25 кращих шкіл Львова (інфографіка)

Найкращим загальноосвітнім закладом Львова є Класична гімназія при ЛНУ ім. І. Франка.

Друге і третє місця посідають Фізико-математичний ліцей при ЛНУ ім. І. Франка та Академічна гімназія при НУ “Львівська політехніка”. 70% випускників цих закладів під час ЗНО з базових предметів набирають найвищі бали, відтак можуть вільно вступити до університетів, у яких хочуть вчитися.
Самі директори пояснюють успіх своїх закладів низкою особливостей, з яких спільною для всіх є відбір обдарованих учнів. “У нас тепер конкурс – майже дві людини на місце, що дозволяє вибрати дітей, які відповідають гімназійним критеріям”, – розповідає директор Академічної гімназії Леся Юхман. Заклад набирає учнів лише після четвертого класу, проводячи вступні випробування з української мови і математики. Аби діти почувалися комфортно, впродовж першого семестру їм читають спеціальний курс адаптації. 
Фізико-математичний ліцей також підходить до відбору школярів жорстко. Тут приймають учнів у восьмий та дев’ятий класи, оскільки саме для них передбачені програми поглибленого вивчення математики і фізики. Втім заклад дає добрі знання і з інших дисциплін. За п’ять останніх років 82% його випускників, складаючи тест з української, отримали вищий бал – більш ніж 173. (Детальніше про успіхи випускників можна дізнатися на “профілях” цієї розгортки).
“Все залежить від бажання учнів вчитися і можливості вчителів реалізувати це бажання. Наш заклад спеціалізований, тому, якщо готуємо учнів до математики, то саме на неї відводимо велику кількість годин і на уроках даємо не лише те, що можна знайти в підручниках. Ми готуємо учнів до участі в тестових технологіях, змаганнях, які мають свою специфіку”, – розповідає директор закладу Мар’ян Добосевич.
З-поміж інших його вирізняє й те, що для учнів із області тут передбачені гуртожиток і харчування, а навчання триває шість днів на тиждень. “Якщо маєте п’ятиденну форму навчання, то в один день буде більше уроків, і відповідно на наступний день слід зробити більше домашніх завдань. Часу залишається менше. Аби трошки розвантажити дітей і дати їм можливість ґрунтовно підходити до їх виконання, ми зберегли шестиденну форму”, – пояснює керівник ліцею.
Хоч кращими у Львові визнали заклади з поглибленим вивченням дисциплін, це ще не означає, що для більшості вступ до них закритий. “Кажуть, аби вступити до гімназії, з дітьми варто займатися додатково, водити до репетиторів. До такого ставлюся двояко: якщо ви не займалися впродовж чотирьох років і хочете потрапити до гімназії, то, зрозуміло, що краще найняти репетитора. Якщо ж працювали, то вступити можете без проблем”, – каже директор Класичної гімназії Юрій Джала. 
Успіх свого закладу він пов’язує і з тим, наскільки зацікавленими в процесі навчання є батьки. Йдеться не про гроші (хоча, зі слів усіх трьох керівників, якби не фінансова допомога батьків, їхні заклади не змогли б звести кінці з кінцями). 
“У нас батьки можуть вільно прийти і сказати, що їх не влаштовує. Я кажу: якщо є питання до вчителя чи дитини щодо конкретного уроку, можете прийти на цей урок без дозволу. Єдине, що варто повідомити, з якою метою йдете. І коли батько чи мама приходять, то щонайменше половина запитань зникає. А для успішного навчання дуже важливою є робота батьків: чи створюють вони умови? Чи дбають, аби діти мали все необхідне? Чи цікавляться, як вони вчаться? Все це дає додатковий результат”, – розповідає Юрій Степанович.
“Ми не живемо в іншій державі”, – сказав у розмові з “Поштою” один із директорів. Тобто всі ті проблеми середньої освіти, про які чуємо, актуальні й для “верхівки рейтингу”. Річ лише у тому, який спосіб подолання або ж послаблення впливу цих проблем обирають батьки та вчителі.
Чітка спеціалізація, наполегливість учнів та щедрість батьків – ось чинники, які дозволяють школі потрапити до переліку кращих. Що ж їх вирізняє, робить успішнішими, “Пошта” з’ясовувала у розмовах з директорами 
 
 

§   Директори трьох кращих освітніх закладів Львова – про ключові проблеми середньої освіти

Юрій Джала, директор Класичної гімназії при ЛНУ ім. І. Франка: Мар'ян Добосевич, директор Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при ЛНУ ім. І. Франка:
- По-перше, варто  змінити саму систему керування навчальними закладами. Я на це дивлюся як керівник, який стоїть між органами управління і вчителями. Тепер стільки письмової роботи припадає на навчальні заклади, що з адміністрації гімназії потрібно виділяти окремих завучів, аби вони заповнювали документи. По-друге, я б зменшив кількість обов'язкових предметів у старших класах і надав би більше можливості дітям самим обирати, що вони хочуть вчити. Сьогодні учні старших класів мають вивчити 23 предмети, а досвід свідчить, що школярі в 11 класі вже чітко знають, що їм потрібно. Тому деякі предмети для них є додатковим обтяженням. По-третє. При вступі до вишу я замінив би середній бал атестата балом комплексного ЗНО, тестуванням з усіх предметів. - Основна проблема, і, думаю, це скаже кожен директор, - фінансування. Бо фактично, крім видатків на комунальні платежі, заробітну плату, частково на харчування, із серпня місяця не фінансують нічого. Школа живе з того, чим їй допомагають батьки. Що рідше вони це роблять, то складніше їй функціонувати. Друга проблема полягає у тому, що поява платного навчання у вишах зменшила зацікавленість дітей до вивчення дисциплін. Певний рівень достатку батьків дозволяє їм учитися без особливого напруження. Вони думають: "Ой, не вступлю на "бюджет", то піду на платне. Не отримаю 190 балів, то отримаю 150. Головне - зачепитися за "риску", а далі тато з мамою заплатять, і я вчитимуся". Змінюється філософія сприйняття знань: вважається, що знання мають просто так впасти з неба. А їх слід здобувати! То тяжка праця, це мають розуміти і батьки, і учні. Є й інші проблеми, наприклад, відносно низькі зарплати вчителів. Але насправді той, хто став учителем, не йшов заробляти гроші, ішов за покликом серця.
Леся Юхман, директор Львівської академічної гімназії при НУ "Львівська політехніка":  
- Передусім треба переглянути навчальні плани і зменшити навантаження на дітей, визначивши пріоритети. Потрібно вдосконалити підхід держави до освіти в цілому. Йдеться про забезпечення матеріально-технічної бази, адже тепер електроніка пішла так далеко вперед, що якщо школа не матиме необхідного забезпечення, доганяти це у вишах стане дуже важко. Ще одна проблема середньої освіти - фахові кадри. Заробітна плата молодих спеціалістів не є такою високою, аби вони могли сповна віддатися школі. Основне навантаження педагогічного колективу лягає на плечі людей 35 - 50-річного віку, які вже мають стаж. А молоді фахівці не дуже хочуть затримуватися в школі, адже зарплата в них, навіть при тих підвищеннях, які часом роблять, не дає змоги забезпечити собі гідне життя.  

 


коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6881 / 4.17MB / SQL:{query_count}