“Я жорсткий керівник!”

Віктор Шемчук, губернатор Львівщини, – про галицьку ментальність, ремонт доріг, завдання для силовиків та “Арену Львів”

Другий місяць поспіль Львівщина під керівництвом 42-річного Віктора Шемчука, вихідця з Тернопільщини. За плечима очільника області – багаторічний досвід роботи в органах прокуратури. 
Нагадаємо, що під час свого представлення на початку березня Віктор Шемчук попередив: жорстко боротиметься з корупціонерами та хабарниками! “Будемо вимагати додержання законів, будемо жорстко карати за будь-які прояви корупції, здирництва та хабарництва, будемо вимагати того, щоб на Львівщині був закон та порядок”, – заявив він. 
Цього тижня під час інтерв’ю “Пошті” керівник Львівщини заявив: “Я не захищатиму жодного чиновника, корупційні дії чи хабарництво якого виявили!.. Я спокійний, але жорсткий керівник. Не треба сприймати мою доброту як слабкість!”. 
Співрозмовник зазначає, що формування команди вже завершується. До слова: він розповів, що перша ж людина, яка потрапила у його кабінет, щойно він почав працювати на Львівщині, сказала: “Ви мене не проганяйте, я Вам тут всіх “закладу”… Губернатор таку поведінку називає яскравим проявом  галицької ментальності у гіршому її вияві! 
Посадовець каже, що з ним дуже складно домовлятися і складно нав’язувати підлеглих. “На мене неможливо впливати! А ось ідеї я завше готовий вислухати”, – зазначає співрозмовник.
Ремонт доріг Львівщини та розслідування справ щодо нецільового використання коштів, а також вирішення питання функціонування “Арени Львів” – серед пріоритетів губернатора Вік­тора Шемчука. Обіцяє строго спитати зі силовиків області про їх напрацювання –  особливо щодо використання коштів на ремонт шляхів! “Хочу побачити рішення судів, де зазначено про те, яких осіб притягнули до відповідальності, та про реальне відшкодування винними коштів. Просто відзвітувати, аби їх ніхто не чіпав, не вийде!”, – попереджає правоохоронців очільник. 

– Вікторе Вікторовичу, скажіть, будь ласка, як Вам працюється на Львівщині? Чи комфортно?

– Я повернувся додому – це вже добре. З іншого боку, вдома не завжди все так, як бачиш здалека. Кажуть, що найкращі родичі – ті, що живуть далеко… З тими родичами, до яких я повернувся, не завжди все складається так, як хотілося б… Проте загалом не бачу сьогодні проблем у взаєминах ані з людьми, ані з політикумом, ані з керівниками. Тобто всі ми працюємо в абсолютно нормальному режимі. Скажімо, кадрові питання вирішуємо. Питання взаємин навіть не постають. Питання відмінностей у ментальності немає абсолютно!

– На Вашу думку, наскільки важливою є ментальність?

– Напевне, відмінності створюють певний дискомфорт. Я такого дискомфорту не відчуваю. 

– У Вас все ідеально?

– Я б не сказав… У нас все ідеально в робочий час (сміється – “Пошта”) – з 8.00 і до останнього клієнта о 22.00.

– А чому клієнта?! 

– Знаєте, так кажуть у закладах громадського харчування: “Ми працюємо до останнього клієнта”... Наразі у мене робота не обмежується якимось часовим періодом. Упродовж дня ми робимо все, що можна, потім – робота з документами. Згодом працюю над картою регіону – це робота, пов’язана з райдержадміністраціями, містами. Адже потрібно розуміти, що відбувається в кожному районному центрі, в містах обласного підпорядкування, маленьких містечках. 

– А чи познайомилися Ви вже з усіма керівниками? Черга охочих познайомитися з Вами є великою? Чи, можливо, всіх вже знаєте?

– Така черга була у перші два дні – щойно мене призначили та представили.

– Перепрошую, одразу щось хотіли чи просто мали намір познайомитися з Вами? 

– Одразу… Перша ж людина, яка потрапила у цей кабінет щойно я почав працювати на Львівщині, відразу щось захотіла. Мовляв, Ви мене не проганяйте, я Вам тут всіх “закладу”…  

– Скажіть, будь ласка, як Ви сприймаєте таку поведінку?

– О, як яскравий прояв галицької ментальності у гіршому її вияві! 

– За час керівництва Львівщиною чи був у Вас вже особистий прийом громадян? Якщо так, то з якими нагальними проблемами жителі краю до Вас приходили?

– Так, перший прийом громадян уже відбувся. Насамперед йшлося про системність тих чи інших проблем. Зокрема, упродовж кількох років влада системно не вирішувала проблему Грибовицького сміттєзвалища, тому люди прийшли, аби поскаржитися та розповісти про це болюче питання. Також до мене на прийом приходили працівники ЛАЗу…

– Невже знову є заборгованість із заробітної плати?

– Ні, немає. 

– До речі, з паном Чуркіним, власником ЛАЗу, Ви вже встигли познайомитися?

– Я з ним познайомлюся, навіть якщо це доведеться зробити через пресу. Адже його заяви, зокрема про перенесення підприємства, викликають суспільне збурення. А я б дуже цього не хотів. Він або повинен пояснити свою позицію, або… Наразі ми з ним ще не спілкувалися.

– Повернімося до прийому громадян. Вікторе Вікторовичу, до Вас особисто можуть потрапити жителі Львівщини чи це надскладне завдання?

– Звісно, є графік особистого прийому громадян. 29 березня, під час свого першого прийому на посаді голови Львівської облдержадміністрації, прийняв усіх, хто записався. Загалом звернулися 20 жителів області. Здебільшого люди розповідали про порушення законодавства, проблеми з водопостачанням, працевлаштуванням, зверталися і по надання матеріальної допомоги. Всі питання громадян, які звернулися до мене, перебувають під особливим контролем. Дуже сподіваюсь, що їх вдасться вирішити. 

– Кому, бодай одному, Ви реально допомогли? Чи, скажімо, люди прийшли, Ви їх послухали, вони пішли, а про проблему в ЛОДА забули…

– Звісно, ні. Тоді такі прийоми не мають сенсу… Чи думаєте, що функція губернатора полягає в тому, щоб він набрав номер телефону і дав комусь чортів… Проблему чи питання потрібно вирішувати! 
Найголовніше для органів влади – усунути системні проблеми. А з тих, кому реально допомогли... Наприклад, збережено університет ветеринарної медицини. Його не приєднають до Львівського аграрного університету. Певен: ця перемога є результатом спільних зусиль викладачів, студентів та влади області.
Зокрема, 9 квітня під час зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем одним із ключових питань, що обговорювали, була доцільність об’єднання двох львівських вишів – Львівського національного аграрного університету та Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Глава держави доручив уряду скасувати рішення про об’єднання вишів. Відтак 10 квітня Кабінет Міністрів України скасував розпорядження, яке передбачало здійснення реорганізації університету ветеринарної медицини.
Також під час особистого прийому до мене звернулися батьки хворих на аутизм з проханням посприяти у відкритті реабілітаційного центру для таких діток у Львові. Доручив директору департаменту освіти і науки, сім’ї та молоді ОДА Михайлу Брегіну розглянути це питання та надати пропозиції щодо створення такого центру.
Окрім того, намагатимусь і вже намагаюся допомагати інвалідам. Так, до мене на прийом прийшов батько, донька якого стала жертвою злочину. Сьогодні вона не ходить. До речі, мені було приємно зустрітися з нею у центрі соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів (відвідав його 3 квітня), де дівчина працює. У цьому випадку проблема є також системною: батьки намагаються стягнути кошти з особи, яка вчинила злочин. Нині цей засуджений не має роботи в колонії, тому батьки намагаються стягнути кошти з держави. Верховний Суд України, на жаль, відмовив їм у цьому. Держава не має залишати людей, у яких є проблеми!

– Вас такі життєві історії зачіпають чи, пропрацювавши багато років у прокуратурі, стаєш черствим…

– А Ви знаєте бодай одну людину, котру не зворушить історія про те, що дитина впала у виварку з окропом?

– Ні! 

– Я нормальна жива людина, яка теж зазнає впливу якихось емоцій… Одразу на думку спадає Миколаївський інтернат для дітей із розумовими вадами. Якщо хочете випробувати себе на вразливість, поїдьте у цей заклад. Звісно, життєвий і прокурорський досвід робить певною мірою черствішим, але є речі, до яких я не можу залишатися байдужим. 

– Чи готові Ви як керівник Львівщини, населення якої становить 2,5 мільйони осіб, чути громаду?

– Звичайно. Образно кажучи, можна зробити собі акваріум та жити, нічого не бачачи. Так можна жити, звісно, добре, але недовго… Принаймні, на цій посаді. Адже ти повинен чути людей, спілкуватися з ними, знати, що відбувається. Зрештою ходити містом і спілкуватися з людьми.

– Ходите Львовом пішки?

– Так. 

– Без охорони? Всі Ваші попередники завше ходили з охороною. 

– У мене охорони немає і не було ніколи! (сміється – “Пошта”). Непрофесійна охорона мене не цікавить, а професійної, на жаль, немає…

– Скажіть, будь ласка, коли йдете чи їдете Львовом, які проблеми найбільше впадають в очі? 

– Непристосованість для людей із особливими потребами доріг та їх низька якість. І, знову ж таки, це системні проблеми… Загалом відремонтувати дороги у Львові та області за місяць-рік нереально! 

– Чого треба більше: коштів, бажання якісно зробити ремонти чи менше красти?!

– Все в комплексі. Звісно, кошти. Потрібні бажання та політична воля. Причому, політична воля рад. Безперечно, обов’язково треба менше красти та контролювати кожну(!) державну копійку. Окрім цього, створювати умови, за яких активна громадськість, зокрема й журналісти, пильнувала б – а що ж роблять наші дорожники! Закликаю громаду краю телефонувати на гарячу лінію Львівського обласного контактного центру – (032) 235-73-73. Люди дзвонять, надсилають фото.

– Скажіть, будь ласка, що Ви плануєте зробити, аби не крали гроші, передбачені на ремонти шляхів? 

– Реагуватиму жорстко! Перевіряємо ефективність використання бюджетних коштів на ремонти доріг у 2012-му, аби назвати осіб, винних у тому, що в області немає доріг. 

– Фігурують дані, згідно з якими торік сума неефективно використаних коштів, які були передбачені на ремонт доріг у Львівській області, становила аж понад 40 мільйонів гривень. Це ж колосальні суми! За таке потрібно до тюрми саджати! Якби хоча б одного горе-дорожника засудили і він опинився у тюрмі надовго, тоді, переконана, боялися б навіть гривню вкрасти! 

– Перепрошую, ви говорите не з прокурором… Прокурор Львівщини має зовсім інше прізвище. Це питання до прокурора. Але я цілком погоджуюся з вами. Аби люди перестали займатися дурницями, а чиновники припинили брати хабарі та здійснювати корупційні дії, має бути жорстка система покарань! Найголовніше навіть не термін, на який засудять особу, а невідворотність! Щоби особа не могла використати те, що вкрала, та відкупитися! Із прокуратурою, міліцією, СБУ, податковою. 
Загалом ревізія виявила фінансових порушень на загальну суму 47 685 тисяч гривень, із них завдання матеріальної шкоди і збитків на суму 46 728 тисяч гривень внаслідок завищення вартості та фактичних обсягів робіт, послуг з капітального та поточного ремонту доріг місцевого та державного значення у Львівській області. Хто відповідатиме? Всі причетні до цього!

– Як вважаєте, нині є “домовленості” із силовиками про непокарання тих, хто краде?

– Якщо про такі факти дізнаюся, то ці силовики працюватимуть в іншій області. Я б не хотів, аби такі факти існували. Я не захищатиму жодного чиновника, корупційні дії чи хабарництво якого виявили!

– Представники міліції і прокуратури Львівщини Вас чують чи роблять вигляд, що чують? 

– Під час зустрічі із силовиками Львівщини говорили про боротьбу з корупцією, виплату заборгованої зарплати та перевірки використання коштів на ремонт доріг. Усі ці питання перебувають під пильним контролем, і наші правоохоронні органи працюють. Результати цієї роботи вже є і будуть далі. Певен: є можливість навести лад на Львівщині разом із тими силовиками, що працюють. Звісно, я бу­ду жорстко контролювати роботу. Наразі ми нормально співпрацюємо, але хочу побачити результат. Кажу не про кількість порушень проваджень, не звіт про те, скільки відшкодовано коштів! Хочу побачити рішення судів, де зазначено про те, яких осіб притягнули до відповідальності, та про реальне відшкодування винними особами коштів. Просто відзвітувати, аби їх ніхто не чіпав, не вийде! Ця робота має бути плановою, постійною і результативною. Мені потрібні імена та прізвища осіб, яких притягнули до кримінальної відповідальності, а також суми відшкодованих державі збитків! Тепер правоохоронні органи мають відповісти: із 47 мільйонів гривень хто, де і на яку суму вчинив злочин.

– Йдеться про Львів чи область? Тут фігурують ремонти доріг у Львові?

– Йдеться про Службу автомобільних доріг у Львівській області та два дочірні підприємства. Себто про обласні дороги. 

– А що це за термін для дорожників – 36 днів на  ямкові ремонти на Львівщині?

– Це Облавтодор порахував, що впродовж 36 днів вони можуть поновити стан доріг там, де потрібен ямковий ремонт. З іншого боку, маємо небагато коштів, аби забезпечити нормальне пересування водіїв цими дорогами. Є чотири напрямки: Львів–Луцьк, Львів–Тернопіль, Львів–Івано-Франківськ. Четвертий пріоритет – дороги, які ведуть до кордону. Зрештою, я вважаю, що потрібно якісно зробити одну дорогу.

– Окрім доріг, які ще Львівщина має проблеми, котрі Ви як керівник області могли б вирішити?

– Проблема шахтарів у Сокальському районі. Її треба вирішити, адже завтра вона може призвести до соціального вибуху. Питання функціонування “Арени Львів”. Це складне питання, але ми маємо вирішити його. 

– Так, там планують весілля, концерти... Але ж не для таких подій будували цю споруду! Який існує реальний вихід із ситуації, що склалася?

– Потрібно запитати в того, хто проектував і будував “Арену Львів”: що він планував з нею робити! Можемо скільки завгодно озиратися, але ми маємо йти вперед. Озираючись назад, ми розіб’ємо не лише лоба. Певен: там потрібен ефективний менеджмент. Так, є мільйони гривень боргів. Але не треба створювати міфи про те, що “Арена Львів” нікому не потрібна! Стадіон має можливість самостійно існувати. Якщо не заробляти на себе, то принаймні значно зменшити витрати на існування. Ефективний менеджмент та можливість самостійно планувати свою діяльність дадуть можливість все-таки залишатися на плаву. А щоб така можливість існувала, і це ідеальний варіант, треба, аби футбольна команда мала власний стадіон. 

– Ви про ФК “Карпати”?

– У Львові, крім “Карпат”, немає футбольної команди. 

– А Вам футбол подобається? Знаю, що Ви були на матчі “Карпати”–“Шахтар” на стадіоні “Україна”.

– Один єдиний раз я був на матчі… Я не фанат футболу. Маю свої вподобання – займаюся перегонами і мене це влаштовує. Звісно, я з повагою ставлюся до всіх видів спорту.

– Повернемося до “Арени Львів”. Ви за те, щоб там грали “Карпати”?

– Так. У мене є кілька бачень. Зокрема революційне – подарувати “Арену Львів” ФК “Карпати”. Стадіон нині належить державному підприємству “Спортивні арени України”.

– А хто мав би подарувати?

– Взагалі це може зробити держава. А чому б ні?

– І Ви могли б це питання лобіювати у Києві? 

– Напевно, так. Питання в тому, чи захочуть “Карпати” брати цей стадіон. Наразі такого бажання я не бачу. Кожна зі сторін напрацювала певні пропозиції та компенсаційні механізми. Причиною всіх конфліктів, зокрема і навколо “Арени Львів”, є гроші! Умови на стадіоні “Україна” та євро­арені непорівнювані. “Арена Львів” набагато комфортніша. 
Є реалістичне бачення. Йдеться про перехід “Карпат” без будь-яких умов на стадіон із компенсацією вартості утримання стадіону або з державного, або з обласного, або з міського бюджетів. 

– У чому ж проблема?

– Проблема у градусі амбіцій різних сторін – міста, футбольного клубу, Києва.

– У кого цей градус амбіцій є більшим – у столиці, мера Садового чи почесного президента ФК “Карпати” Петра Димінського?

– Принаймні знаю, що всі вони готові знизити градус амбіцій.

– Ви особисто вже зустрічалися з почесним президентом ФК “Карпати”?

– Так, зустрічався. Там, де сидите ви, сидів і пан Димінський (у кабінеті голови Львівської ОДА – “Пошта”). Зокрема ми спілкувалися і про “Арену Львів”. 

– Час минає – стадіон порожній… Це питання реально вирішити якомога швидше?

– Переконаний, що питання вирішимо! Я готовий бути ініціатором та лобістом питань “Арени Львів” у Києві. Якби був хороший, грамотний і професійний менеджмент “Арени Львів”, вирішувався б інший  аспект цього питання. Стадіон досі не передали нікому в експлуатацію. Нині тамтешня дирекція в межах своєї компетенції намагається щось зробити... На жаль, зі стадіоном пов’язано багато зай­вих рухів, інформаційних приводів. 


ДОВІДКА
Віктор Вікторович Шемчук народився 4 листопада 1970 р. в Тернополі. У 1993 р. закінчив юридичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка. Кандидат юридичних наук.
З лютого по липень 1993 – стажист на посаді помічника прокурора Тернополя.
Липень 1993 – травень 1994 – стажист на посаді слідчого прокуратури Тернополя.
Травень – липень 1994 – стажист на посаді помічника прокурора Тернополя.
Серпень 1994 – листопад 1997 – помічник прокурора Тернополя.
1997– 1999 – старший слідчий прокуратури Тернополя.
Січень – червень 1999 – слідчий прокуратури Сімферопольського району.
Червень 1999 – березень 2000 – заступник начальника відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами боротьби з організованою злочинністю.
Березень 2000 – лютий 2004 – начальник відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури АР Крим.
Лютий – березень 2005 – в. о. прокурора АР Крим.
Березень – грудень 2005 – заступник Генпрокурора України. 
Березень 2005– лютий 2007 – прокурор АР Крим.
22 лютого – 4 травня 2007 – постійний представник Президента України в АР Крим.
Травень 2007 – листопад 2007 – заступник Генерального прокурора України – прокурор АР Крим. 
Травень – липень 2007 — член Ради національної безпеки і оборони України.
2007–2012  – народний депутат України VI скликання. 
Із березня 2013-го – очолив Львівську ОДА.



коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
13.5978 / 4.29MB / SQL:{query_count}