Курка чи яйце?

Цієї осені книгозбірні Львівського національного університету імені І. Франка виповнюється чотириста років. Вона... старша за сам університет

Цієї осені книгозбірні Львівського національного університету імені І. Франка виповнюється чотириста років. Вона... старша за сам університет

dragoman.jpg

Попри те, що університету цього року виповнилося 347, його бібліотека є старшою і святкує чотири століття. Це пояснюється тим, що заснували її разом з навчальним підрозділом, до утворення Єзуїтського колегіуму, з якого пізніше виник університет. Тоді на поличках бібліотеки можна було дістати тільки навчальну літературу, а її відбір проводили жорсткі критики, аби до рук спудеїв не потрапила "не та" література. Акценти розставляли і по факультетах, наголошуючи, що філософи повинні захоплюватись Аристотелем, а теологи - Аквінським.

"З часом така дисциплінованість затерлася і перелік книг став значно ширшим, - розповідає директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь. - Уже у XVIII столітті тут було 10 000 книг. Це зараз смішно чути про таку кількість, бо в нас на одній галерейці стільки ж, а тоді це була солідна колекція..."

Зараз фонди бібліотеки налічують понад три мільйони книг, завдяки чому вона належить до десятки найбільших книгозбірень України. До ювілею заклад вирішили причепурити і на час реставраційних робіт закрили від стороннього ока на чотири місяці. За цей час поміняли вікна, двері, відремонтували фасад, реставрували сходову клітку та навіть відновили люстру у читальному залі. Основним завданням реставрації було надати будівлі того вигляду, в якому вона перебувала століття тому. Реставратори крок за кроком стирали фарбу, аби дістатися того шару, що був нанесений у 1907 році. Як запевнив директор бібліотеки, ті, хто зайде сюди сьогодні, побачать ті ж стіни, позолоту на ліпнині та малюнки, що їх споглядали студенти на початку минулого століття.

Цікаво, що під час відновлювальних робіт реставратори натрапили на несподіванку - коли стерли шари побілки, почали проявлятися фрески. Фахівці впізнали руку Юліуша Макаревича, що розмалював склепіння читального залу, розпис якого зберігся донині. Чіткіше контури "новоз'явленого" проявляються, коли малюнок змочити водою, коли ж стеля підсихає, фрески не такі виразні.

"Це відомий майстер, який розписав заклад ще в 1904 році. Відтоді багато його робіт понівечилося, але завдяки фото з тих часів ми можемо фрагментарно відновити малюнок, - ділиться секретами історії директор. - Зараз ми плануємо відновити малюнки на стелі, наскільки це можливо..."

Відомо, що зафарбували фреску у 80-х роках минулого століття під час подібної реставрації. Тоді ж встигли напартачити з фресками і в читальному залі. Ті, хто був у бібліотеці і звернув увагу на грецькі написи на стелі, помічали, що вони... не мають сенсу. Усі словосполучення становлять лише набір грецьких букв. Це помилка не художника Макаревича, а тих же недолугих реставраторів, що близько тридцяти років тому хотіли повернути автентичний вигляд. Наразі читальний зал відкриють з "помилковою" стелею, а під час навчального року все виправлять. Як запевнив директор бібліотеки, це робота чиста та делікатна, тому ніхто не заважатиме студентам гризти граніт науки, реставратори працюватимуть безшумно.

Ще одним ноу-хау для відвідувачів оновленої книгозбірні стала поява в читальному залі стелажів з примірниками, які можна взяти без замовлення, записуючи в бібліотекаря тільки їх кількість. Цікаво, що керівництво закладу планує продовжити робочий день бібліотеки, аби охочі могли попрацювати довше - така практика давно прижилася в Америці. Для цього між студентами проведуть моніторинг з проханням назвати найзручніший час відвідин читальні. Пан Кметь розповідає, що подібна практика вже була, але до останку не сидів ніхто, тому зараз студентів опитають перед тим, як знову піти на такий крок. Для тих, кому все ж бракує часу на відвідини книгозбірні, є альтернатива -  новостворений сайт dspase.humanities.org.ua, де подано частковий перелік літератури. Список запропонованих праць на сайті розширюватимуть, а поки що він стане у пригоді тільки гуманітаріям.

На загальний ремонт "ювіляра" потрібно було майже 5 мільйонів гривень. Реставра­ційний апетит взялося тамувати Міністерство освіти і науки України, та отримати вдалося не всю суму. Втім у бібліотеці задоволені й тим. Цікаво, що міський бюджет не виділив на ремонт книгозбірні жодної копійки.

Оцінити велич будівлі, повернутої на сторіччя в минуле, зможуть усі охочі вже в поне­ділок...

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8159 / 4.12MB / SQL:{query_count}