Гордість чи сором?

Під час Євро-2012 львівські замки “Золотої підкови” постануть перед туристами у далеко не найкращому стані

Під час Євро-2012 львівські замки “Золотої підкови” постануть перед туристами у далеко не найкращому стані

Замки Львівщини упродовж 2008 – 2012 років, згідно з Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні Євро-2012, мали отримати чималі кошти на реставрацію. На реставрацію та ремонт будівлі Підгорецького замку із держбюджету мали виділити 

29 млн грн, ще мільйон – із місцевого бюджету. На Олеський замок обіцяли витратити 4,9 млн грн, Золочівський – 8 млн грн (7,6 млн грн мали виділити із держбюджету, 400 тис. грн – із місцевого). Натомість нині вже з упевненістю можна сказати, що обіцянок за ці роки було більше, ніж конкретних дій.

Замки “Золотої підкови” мали б стати окрасою Львівщини і головними туристичними об’єктами під час Євро-2012. Утім те, що туристи побачать, не зовсім збігатиметься з тими деклараціями влади про реконструкцію замків і багатомільйонні витрати на це. Замість слави і прибутків, владі доведеться червоніти за незадовільний стан історичних пам’яток.

За словами директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького (а саме у віданні галереї перебувають ці замки), впродовж останніх років держава не виділила на львівські замки жодної копійки! З цього приводу Борис Возницький вже писав листи до президента Віктора Януковича, але листами замки не відновиш. 

І хоч очільник держави доручив главі уряду відновити фінансову підтримку замків, але коштів досі ніхто не бачив. Відтак Борису Григоровичу доводиться самотужки підтримувати унікальну спадщину, оббиваючи пороги приватних спонсорів.

Як писала “Пошта”, торік Борис Возницький запропонував ідею створити на верхньому поверсі Підгорецького замку урядову резиденцію. Але ця ідея так і не була підтримана. Проектно-кошторисна документація ремонту замку передбачає витрати більш як у 120 млн грн.

Кульмінацією демонстративної байдужості до львівських замків стало відімкнення електроенергії наприкінці лютого трьом замкам Львівщини. Сталося це через борги, які утворилися через невидачу Мінкультури однієї довідки. Йдеться про Жовківський, Підгорецький та Олеський замки. Борг становив аж 105 тис. грн. 

Наприкінці літа минулого року в одній із веж Золочівського замку обвалився дах. Це сталося внаслідок буревію, який пронісся регіоном. Тодішній губернатор Львівщини Михайло Цимбалюк просив в уряду на ремонт даху виділити до кінця року 1,5 млн грн. Борис Возницький заявляв, що ремонт вартуватиме вдвічі більше. Однак влада змогла дати лише 250 тис. грн, ще 300 тис. грн виділили спонсори.

2010-го знову актуалізувалася ідея об’єднати замки Львівщини в один заповідник. Дев’ять замків Львівщини мали увійти до єдиного заповідника “Галицька корона”. Створити цей заповідник планували цього ж таки року. В одній структурі пропонували об’єднати Золочівський, Підгорецький, Олеський, Поморянський замки, а також пам’ятки у Бродах, Добромилі, Свіржі, Старому Селі та Жовкві. Однак і ця ідея влади, на жаль, канула в Лету 

 ISK_1972.jpg

 ДОВІДКА

Костел Воздвиження та св. Йосипа, який стоїть навпроти Підгорецького замку, цього року має бути відреставрований. Роботи планують почати вже у квітні. Костел був побудований на замовлення Вацлава Жевуського (за деякими даними, він був також і автором проекту) у 1752 – 1766 рр. як родова усипальниця. 

Архітектором був Кароль Романус. Костел має форму барокової ротонди діаметром 12 м. Головний фасад прикрашає портик з 14 колон коринфського ордеру, на аттику якого було встановлено 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінґера та Лебласа. 

Одна зі скульптур була знищена під час Другої світової війни. Від костелу до замку веде 300-метрова липова алея, перед костелом стоять скульптури Богоматері та св. Йосипа на колонах. 

ISK_1773.jpg 

«Борису Возницькому доводиться самотужки підтримувати унікальну спадщину, оббиваючи пороги приватних спонсорів

ISK_1927.jpg

Підгорецький замок – пам’ятка архітектури епохи Ренесансу, що розташована у с. Підгірці Бродівського району. Разом із Олеським та Золочівським замками створює туристичний маршрут “Золота підкова”. Замок було збудовано у 1635 – 1640 рр., і він є одним із найкращих у Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Нині пам’ятка в аварійному стані. З початку 2000-х рр. відремонтували дах та замінили перекриття, на черзі – ліквідація аварійного стану дворових сходів та терас. Однак через брак фінансування роботи сьогодні не проводять. 

Улітку на площі перед замком почнуть археологічні дослідження.

Вартість вхідного квитка у замок: для учнів та студентів – 5 грн, для дорослих – 10 грн.

ISK_1934.jpg

ISK_1936.jpg 

 

 

Олеський замок датується XIV – XVII ст. Уперше згадується в історичних джерелах 1327 р. За століття історії зазнавав чимало перебудов і змін. У середині ХХ ст. із твердині залишилися фактично самі руїни. У 1961 – 1965 рр. після реставрації замок дістав нове життя, набувши вигляду, який він мав у XVII ст. Давніші інтер’єри нижнього поверху відтворили відповідно до часу їх створення, у деяких приміщеннях реконструювали первісні інтер’єри, а також розбили ландшафтний (англійський) парк та фруктовий сад. З 1975 р.  в Олеському замку розмістилася філія Львівської галереї мистецтв. Нині він є чи не найпопулярнішим туристичним об’єктом на Львівщині.

Вартість вхідного квитка: для дорослих та студентів – 10 грн, для учнів – 5 грн. 

ISK_1977.jpg

ISK_2082.jpg

ISK_2020.jpg

ISK_2038.jpg

 

Нинішній Золочівський замок побудували на місці старого дерев’яного замку у 1634 р. як оборонну фортецю. Його оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, із бастіонами на кутах, та pови з водою. У дворі замку є два палаци. Більший із них має назву Великий палац, а навпроти Виїзної вежі розташований Китайський палац. Упродовж віків замок був фортецею, королівською резиденцією, панською садибою, в’язницею і навіть навчальним закладом.

Нині тут діє філія Львівської галереї мистецтв. В останні роки ремонтно-реставраційні роботи були сконцентровані на Китайському палаці, де відкрито музей східних мистецтв. 

Вартість вхідного квитка: Великий палац: для дорослих та студентів – 

10 грн, для учнів – 5 грн; Китайський палац: для дорослих – 6 грн, для учнів та студентів – 4 грн.

ISK_1916.jpg

ISK_1852.jpg

ISK_1867.jpg

ISK_1899.jpg 

 

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
15.2355 / 4.15MB / SQL:{query_count}