Хто забруднює повітря Львівщини?

Департамент екології та природних ресурсів області запровадив програму скорочення шкідливих викидів. Проте статистика свідчить: підприємства й надалі збільшують забруднення повітря

фото: ia.ua
Основними забруднювачами атмосферного повітря Львівщини є підприємства енергетики, вугільної промисловості, також підприємства з виробництва цементу та будівельних матеріалів. Є багато причин, через які жителі регіону страждають від забруднення повітря. 
Насамперед це низькі темпи впровадження  сучасних технологій для очищення викидів і також недотримання режиму експлуатації пилозахисного устаткування. Врятувати екологічну ситуацію Львова може лише спад виробництва.
Департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації  розробив програму скорочення викидів забруднюючих речовин стаціонарними підприємствами в атмосферне повітря ще у 2009-му. Вона діятиме до 2017-го і налічує 85 умов, що стосуються десяти найнебезпечніших  підприємств Львівщини.

Три загрози 

Кількість підприємств, які замість газу почали використовувати вугілля, за минулі роки збільшилась, відтак збільшилась і кількість викидів шкідливих речовин. Виявляється вугілля – набагато більший забруднювач, аніж газ. У результаті спалення виділяються різні види шкідливих речовин – азоту діоксид, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, речовини у вигляді твердих суспендованих частинок, метан та парникові гази.
“Добротвірська ТЕС” є одним із найбільших забруднювачів області. Згідно з даними обласного управління статистики, за минулий рік підприємство в повітря викинуло близько 37%  забруднюючих речовин. Недалеко втекло і ДП “Львіввугілля”, викиди якого становлять 40 тис. тонн, тобто 31%. Сюди також можна віднести ПАТ “Миколаївцемент”, – розповів Ігор Кравець, начальник відділу державної екологічної експертизи та атмосферного повітря.
Екологи кажуть, що теп­лоелектростанція в Добротворі є й справді небезпечним підприємством. “Викиди “Добротвірської ТЕС” дуже шкідливі, а особливо оксиди сірки та азоту. Потрапляючи в повітря, речовини реагують з водою і утворюються крапельки кислоти, що пошкоджують дихальні шляхи. Пил переноситься на далекі відстані і утворює “смугу” мало не до Києва, так його багато”, – розповів “Пошті” Анатолій Павленко, незалежний експерт.
Добротвірська ТЕС є одним із найбільших забруднювачів області
Заступник директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Ганна Башта підтверджує інформацію про те, що у Добротворі викиди за останні роки збільшилися. “Це пов’язано із підвищенням потужності виробництва електроенергії, а також переходом на тверде паливо, вугілля”, – каже Ганна Башта. Наступного ж  року планують будівництво нової високої труби на підприємстві, що розсіюватиме забруднюючі речовини. 
ДП “Львіввугілля”, що на Сокальщині, має сім діючих шахт, які забруднюють повітря газопиловими викидами. Внаслідок виробітку підземного простору шахт просідає земна поверхня. В тих місцях руйнуються будівлі і споруди та підтоплюються території. Ці землі стають непридатними для життя і ведення господарської діяльності. 
“Коли вугілля добувають, то просту породу звалюють у терикон. Там є велика кількість забруднюючих речовин, важких металів. Під час дощу ці речовини вимиваються та потрапляють у ґрунт і водоносні горизонти, – каже Анатолій Павленко. – Це істотний чинник, який впливає на здоров’я населення. У даному випадку страждають локальні території. Раніше ці терикони ще й самозаймалися”.
Щодо Миколаївського цементного заводу, підприємство хоч і зменшило викиди в результаті капітального ремонту електрофільтрів обертових печей та удосконалення технологічних процесів. Проте екологи кажуть, що на підприємстві є понаднормові викиди, бо фільтри вимикають. “Фільтри споживають велику кількість електроенергії, тому вимикання – це просто спосіб зекономити”, – каже Анатолій Павленко.
Кількість викидів також залежить від сезонної роботи
Ганна Башта розповідала, що електрофільтри не працюють у результаті перебоїв електроенергії, тому й відбуваються залпові викиди. Тоді в повітря потрапляє багато пилу, що несе шкоду здоров’ю населення. 
Коли підприємство отримувало дозвіл, то однією з умов було закриття старого заводу і з 2014-го повинен би розпочати роботу новий. Але його будівництво ще не розпочалося. “Ми підозрюємо, що підприємство може і не виконати вимоги проекту, адже однією з умов було перенести завод на іншу ділянку. Наскільки нам відомо, будівництва нових корпусів не ведуть. Підприємству “Миколаївцемент” загрожує призупинка діяльності та штрафні санкції”, – каже Ганна Башта.
Але в перспективі можливий варіант часткової роботи заводу, коли буде великий попит на ринку будматеріалів. Це можливе лише за умови одночасної реконструкції пилогазоочисного обладнання на рівні європейських стандартів.

Результати програми

Про ефективність програми свідчать результати, яких досягли підприємства, що за останні два роки реалізували заходи програми. Це “Кроно-Україна”, “Нафтопровід “Дружба” і “Полтавагазвидобування”. Там встановили пилогазоочисне обладнання, нові рукавні фільтри більш модернізовані, відповідають сучасним вимогам. Наразі на всіх підприємствах зменшилися викиди приблизно на 10 тис. тонн. 
На “Добротвірській ТЕС” встановили емульгатори нового покоління, що зменшують кількість сажі, твердих речовин та сірчистого ангідриду. Це підприємство все ж залишається “найсильнішим забрудником” і сплачує найбільші екологічні податки. На 2014-17 роки теплоелектростанція планує провести заходи на 350 млн грн. Підприємства Львівщини вже витратили 126 млн грн для зменшення викидузабруднюючих речовин в атмосферу.
Шкідливі викиди підприємств фіксують акредитовані незалежні лабораторії, які щоквартально проводять аналізи, на Львівщині їх близько 10. “Також перевірку проводить Державна екологічна інспекція, яка має своє обладнання. Воно не є настільки застаріле, тому ми маємо можливість фіксувати достовірні дані. Кількість викидів також залежить від сезонної роботи. Наприклад, та ж “Добротвірська ТЕС” більше забруднює повітря взимку, оскільки її основна функція забезпечувати теплопостачання.  Тому, як правило, й перевірки проводять тоді, коли підприємство найбільше працює”, – підсумовує Ганна Башта.
Експерти певні: підприємствам вигідніше виконувати умови програми, ніж платити екологічні податки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1949 / 4.41MB / SQL:{query_count}