Євро-2012: від Стрийської до Краковця

Схоже, що підготовка до Єв­ро-2012 стала справжнім випробуванням для місцевої влади та київських чиновників. Втрата часу, неспроможність приймати відповідальні рішення, безглузде політичне протистояння - надійні засоби, якими можновладці намагаються залишити нас за дверима одного з найбільших спортивних форумів світу.

Схоже, що підготовка до Єв­ро-2012 стала справжнім випробуванням для місцевої влади та київських чиновників. Втрата часу, неспроможність приймати відповідальні рішення, безглузде політичне протистояння - надійні засоби, якими можновладці намагаються залишити нас за дверима одного з найбільших спортивних форумів світу.

До недавнього часу в заочному змаганні за право першим серед міст-претендентів на проведення матчів Євро-2012 зійти з дистанції гідну конкуренцію Львову складав Київ з епопеєю знесення ТЦ "Троїцький". Але вже минулого тижня керівник Виконавчої дирекції Євро-2012 Федерації футболу України Іван Федоренко оцінив шанси Львова на виключення зі списку претендентів як найвищі.

Майже півторарічна тяганина з визначенням підрядника та інвестора на будівництво ста­діону завершилась скандалом з фіктивним конкурсом і спростуваннями австрійською компанією заяв міської влади. Та стадіон, за словами Івана Федоренка, є не єдиною проблемою міста. Багато питань виникає і щодо Львівського аеропорту, який все ще залишається у "підвішеному стані" через невизначеність з реконструкцією аеровокзалу та добудовою злітно-посадкової смуги. Остання, до речі, має проходити по розпайованих (уже після визначення господарів Євро!) і переданих місцевим жителям земельних ділянках, і на їх викуп тепер доведеться шукати чималі кошти.

Розв'язання транспортної проблеми Львова - давнє питання, яке хвилює жителів міста, але, напевно, не градоначальників. Відповідно до за­планованого місця розташування стадіону усі пріоритетні проекти (реконструкція і будівництво комунальних доріг і транспортних розв'язок в ра­йоні вул. Стрийська, Наукова, Княгині Ольги, Кульпарківська, Любінська, Городоцька, а також будівництво продовження вул. Луганської до вул. Городоцької) тепер спрямовані на південну частину Львова, тоді як плани щодо розвитку сполучення у секторі між вулицями Зелена та Шевченка залишаються таємницею за сімома замками. Та поки що брак коштів і безвідповідальність не дають упоратись навіть з розпочатим капремонтом на об'­єктах у центральній частині міста.

Тим часом прикордонне розташування Львова надає виключного регіонального значення проектам реконструкції існуючих та будівництва нових автодоріг у західному і східному напрямках на території області. За оцінками фахівців, саме автотранспортний потік через кордон забезпечуватиме основний притік туристів і гостей міста під час проведення єврочемпіонату. Можливо, що саме на цій ділянці роботи влада поки що досягла найбільших успіхів за кількістю розмов і обіцянок, оскільки реальні справи і надалі не зрушили з місця.

Анонсований з березня початок будівництва багатостраждального автобану Краковець - Львів - Броди, схоже, знову відкладається на неви­значений термін, хоча ще на початку серпня віце-прем'єр-міністр Іван Васюник запевняв, що у найближчі кілька тижнів українська сторона вийде на підписання додаткової угоди, яка відкриє шлях до реалізації проекту. А оптимізму голові Львівської ОДА Миколі Кметю додає те, що проектом нарешті зайнялася польська девелоперська компанія NDI S.A., яка чи то виступає як концесіонер із будівництва автодороги, чи то є власником концесіонерів - консорціуму "Трансмагістраль" та ВАТ ВНК "Розточчя". При цьому вартість проекту непомітно зросла до захмарних понад 1,5 мільярда євро, на повернення яких польська компанія намагається отримати державні гарантії.

Натомість, за повідомленням Престайму, компанія NDI S.A. не є ані концесіонером із будівництва автодороги Краковець - Львів - Броди, ані власником ВАТ ВНК "Розточчя" або "Трансмагістралі". Відповідно до бази даних ДКЦПФ, компанія NDI S.A. опосередковано володіє 40% акцій Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ". А найбільшим акціонером ВАТ "Розточчя" є Спiльне українсько-росiйське пiдприємство ТОВ "СIЛ" (51,75% акцій). Водночас у самому товаристві запевняють, що процес викупу фірмою NDI S.A. належних підприємству акцій "Розточчя" перебуває на завершальній стадії, і навіть у спостережній раді "Розточчя" спільне під­приємство уже представлене головою правління польської NDI S.A.

Однак перспективи, які відкриваються перед концесіонерами, досить стримано оцінює міністр транспорту та зв'язку Йосип Вінський: "Закон про концесію, який приймався в Україні, реально приймали задля того, щоб конце­сійного будівництва як такого не було. Думаю, що ми зараз розробимо новий закон, який враховує інтереси концесіонерів. Якщо парламент проголосує, то появляться компанії, які будуть займатися концесійним будівництвом. Ми повинні зробити такі закони для того, щоб компанії йшли на законодавчу базу".

Правда, як виявилось, поданий урядом проект закону України про внесення змін до Закону України "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг" узятий Верховною Радою за основу ще у квітні 2007 року і з цього часу так і не дочекався другого читання. Сподіватися ж на швидкий початок роботи новообраної Верховної Ради або реанімацію донедавна чинного парламенту наразі не доводиться.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1027 / 4.4MB / SQL:{query_count}