Генплан – не панацея

Віталій Дубина, керівник архітектурно-проектувальної майстерні №2 Інституту "Містопроект", про "Великий Львів", напрями розвитку міста і Євро-2012

Віталій Дубина, керівник архітектурно-проектувальної майстерні №2 Інституту "Містопроект", про "Великий Львів", напрями розвитку міста і Євро-2012

dyadya.jpgЦього тижня Інститут "Міс­то­проект" презентував відкорегований Генеральний план міста Львова - документ, який визначить напрям розвитку нашого міста на наступні 20 років. Віталій Дубина, керівник авторського колективу з корегування Генерального плану міста Львова, розповів "Пошті" про нові пріоритети розвитку давнього міста та його обличчя у 2025 році.

- Ви завершили роботу над корегуванням Генплану міста. Чим він відрізнятиметься від попередньої версії?

- У новому Генеральному плані цілком змінилися пріоритети. Попередній Генплан розробляли ще наприкінці 1980-х - початку 1990-х років. Тоді акцент робили на індустріальний комплекс, Львів славився виробництвом телевізорів, автобусів тощо. Зараз пріоритети змінилися в напрямі розвитку ринкової інфраструктури. Місто розміщене на перехресті автомобільних, залізничних шляхів та міжнародних транспортних коридорів А3 і А5. Передусім, ідеться про логістику, яка поки що не дуже активно в нас представлена. Але ми переконані, що вона має хороші перспективи. Окрім цього, Львів має серйозний культурний та історико-культурний потенціал. Цей чинник сприяє розвитку туризму та міжнародних зв'язків. Залишаються частково і пріоритети попереднього Генерального плану - розвиток спеціальної та вищої освіти, розбудова виробничого комплексу. У Львові може не бути цілого замкненого циклу, а лише якась його частина, наприклад, кінцева фаза якогось виробництва.

- Розкажіть, будь ласка, детально, яким буде Львів у 2025 році: його площа, населення тощо.

- Треба зазначити, що за кількісними параметрами новий Генеральний план суттєво поступається попередньому. Він не такий оптимістичний. Адже згідно з планом 1993 року, в 2010 році нас мало бути 950 тисяч осіб. Ми робимо обережніші прогнози, враховуючи тенденції, які є зараз. Природний приріст зараз становить близько нуля. Щоправда, прогнозуємо, що буде певна механічна міграція та повернення заробітчан. Якщо зараз у місті є 735 тисяч, то у 2025-му, за нашими прогнозами, має бути 750 - 760 тисяч.

Ми планували розширити межі міста. Були зустрічі з головами сільських рад, що недалеко від Львова. Але зараз говорити про приєднання рано. Йшлося про містечка, селища та села довкола Львова. Це територія так званого "Великого Львова", який формується, незалежно від нас. Навіть, якби ми сказали, що його не треба, це не зупинило б процесу. Адже це відбувається, попри номінальні межі. Наприклад, зараз активно розбудовують Сокільники. Ми в Генплані передбачили розвиток цієї території. Так само і з Лисиничами. Згідно з планом, це житловий район на 30 - 40 тисяч осіб. Зараз Лисиничі будують місто-сателіт на таку ж кількість осіб. Хто це будує - місто чи село, не принципово. Головне, що це відбувається. Коли ж сільради зіштовхнуться з питаннями підключення до мереж та експлуатації збудованих об'єктів, думаю, переговори відбуватимуться конструктивніше. Сьогодні ж, згідно з відкорегованим Генпланом, мають утворюватися форми спільного управління, наприклад, асоціацій рад місцевого рівня. У перспективі, якщо буде бажання увійти в межі міста, ніхто не заперечуватиме.

- За вашими прогнозами, скільки машин буде в місті й чи не задихнеться місто?

- У країнах Західної Європи насичення автомобілями досягло свого максимуму - 500 - 600 авто на тисячу мешканців. У нас поки що цей показник становить 160 машин на тисячу мешканців. Стримуватимуть активне зростання кількості авто у нас якість доріг, стрімкий розвиток систем комунікацій, ціна на бензин, стан довкілля тощо. Методом аналогій ми розрахували, що до 2025 року досягнемо рівня 400 авто на тисячу мешканців.

Для покращення пересування містом у Генплані передбачено будівництво двох об'їздів - великого та малого кільця з розв'язками різних рівнів на всіх перетинах, щоб забезпечити кращий об'їзд центру. Мале кільце має пройти вулицями: Лепкого, Університетська, Словацького, Стефаника, Мартовича, Саксаганського, Грушевського, Франка, Винниченка (з відновленням проїзду біля обласної адміністрації), Кривоноса, площами Данила Галицького, Гонти, Осмомисла, Торговою, через вулицю Городоцьку та знову до Лепкого. Велике об'їзне кільце мало пройти вулицями: Луганська, Сяйво, Левандівська, Ярошенка, Липинського, Силікатна, Пластова, Богданівська, Пасічна (доходитиме до Луганської). Є також одне спірне питання - бу­дівництво так званої хорди. Сьогодні розглядаємо два можливі її варіанти: перший - за Личаківським цвинтарем, під парком "Знесіння"; другий - підземний тунель під вулицею Мечнікова, який в районі вулиці Погулянка заходить під землю, а виходить на вулиці Клепарівській (з одним виходом в районі вулиці Нижинської). Але поки що це лише ідеї.

Генпланом передбачено також закриття для транспорту міста "в середньовічних мурах", про що вже давно говоримо, Княжого міста (площа Старий Ринок) і окремих частин вулиць від проспекту Свободи до Головної пошти. Йдеться, передусім, про місця, де були старі пасажі.

Але сьогодні ще окремо розробляють транспортну схему, де всі ці питання пропрацьовують значно детальніше, ніж в Генеральному плані.

- Чи враховані в Генплані об'єкти, які будуватимуть до Євро-2012?

- Безумовно. Передусім, це розташування стадіону, а також всі його транспортні зв'язки з аерпортом та вокзалом. Передбачені необхідні площі для паркування. Щоб стадіон жив і після чемпіонату, ми передбачили розташування великих виставкових центрів, розважальних комплексів тощо. Є також ідея підвести туди дві трамвайні лінії: одну з Сихова, а іншу - як продовження марш­руту трамвая №3. Але для цього треба великі кошти. У зв'язку з проведенням чемпіонату ми залишили поки що аеропорт в межах міста. Адже планували його винести і навіть підшукали потрібну ділянку біля Городка. Завдяки проведенню Євро-2012, Генплан також враховує підведення до Львова європейської колії. Щоправда, поки що немає технічних рішень, як це реалізувати.

- Який район має найбільший потенціал до розвитку?

- Щодо житлового будівництва, найбільший потенціал має район вулиці Варшавської. Він розташований близько до центру, має добрі транспортні зв'язки і легко вирішується питання з інженерними мережами. Там можна будувати житло для 20 - 25 тисяч осіб. Поруч є район Збоїщ, який теж у сприятливій зоні. Щодо розвитку виробництва перспективними є райони Рясне-2, Сигнівка, територія села Зимна Вода.

- На вашу думку, чи стане Генеральний план панацеєю для стабільного розвитку міста. Якою мірою його дотримуватимуться?

- Дуже великими оптиміс­тами не треба бути і думати, що Генплан виконуватимуть ідеально точно. Головне, щоб була витримана концептуальна лінія. Будь-який Генплан передбачає можливість внесення змін. Це робиться завдяки розробці містобудівних обґрунтувань.

Розмовляла
Мирослава Іваник

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7348 / 4.15MB / SQL:{query_count}