Пошкодуйте наші вуха і нерви!

Львів’яни вже котрий рік поспіль потерпають від міського шуму. Цю проблему можна легко вирішити з допомогою протишумових екранів, однак у нашому бюджеті і на це традиційно немає грошей

Проблеми шумового перевантаження Львова і загазованості нашого міста впродовж останніх років щораз більше загострюються. Однак якщо останню не обговорює хіба що ледачий, то з гуркотом усі змирилися і про нього просто мовчать – принаймні складається таке враження.
Зі слів фахівців, головними провокаторами акустичного забруднення міста є автомобільний, залізничний та авіаційний транспорт. Шум має згубний вплив на здоров’я, зокрема, викликає порушення нервової системи.
У Європі цю проблему вирішили давно, швидко і легко – за допомогою протишумових екранів. А от у Львові ми й досі мучимося через шум... А все тому, що вирішення цієї проблеми, як і багатьох інших, у нашому місті є хіба на папері...    

Документи затверджені, а що з того?

У Львові перевищення допустимого шумового навантаження найчастіше припадає на Галицький, Личаківський, Франківський і Залізничний райони. Там рівень шуму перевищує допустимий еквівалент, що дорівнює 55дБА вдень та 45 дБА вночі. Згідно з Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища України на 2011–2015 роки, у таких випадках передбачено обов’язкове встановлення протишумових екранів. Вони створюють звукову тінь і стають перешкодою для поширення шуму. Екрани виготовляють зі стальних листів (1-3 мм), які зі сторони джерела шуму вкривають звукопоглинаючим матеріалом. 
Комплексну екологічну програму на 2012-2016 роки для міста Львова розробив ще у 2011-му Інститут екології Карпат НАН України. У ній поставили завдання щодо зменшення акустичного забруднення, шляхом встановлення таких протишумових екранів, зокрема, в районах залізниці. Однак ніякої реалізації цього пункту містянам і туристам ще не довелось побачити, хоча програму міські депутати затвердили ще торік у листопаді. 

Дерева замість екранів

“Ми поставили це завдання ще у 2011-му – з огляду на план дій з охорони навколишнього середовища. Втім, ми мали лише привернути увагу до цієї проблеми. Усі інші організаційні питання щодо встановлення екранів ми не в змозі вирішувати”, – пояснює заступник директора з наукової роботи Інституту екології Карпат Оксана Марискевич.  З її слів, для початку потрібно провести спеціальне вивчення рівня акустичного забруднення у місці, а тоді вже братись за ліквідацію самої проблеми. 
Тому, управління екології міськради звернулось до депутатів з пропозицією зробити комплексну програму захисту від впливу шуму на атмосферне повітря.
У Львові перевищення допустимого шумового навантаження найчастіше припадає на Галицький, Личаківський, Франківський і Залізничний райони
“На жаль, профільна депутатська комісія не підтримала ідеї щодо виділення коштів на розробку цієї програми. Тому нині ми можемо собі дозволити лише найпростіші методи боротьби з шумом – розвантаження доріг і висадку зелених насаджень уздовж магістральних доріг, зокрема в районах житлової забудови. Думаю, з часом управління повторно ініціюватиме виділення коштів на дослідження та розроблення заходів щодо усунення існуючого шумового забруднення Львова”, – зазначає в.о. начальника управління екології Львівської міськради Андрій Галушка. 
Та навіть якщо програму затвердять, місту доведеться добряче розщедритися. Чиновник наголошує, що така процедура не з дешевих, адже її повинні проводити фахівці за допомогою відповідних приладів. До того ж архітектура центральної частини Львова не дозволить встановити абиякі екрани: у такому випадку додаткову увагу доведеться приділити ще й дизайну щитів, який би гармоніював із архітектурною спадщиною міста. 

А як же європейські приклади?

Однак, поки міська влада не приймає серйозних рішень щодо вирішення проблеми, містяни продовжують оббивати пороги лікарень зі скаргами на здоров’я. “Коли переїжджала в цей район, думала, що звикну до постійного руху поїздів. Натомість, звикла до постійного відвідування лікарень”, – нарікає львів’янка Наталя, яка мешкає в одному з будинків на вул. Під Дубом, що неподалік залізничного мосту.
Львів’янка розповіла: за час проживання біля залізниці у неї розвинулись не лише проблеми зі слухом, а й з нервовою системою. Відтак Наталі доводиться витрачати чи не половину сімейного бюджету на медикаменти та лікування в санаторіях. Проте переїжджати вона наразі не планує. “Мої діти ходять тут до школи, тому про переїзд і слухати не хочуть. Сподіваюсь, міська влада займеться цією проблемою ще до того, як ми надумаємо остаточно змінити житло”, – каже  вона.
Тим часом голова ГО “Бюро екологічних досліджень” Дмитро Скрильніков зауважує, що вирішення шумової проблеми повинне відбуватися не лише за рахунок міського бюджету, а й за кошти самого провокатора акустичного забруднення. “Потрібно вміло розділяти обов’язки. Наприклад, окремі промислові підприємства з огляду на їхню недостатню відстань від житлової забудови повинні мати лише (!) протишумове обладнання. Відповідно керівництво автомобільних підприємств, залізниці та аеропорту мало б подбати про те, аби шум, спровокований їхнім транспортом, не створював прикрощів містянам та гостям Львова”, – каже еколог Дмитро Скрильніков.
Керівництво автомобільних підприємств, залізниці та аеропорту мало б подбати про те, аби шум, спровокований їхнім транспортом, не створював прикрощів містянам та гостям Львова
Як зазначають експерти, у Європі протишумові екрани – це давно не ноу-хау. Варто заглянути лише до наших сусідів у Польщу: заїжджаючи у Перемишль можна зустріти прозорі щити вздовж дороги. 
“Магістралі за кордоном повністю облаштовані протишумовими екранами, про залізницю вже й не говорю. Крім того, аеровокзали там винесені переважно за межі міста, а сам рух авіації обмежений від 8.00 до 23.00”, – каже Дмитро Скрильніков.

Не зобов’язані...

Згідно з усім вищесказаним, значні проблеми у Львові створює залізничний транспорт, що перетинає територію практично усіх районів міста – Галицького, Шевченківського, Франківського, Залізничного і Личаківського. Беручи це до уваги, “Пошта” поцікавилась перспективами  вирішення шумової проблеми за кошт “Львівської залізниці”. 
"Встановлювати протишумові екрани скрізь, де залізниця проходить поблизу житлових масивів, ми не маємо можливості. Та і на загал, спочатку у Львові прокладалась залізнична колія, а тоді вже відбувалась житлова забудова міста. Існує такий термін як «призалізничне полотно» або так звана «полоса відводу», де заборонено будувати житлові будинки чи споруди. Якщо ж забудова все-таки відбулася, то проблема з шумом вже на совісті тих, хто, не зважаючи на правила, дозволив будівництво", – пояснила заступник начальника прес-центру “Львівської залізниці” Юлія Грабова.
Віра Лясковська, член депутатської комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Львівської міськради
– Ситуація з шумом у місті справді катастрофічна. Львів’яни роками скаржаться на споконвічний гуркіт... Однак я не вважаю, що цю проблему має вирішувати тільки депутатська комісія. Є відповідні органи, наприклад, те ж управління екології міської ради, яке зобов’язане вивчати львівські шуми. До того ж ми купили їм лабораторію зі спеціальним обладнанням. Управлінню залишається лише організувати групу людей, яка б глобально зайнялась дослідженням шумового перевантаження у Львові.

Власне після того, як нам представлять чітку карту акустичного забруднення, комісія зможе ухвалити виділення коштів на встановлення екранів саме у місцях агресії шуму. До сьогодні ніхто подібної програми з аналізом ситуації нам на підпис не подавав. Якщо ж управління екології міськради хоче, аби “закотивши рукави” депутати комісії брались за виконання його ж роботи, то перспективи вирішення існуючої проблеми зовсім недалекоглядні.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.0019 / 4.16MB / SQL:{query_count}