Львову повертають викрадену ікону

Мова про сакральний твір пензля Дмитрія, чи не першого українського іконописця, “Покрова Богородиці”, який поцупили з Вірменської церкви. Сьогодні в Україну повертається ікона “Покрова Богородиці”, яку в 1984 році викрали з Вір­менської церкви, де у той час зберігались фонди нині Національного музею імені митрополита Андрея Шептицького.

Мова про сакральний твір пензля Дмитрія, чи не першого українського іконописця, “Покрова Богородиці”, який поцупили з Вірменської церкви
Сьогодні в Україну повертається ікона “Покрова Богородиці”, яку в 1984 році викрали з Вір­менської церкви, де у той час зберігались фонди нині Національного музею імені митрополита Андрея Шептицького. Тоді ця крадіжка сколихнула усю львівську громадськість, оскільки зловмисники зуміли поцупити аж 22 ікони, дев’ять із яких згодом знайшли, а от доля тринадцяти інших дотепер залишалася невідомою.
Як розповів “Пошті” нинішній директор Національного музею Ігор Кожан, один із крадіїв жив по сусідству із Вір­менським собором і знав, що тут зберігаються ікони. Також, вочевидь, знав і про замуроване уже в ХХ столітті вікно, по якому пішла величезна тріщина, що уможливлювало пролом. Цим злодії і скористались, вкравши ті ікони, що їх зуміли пропхати через пролом. Тоді в цій справі (а на поцуплені твори були замовники)  затримали щонайменше п’ятеро осіб, яких у середньому на 5 років позбавили волі. Однак усе вкрадене повернути не вдалося.
Ікона “Покрова Богородиці” належить пензлю майстра Дмитрія – чи не першого іконописця, ім’я якого відоме дослідникам історії вітчизняного сакрального мистецтва. Цю ікону привіз зі своїх експедицій у Яворівський район ще у 1908 році перший директор Національного музею у Львові Іларіон Свєнціцький. Інакше кажучи, вона стала одним із перших музейних поповнень. А сьогодні, між іншим, музей володіє десятком творінь цього іконописця.
Варте уваги, що повернення ікони після багатьох років блукань додому –  щасливий випадок. Зрештою, як і добра воля, а ще величезні фінанси заможних ентузіастів. Відомий московський колекціонер, творець “Приватного закладу культури – музею “Дім Ікони” Ігор Возяков (чия культурна установа налічує сьогодні понад 2,5 тисячі пам’яток) мав намір поповнити львівською “Покровою Богородиці” свою збірку. Однак попередньо вирішив проконсультуватися з доктором мистецтвознавста Ангеліною Смірновою, яка своїм чином звернулася по консультації до фахівців з іконопису із Національного музею у Львові. І так з’ясувалося, що йдеться про річ, яка саме із цього музею і викрадена. 
– На момент, коли Ігор Возяков довідався, що ікона має кримінальну історію, вона ще не була у його збірці. Але меценат таки вирішив її викупити і подарувати нам, – говорить Ігор Кожан. – За документами, цей дар обійшовся йому у 350 тисяч доларів. І ми дуже вдячні цьому чоловікові. Адже, на жаль, ситуація стандартна, що значно  частіше з музеїв крадуть, ніж музеям потім вдається повернути. Зокрема, у 2003 році до нас повернувся  тільки “В’їзд Христа в Єрусалим”, датований ХVІ століттям. Передав нам його уряд Німеччини, за що і цим людям від нас велика дяка. Банально, але переважно нічого просто так із музейних фондів не зникає. Зловмисники зазвичай викрадають під конкретне замовлення і під конкретні суми. І переконаний, що кожного разу це катастрофа не лише для того чи іншого музею, а й для культури в цілому. 

ДО ТЕМИ:

Тоді, як музейники висловлюють велику вдячність меценату, який за власні кошти повернув Львову унікальну ікону, депутати облради знову замішали все на політиці. Так, на вчорашній сесії депутат Олег Баран запропонував висловити подяку російському колекціонеру. Натомість, депутати від ВО “Свобода” Ірина Фаріон та Олег Тягнибок почали кричати з місця, обурюючись такою пропозицією. Після обговорення депутати Львівської облради таки проголосували за включення питання про висловлення подяки до порядку денного засідання сесії. Що це: невміння оцінити скарби рідного народу чи демонстрація власної невихованості?

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
3.0739 / 4.1MB / SQL:{query_count}