні, що це – забаганка міліції… Їх доводилося переконувати, що це необхідно для безпеки львів’ян. Зараз місто активно допомагає реалізувати цей проект, хоча спочатку владі це не було цікаво взагалі”, – зазначив “Пошті” начальник міліції Львова Сергій Зюбаненко.
Зрештою, проект підтримали та гроші пообіцяли. “Я завжди підтримував проект “Безпечне місто”, в рамках якого повинні встановлювати відеокамери, аби можна було в онлайн-режимі спостерігати за ситуацією у Львові. Ми обрали шлях, яким пішли інші європейські міста, – зазначив учора “Пошті” міський голова Львова Андрій Садовий. – Зараз синхронно співпрацюємо з правоохоронними органами. Це багаторічна праця. Безпеки, звісно, забагато не буває. Передусім мене цікавить безпека львів’ян, адже ми – цивілізоване місто”.
У свою чергу львів’яни певні: ідея непогана. Зокрема, радять встановлювати  камери на дитячих майданчиках, у під’їздах, на вокзалах, біля нічних клубів. Проте все впирається у фінанси, яких, до речі, завжди не вистачає. Та і проект коштує дорого. Адже для його реалізації потрібно спершу побудувати нове управління міліції, підвести мережі, встановити сервер. Та це – лише початок… Львівські міліціонери ще повинні навчитися працювати по-новому. Кажуть, стажуватимуться у донецьких колег і перейматимуть їх досвід. 

фото: Андрій Польовий
Водночас така новація не всім до смаку. Львівські бізнесмени, зокрема ресторатори, наче й не проти, щоб у місті встановили камери спостереження, але до таких новинок ставляться скептично. “Я розумію, що за кордо­ном це явище звичне. Я погоджуюся надавати записи зі своїх камер спостережень. Але якби мені запропонували  підключити власні камери до загальної мережі – не по­годився б. Не хочу, щоб мі­ліція моніторила відвіду­вачів моїх ресторанів”, – наголосив “Пошті” член Гі­льдії рестораторів Львова Вардкес Арзуманян. Ресторатор акцентує, що потрібно розмістити знаки про наявність відеокамер на тому чи іншому об’єкті. 
Про потребу встановлення відеокамер “Пошта” спілкувалася і з екс-начальником міліції Львівщини, нині керівником служби безпеки одного з банків Львова, Богданом Шкарадою. “Це дорогий проект. Тому єдиною перешкодою для його реалізації є брак грошей. На жаль, нам того постійного фінансування не вистачає... Скажімо,  у сусідній Росії відеокамери встановлені і на дорогах, і біля офісів, і на вулицях. Звісно, це допомагає правоохоронцям швидше розкривати злочини”, – каже Богдан Шкарада.
З його слів, проект однозначно є позитивним, адже вся Європа вже давно так працює. Також співрозмовник певен: свідомого блокування впровадження проекту немає і ніхто палки в колеса не вставляє. Для встановлення відеокамер просто потрібен час.
“Аби Львів вийшов на європейський рівень, потрібно років з десять. Встановлення відеокамер передбачають комплексні заходи. І велику роль у цьому відіграє людський фактор. Містянам насамперед потрібно відчути себе в безпеці. Правоохоронні органи повинні працювати для людей, а не задля галочки! Відеокамери є прогресивним кроком у цьому питанні. Але й громадян треба переконати, що це доцільно. Впевнений: нам потрібно змінити менталітет, особливо позбутися дурних звичок, зокрема наркоманії та пиятики, бо саме вони є першою причиною скоєння злочинів”, – розповів “Пошті” Богдан Шкарада. 
Співрозмовник додає, що передусім камери повинні бути в місцях великого скупчення людей: у центрі міста, на перехрестях, де найчастіше стаються  аварії, на вокзалах, біля закладів громадського харчування.
“Добре хоча б спершу Донецьк наздогнати…”
Сергій Зюбаненко, начальник міліції Львова, – про співпрацю з міською владою і депутатами, гроші на відеокамери та місця, де їх встановлюватимуть
– Пане Сергію, прошу сказати, звідки міліція планує брати гроші на реалізацію проекту зі встановлення камер ві­деоспостереження у Львові?
– Для цієї програми передбачено декілька джерел фінансування. У Львівській міськраді на п’ять років прийняли програму профілактики злочинності, в якій передбачили кошти. Друге джерело фінансування – гранти, які зараз хочемо отримати. 
Ми над цим працюємо. Зокрема, співпрацюємо зі французами. Сподіваємось уже в 2014-му отримати перший іноземний грант. Третє джерело, звісно, – МВС України. На ці гроші плануємо закупити і встановити нове обладнання для обслуговування камер відеоспостереження у новому управлінні міліції на вул. Стрийській.
– А скільки загалом грошей необхідно?
– Має бути поетапне фінансування, тому загальна сума наразі не стала, розбита на кілька етапів проекту. Його реалізація входить в етап будівництва нового міського управління міліції. Там і закладені кошти на  комунікації. Загалом на програму профілактики злочинності у 2013-му виділили 320 тис. грн. Це і є гроші на відеокамери. Але казначейство всіх коштів ще не пропустило. 
Рішення прийняла міськрада ще торік, але наразі воно не реалізоване. Думаю, наступного року ситуація зміниться. Одна камера коштує від трьох до десяти тисяч гривень. Ціна залежить від функцій камери та місця, в якому вона буде.
– Як довго львів’янам ще доведеться чекати на нові відеокамери?
– Спеціально для цього проекту будуємо нове управління міліції, адже в будинку, де зараз перебуваємо, проводити жодних ремонтних робіт не можна. Тож думаю, що на момент відкриття управління в місті вже працюватиме декілька відеокамер. Маю надію, що через рік зможемо щось продемонструвати. Тоді запустимо ті відеокамери, які МВФ профінансував ще до Євро-2012. Йдеться про 24 відеокамери, що в центрі міста. Наразі вони працюють, але після відкриття управління плануємо підключити їх до нової бази. 
Також хочемо їх трохи модернізувати – поставити нове скловолокно, адже вони поганої якості. Це коштуватиме не більше тисячі гривень для одного такого пристрою. У 2014-му плануємо закупити до 30 камер спостереження. Але з такою пропозицією потрібно ще звернутись у міськраду. 
– Чи можна використати відеокамери, які купували до виборів-2012?
 – Ці відеокамери ми не використовуємо. По-перше, не маємо жодного права. По-друге, це стаціонарні відеокамери для приміщень, які не можуть працювати в умовах вулиці. 
– Де насамперед плануєте встановити камери відеоспостереження?
– Однозначно у центрі. Оскільки у Львові розвинена туристична галузь, звісно, сумно, коли неприємності трапляються з гостями міста чи туристами, а ми не можемо оперативно на це відреагувати. Це псує імідж держави. Якщо порахувати кількість спальних районів, то в одному лише кварталі потрібно поставити декілька десятків камер. Це наразі зробити неможливо…  
А через те, що наш центр дуже компактний і вулиці часто перетинаються, завжди є велика кількість людей, то камери ефективно працюватимуть саме в серці Львова. Вони ж не тільки скеровані на розкриття різних злочинів, а й на забезпечення масових заходів. Центр міста – це місця концентрації ДТП, корки також є проблемою. З камерами можна буде контро­лювати і роботи комунальних служб. Львів –  туристичний осередок, тому безпека є вкрай важливою!
– Пане Сергію, що блокує запровадження програми у Львові?
– Депутатський корпус і влада міста не погоджувалися прийняти проект. Вони були певні, що це – забаганка міліції. Їх доводилося переконувати, що це необхідно для безпеки львів’ян. Зараз місто активно допомагає реалізувати цей проект, хоча спочатку владі це не було цікаво взагалі… 
– Безперечно, відеокамери допомагають розкривати злочини…
– Відеозапис дозволяє визначити, в якому точно місці стався злочин. З новими камерами зможемо визначити особу, яка скоїла злочин чи правопорушення, зафіксувати й ідентифікувати номери авто.
Хочемо встановити інтелектуальні відеокамери, які дозволять оперативніше реагувати на дії. Справа в тому, що відеокамери, які нам допомагають зараз, не можуть зчитувати облич. Максимум, що ми можемо отримати, – шлях втечі правопорушника і точний час скоєння злочину. Але для того, щоб вони оперативно допомагали, їх має бути значно більше. Йдеться навіть про сотні. Новими камерами можуть керувати оператори, змінювати ракурс зображення, на що не здатні старі. 
– Скажіть, будь ласка, чи потрібно буде скорочувати або збільшувати штат патрульних служб?
– Штат патрульних служб скорочувати не потрібно, адже можемо перемістити ті наряди. Ми б міліціонерів скерували у спальні райони, де часто трапляються квартирні та автокрадіжки. А  в центрі міста, де плануємо встановити камери спостереження, замінили б людський фактор на технічний. Це – першочергове завдання.
– Чи потрібно спеціально навчати правоохоронців працювати з такою технікою?
– Однозначно потрібно. Є спе­ціальні підрозділи. Зараз пра­цюємо над тим, щоб вони проходили стажування там, де такий проект уже працює. Йдеться  про Донецьк (маю надію, що в нас він працюватиме більш ефективно). Там навчання проводять люди, які безпосередньо займаються програмуванням, тож технічні працівники навчатимуть наших міліціонерів. Також навчатимемо працівників водночас з реалізацією програми та встановленням нових відеокамер.
– Нещодавно Ви побували з робочим візитом у Грузії. Який досвід запозичили там?
– У Грузії правоохоронці мають набагато більші можливості, ніж ми. Мене обурило, що не можемо щось подібне зробити у себе, хоча маємо потенціал. Дивує, чому не застосовуємо найелементарніших речей із тих, які використовують наші грузинські колеги. Це, до прикладу, навігація, якою оснащені їхні авто. Вони мають можливість слідкувати за тим, як працюють наряди, наскільки швидко прибувають на місце події…
У рамках проекту ми б хотіли закупити для львівських патрульних автівок 60 відеореєстраторів, а також 60 пристроїв для належної координації патрульних. Нині відео­реєстратори обладнані GPS. Вартість одного пристрою – 1147 грн. Також нині працюємо над програмою розробки желету з відеофіксацією. Таку програму ми презентували МВС. Наразі це пілотний проект.
– У Львові чимало бізнесменів на офісах чи рестораціях встановили відеокамери. Чи використовує міліція ті записи? Чи є діалог із представниками бізнесу?
– Діалог з підприємцями ведемо. Але проблема в тому, що багато львівських бізнесменів відмовляється допомагати правоохоронцям, співпрацювати з ними. На жаль. Був випадок, коли у місті пограбували жінок. Камери спостереження кав’ярні це зафіксували, але директор чи власник кафе не надав міліції запису з відеокамери. Мовляв, “я заплатив за відеокамери шалені гроші і з міліцією ділитися записом відмовляюся”. Такі випадки доволі часто трапляються... 
У законодавстві прописані норми, що дають право вилучати записи з камер спостереження приватних осіб. У рамках кримінального впровадження міліціонер має на це право. Але… 
– Можливо, знаєте, як до проекту ставляться львів’яни?
– Люди до таких проектів не ставитимуться нормально доти, доки це не запрацює. До міліції ставлення упереджене, і тому, коли виділяють якісь кошти, усі думають, що працівники міліції починають працювати більш корумповано. Коли ж програма запрацює, тоді переможців не судитимуть. Як професіонал запевняю: реалізація проекту в рази підвищить якість роботи міліції. 
– У Європі система відеофіксації працює давно. Коли ж ми наздоженемо європейські країни?
– Там відеокамери відіграють велику роль. Водій навіть не може припаркувати авто у забороненому місці! Ми ж почнемо хоча би з того, що зможемо контролювати й відслідковувати центральні артерії міста. Спершу потрібно створити систему, а потім її удосконалювати. Світ це робив десятки років, а в нас такого ніхто не робив взагалі... Добре хоча б спершу Донецьк наздогнати…
– Як вважаєте, чи у Львові цей проект не закинуть?
– Це залежить від волі того, хто ним займатиметься. Зараз це цікавить усіх, адже програма є унікальною і масштабною, до неї долучились і мер міста, і депутатський корпус. Але не знаю, чи завтра про це хтось згадає, якщо не буде людини, що займається аргументацією. Певен, що за рік ми зробили і так багато прогресивних речей. Тішуся, що нам вдалося переконати міську владу! Я нормально ставлюся до критики будівництва міського управління, встановлення відеокамер й інших інновацій, адже це ще не готовий продукт. Поговоримо тоді, коли все завершать…
Розмовляла Тетяна Сало
27.11.2016 21:50
interVision Cctv

<a href="http://intervision.ua/videosposterejennya">відеоспостереження</a>


Для того щоб залишити коментар необхідно
2.4887 / 4.33MB / SQL:{query_count}