Львів втрачає ЛАЗ

Конвеєр на Львівському автобусному заводі зупинили. Львів ризикує залишитися без одного з найбільших підприємств. При цьому місто не розраховується за автобуси

Конвеєр на Львівському автобусному заводі зупинили. Львів ризикує залишитися без одного з найбільших підприємств. При цьому місто не розраховується за автобуси

На базі Львівського автобусного заводу вже не складатимуть автобусів для міського громадського транспорту – їх виробництво перенесуть до Дніпродзержинська, заявив нещодавно в Кременчуці голова правління холдингової компанії “Львівські автобусні заводи” Ігор Чуркін. 
Зі слів власника заводу, у Львові випускатимуть лише тролейбуси та туристичні автобуси. Найближчим часом виробник планує зосередити свої потужності на складанні машин швидкої допомоги. Їх виробництво збільшиться у десять разів (до тисячі на рік), а робитимуть їх у Запоріжжі, розповів Ігор Чуркін. І додав, що у Львові завод відновить роботу з 20 березня.
Таку “рокіровку” голова холдингу називає “реорганізацією”, спростовуючи чутки про можливе банкрутство. Водночас Ігор Чуркін не заперечує, що ситуація на ЛАЗі доволі скрутна. “Завод зупинив виробництво із середини лютого, бо покупці не сплатили за контрактом. Замовники в Україні заборгували майже 170 мільйонів гривень за поставлені машини, а Львів – найбільший боржник , бо винен 35 мільйонів. Місто не платить уже три роки. Ми виграли всі суди, будемо забирати машини”, – каже він.

Претензії до якості

У львівській мерії не заперечують, що перед заводом мають борг, але платити не збираються, бо завод не додержує умов контрактів. Основні претензії висуваються до технічних вимог. “Автобуси потребують постійних ремонтів. Ми платитимемо лише за транспорт, який відповідатиме технічним вимогам. Відповідно до угоди, комплектуючі повинні бути європейського виробництва, а не китайські. Це принципове питання!” – заявив міський голова Львова Андрій Садовий. На заводі запевняють, що китайських комплектуючих у автобусах немає, всі проблеми через недотримання правил експлуатації.
Однак зауваження до “лазівської” продукції мають й інші міста України. Згідно з контрактом, ЛАЗ повинен був виготовити для Кременчука 13 тролейбусів до кінця лютого 2013-го, утім двох одиниць транспорту й досі не передали. “Є питання до комплектації вже переданого транспорту. Ми наполягаємо, аби виробник усунув технічні недоліки”, – повідомляють у прес-службі мерії Кременчука, посилаючись на міського голову Олега Бабаєва.

Взаємні звинувачення

Конфлікт між російським власником заводу та львівською мерією триває вже кілька років. Міський голова Львова в усіх бідах звинувачує керівництво ЛАЗу. “Занепад заводу стався не вчора, це тривалий процес розвалу самим керівництвом та новоспеченим власником з Росії. Ми сподівалися, що завдяки замовленням на Євро-2012 підприємство вийде з кризи, але власник розпочав процес банкрутства і ліквідацію заводу”, – заявив Андрій Садовий у своєму відеозвернені до львів’ян.
У прес-службі ЛАЗу запевняють, що ситуація з автомобілебудуванням в Україні загалом складна, і саме це впливає на роботу заводу. А ще закриття російського ринку збуту. Під замовлення підприємство бере кредити, уточнюють у прес-службі, їх треба віддавати, а покупці не розраховуються.

Мирне врегулювання як вихід

Найбільші проблеми на заводі розпочалися п’ять-шість років тому, коли підприємство стало виводити активи через тиск давніх кредиторів, пояснює ситуацію “Німецькій хвилі” експерт з питань промисловості Ростислав Сорока. 
“Активи переводили на інших юридичних осіб. Власник фактично втікав від проблем і давніх боргів, хоча треба було б сісти за стіл переговорів і домовитися”, – каже експерт. Лише впродовж останніх кількох років завод змінив чотирьох директорів. Вочевидь, власники не до кінця ознайомлювали кожного з них із реальним станом справ, а обтяження, що виникли, не давали змоги втілювати заплановане, вважає експерт.
Ростислав Сорока не виключає, що у безвихідних ситуаціях керівництво заводу могло вдаватися до маніпуляцій з комплектуючими, бо умови контракту належить виконувати за будь-яких обставин. “Такі маніпуляції згодом переходять у площину конфлікту, і в кінцевому результаті виникають найбільші втрати – іміджеві. Підприємство мало кілька поштовхів для стабілізації та розвитку: контракт із Росією, чемпіонат Євро-2012, конт­ракти з Македонією, тепер Болгарією… Але прогресу не видно. Проблеми треба врегульовувати мирно – “війни” з містом нічого доброго не дадуть жодній зі сторін”, – наголошує Ростислав Сорока.

Реприватизація проблематична

Лише змінивши власника автобусний завод зможе покращити своє становище, переконані депутати Львівської міськради, які звернулися до керівництва країни з проханням повернути підприємство у власність держави та знайти нового інвестора, який би якісно керував ним. Утім шанси на реприватизацію автобусного заводу Ростислав Сорока оцінює вельми песимістично. Немає законодавчого підґрунтя, пояснює експерт, а період інвестиційних зобов’язань, до чого можна було б апелювати, вже давно минув.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6835 / 4.12MB / SQL:{query_count}