Черга на ремонт

Поки міська влада звітує про ремонти будинків,на дахах і надалі ростуть дерева, у домах протікають труби та старіють сходові клітки 

Поки міська влада звітує про ремонти будинків, на дахах і надалі ростуть дерева,у домах протікають труби та старіють сходові клітки

За півроку комунальні підприємства Львова вклали в ремонтні роботи 7,2 млн грн. Ремонти покрівель, сходових кліток та інженерних мереж тривають у кожному районі міста. Хоча в ратуші визнають: львівські будинки потребують значно більше інвестицій. Особливо у Галицькому, Залізничному та Шевченківському районах.

Гроші є! Але мало…

У цьогорічному бюджеті розвитку на ремонт житлового фонду передбачено 14 млн 516 тис. гривень. Ці кошти розподілені на капітальний та поточний ремонт помешкань. Щоправда, за словами Бориса Березяка, начальника відділу капітального ремонту управління житлового господарства Львівської міськради, для цілковитого вирішення усіх проблем у львівських будинках грошей далеко не вистачить.

Адже житловий фонд старіє з кожним роком і потребує значно більше інвестицій. Потреба ремонту помешкань у новозбудованих районах, таких як Сихів, незначна. Натомість у Галицькому, Залізничному та Шевченківському районах, де переважає стара забудова, треба більше коштів для ремонту та реконструкції. Проблематичним є також і Франківський район.

“Усвідомлюючи це, міська влада все ж не може розподілити всі видатки лише на ремонт помешкань, адже є й інші галузі господарства, які потребують капіталовкладень – розповідає Борис Березяк. – Кошти, виділені на ремонт та реконструкцію житлового фонду, розподіляють між тими об’єктами, де проблема потребує негайного вирішення”.

Варто зазначити, що торік депутатський корпус нового скликання змінив систему розподілу коштів на підтримку та ремонт житлового фонду. Відповідно до програми вдосконалення системи управління, ремонту та обслуговування житлового фонду на 2010 – 2012 роки, більшість коштів для утримання та обслуговування житлового фонду передали в розпорядження  районним адміністраціям, які, на думку депутатів, більше обізнані з проблемами на місцях. Раніше левовою часткою ремонтів будинків займався департамент житлового господарства та інфраструктури ЛМР.

“Адміністраціям підпорядковані ЛКП, куди мешканці першочергово звертаються з проблемами несправності покрівель, сходових кліток чи інженерних мереж. Враховуючи звернення людей, працівники районних адміністрацій складають титульні списки. Згідно з ними, укладають угоди та проводять ремонтні роботи. Частину коштів закріплено за департаментом житлового господарства”, – каже Борис Березяк.

Течуть дахи і труби

Однією з найбільших проблем цьогоріч є несправність покрівель та інженерних мереж, на незадовільний стан яких мешканці скаржаться найчастіше. У зимовий період мешканці часто звертаються з проханням полагодити систему опалення.

Як розповів “Пошті” Борис Березяк, порядок розгляду скарг має кілька етапів. Коли від мешканців надходить звернення про несправність житлового фонду, експерти виїжджають до певного будинку. Там вони обстежують технічний стан об’єкта, який просять полагодити. До обстеження залучають районну адміністрацію або ЛКП. Експертна комісія  встановлює терміни вжиття заходів або ж включення несправного об’єкта в план програми вдосконалення житлового фонду на наступний рік.

“Усе залежить від ступе­ня несправності, – зазначає Борис Березяк. –  Якщо ж ситуація аварійна, то ремонтні роботи проводять у поточному році і включають об’єкт у план капітального чи поточного ремонту на наступний рік”.

Моніторинг понад усе

Уже три роки поспіль у Львові діє програма “Толока”. В рамках цієї програми місто ділять на територіальні квадрати, які не лише прибирають, але ремонтують дахи, інженерні мережі, підвальні розводки та сходові клітки.

Як зазначає Борис Березяк, такі заходи є суттєвим досягненням у подоланні проблеми несправності житлового фонду міста. Проведення ЛКП “толок” постійно контролює та моніторить перший заступник міського голови Львова.

Для ОСББ – привілеї

Останні кілька років міська влада намагається виявити якомога ширшу підтримку об’єднанням співвласників багатоповерхових будинків. Із одного боку, щоб підвищити відповідальність мешканців за власне житло, а з іншого – позбутися збиткової наразі галузі міської господарки. Тож торік на ремонт будинків, мешканці яких створили ОСББ, було виділено понад 3 млн гривень. Цьогоріч на реконструкцію помешкань ОСББ та ЖБК у бюджеті розвитку передбачено 3 млн гривень.

Порівняно з інвестиці­ями для реконструкції будинків, що перебувають у комунальній власності (близько 2,5 млн гривень)
та зважаючи, що ОСББ у Львові зараз 400, а житлових будинків, які перебувають у комунальній власності понад 8 тисяч, – сума доволі значна.

За словами Бориса Березяка, крім грошей із міської казни, до ремонту та реконструкції долучають і додаткові кошти. Щоправда, лише до тих будинків, мешканці яких об’єдналися в ОСББ. Зокрема, то­рік у Львові провели конкурс на термомодернізацію житлових будинків. ОСББ, які утримують будинки на вул. Патона, 15, вул. Роксолани, 57, вул. Похилій, 3, отримали кошти на утеплення, реконструкцію системи опалення (встановлення погодного регулювання), ефективного електроосвітлення, організації системи водопостачання. Частину видатків на ці роботи покрили за кошти іноземних ґрантових організацій, а частину –  за рахунок коштів із міського бюджету.

Мешканці теж можуть докластися своїми “кровними”. Щоправда, вони роблять  переважно дрібні ремонти, коли не хочуть чекати, поки настане їхня черга у владних планах вдосконалення помешкань. Тож для поліпшення умов проживання, львів’яни частенько самотужки фарбують під’їзди, ремонтують покрівлі, сходові клітки та інженерні мережі.

ДО ТЕМИ:

Що вже відремонтовано у районах Львова

У Галицькому –  88 під’їздів, 497 підвальних розводок та 604 покрівлі. Загальна сума грошей на ремонти – 2,1 млн  гривень.

У Залізничному – 195 під’їздів, 597 підвальних розводок та 248 покрівель. Загальна сума – 1,6 млн гривень.

У Личаківському – 110 під’їздів, 343 підвальні розводки та 244 покрівлі. Загальна сума – 1,6 млн гривень.

У Сихівському – 89 під’їздів, 460 підвальних розводок та 118 покрівель. Загальна сума – 1,9 млн гривень.

У Франківському – 169 під’їздів, 488 підвальних розводок та 249 млн покрівель. Загальна сума – 1,5 гривень.

У Шевченківському – 104 під’їзди, 495 підвальних розводок та 308 покрівель. Загальна сума – 2,2 млн гривень.

Мешканці можуть самі замовляти поточний ремонт сходової клітки, даху чи інші дрібні роботи у своєму будинку за рахунок майбутньої квартплати.

ДО ТЕМИ:

1. Необхідно звернутися із заявою до директора ЛКП, де описати, що саме потрібно відремонтувати.

2. Директор ЛКП дивиться на те, скільки людей хочуть зробити поточний ремонт, які саме роботи треба виконати, чи немає боргів із квартплати або, можливо, є нагальніші проблеми в цьому будинку. І за цими параметрами вирішує, чи можна це робити чи ні.

3. Мешканці можуть самі вирішити, яким чином брати участь у ремонті. Перший варіант: мешканці купують матеріали, а ЛКП дає майстрів, які роблять ремонт. Другий варіант: мешканці роблять власними силами поточний ремонт чи наймають робітників, а ЛКП відшкодовує гроші, витрачені на матеріали та оплату робіт. Третій варіант: мешканці просто сплачують авансом квартплату, а ЛКП купує матеріали і наймає людей. У кожному випадку потрібно попередньо обговорити обсяги робіт і ціни, написати відповідну заяву та долучити до неї чеки за матеріали чи виконану роботу. Щоправда, ЛКП обмежене в сумах, які може заплатити за поточний ремонт. Орієнтовна вартість квадратного метра поточного ремонту виконаного працівниками ЛКП з матеріалами коштує 20 гривень.

4. Час, за який потрібно оплатити квартплату авансом мешканці можуть порахувати самі. У квитанції зазначено, скільки кожна квартира сплачує щомісяця за поточний ремонт. Склавши разом платежі і співставивши, скільки потрібно на запланований ремонт, можна вирахувати, за скільки місяців завчасу необхідно оплатити. Можна також звернутися до ЛКП із проханням вирахувати цю суму.

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.7714 / 4.16MB / SQL:{query_count}