Без стріхи...

Поки чиновники чубляться, хати валяться: Шевченківському гаю загрожує руйнування

Поки чиновники чубляться, хати валяться: Шевченківському гаю загрожує руйнування

В одній із перлин Львова, де полюбляють відпочивати городяни та гості міста, - музеї народного побуту та архітектури "Шевченківський гай" - обвалилась стріха найстарішої споруди скансену - хати зі села Либохора Турківського району, якій вже понад 260 років (!). Іван Дуб, директор цього музею, бідкається "Пошті", що найближчим часом можуть обвалитися ще чотири хати -  з Лемківщини, Сколівського, Турківського районів та зі Закарпаття.

Олег Огородник
xata.jpg

Хата зі села Либохора Турківського району, якій вже понад 260 років

 

Останні пристойні ремонти у музеї проводили ще понад 20 років тому, а про розвиток чи вдосконалення інфраструктури взагалі не йшлося. Попри те, що скансен займає друге місце, після київського Пирогово, за територією серед п'яти українських  музеїв просто неба, про його розвиток клопотатися нікому. Тут вже давно не з'являлося жодного нового об'єкта, а старі руйнуються. Чотири будинки, які через цьогорічну літню негоду почали підгнивати, холодна зима може взагалі знищити. Гальмує процес розвитку Шевченківського гаю й недолуга інфраструктура: відсутність туалетів й досі відлякує іноземних туристів, неосвітлена територія скорочує тривалість відвідин, а старі хідники давно потребують ремонту.

Іван Дуб розповідає, що коштів, виділених міським бюджетом, бракує, а ті, що є, використовують не завжди раціонально. Оскільки балансоутримувачем "Гаю" є місто, то міська влада й вирішує розподіл грошей на розвій музею. "Часто наші заяви та прохання, що саме реставрувати, просто не беруть до уваги, - скаржиться директор Шевченківського гаю. - Торік із міського бю­джету виділили 500 тисяч гривень, а цього - 800 тисяч. Та й цієї суми не вистачає, коли територія занепадає. Цікаво, що головний акцент управління культури та туризму Львівсь­кої міськради впав цього року на покриття сцени Співочого поля, а нам це зовсім не пекло. Два роки тому ми провели там ремонт, і жодних проблем не  виникало. Куди важливіше було полагодити стріхи, які протікають, бо сьогодні вони виглядають як решето".

Директор музею почав бити на сполох ще навесні, коли стріхи садиб продірявилися. вже тоді було вирішено в черв­ні скосити недостиглу пшеницю (за технологією, для накриття покрівлі потрібна саме недостигла), та через негоду висушити потенційний "дах" так і не вдалося. Тому вирішили тимчасово перекрити дахи... плівкою. Сьогодні зі садиб виносять меблі, посуд та рушники, аби вберегти від промокання та законсервувати їх на зиму. Директор музею пророкує невеселу долю всьому парку, якщо серйозно не взятися за його реставрацію. Як приклад, пан Дуб наводить скансени Польщі, на противагу п'яти  українським, там їх аж... 108.  Такий досвід, безперечно, став би в пригоді музеям України. Дослухавшись до порад музейників, в управлінні культури та туризму міськради почали працювати над проектом розвитку музею спільно з іще двома державами - Поль­щею та Угорщиною.

Проект передбачає участь трьох країн, дві з яких входять до ЄС. Всі три країни повинні мати спільну проблему, яку втрьох будуть вирішувати, обмінюючись досвідом. Ініціатором у проекті зі скансенами стала українська сторона, де проблеми музею найсуттєвіші, тому й фінансування більшою мірою скерують в Україну - понад 80% суми, яку виділить ЄС, має потрапити саме до нас.

"У грудні проект розвитку музеїв скерують до ЄС, а у березні чекатимуть відповіді. якщо все пройде успішно, то вже з листопада 2009 року Шевченківський гай збагатиться на понад 2 мільйони євро, - пояснює "Пошті" Юлія Галій, спеціаліст відділу маркетингу та культурних індустрій управління культури та туризму ЛМР. - За ці гроші музей матиме змогу скерувати своїх працівників за кордон і сер­йозно зайнятися розвитком вкрай наболілих проблем: від туалетів до освітлення".

Для Шевченківського гаю додаткове фінансування стане панацеєю не лише для латання дірок, йдеться й про те, щоб суттєво розширити список послуг "Гаю". Єдиним "але" для директора музею стало запитання про фінансування, а саме - куди спрямують гроші: знову в міськ­раду чи безпосередньо в музей. Пан Дуб хвилюється, що гроші,  як потраплять до міського бюджету, скеровуватимуть знову на власний розсуд, і якщо міська рада їх виділить за один рік, то освоїти понад 2 мільйони євро музей просто не встигне...

Та закиди від директора музею здивували чиновників Ратуші. Василь Косів, заступник міського голови Львова з гуманітарних питань, будь-яке нераціональне використання коштів відкидає і зауважує, що якщо місту вдасться виграти грант в ЄС, то гроші, найімовірніше, потраплять справді до міської ради, але питання з терміном використання грошей відпадає: проект розрахований на три-чотири роки.

Що ж до Співочого поля, то його покриття розв'яже низку проблем, що виникали під час підготовки до концертів, адже часто виконавці просто відмовлялися від виступу на сцені без даху.  Другий крок - це паркан навколо парку, який збудували цього року.

"Паркан був необхідний, - пояснює "Пошті" пан Косів. - Ми відсіяли значну частину людей, які на територію музею потрапляли не через центральний вхід, а просто перестрибували через огорожу. Після будівництва паркану відвідуваність з квитками  різко збільшилася, якщо торік музей відвідало 300 тисяч людей, то цьогоріч за 6 місяців (відколи стоїть паркан) "Гай" відвідало 230 тисяч осіб. Завдяки збіль­шенню відвідувачів зросли й прибутки музею. Пан Косів запевняє, що сума прибутків дорівнює річному фінансуванню з міськради, тобто це ще додаткові 800 тисяч гривень. Ці гроші і мали б покривати ті реставрації, які йдуть в розріз із роботою управління культури та туризму.

Примирити дві сторони - музей та Ратушу - ймовірно, зможе виграний грант, за допомогою якого Шевченківський гай зможе піднятися на новий рівень та заробляти на свої потреби самотужки. Поки що відділ маркетингу та культурних індустрій міськради  відточує проект, який взимку скерують на розгляд ЄС.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
1.1851 / 4.42MB / SQL:{query_count}