Реформа ЖКГ по-львівськи

Програма реформування житлово-комунального господарства була одним із передвиборних гасел Андрія Садового у 2006 році, але за два роки його каденції городяни так і не відчули обіцяного поліпшення у цій хронічно запущеній царині. Критикують роботу мерії у житлово-комунальній сфері й більшість депутатів Львівської міськради, кажучи, що конкретних реформ у місті немає.

Програма реформування житлово-комунального господарства була одним із передвиборних гасел Андрія Садового у 2006 році, але за два роки його каденції городяни так і не відчули обіцяного поліпшення у цій хронічно запущеній царині. Критикують роботу мерії у житлово-комунальній сфері й більшість депутатів Львівської міськради, кажучи, що конкретних реформ у місті немає. Нагадаємо, що на початку квітня програму реформування та розвитку житлово-комунального господарства Львова на 2008-2010 роки депутати міської ради розкритикували і відправили на доопрацювання. Хоча б якимось поступом у житлово-комунальній сфері Львова можна назвати укладення угод між мешканцями та ЛКП про надання послуг. Станом на 6 травня вже укладено 85 % договорів із мешканцями, які тепер мають право на претензії до ЛКП за ненадані послуги, а відтак є можливість матеріально карати ЛКП за невиконану роботу.

У мерії обурюються, що городяни самі не шанують роботу працівників ЛКП, зокрема, смітять у під’їздах, ліфтах або й навіть викидають пакети зі сміттям із вікон на подвір’я будинку.

Найбільш проблемними у житлово-комунальній сфері є будинки у старій частині Львова.

Більшість цих споруд потребує капітального ремонту, починаючи з каналізації і закінчуючи дахом. У так званих «хрущовках» Львова (п’ятиповерхові будинки, здебільшого панельні, зведені у 60-70-х роках минулого століття) найбільшою проблемою є дахи, які протікають. Врятувати ситуацію у «хрущовках» може зведення шатрових дахів. Міжпанельні шви також є болем мешканців багатоповерхівок. Цегляні ж львівські багатоповерхівки мають проблеми з дахами та застарілими інженерними мережами – каналізацією, водопроводами, центральним опаленням. «Нині найбільшу проблему із застарілими інженерними мережами у Львові маємо на вул. Дж. Вашингтона та Пасічній, де по трубах тече дуже тверда вода, осад якої забиває мережі. Через це доводиться інколи у підвалах вирізати частини трубопроводів», – сказала «СП» заступник начальника управління житлового господарства Львівської міськради Наталія Герус. А от діряві дахи, як запевняють у мерії, ремонтують «у порядку черговості» – насамперед ті, які у найкритичнішому стані. Щоправда, кажуть, що цьогоріч у бюджеті Львова є лише 28 % коштів від потреби на ремонт дахів у місті.

«Багато десятиліть житлово-комунальним господарством у Львові ніхто не займався. Лише зараз вперше за останні десять років ЛКП, які обслуговують будинки, вийшли зі збиткового стану. Це вже можна назвати початком реформування житлово-комунального сектора міста, – зазначив «СП» директор департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Сергій Бабак. – По-перше, це відбувається завдяки оптимізації складу, тобто зменшення адміністративно управлінського персоналу та збільшення двірників, робітників та слюсарів. По-друге, завдяки наведенні ладу у фінансовій звітності та використанні коштів». За словами посадовця, однією зі складових реформи житлово-комунального господарства міста є створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Дійсно, мало не щодня у мерії «співають» дифирамби ОСББ. Правда, частина депутатського корпусу критично налаштована до створення ОСББ. За інформацією мерії, лише цього року городяни 14 багатоповерхівок організувалися і самостійно господарюють у своїх будівлях. Загалом ж у Львові вже є 242 ОСББ. «Цього року на капітальний ремонт 28 будинків ОСББ  передбачено 2,5 млн грн з бюджету розвитку Львова», – говорить Н. Герус. Вона зауважує, що ОСББ виживають тому, що «мають податкові пільги – не сплачують податок на прибуток та ПДВ».

С. Бабак говорить, що ще однією складовою реформи ЖКГ, яку також потрібно розвивати, є створення конкурентного середовища на ринку Львова з обслуговування житлового фонду. «Приватні ЛКП можуть і мають бути. Конкуренція дасть можливість поліпшити якість послуг», – додає посадовець. Н. Герус також за конкуренцію, бо лише тоді «є результат праці», але при цьому наголошує: альтернативи ЛКП наразі немає. «Щоб створити приватний жек, треба мати матеріальну базу, а також має бути законодавчо закріплено, що мешканці за якісні послуги зобов’язані сплачувати вчасно. Нині ж більшість городян вчасно не платить. ЛКП виживають завдяки сплаті боргів попередніх періодів», – говорить Н. Герус.

А от усім, хто критикує мерію за житлово-комунальний сектор, С. Бабак запропонував... роботу. «Критикувати легко. Запрошую на роботу усіх, хто реально хоче щось зробити, найду вакансію у департаменті і дам можливість на практиці реалізувати своє бачення, при цьому за рахунок тих коштів, які заплановані у міському бюджеті», – акцентує посадовець. Він наголошує, що реформу у ЖКГ не можна провести за 1-2 тижні чи 1-2 місяці – над цим потрібно працювати щоденно.

 

Експерти кажуть, що якісну реформу ЖКГ неможливо провести ще й тому, бо в Україні досі немає нового Житлового кодексу. Він насамперед мав би впорядкувати стосунки із мешканцями-злісними боржниками, які нині є болем голови для ЛКП. У Міністерстві з питань ЖКГ попередньо планували, що новий Житловий кодекс парламентарі винесуть на розгляд ВРУ у першому півріччі 2008 р., але згодом міністр О. Кучеренко заявив, що перспективи його ухвалення «є невизначеними», а той проект кодексу, який є у парламенті, «зайве політизований».

Врегулювання правовідносин між трьома учасниками: виробниками послуг, виконавцями послуг (ЛКП) та споживачами (городянами) – основна житлово-комунальної реформи, яка має бути скерована на підвищення якості послуг та умов проживання городян. Так вважає депутат Львівської міської ради Теодор Дяків. «Сьогодні можна констатувати, що ЛКП банально змусили мешканців підписати ці угоди. Мовляв, це ваш екземпляр, і ви тут розпишіться. Але законодавство, сам договір та рішення виконкому дозволяють вносити у нього зміни. Вважаю, що мине ще кілька місяців, поки останній мешканець у Львові врегулює свої правовідносини, шляхом внесення змін у цей договір – платити за ті послуги, які йому надають, і що йому потрібно», – говорить Т. Дяків. Також, за його словами, потрібно врегулювати стосунки виконавця (ЛКП) та виробника послуг (теплоенерго, «Львівводоканал»). Зокрема, в угодах обумовити певні питання, наприклад: якщо воду не подають за встановленим графіком, то має бути менша оплата за неї; якщо вода неякісна (жовта чи  з камінням) через ремонт труб, то має бути менша оплата; якщо не було води кілька днів через ремонтні роботи, то також має бути менша оплата. «Нині ламаємо систему взаємовідносин, яка формувалася кілька десятиліть радянського періоду», – додає він. Депутат повідомив «СП», що Громадський форум Львова на чергове засідання Львівського міськвиконкому готує заяву про зміни до договору для тих, хто вже підписав його таким, яким йому подав ЛКП. У розмові з «СП» Т. Дяків зазначив, що на фоні виконавчих структур департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради «дійсно щось намагається змінити та реально зробити на користь мешканців Львова».

Екс-мер Львова, а нині міністр регіонального розвитку і будівництва України Василь Куйбіда у розмові з «СП» зазначив, що реформу житлово-комунального господарства потрібно було робити давно, і такі спроби були. «Свого часу був прийнятий Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Щоправда, він під час внесення у ВРУ був змінений депутатами не в найкращий бік. Відтак, унеможливлював проведення цих реконструкцій, бо все підвів під добровільну згоду кожного мешканця будинку (незалежно від того, в якому стані є будинок). Зараз наше міністерство спільно з Міністерством з питань житлово-комунального господарства України напрацювало зміни до цього закону. Якщо ці зміни прийме ВРУ, то матимемо юридичний інструмент для вирішення проблеми», – наголосив В. Куйбіда.

Координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех каже, що тарифи на комунальні послуги постійно зростають, натомість поліпшення якості послуг майже не відчутно. «Чинні у Львові тарифи на воду та теплопостачання є грубим порушенням законодавства, адже засунули руку у кишеню городян аж по лікоть! Скажімо, тарифи на воду є суттєво завищені. Споживаємо води втричі менше, аніж сплачуємо за її очищення. На плечі споживачів «поклали» оплату каналізаційних стоків, які беруть з талих та дощових вод.  І це цілком не правильно. Якщо городяни споживають 50 млн кубів щороку, то мали б сплачувати і за очищення 50 млн грн, а не втричі більше. У тарифі на теплопостачання грубим зловживанням є двоставковий тариф, який обіцяли скасувати», – наголошує О. Мацех. Він також додає, що городянам досі «Львівводоканал» не повернув кошти за нарахований завищений тариф на воду (1,57 грн замість 1,15 грн).
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6463 / 4.18MB / SQL:{query_count}