Віднайдене минуле

Археологи у центрі Львова зафіксували точні межі Великої міської синагоги

Археологи у центрі Львова зафіксували точні межі Великої міської синагоги

Під час археологічних досліджень на площі Арсенальній та на вулиці Староєврейській фахівці зафіксували точні межі Великої міської синагоги. Виявилось, що вони трішки зміщені в порівнянні з картографічними матеріалами. За проектом не закладено консервування пам’ятки, а лише ознакування на поверхні землі плану споруди божниці. 

“Ми змогли зафіксувати точні межі синагоги, яка є під шаром плит і шаром асфальту. Бо у радянські часи там була стоянка автобусів “Інтуриста”, і цю ділянку заасфальтували. Тоді, коли її впорядковували у 80-х роках, то цей асфальт покрили плитами і протрасували, ніби показуючи стіни Великої міської синагоги. Протрасували їх, швидше за все, по картографічних матеріалах, але не по дослідженнях, – розповідає Лілія Онищенко, начальник міського управління охорони історичного середовища. – Тому нашим завданням було знайти точні кути Великої міської синагоги. Для того розкопали шурфи до глибини двох метрів. В одному місці навіть знайшли сліди підлоги Великої міської синагоги. Але наші археологи не зупинилися на досягнутому і пішли значно глибше і виявили сліди старої міської синагоги, тобто тої, яка була під нею”.  

Що ж знайшли?

“Після археологічних робіт, ми побачили, що орієнтування внутрішніх мурів десь на півметра не співпадає із картографічними матеріалами. І частково не правильно колись протрасували зовнішні мури. Від старої міської синагоги знайшли фрагменти двох мурів. Наразі нам здається, що ми доходимо до підвалу. З матеріалів знайшли фрагменти кераміки: горщиків, кахлів, мисок. Також знайшли монети австрійського періоду. А в одному із кутів синагоги знайшли водозбірник. Зараз майже усі шурфи засипані, два шурфи ми дофіксовуємо, відкриваємо ще одну колону Великої синагоги і на цьому роботи закінчаться”, – пояснив “Пошті” Остап Лазурко, молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби.

Нагадаємо, що місяць тому на цій території розпочалися археологічні роботи для виявлення точного розташування елементів фундаментів, та збору інформації про будівлі Великої міської синагоги та Бет Гамідрашу, зруйнованих під час Другої світової війни для проекту облаштування площі Трьох синагог. Вартість археологічних робіт складає 70 тис. грн. 

Бажання є, та гроші…

“Зараз ми є на роздоріжжі, бо археологи хочуть копати ширше і глибше, але на це у нас коштів немає. Але час є, погода добра, тож вони можуть дозволити собі дослідження та вже не за кошти міського бюджету. Те, що нам треба було для проекту, ми вже знаємо. Те, що це треба було б дослідити для історії Львова, це також правда. Адже невідомо, коли ми наступного разу зможемо проводити там археологію. Щодо реалізації самого проекту, то цього року ми зупинимося на проектних роботах”, –  додала Ліля Онищенко. Про це інформує прес-служба Львівської міської ради.

Зі слів археолога Остапа Лазурка, ще коли підписували договір про ці роботи, фахівці зазначали, що такі розкопки багато інформації не дадуть. “Ми б хотіли дослідити усе, але для того потрібно знімати увесь насип. Тому дослідження було приречене зі самого початку. А ті дослідження, які ми зараз проводимо, за них ніхто не платитиме”, – зазначив співрозмовник.  

Як писала “Пошта”, у най­ближчий рік-два площу Трьох синагог мають впорядкувати за концепцією проекту німецького архітектора Франца Решке: територія синагоги Золота Роза зберігається як є, і лише закріплюється та консервується. Територія Бет Гамідрашу залишаться як зелена зона відкритою для подальшого розвитку. Ділянка Великої міської синагоги стане площею-пам’ятником, який вшановує пам’ять про синагогу та її знищення і надає місцю функції громадського простору для зустрічей. 

ДО ТЕМИ

Як вже писала “Пошта”, на вул. Лесі Українки під час ремонту археологи знайшли вежі та фортифікації, що колись захищали місто. Нині триває суперечка, що з ними робити надалі. “На вулиці Лесі Українки ми знайшли залишки мурів вежі медоварів і пивоварів. Наступні залишки веж знаходяться під будинками непарних чисел цієї вулиці. Ми можемо стверджувати по розкопках, що вежі не виходили на місто, як це намальовано на старих планах, зокрема Януша Віт­віцького. Планів Вітвіцького додержується “Укрзахідпроектреставрація”, які роблять проектну документацію. Вони змушують будівельників не лише трасувати мури, але й ті вежі, щоб вони виходили назовні. Через це триває суперечка з археологами, бо слідів виходу веж на місто ми не маємо. Це, на нашу думку, є неправдоподібно”, – поділився з “Поштою”  Остап Лазурко.  

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6646 / 4.11MB / SQL:{query_count}